Кішка в домашніх умовах.

Досі достеменно невідомо, коли саме кішки (Félis silvéstris cátus) почали жити поруч із людиною. Науковці говорять про понад десять тисяч років успішного партнерства між людьми та досконалими хижаками — мисливцями на мишоподібних гризунів — кішками. Партнерство людини і предків сучасної кішки почалося з моменту переходу людей до осілого життя, появи сховищ їжі та необхідності захисту їх від мишей і щурів. Для кішок же висока концентрація гризунів-шкідників у людських поселеннях, навпаки, була дуже вигідна, оскільки кішки могли полювати на невеликій території з високою часткою ефективності — водночас приносячи людям користь, а отже, не викликаючи агресії на свою адресу. Поступово кішка стала одним із найголовніших домашніх улюбленців, і на сьогоднішній день ділить перше місце за популярністю із собакою.

За тривалий час одомашнення дика природа кішок майже не змінилася. Фізіологія, анатомія і психологія кішок все ще дуже схожі з їхніми предками — одними з найефективніших хижаків у світі. Щоб створити вашій кішці комфортні умови проживання в будинку, одночасно подбавши і про здоров’я, і про благополуччя тварини, важливо знати деякі правила. Про них ми і поговоримо в цій статті.

Як підготувати будинок до появи кішки?

Слід пам’ятати, що перед появою вдома кошеняти або вже дорослої кішки вам буде необхідно провести певні приготування:

• домашні кішки допитливі, тому необхідно прибрати всі токсичні речовини і гострі предмети (шпильки, голки, цвяхи і т.д.);
• велику небезпеку для кішок становлять відкриті вікна, незахищені сітками — падіння з вікон у літню пору, на жаль, досить поширене. Потенційно становлять небезпеку і вікна відкидного типу — улюбленець може застрягти в них і отримати здавлену травму грудної клітини;
• найімовірніше, вам не вдасться вплинути на звичку кішок жити в трьох вимірах. Тому просто приберіть тендітні предмети, які кішка може легко впустити (випадково або навмисне), і надайте вихованцеві певну свободу пересування;
• обов’язково купіть кішці будиночок — місце, де вона б почувалася в абсолютній безпеці. Особливо це важливо, якщо вдома мешкають інші тварини, які можуть потривожити кішку під час сну;
• необхідно купити і спеціальну кігтеточку; ми рекомендуємо придбати кілька штук і розташувати їх у зручних місцях для тварини;
• у кішки має бути місце для туалету, розташоване окремо від місць їжі та пиття;
• кішка в домашніх умовах потребує вільного доступу до питної води. Краще, щоб джерел питної води у вихованки було кілька (2-3), і розміщуватися вони повинні так, щоб туди не могла потрапити їжа. Зверніть увагу на спеціалізовані фонтанчики та якісні миски-поїлки. Краще, якщо поїлка буде керамічна або металева, не надто маленького розміру. Свіжа вода має бути доступна улюбленцю 24 години на добу. Ми рекомендуємо використовувати бутильовану воду і регулярно замінювати її в незалежності від того, випив вихованець всю воду чи ні;
• нарешті, бажано придбати спеціальні іграшки для кішки. Краще купувати їх у спеціалізованих магазинах.

Тривалість життя домашніх кішок

Середня тривалість життя домашніх кішок майже вдвічі вища, ніж у диких, і становить 14-17 років. Треба пам’ятати, що «середня тривалість життя» захоплює і кішок, які прожили коротке життя, і таких довгожителів, які проходять 20-річний рубіж.

На те, скільки років проживе ваша кішка, дуже сильно впливає рівень ветеринарних послуг, що надаються тварині, якість харчування, і, звичайно, генетичні чинники.

Як доглядати за кішкою в домашніх умовах?

Догляд за кішкою вдома зазвичай не дуже складний, ось кілька основних порад:

• вакцинація. Має проводитися щорічно, навіть якщо ваша кішка нікуди з дому не виходить;
• обробка від бліх і кліщів, а також гельмінтів — щонайменше двічі на рік, незважаючи на те, що кішка не буває на вулиці, вона може заразитися ендо- та ектопаразитами, занесеними з вулиці на взутті або одязі, і зайвими такі процедури точно не стануть. Пам’ятайте, що всі препарати, які ви будете використовувати проти глистів, кліщів і бліх, треба обов’язково обговорити з вашим ветеринарним лікарем;
• слід вам каструвати вашого улюбленця чи ні — вирішувати тільки вам. Наразі процедуру кастрації проводять ефективно і безпечно в умовах ветеринарної клініки або навіть вдома. Єдине, що треба знати — процедура пов’язана з наркозом, і, хоча ризик мінімальний, все ж потрібно зробити всі необхідні аналізи.

