Зміст статті
Кошенята народжуються сліпими і глухими і повністю залежать від матері. Вона зігріває їх своїм теплом і годує поживним молозивом. Новонароджені дитинчата сплять близько 20 годин на добу і прокидаються лише для того, щоб підкріпитися — вони знаходять матір за запахом і здатні відчувати її на відстані 60 см.
До 2 тижнів у кошенят відкриваються очі, загострюється слух і починають з’являтися молочні зуби. Вони все ще проводять більшу частину часу з матір’ю, але вже починають цікавитися тим, що відбувається за межами сімейного «гнізда». Незабаром — приблизно в 3-3,5 тижні — вони роблять перші спроби вибратися назовні і ще хиткою ходою ступають у незнайомий, але цікавий світ.
Місячні кошенята рухаються впевненіше, починають активно грати і досліджувати простір квартири. Багато хто цікавиться «дорослою» їжею в маминій мисці і копіює її поведінку. У цей період кішка виступає в ролі наставника і вчить дітей всім «премудростям»: як доглядати за собою, спілкуватися з людьми, полювати і куди ходити в туалет.
У 2 місяці кошенята вже стають самостійнішими. До цього віку вони рідше припадають до грудей і переходять на новий тип їжі. При цьому забирати вихованця в новий будинок все ще рано: йому потрібно закріпити корисні звички і соціалізуватися. До 2-2,5 місяців у кошенят слабшає колостральний імунітет, і вони стають схильні до різних хвороб. У цьому віці проводять першу вакцинацію — в 8 тижнів.
Тримісячне кошеня вже готове стати членом нової родини. До цього моменту воно «на відмінно» знає правила поведінки в будинку, відгукується на кличку і стежить за гігієною. Від господаря потрібно скорегувати деякі звички і продовжувати виховання малюка, щоб спільне проживання не затьмарювалося неприємними моментами.
У 4-5 місяців шерсть набуває більш інтенсивного забарвлення, малюнок на ній стає виразнішим. Відбувається зміна молочних зубів на корінні — вихованець прагне щось пожувати, щоб зняти свербіж і полегшити свій стан.
У 6-8 місяців рухи стають граціознішими, кошеня вже нагадує дорослу особину, але при цьому продовжує рости і розвиватися. З’являються перші ознаки статевої поведінки: самки видають закличне нявкання, а самці мітять територію, співають «серенади» і просяться на свободу. У цьому віці рекомендується стерилізувати тварину, якщо не планується подальша племінна робота.
До 9 місяців вихованці починають активніше просити партнера для спарювання, але з першим в’язкою потрібно ще почекати — бажано до півторарічного віку. В 11 місяців можна починати перехід на «дорослий» корм.
У рік кошеня вже вважається дорослим.
Тривалість природного вигодовування
У першу добу після пологів у кішки виділяється молозиво — концентрований поживний секрет. Воно служить не тільки для втамування голоду, але й допомагає захистити малюка від хвороб: материнські антитіла, що містяться в молозиві, допомагають сформувати колостральний імунітет.
Важливо, щоб у перші 24 години після народження кошеня мало доступ до грудей — пізніше стінки кишечника стануть непроникними для антитіл, і малюк буде схильний до інфекцій. Потім у кішки починає виділятися молоко — саме ним вона і буде вигодовувати потомство до закінчення лактації.
Як правило, материнське молоко є основою раціону кошенят до 6-8 тижневого віку.
Після цього секреція молока починає поступово знижуватися, і малюки повністю переходять на нову їжу.
Коли кошеня вперше пробує їжу? Кошенята зазвичай починають проявляти інтерес до м’якої їжі з 3-4 тижнів, коли ще ссуть молоко, але вже готові до змішування з вологим кормом.
У якому віці кошенята починають їсти самостійно?
Приблизно в 4-6 тижнів кошенята починають активно вивчати світ і цікавляться, чим харчується їхня мати. При цьому молоко все ще присутнє в раціоні, і відлучати кошеня від грудей не рекомендується.
