Грифон.

Маленькі бельгійські собаки (бельгійські грифони), належать до декоративних собак. У цій групі виділяють 3 породи: брюссельський грифон, бельгійський грифон і пті брабансон (брабантський грифон), які відрізняються типом і забарвленням шерсті, і трохи походженням.

Походження грифонів

Згідно з назвою, порода гриффон була виведена в Бельгії. Ця порода походить від собак маленького розміру з жорсткою шерстю, які тривалий час мешкали в Брюсселі та його околицях, і називалися Smousje (на місцевому діалекті мовою означає «миша»). Ці сміливі та рухливі тварини спочатку використовувалися як сторож, а також для лову гризунів, частіше на стайнях.

Завдяки своїй незвичайній зовнішності і невеликому зросту, грифони здобули прихильність знаті Бельгії, і навіть, королівської сім’ї, після чого почалася спрямована селекція і поширення породи не тільки на батьківщині, а й за її межами.

Найдавнішою породою цієї групи є брюссельський грифон. Імовірно, його предками були бельгійські барбе, яких схрещували з аффенпінчерами, йоркширськими тер’єрами, кінг-чарльз-спанієлями рубінового забарвлення і мопсами. До 1880 р. ця порода грифонів була сформована і представлена на виставці собак у Брюсселі як порода, виведена в Бельгії. Уже в 1883 р. описано перший стандарт породи брюссельського грифона, який змінили через 10 років. Наприкінці 80-х рр. XIX століття на виставці у Франції були представлені породи бельгійський грифон і пті брабансон. Наприкінці XIX століття ці породи виділили в окрему групу маленьких бельгійських собачок.

Самі бельгійські грифони були виведені від схрещування брюссельських грифонів і той-тер’єрів.

Пті брабансони походять від схрещування брюссельських і бельгійських грифонів з мопсами.

Під час Першої Світової війни бельгійські грифони майже зникли. І в даний час є найбільш нечисленними представниками маленьких бельгійських собак.

Розміри та вага

Гриффони – маленька декоративна порода собак. Висота в холці в середньому 28 см. Дрібні грифони — це собаки вагою менше 3 кг і зростом приблизно 24 см.

Зовнішній вигляд

Гриффони — мініатюрні, міцні, але витончені собаки. Мають компактну статуру і суху конституцію, пропорційні та граціозні. У них легкі рухи, вони дуже мобільні, тому вільно справляються з ловом гризунів. Голова не дуже велика, з широким і круглим чолом. Характерна особливість грифонів — плеската морда з подовженою нижньою щелепою (перекус), зубами, які іноді стирчать назовні, опуклими темними очима і невеликими акуратними вухами. Все це надає собаці певної схожості з маленькою кумедною мавпочкою. Водночас грифони мають міцну шию з розвиненою мускулатурою, широкі та глибокі груди, пряму спину.

Високо посаджений і вертикальний хвіст говорить про те, що собака завжди готовий з вами спілкуватися. Кінцівки середньої довжини, пропорційні корпусу, міцні, але компактні.

Бельгійські та брюссельські грифони мають подовжену шерсть, жорстку як дріт, на морді, вухах і кінцівках вона довша, часто скуйовджена.

Пті брабансони мають коротку шерсть, волосся щільне, пряме, добре прилягає.

Забарвлення у брюссельського грифона рудо-червоне, всі відтінки рудого, допустима шерсть чорного кольору в ділянці носа, вусів і бороди.

Забарвлення бельгійського грифона чорне, чорне з підпалинами рудого або червоно-рудого відтінку.

Пті брабансони можуть бути чорними, чорно-підпалими, рудими, червоно-рудими, нерідко з маскою чорного кольору.

Звички та характер

Гриффони впевнені та рухливі собаки. Вони активні, допитливі і дуже пильні, можуть бути хорошими сторожами.

У них весела вдача, полохливість їм не властива. Вони можуть довго гуляти, віддані власнику, мають врівноважену нервову систему, завдяки цьому грифони — відмінні собаки-компаньйони.

Догляд

Гриффони підходять для утримання в будинку, прекрасно адаптуються для життя в невеликій квартирі.

Але їм потрібні щоденні активні прогулянки та виховання з раннього віку, незважаючи на маленький розмір.

Жорстку шерсть бельгійського і брюссельського грифонів необхідно регулярно чистити щіткою, 2-3 рази на рік собак тримінгують і підстригають.

Пті брабансона щодня чистять жорсткою щіткою, для очищення шерсті використовують вологі серветки.

Миють грифонів не часто, у міру забруднення шерсті.

Очі вимагають щоденного очищення за допомогою спеціальних ветеринарних засобів.

Необхідно стежити за чистотою шкірних складок на морді, регулярно їх очищати гігієнічними засобами або вологими серветками.

Схильність до захворювань

Гриффони схильні до травм, пошкоджень очей, хронічних запалень очей, дерматитів. Як і у всіх дрібних порід собак, з віком у них можуть розвиватися патології серця, травної системи та зубів. Із вроджених захворювань і аномалій трапляються зайве вкорочення верхньої щелепи, звуження носових ходів, персистенція молочних зубів, колапс трахеї, вивих колінної чашечки.

Для профілактики появи вроджених патологій у розведення необхідно допускати здорових собак.

Щоб мінімізувати розвиток захворювань травної системи та шкіри у грифонів, рекомендується годувати цих собак збалансованими раціонами, іноді з використанням спеціалізованих лікувальних дієт. Для своєчасного виявлення хвороб серця грифонів потрібно регулярно показувати лікарю.

Рекомендації щодо годування

Цуценята дрібних порід за відсутності регулярного годування схильні до різких коливань рівня цукру в крові. Тому, щоб забезпечити цуценя необхідними поживними речовинами для росту і розвитку, а також підтримати його травну та імунну систему, і при цьому дотримуватися кратності годування, рекомендується використовувати готові сухі повнораціонні корми.

Розбір теми 2025 року.