Догляд за шкірою і шерстю

Короткошерсті кішки найменш вибагливі в питанні догляду за шерстю і практично всю гігієну шкіри та шерсті підтримують самі. Шерсть напівдовгошерстих і довгошерстих кішок вимагає максимального догляду. Він полягає в регулярному (найкраще щоденному) розчісуванні шерсті та вичісуванні відмерлих шерстинок. Рухи мають бути м’якими і плавними, щоб не завдати тварині дискомфорту.

Якщо у кішки з’явилися ковтуни, то можна спробувати їх розплутати пальцями. Якщо не вийшло, то найкраще скористатися спеціальним інструментом — ковтунорізом. Акуратно прочісуючи шерсть його металевими пластинами, можна з успіхом розібратися навіть із запущеними ковтунами.

Стрижка вашої кішки — завдання для професійного грумера, особливо якщо ви хочете зробити тварині будь-яку зачіску, і мова не йде про просто гігієнічну стрижку, як, наприклад, влітку. Стрижуть зазвичай довгошерстих і напівдовгошерстих кішок за допомогою спеціальних професійних машинок для стрижки тварин. Якщо ви все ж вирішили постригти кішку самостійно, дуже багато чого буде залежати від характеру і виховання вихованця. Деяких кішок постригти вдома практично неможливо або травмонебезпечно як для власника, так і для тварини. І хоча є тварини, які спокійно ставляться до цієї процедури, вам у будь-якому разі знадобиться асистент, який триматиме кішку, і спеціалізована машинка для стрижки.

Деякі кішки панічно бояться машинок, таких тварин потрібно стригти тільки у ветеринарній клініці або грумінг-салоні.

Поради щодо стрижки:

• за допомогою машинки видаляють шерсть з боків, спини і живота вихованця. З великою обережністю і надійною фіксацією кішки стрижуть живіт і промежини;
• зістригають шерстяний покрив в області пахв. Після стрижуть круп і тулуб ззаду;
• хвіст або не постригають зовсім, або залишають на кінці «пензлик»;
• обережно стрижуть шерсть на лапах;
• останньою стрижуть голову, зазвичай просто надаючи форму безпечними, закругленими на кінцях ножицями.

Домашнім кішкам також часто проводять процедуру стрижки кігтів

До стрижки кігтів улюбленця необхідно привчати з юного віку, поступово знайомлячи його з цією процедурою, спочатку лише торкаючись до його кігтів під час спілкування, потім поступово додаючи кігтеріз або блістер. Якщо ваша тварина не була привчена до процедури стрижки кігтів з дитинства, то постригти їй кігті буде досить складно, а одній людині практично неможливо, не вводячи в стресовий стан і не травмуючи водночас улюбленця. У такому разі буде найкращим рішенням звернутися до ветеринарної клініки або грумінг-салону.

Якщо ви все ж робите це самі, то переконайтеся, що кішка в прихильному настрої, погладьте її, потім м’яко зафіксуйте тварину за допомогою асистента і, натиснувши на подушечку лапи, оголіть кігті. Використовуючи спеціальні безпечні щипці або блістери (продаються в зоомагазинах) обріжте кігті. Не варто різати занадто коротко, необхідно залишати кілька міліметрів до «живого» кігтя. Не використовуйте тупі інструменти або звичайні манікюрні ножиці. По закінченню обрізання кігтик обробляється пилкою на місці зрізу.

Обов’язково необхідно доглядати за вухами, очима і порожниною рота вашої кішки

Область навколо очей рекомендується протирати спеціальним засобом або ваткою, змоченою в невеликій кількості чистої води. Якщо виділення з очей рясні, кішка сильно мружиться, присутнє запалення або кішка сильно тре очі — це привід показати тварину ветеринару.

Вуха кішці протирають спеціальними серветками або трохи вологими ватяними тампонами, найкраще купити спеціальну рідину для чищення вух. Не слід використовувати вушні палички або тим більше робити їх самому з підручних засобів — неакуратний рух може травмувати тварину.

