Кастрація і стерилізація кішок.

Коли говорять про кастрацію і стерилізацію, багато хто думає, що каструють котів, а стерилізують кішок, тобто є різниця в статевій ознаці. Але це не так. Кастрація і стерилізація — це дві різні операції.

Стерилізація — це операція, в результаті якої створюється механічний бар’єр, що перешкоджає виходу статевих клітин. У самців перев’язуються спеціальним хірургічним матеріалом сім’явиносні протоки, що заважає виходу сперматозоїдів. У самок перев’язуються спеціальним хірургічним матеріалом роги матки, внаслідок чого створюється бар’єр для виходу яйцеклітин. При цьому самі статеві залози не видаляють, і вони продовжують функціонувати. Коти і кішки після такої операції не можуть мати потомство, але зберігають здатність до спарювання. Вони продовжуватимуть проявляти статеву поведінку (тобто коти можуть мітити, битися за територію тощо, а у кішок триватимуть тічки).

Кастрація — це хірургічна операція, під час якої видаляють статеві залози: насінники у самців, матку і яєчники у самок. У результаті цієї процедури в організмі припиняється вироблення статевих гормонів. Тварини перестають проявляти статеву поведінку і позбавляються здатності до спарювання і народження потомства.

Способи кастрації котів і кішок

Отже, ми вже розібралися, що кастрація і стерилізація — це дві різні процедури.

Які існують способи кастрації котів?

Є два основних способи кастрації — хірургічний і хімічний.

Хірургічна кастрація — найбільш поширений спосіб. При такому способі проводиться видалення сім’яників хірургічним шляхом. Операцію проводять під загальною анестезією.

Хірургічна кастрація проводиться відкритим і закритим способом.

Під час кастрації відкритим способом у кота видаляють обидва сім’яники, роблячи розріз на шкірі мошонки і на оболонці сім’яника. При цьому шви на шкіру не накладають.

Під час кастрації закритим способом розріз робиться на шкірі, також видаляються обидва сім’яники, але при цьому є ризик розвитку внутрішньої кровотечі. Тому більшість лікарів проводять операцію відкритим способом.

Хімічний спосіб кастрації полягає у введенні в організм тварини гормональних препаратів на основі мегестрол ацетату. Такий спосіб дає тимчасовий ефект, вплив препарату на організм кішок до кінця не вивчено. Але це дає змогу уникнути хірургічного втручання і можливих, пов’язаних з цією процедурою, ускладнень.

Також для тимчасового придушення репродуктивної функції тваринам можна вводити імплантат, що містить як діючу речовину деслорелін. Препарат пролонгованої дії, це означає, що відбувається повільне і поступове вивільнення діючої речовини препарату в організм тварини. Приблизно через місяць-півтора у кота пропадає статевий потяг, а ефект зберігається до одного року. Після закінчення терміну дії процедуру необхідно повторити. Цей спосіб не дуже широко поширений, оскільки вартість імплантату досить висока, а ефект тимчасовий.

Які існують способи кастрації кішок?

Кішкам, так само як і котам, проводять кастрацію і стерилізацію — дві різні процедури. Але для всіх звичніше словосполучення «стерилізація кішки», хоча мається на увазі повне видалення репродуктивних органів, тобто кастрація. Так само як у котів, у кішок можна виділити два способи кастрації — хірургічний і хімічний.

Хірургічний спосіб поділяється на два — лапаротомія і лапароскопія.

Хірургічна кастрація може бути повною, коли видаляються всі органи репродуктивної системи — і яєчник, і матка. Якщо видаляють тільки яєчники, то йдеться про часткову кастрацію.

Лапаротомія — спосіб, за якого роблять розріз черевної стінки, видаляють матку і яєчники та накладають шви. Тобто це повноцінна хірургічна операція.

Лапароскопія — це ендоскопічний метод. При такому способі роблять кілька невеликих надрізів черевної стінки, через які вводять спеціальні інструменти. Під час проведення цієї процедури також повністю видаляються органи репродуктивної системи. Завдяки такій технології проведення ця хірургічна операція виходить більш щадною для кішки, ніж лапаротомія.

У чому плюси і мінуси цих методів?

І звичайна, і лапароскопічна стерилізація/кастрація проводяться під загальною анестезією. Ризики при проведенні обох процедур однакові. Якщо у тварини є проблеми з боку серцево-судинної або дихальної систем, ризик анестезії під час проведення лапароскопічної операції дещо вищий, тому що під час операції утруднюється робота серця і органів дихання.