Починаючи з цього часу можна вводити перший прикорм. Як правило, кошенята до цього віку вже не наїдаються молоком і починають інстинктивно шукати інші джерела їжі. Важливо вводити прикорм поступово: різка зміна раціону може негативно позначитися на стані травної системи і привести до діареї та блювоти.
До 2 місяців кішки, як правило, припиняють лактацію. До цього моменту маленькі вихованці вже вміють самостійно їсти і отримують всі необхідні поживні речовини з їжі. Багато хто після закінчення лактації пропонують кошенятам коров’яче молоко, але від цього краще утриматися. Молоко для кошеняти — не найкращий вид їжі, оскільки в міру дорослішання в його організмі знижується здатність розщеплювати лактозу.
Як зрозуміти, що кошеня готове їсти самостійно?
Зазвичай інтерес до материнської миски, а також спроби понюхати і облизати морду кішки після прийому їжі — вже сигнал про те, що кошеня готове спробувати іншу їжу. Про готовність до напівтвердої їжі повідомляє поява молочних зубів — вони закінчують прорізуватися приблизно до 2 місяців.
Якщо кошенята ростуть з матір’ю, вона їм покаже, як потрібно їсти корм, а вони — скопіюють її поведінку. Якщо ж малюка відібрали в ранньому віці, господар може самостійно запропонувати трохи корму — якщо вихованець зацікавиться ним, значить, можна вводити прикорм.
У скільки кошеня може повністю харчуватися самостійно? До 6-7 тижнів більшість кошенят вже здатні їсти самостійно — твердий або вологий корм без допомоги матері.
Як правильно вводити прикорм?
Перший прикорм вводять у 4-6 тижнів — для цього можна використовувати м’які муси та паштети для кошенят або розмочувати сухий корм.
Муси та паштети мають привабливий аромат, легше засвоюються в шлунково-кишковому тракті та дозволяють плавно адаптуватися до нового виду їжі.
У 8 тижнів кошеняті вже пропонують сухий корм. Спочатку вихованець може з нерозумінням подивитися в миску і відмовитися від гранул. Справа в тому, що сухий корм відрізняється від тієї їжі, яку кішки їдять в дикій природі — вони інстинктивно виявляють інтерес до ароматної і теплої їжі.
У такому випадку можна вдатися до хитрості і розмочити гранули теплою водою або змішати їх з вологим кормом. Поступово зменшуйте кількість води, поки кошеня повністю не перейде на сухий раціон. При цьому стежте, щоб у вихованця завжди був доступ до води — її слід міняти щодня.
Також при введенні прикорму слід дотримуватися деяких правил:
- Не відлучайте кошенят від матері занадто рано. Молоко — головне джерело поживних речовин для організму, що росте, і раннє відлучення може негативно позначитися на здоров’ї;
- Дозвольте мамі-кішці познайомити кошенят з новою їжею. Як правило, кішка починає сама уникати малюків і відштовхувати їх від соска. У дикій природі вона переводить їх на інший раціон самостійно і показує, як їсти здобич. Домашні вихованці теж дотримуються таких правил і «запрошують» кошенят до своєї миски, щоб познайомити їх з «дорослою» їжею;
- Вибирайте для кошенят корми, які підходять їм за віком. Раціони для дорослих вихованців містять менше поживних речовин і калорій і не зможуть забезпечити кошеня всім необхідним для правильного росту і розвитку. Годуючу кішку теж рекомендується годувати кормом для кошенят, так як під час лактації їй потрібно багато енергії;
- Вводьте нову їжу поступово, щоб не спровокувати розвиток проблем з травленням. Можна почати з чайної ложки в день і потім поступово збільшувати частку корму в загальному раціоні;
- Подавайте корм кімнатної температури. Занадто гаряча їжа може викликати опік слизових оболонок рота і призвести до проблем з ШКТ, а холодна навряд чи зацікавить вихованця;
- Годуйте кошеня невеликими порціями, але часто. Маленьким вихованцям підійде 5-разове харчування, не включаючи материнське молоко.
Який тип харчування вибрати?