Чищення зубів — важливий момент. За статистикою, понад 60% кішок тією чи іншою мірою страждають від захворювань зубів і ясен, проте лише 10% господарів регулярно чистять зуби своїм вихованцям. Чистку рекомендується проводити спеціальними щітками або звичайною зубною з м’якою щетиною. Слід також використовувати спеціалізовану пасту; чистити зуби кішці необхідно 1-2 рази на тиждень.

Важливо починати привчати кішку до чищення зубів з раннього віку, спочатку просто чіпаючи зуби кішки пальцями і привчаючи її не кусатися, потім поступово переходячи до чищення щіткою і використовуючи обов’язково якісь ласощі (наприклад, вологий корм) для заохочення.

Як, коли і чим годувати кішку?

Це, мабуть, одне з найчастіших запитань, на які ветеринару доводиться відповідати щодня. Харчування домашніх кішок має бути побудовано за такими ж правилами, як і у кішок, що гуляють на вулиці, але з урахуванням певних потреб, характерних для домашнього утримання.

У раціоні мають бути присутні:

• всі необхідні вітаміни і мінерали в правильних концентраціях;
• легкозасвоювані та повноцінні білки, що мають достатню енергетичну цінність;
• клітковина і пребіотики, щоб допомагати власникам боротися з характерними проблемами запаху від котячого лотка і відригування шерсті.

Тварині необхідно забезпечити постійний доступ до корму — сухі корми в цьому випадку найзручніші, адже їх можна залишати у вільному доступі на добу і більше.

Як здійснювати лікування вдома?

Лікування вашої кішки вдома питання непросте і потребує детального обговорення. З одного боку, діагностика більшості захворювань, а тим більше адекватне їхнє лікування обов’язково вимагає участі ветеринарного лікаря. З іншого — своєчасна допомога вашій кішці в разі нещасних випадків, а також обов’язкова увага до перших проявів будь-яких хвороб у кішок — це головна турбота власника.

Тому ось кілька корисних порад.

Ставтеся уважно до загального стану здоров’я вашої кішки. На те, що кішка захворіла, можуть вказувати лише непрямі ознаки, наприклад: зміна температури тіла (в нормі від 38 до 39 ˚С), зниження апетиту, апатія, зменшення соціальної активності.

Опіки

Постарайтеся заспокоїти улюбленця і ретельно оглянути ділянку опіку. Обробіть уражену ділянку шкіри спреєм з декспантенолом і постарайтеся перебинтувати. Не дозволяйте кішці розлизувати обпалену ділянку, уникайте контакту ураженої шкіри з брудними поверхнями. Після обробки опіку негайно зверніться до ветеринарного лікаря.

Порізи

У разі порізів насамперед огляньте рану. Якщо вона неглибока і не сильно кровоточить, обробіть її антисептичним розчином (перекис водню, хлоргексидин), за можливості перебинтуйте і зверніться до ветеринарного лікаря. Але пам’ятайте, що для обробки ран не слід використовувати йод, зеленку та інші спиртовмісні розчини — вони можуть спричинити опік рани і погіршити ситуацію. Якщо ж ви виявили рясну кровотечу, накладіть тугу пов’язку і без зволікань віднесіть кішку до ветеринарної клініки!

Переломи

Падіння з висоти одного-двох власних зростів — найчастіша причина переломів у людини — практично не шкодить кішкам. В умовах квартири здоровій кішці проблематично що-небудь собі зламати. Найчастіше такі травми — результат защемлення кінцівок дверима через неуважність господарів.

Якщо кішка кульгає, не намагайтеся самостійно накласти пов’язку — без належного знеболювання ви тільки нашкодите. Якщо травма супроводжується пошкодженням шкірних покривів, обробіть рану, як зазначено вище. Після цього слід максимально обмежити рухливість кішки, посадити її в переноску, і якнайшвидше звернутися до ветеринарної клініки.

Отруєння

Нерідко домашні кішки можуть випадково проковтнути неїстівні і навіть небезпечні для життя хімікати, наприклад, щось із побутової хімії. Симптоми отруєння: апатія, млявість, зниження температури, багаторазова блювота, діарея. Постарайтеся напоїти улюбленця будь-яким сорбувальним препаратом (наприклад, активованим вугіллям), і якнайшвидше зверніться до ветеринарного лікаря.

Ніколи не намагайтеся самі займатися діагностикою та лікуванням захворювань вашої кішки! За будь-якого серйозного нездужання після надання першої допомоги зверніться до ветеринара, якому ви довіряєте.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.