Обидві операції вимагають глибокої анестезії та хорошого знеболювання. Загалом і та, і інша операція нетривалі за часом. Після анестезії кішка приходить до тями протягом кількох годин. Повний вихід із наркозу відбувається протягом доби. Після проведення звичайної операції на розріз черевної стінки накладається один великий шов, що може викликати у тварини дискомфорт. Після проведення лапароскопії залишаються 2-3 невеликих надрізи, на кожен з яких або накладають по одному шву, або лікар обробляє їх спеціальним клеєм, який діє протягом тижня.

Кішка після операції повинна носити попону або комір до зняття швів або загоєння надрізів.

Для проведення лапароскопічної стерилізації потрібна наявність спеціального обладнання і відповідно фахівця, який вміє на ньому працювати. Лапароскопічна стерилізація кішок дорожча за вартістю. Такий метод стерилізації вважається більш щадним і безпечним для тварини.

Тепер поговоримо про хімічну кастрацію кішок.

Хімічна кастрація — спосіб, за якого в організм тварини вводиться гормональний препарат, що призводить до придушення статевого потягу.

Чому лікарі не рекомендують такий спосіб? З погляду власника набагато простіше і дешевше дати кішці таблетку або краплі. А зробити операцію — це складніше і дорожче. Але ветеринарні лікарі точно знають, що, на жаль, гормональні препарати дуже погано впливають на організм тварини. При регулярному використанні гормональних препаратів у кішки може розвинутися полікістоз яєчників, гнійне запалення матки (піометра) і підвищується ризик виникнення раку молочних залоз, яєчників і матки. Ба більше, запалення матки може розвинутися навіть після одноразового давання гормонального препарату. І така ситуація точно потребуватиме проведення термінового оперативного втручання, якого так хочуть уникнути багато власників. Але в цьому разі це буде вже не звичайна стерилізація/кастрація, а операція за показаннями, де і ризики, і вартість будуть значно вищими.

Способи стерилізації котів і кішок

Стерилізація — це метод, за якого створюється механічний бар’єр для виходу статевих клітин, але зберігаються всі функції статевої поведінки. При цьому тварина здатна до спарювання, але не може мати потомство.

У котів перев’язуються насіннєві канатики, внаслідок чого не відбувається вихід сперматозоїдів, і тварина стає не здатною до запліднення. При цьому статеві залози зберігаються, вироблення гормонів не припиняється, і, відповідно, зберігається статева поведінка, кіт мітить навіть після операції, може влаштовувати «концерти» і рватися на вулицю, битися з іншими котами або проявляти агресію.

У кішок перев’язують маткові труби. У результаті цієї процедури кішка не може мати потомство. Але тічки в неї не припиняються. Вона також гулятиме кожні 3-4 місяці, вимагатиме кота, може навіть мітити або проявляти агресію. Крім того, у таких тварин зберігається або навіть підвищується ризик розвитку патології органів репродуктивної системи (полікістоз яєчників, гнійне запалення матки, новоутворення молочних залоз, матки та яєчників).

Навіщо проводити кастрацію або стерилізацію котів і кішок?

Наші домашні улюбленці живуть не зовсім у природному середовищі існування. У них немає необхідності добувати собі їжу, боротися за виживання з іншими особинами і будь-що-будь продовжити рід. Тому, якщо у вас не племінна тварина, не варто її в’язати. Якщо ви не впевнені, що зможете прилаштувати всіх кошенят, яких народить ваша кішка, не потрібно отримувати від неї потомство.

У періоди статевого полювання тварини стають більш агресивними, змінюється їхня поведінка, вони можуть кричати, мітити територію, псувати меблі та інші предмети. Крім того, тварини відчувають дискомфорт від неможливості реалізувати свої інстинкти. Якщо ви живете в приватному будинку, то високий ризик того, що ваш кіт піде битися за територію, постраждає в бійці або заразитися будь-якою інфекцією. А якщо ви живете в місті — ваш улюбленець може вирішити вийти погуляти через вікно. Це може привезти до важких травм і навіть його загибелі.

Багаторічний досвід спостережень за котами і кішками ветеринарними лікарями всього світу показав, що стерилізовані/кастровані тварини живуть довше. Тому, якщо ви бажаєте своєму вихованцеві довгого здорового життя, рекомендується його своєчасно каструвати. Це допоможе уникнути вам і йому безлічі проблем.