Вибір типу харчування повністю залежить від господаря. Кошеня можна годувати натуральною їжею або використовувати готові промислові корми. Розберемо докладніше обидва варіанти.
Натуральний тип харчування
Основа «меню» кішки будь-якого віку — тваринний білок. Частка інгредієнтів тваринного походження повинна становити не менше 70% від усього добового раціону. З м’яса кішка отримує незамінні елементи, які її організм самостійно не синтезує — таурин, аргінін і арахідонову кислоту. На частку овочів і злаків припадає всього 30%.
При складанні натурального «меню» господареві потрібно розрахувати калорійність раціону, співвідношення білків, жирів, вуглеводів, а також подбати про те, щоб вихованець разом з їжею отримав вітаміни — D, А і В3. Цей процес — досить трудомісткий і вимагає багато часу, а також знань в області ветеринарної дієтології. Дисбаланс поживних речовин і мікроелементів неминуче призведе до проблем зі здоров’ям, тому перед тим, як зупинитися на цьому типі харчування, слід адекватно оцінити свої можливості, знання і тимчасові ресурси.
Годування промисловим кормом
Використання готових кормів знімає завдання з планування раціону і дозволяє звільнити час для спілкування та спільних ігор. У складі промислових кормів всі поживні речовини вже містяться в правильному співвідношенні, що мінімізує ризик дисбалансу. Також корми зручно зберігати, а широкий асортимент смаків дозволяє вибрати те поєднання, яке точно сподобається пухнастому гурману.
Вибрати корм для кошеняти досить просто: лінійки для маленьких вихованців позначені написами «kitten» або «junior». Вони відрізняються високою калорійністю і підвищеним вмістом поживних речовин, щоб малюк отримував енергію для нових звершень і при цьому правильно розвивався.
Як допомогти кошеняті перейти на самостійне харчування? Починайте з м’якої вологої їжі, змішуйте її з материнським молоком або водою, пропонуйте чисту миску і поступово зменшуйте ступінь «розм’якшення» корму.
Як привчити кошеня до корму і миски?
Щоб привчити кошеня до корму і миски, запасіться терпінням — малюк може не відразу зрозуміти, що від нього вимагається, особливо якщо поруч немає мами-кішки. Зверніть увагу на наступні моменти:
- Вибір посуду. Рекомендуємо зупинитися на неслизьких мисках з невисокими бортиками. Пластиковий посуд краще не використовувати, оскільки цей матеріал добре вбирає запахи — це може відштовхнути вихованця;
- Вибір корму. Здоров’я кішки багато в чому залежить від якості раціону, тому при виборі слід орієнтуватися на якість і вибирати перевірених виробників. Маленьким вихованцям підійде повнораціонний корм для кошенят Purina ONE® — він розроблений ветеринарними лікарями-дієтологами з урахуванням індивідуальних потреб і подарує заряд енергії юним непосидам.
Коли підготовчі заходи будуть закінчені, можна приступати до знайомства кошеняти з новою їжею. Що робити, щоб зацікавити вихованця?
- Кішки «виносять вердикт» за запахом — якщо корм пахне привабливо, він викличе у вихованця інтерес. Дозвольте кошеняті понюхати вміст миски і не поспішайте його. Цей вид їжі для нього в новинку, і йому потрібен час, щоб його вивчити;
- Дайте кошеняті злизати корм з вашого пальця або нанесіть їжу в область рота, щоб воно інстинктивно облизнулося. Якщо корм припаде до смаку, кошеня зацікавиться вмістом миски;
- Не лайте кошеня, якщо воно відмовляється їсти корм. Можливо, йому потрібен час, або воно недавно підкріпилося материнським молоком. Також не виключено, що ця комбінація йому просто не до смаку.
Введення прикорму — перший крок кошеняти в доросле і самостійне життя. Вивчіть потреби організму, що росте, виберіть відповідний корм і дійте поступово — тоді перехід на «дорослу» їжу пройде гладко.
Найкращі практики догляду за хвостиками у 2026.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.
