Чи злі німецькі вівчарки чи це міф?

Німецька вівчарка — одна з найпопулярніших службових порід. Її зображення часто використовують на спеціальних табличках з попередженням про те, що територію будинку охороняє грізний захисник. Водночас любителі та заводчики породи зазначають, що зла вівчарка — це не норма, а результат допущених її власником помилок.

Якщо від купівлі цуценяти вас утримує якась невтішна думка про породу, знайдена в інтернеті, то обов’язково ознайомтеся з нашою статтею. У ній ми детально розглянемо ключові особливості темпераменту «німців», а також причини та способи боротьби з небажаною поведінкою в цих чудових собак.

Що потрібно знати про характер і темперамент породи?

За породою закріплений доброзичливий характер і врівноважений темперамент. Чистокровні представники прекрасно ладнають з малюками, включно з тими, кого бачать перший раз у житті. Вони швидко знаходять спільну мову з іншими домашніми улюбленцями та не проявляють конфліктність у стосунках.

Непередбачувана поведінка негативно позначається на якості виконання службової роботи і визнається неприпустимою для собак-компаньйонів. Тому злих вівчарок із психічними порушеннями обов’язково каструють і усувають від участі у в’язках.

Чистокровні «німці» — великі розумниці.

Вони відмінно піддаються дресируванню і з цікавістю навчаються нових команд. Досвід і вік дресирувальника значення не мають. Заняття можуть проводити не тільки дорослі, а й діти.

Свого власника ці вихованці за замовчуванням вважають найголовнішим. Вони можуть проігнорувати відданий наказ тільки в екстреній ситуації, коли впевнені, що він або зашкодить, або не принесе бажаного результату.

Поруч із чужими людьми вівчарки тримаються осібно і демонструють відстороненість. При цьому під час служби в поліції з ними в команді можуть працювати різні наряди, а не один єдиний напарник.

10 причин, через які вівчарка може бути злою

Деструктивні дії не мають прямого зв’язку з походженням породи. Абсолютно будь-який собака може демонструвати небажану поведінку. Її причини дуже варіативні, тому робити щось до їх встановлення безглуздо. У деяких ситуаціях вам може знадобитися допомога фахівця: ветеринарного лікаря, зоопсихолога або кінолога.

Виконання захисної функції

Німецькі вівчарки стають злими, коли захищають членів своєї сім’ї або їхнє майно. Гавкаючи, гарчачи і демонструючи зуби, вони відлякують порушника і навмисно тримають його в страху. Така поведінка — варіант норми, якщо загроза справді реальна. Вихований собака не повинен звертати увагу на звичайних перехожих, особливо при знаходженні на нейтральній території, тобто за межами свого будинку.

Помилки в дресируванні та нехтування вихованням

Кінологи настійно не рекомендують навчати свого улюбленця програми ЗКС (захисно-караульна служба) власними силами. Неправильний підхід до дресирування може обернутися нетерпимістю до всіх чужих людей.

До найпоширеніших причин небажаної поведінки належить вседозволеність. Будь-який собака повинен слухатися свого власника і вміти виконувати хоча б базові команди, що дозволяють контролювати його дії.

Саджання собаки на ланцюг

При придбанні охоронного собаки для приватного будинку деякі люди навмисно саджають його на ланцюг поруч із головним входом. Таке утримання дуже небезпечне і неприйнятне. Воно завдає шкоди здоров’ю тварини, особливо за відсутності щоденного вигулу, і провокує різноманітні проблеми з хребтом і кінцівками. Разом із фізіологічними порушеннями також розвиваються і психологічні, зумовлені відсутністю соціалізації.

Відчуття болю

Домашні тварини не можуть розповісти про своє самопочуття, тому їхні власники повинні вміти розпізнавати тривожні симптоми самостійно. Крім кашлю і нежитю, до їх числа входять і різні поведінкові зміни, наприклад, втрата апетиту і раптове гарчання на членів сім’ї. Деструктивні дії щодо близьких можуть вказувати на наявність травмованої кінцівки або спазмованого живота, випадково потривожених під час дотику.