У якому віці стерилізувати / каструвати кішку?

Статеве дозрівання у самок настає у віці 6-7 місяців. У самців повне дозрівання і формування організму закінчується до 7-9 місяців. Тому рекомендується каструвати/стерилізувати тварин, починаючи з 7 місяців.

У чому плюси ранньої стерилізації? За статистикою, при проведенні кастрації/стерилізації кішки до першої тічки ризик розвитку раку молочних залоз зводиться до мінімуму. Чим пізніше проводиться ця операція, тим вищі ризики. За великим рахунком, вікових обмежень для проведення кастрації/стерилізації немає. Цю операцію можна проводити в будь-якому віці, починаючи з 7 місяців. У Європі проводять більш ранню стерилізацію, починаючи з 4 місяців. Найчастіше заводчики віддають кошенят уже кастрованими/стерилізованими. Це робиться для того, щоб не допустити безконтрольного розведення.

Стерилізація в старшому віці (від 5 років і старше) несе в собі більш високі ризики, пов’язані з анестезією. Тому таким тваринам рекомендується проведення передопераційного обстеження.

Оптимальний час для кастрації кота — вік 7-9 місяців. До цього часу його організм повністю формується. При цьому бажано провести процедуру до того, як кіт почне мітити. Якщо це стало його звичкою, навіть зміна гормонального фону після кастрації не завжди вирішує проблему, хоча, як правило, після проведення операції ця проблема зникає. Якийсь час після операції (поки зберігається рівень статевих гормонів у крові) кіт може продовжувати поводитися як некастрований, але з часом це проходить. Занадто рання кастрація не рекомендується, оскільки статеві гормони впливають на ріст і розвиток організму. Кастрація проводиться тваринам і більш старшого віку, але слід враховувати ризики анестезії та проводити більш повне передопераційне обстеження і готувати тварину до майбутньої процедури.

Як підготувати тварину до проведення операції з кастрації / стерилізації?

Будь-яке оперативне втручання (якщо йдеться про планову процедуру), проводиться здоровій тварині. Якщо ви плануєте стерилізувати або каструвати кота чи кішку, підготуйте тварину таким чином:

• Не рекомендується проводити профілактичні щеплення менш, ніж за три тижні до оперативного втручання. Будь-які маніпуляції під наркозом пригнічують імунітет, тому краще заздалегідь вакцинувати тварину, щоб до моменту операції в неї сформувався стійкий імунітет до вірусних інфекцій.
• Якщо вихованець живе в заміському будинку і вільно гуляє на вулиці, бажано також провести обробку від глистів. Наявність в організмі тварини гельмінтів також послаблює імунітет.
• Якщо кішка належить до групи ризику щодо серцевих захворювань (британці, шотландці, мейн-куни, сфінкси, бенгали та ін.), рекомендується провести передопераційне обстеження серцево-судинної системи (відвідати кардіолога і провести ехокардіографію). Це дасть змогу виявити наявність прихованих патологій і оцінити ризики наркозу для вашого вихованця. Можливо, йому знадобиться додаткова медикаментозна підготовка.
• Якщо вашій тварині більше 5 років, або у неї є хронічні захворювання, рекомендується провести комплексне обстеження, щоб уникнути ускладнень під час анестезії. Потрібно буде зробити загальний і біохімічний аналіз крові, щоб оцінити роботу внутрішніх органів, а також проконсультуватися з кардіологом і провести ехокардіографію для оцінки роботи серцево-судинної системи. Якщо у вихованця будуть виявлені якісь відхилення, лікарі спочатку порекомендують провести лікування і підготувати тварину до майбутньої операції.
• Не рекомендується проводити операцію кішкам під час тічки. У цей період вони більш збудливі, гірше переносять анестезію, а також у них підвищується ризик кровотечі.
• Під час введення деяких препаратів для наркозу у тварини може виникати блювота. У разі потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи можуть розвинутися серйозні ускладнення. Тому перед операцією необхідно витримати голодну дієту протягом 8-10 годин.
• Якщо ваша кішка погано реагує на зміну обстановки, відчуває сильний стрес під час відвідування клініки, лікарі можуть порекомендувати давати їй за кілька днів до операції або безпосередньо напередодні процедури заспокійливі препарати. Також деякі клініки мають таку послугу, як кастрація або стерилізація кішки/кота вдома.

