Півроку тому ми з чоловіком переїхали в приватний будинок, тому вирішили завести собаку. Спочатку ми розглядали маленькі породи, щоб мати можливість утримувати тварину в будинку.
Після довгих роздумів і пошуків ідеального варіанту зійшлися на тому, що купимо собі таксу. Але чомусь в останній момент чоловік передумав і підніс мені тримісячне цуценя хаскі, в якого я закохалася з першого погляду.
Ті, хто знайомий з представниками цієї породи, знають, якими грайливими і розпещеними можуть бути хаскі. Наш Артік не тільки неабияк пошарпав усі меблі в будинку, а й почав збирати на вулиці все, що погано лежить.
Лаяти його за те, що він їсть із землі, було марно. Щойно я відверталася або відволікалася на розмову з кимось зі знайомих, він одразу ж починав ритися в кущах у пошуках чогось «смачненького». Не рятував навіть повідець, який час від часу я спеціально вкорочувала. Про намордник думати не хотілося, тому я стала шукати інші методи виховання.
Виявилося, існує безліч способів для відучення собаки «збирати їжу» з землі і навіть брати її з чужих рук. Для початку я спробувала фізичний вплив, який передбачав невеликий ляпас по крупу Арті в той момент, коли він намагався з’їсти вуличне сміття.
При цьому я голосно кричала: «Фу», щоб дати йому зрозуміти, що так робити не можна. На жаль, від цього методу мені довелося відмовитися, оскільки стало шкода собаку. Артік так жалібно дивився на мене і згортався в клубок, що я не змогла більше піднімати на нього руку.
Опісля чоловік підказав мені ще один дієвий спосіб, за якого собаку потрібно захищати від залишків їжі, що валяється на землі. Щоразу, коли Арті виявлятиме інтерес до знайдених ласощів, необхідно смикати повідець на себе.
Ця дія так само має супроводжуватися впевненим: «Фу», щоб виробити у пса потрібний рефлекс. Але і цей метод дав короткочасний ефект, оскільки Артік продовжував крадькома задивлятися на вуличне сміття.
Знайомий кінолог порадив чоловікові використовувати для відучення собаки від збирання різних «вуличних смачняшок», використовувати гучні звуки. Тобто, щойно вихованець проявить інтерес до ласощів, що лежать на землі, необхідно дмухнути у свисток або дитячу дудку.
Мені цей метод категорично не сподобався, оскільки я побоялася залякати собаку. Адже замість того, щоб виховувати з Арті безстрашного захисника, ми можемо зробити його боягузом, який за будь-якого шуму буде трястися від страху.
Ще один друг порекомендував нам купити електрошоковий нашийник, сказавши, що свого часу саме так перевиховав свого собаку. Цей прилад управляється з пульта, а при натисканні кнопки подає відчутну вібрацію.
Почувши про такий негуманний метод, я буквально вчепилася в Арті руками. Про те, щоб робити боляче моєму улюбленцю, і мови не могло бути. Чоловік намагався пояснити мені, що це безпечно й ефективно, але я не дозволила дати пса в образу. І продовжила пошуки кращого способу.
Зрештою перемогти «собаку-пилососа» допомогли підставні ласощі. Для цього я попросила подругу нашпигувати сосиски перцем і розкидати їх недалеко від мого будинку. Це потрібно було для того, щоб Артік не відчув мого запаху і не став асоціювати вуличну їжу зі мною.
Коли ми вийшли на прогулянку, він одразу ж відчув їжу, що вабить, і кинувся до неї. Але коли спробував з’їсти знахідку, то зрозумів, що це зовсім не смачно. Перепробувавши всі сосиски, він зробив висновок, що їстівних серед них немає.
Підставними принадами я користувалася разів 5, перш ніж упертий хаскі зрозумів, що їсти з землі не можна. При цьому подруга розкидала їжу не тільки біля мого будинку, а й у парку, і на стадіоні.
Таким чином, з часом у Арті склалося стійке розуміння, що їжа, яка валяється на вулиці, гірка на смак. І найцікавіше, що фокус із перцем допоміг відучити пса не тільки збирати сміття, а й брати частування з чужих рук. Мабуть, Артік просто перестав довіряти стороннім людям і ніде, крім будинку, більше не їв.
Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.