Анестезія під час кастрації / стерилізації котів і кішок

Багато власників котів і кішок відкладають операцію з кастрації/стерилізації, оскільки бояться наркозу. Чи такий страшний наркоз, як вважають власники, або можна взагалі без нього обійтися?

Будь-яка операція, навіть найпростіша, супроводжується болем. У відповідь на біль організм виробляє цілу низку біологічно активних речовин, які впливають на весь організм. Якщо тварина не отримала під час операції адекватного знеболювання, це може призвести до розвитку синдрому хронічного болю. Тому без наркозу обійтися не можна!

Завдання лікарів — не просто знерухомити пацієнта, щоб мати можливість провести з ним певні маніпуляції, а саме забезпечити адекватне знеболення.

Які види наркозу існують?

Є тотальна внутрішньовенна анестезія (препарати вводять внутрішньовенно), інгаляційна анестезія (препарат надходить через дихальні шляхи) та епідуральна анестезія (це різновид місцевої анестезії, коли препарат вводять у спинномозковий канал під оболонки спинного мозку).

У сучасній ветеринарії в більшості випадків використовують комбінацію різних методів анестезії. Це дає можливість лікарю впливати на біль на різних рівнях (наприклад, на рівні центральної нервової системи та місцево), забезпечуючи, таким чином, краще знеболення. Комбінація різних препаратів дає змогу зменшити обсяг різних компонентів анестезії. Найчастіше при введенні комбінації препаратів вони посилюють дію один одного.

Перед введенням тварини в наркоз зазвичай спочатку використовують підготовчі препарати, щоб тварина легше перенесла анестезію. Зазвичай вводиться седативний препарат, унаслідок чого тварина заспокоюється і розслабляється.

Для основної анестезії використовують препарати різних груп, це снодійні, знеболювальні та міорелаксанти (ті, що розслаблюють м’язи).

Вважається, що інгаляційна (газова) анестезія більш щадна, але використовувати газовий наркоз у чистому вигляді не завжди можливо. Газ надходить в організм через дихальні шляхи, для цього тварині необхідно ввести ендотрахельну трубку. Можна використовувати маски, але в цьому разі в рази збільшиться витрата газу, і дихати газом буде не тільки пацієнт, а й уся операційна бригада. Щоб ввести кішці ендотрахельну трубку, їй необхідно дати наркоз. Жодна тварина у свідомості не дозволить ввести собі трубку в трахею. Тому використовують комбінацію внутрішньовенної та інгаляційної анестезії. Це дає змогу зменшити кількість внутрішньовенного препарату. Інгаляційна анестезія забезпечує глибокий сон протягом усієї операції, її дія припиняється незабаром після припинення подачі газу. Внутрішньовенна анестезія забезпечує адекватне знеболення і розслаблення м’язів.

Під час проведення операцій на органах черевної та тазової порожнини часто використовують епідуральну анестезію. Це різновид місцевого знеболювання, за якого препарат впливає безпосередньо на нервову тканину. Місцевий анестетик вводять у спинномозковий канал під оболонки спинного мозку. При цьому відбувається «тимчасове відключення» нервів, що йдуть до органів черевної та тазової порожнини. Для проведення епідуральної анестезії тварина також має бути знерухомленою і розслабленою, оскільки її необхідно зафіксувати, але в певному положенні, та й сама по собі процедура може спричиняти болісні відчуття. Тому комбінація внутрішньовенної та епідуральної анестезії також дає змогу досягти кращого знеболення ділянки оперативного втручання та зменшити кількість препаратів для наркозу.

Під час анестезії тварина перебуває під постійним наглядом і контролем лікаря-анестезіолога. Лікар контролює фізичний стан, орієнтуючись на низку параметрів, таких як частота серцевих скорочень, частота дихання, артеріальний тиск, оксигенація (вміст рівня кисню в крові), наявність різних рефлексів. За допомогою введення того чи іншого препарату лікар контролює глибину анестезії. Також анестезіолог спостерігає за виходом тварини з наркозу, за необхідності проводить інфузійну терапію (крапельницю) і вводить препарати для якнайшвидшого виходу тварини з наркозу.

Кастрація вдома

Під час проведення кастрації / стерилізації вдома ризик анестезії та післяопераційних ускладнень значно збільшується. Чому це так?

Як правило, під час проведення операції вдома наркоз вводять внутрішньом’язово. Розрахунок анестезії проводиться «на око», оскільки точна вага тварини не завжди відома. При внутрішньом’язовому введенні препарату складніше контролювати глибину і тривалість анестезії. Якщо доза препарату розрахована неправильно, це може призвести до зупинки дихання. Провести реанімацію в домашніх умовах практично неможливо. У клініці для цього є все необхідне обладнання та навчений персонал.

Якщо доза наркозу надто висока, це може призводити до різкого падіння тиску, погіршення кровопостачання внутрішніх органів, зокрема нирок, і, як наслідок, розвитку згодом ниркової недостатності або інших ускладнень.

Під час проведення операції вдома не дотримуються необхідних правил стерильності. Тому вищий ризик розвитку післяопераційних ускладнень, таких як нагноєння в ділянці операційного шва, утворення спайок у черевній порожнині, розвиток перитоніту або сепсису.

Навряд чи операція вдома обійдеться значно дешевше, ніж в умовах клініки. Але при цьому ви піддаєте ризику життя і здоров’я вашого вихованця значно більшою мірою.

Догляд за твариною після кастрації / стерилізації

Повний вихід із наркозу після проведення оперативного втручання відбувається протягом доби. Тому бажано в цей період не залишати улюбленця одного. Зазвичай, тварину після операції віддають власникам вже повністю прокинутою. Але протягом дня кішка може періодично засинати і прокидатися, не до кінця координувати свої рухи, тому рекомендується обмежити її переміщення, не допускати стрибки на високі поверхні, оскільки вона може впасти. Крім того, активні навантаження і рухи не сприяють загоєнню швів.

Для захисту операційних швів і перешкоди розлизування післяопераційних ран на кішок і котів надягають спеціальні попони або коміри.

Вихованець може відчувати дискомфорт через наявність попони і коміра, при цьому його поведінка може значно змінюватися. Деякі кішки відмовляються пересуватися в попоні та весь час лежать або ж вони можуть активно намагатися її зняти, можуть ходити задом наперед і так далі. Наявність коміра теж може завдавати значних незручностей. Комір заважає орієнтуватися в просторі, тварина може зачіпати кути, зазнавати труднощів під час їжі та пиття. Тому в перший час бажано перебувати поруч і допомагати своєму вихованцеві.

У разі кастрації кота шви не накладають, а після операції надягають на 2-3 дні комір, щоб дати можливість зажити операційній рані. Якщо комір не надіти, кіт почне розлизувати рани, це призведе до сильного набряку і запалення. Час загоєння значно збільшиться. Носіння коміра може викликати дискомфорт у вашого кота, але це дає змогу уникнути післяопераційних ускладнень.

Кішкам після порожнинної або лапароскопічної операції надягають захисну попону. Це не дає можливості їй розлизувати шви або місця проколів. Попону знімають після видалення швів, через 7-10 днів після операції. Якщо тварина зніме попону і розлиже шви, це може призвести до запалення і набряку в ділянці шва. У гіршому випадку шов після операції може розійтися. Тому необхідно стежити, щоб кішка носила попону весь період до зняття швів.

Якщо ваша тварина належить до групи ризику щодо серцевих захворювань, у неї вищий ризик виникнення після наркозу такого ускладнення, як набряк легенів. Як правило, лікарі рекомендують найближчі кілька днів уважніше спостерігати за вихованцем. При цьому слід звертати увагу на загальний стан і стежити за частотою дихання. Якщо тварина стала більш млявою, ви помітили зміну кольору язика і слизових (блідий або синюшний), кішка або кіт важко і часто дихає (особливо якщо тварина дихає животом), — це привід терміново звернутися в клініку. Набряк легенів — стан, що загрожує життю, якщо вихованцеві не надати своєчасну допомогу, він може загинути.

Корисно знати: Стерилізація кішки: догляд після операції.

Харчування після кастрації / стерилізації

Як відомо, тварини після кастрації / стерилізації більш схильні до набору ваги. Також у котів після кастрації підвищується ризик розвитку сечокам’яної хвороби, не останню роль у цьому відіграє і надмірна вага.

Як уникнути подібних ускладнень після операції?

Існують спеціальні лінійки кормів для тварин після кастрації / стерилізації. Це повнораціонні корми зі зниженою калорійністю, в яких враховані особливості обміну речовин кастрованих тварин, що допомагає підтримувати правильну вагу. Крім того, за рахунок збалансованого за мінеральними речовинами складу та високого вмісту вологи, таке харчування є профілактикою розвитку сечокам’яної хвороби.

Популярні породи та тренди 2025 року.