Ігнорування вимоги до вибракування злих вівчарок

На жаль, далеко не всі заводчики чітко дотримуються вимог стандартів породи. Деякі продавці пропонують дешевших за ціною собак без документів, отриманих від батьків із дискваліфікуючими вадами. На відміну від справжніх «німців», такі тварини можуть поводитися деструктивно від самого народження. Їхня поведінка непередбачувана так само, як і підсумковий зовнішній вигляд.

Дія гормонів

Кмітливе і слухняне цуценя може різко стати впертим і некерованим після досягнення статевозрілості, тобто приблизно в 7-12 місяців. Така проблема характерна для представників обох статей. У сук висока конфліктність спостерігається до і після овуляції, а у псів — поруч із тічною собакою. І ті, й інші перестають слухатися власника і можуть втекти, підкоряючись інстинктам.

Брак уваги або активності

Вівчарка може стати злою, якщо цілими днями сидить під замком і практично не бачить свого власника. Відсутність можливості виплеснути енергію і тривала самотність провокують постійний стрес, який може призвести до проблем зі здоров’ям і психічних порушень. Тому за сильної зайнятості та малоактивного способу життя краще віддати перевагу більш незалежній і менш рухливій породі.

Порушення охоронюваних кордонів

Охорона території — прямий обов’язок будь-якої сторожової породи. За порушника буде прийнятий будь-хто, хто посміє проникнути на задній двір або прямо в будинок. Щоб уникнути небажаних наслідків, навколо всієї ділянки має бути встановлений паркан зі спеціальною табличкою, що сповіщає про наявність грізного охоронця.

Навмисне провокування

Терпіння у собак не нескінченне. Представники породи справді дуже добрі до дітей і схильні багато чого їм прощати, але малюки все одно мають знати міру. Їхні пустощі можуть завдавати болю або сприяти розвитку хронічного стресу. В обох випадках небажана реакція собаки — лише питання часу.

Негативний досвід у минулому

При грубому поводженні німецькі вівчарки вимушено стають злими, щоб хоч якось себе захистити. У результаті вони опиняються в притулках або просто на вулиці. У нездоровій поведінці цих собак повністю винні їхні колишні власники, які виховували своїх улюбленців у постійному стресі та нескінченному страху.

Яких заходів потрібно вжити?

Орієнтуйтеся на причину деструктивних дій. Якщо ви впевнені, що припустилися помилки у вихованні, то постарайтеся її усунути. Поведінку цуценяти можна скорегувати самостійно, а для роботи з дорослою твариною краще залучити кінолога.

При внесенні змін у виховний процес і дресирування необхідно:

• Позначити різницю між реальною загрозою та уявною. Вівчарка не буде злою, якщо зрозуміє, як поводитися в суспільстві. Її не можна тримати під замком і потрібно поступово знайомити з іншими людьми і тваринами.
• Встановити низку заборон. Обов’язково визначте межі дозволеного на території будинку та за її межами.
• Позначити своє лідерство. Слідкуйте за тим, щоб собака завжди виконував ваші команди і не ігнорував їх.
• Сконцентруватися на позитивному підкріпленні. Закріплюйте бажану поведінку похвалою, ласкою і смачним частуванням. Така нагорода чудово впливає на ініціативність.
• Переосмислити покарання. Не відмовляйтеся від них повністю. Вихованець має розуміти, коли ним незадоволені. Але для цього достатньо використовувати суворий голос і будь-яку заборонну команду, наприклад, «Фу» або «Ні».

За необхідності змініть умови утримання. Розмістіть свого улюбленця в просторому вуличному вольєрі з утепленою будкою або візьміть до себе в дім, облаштувавши там окремий куточок з лежаком.

Збільште час, присвячений собаці. Постарайтеся не залишати його самого і подовжте вигул до 2-3 годин. Додайте побільше спільної активності: пробіжки парком, ігри з м’ячем або фрісбі (спеціальна тарілка для спортивних занять або ігор), дог-трекінг (різновид пішого туризму пересіченою місцевістю, в якому людина працює в парі з вихованцем).

У разі раптової зміни характеру проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем.

Спочатку добра німецька вівчарка може стати злою через вірус сказу. Тому обов’язково дотримуйтесь графіка щеплень і регулярно проходьте диспансеризацію у ветклініці.

Високу конфліктність у статевозрілих псів і сук можна усунути кастрацією. Серйозніші заходи знадобляться під час корекції поведінки собаки, взятого з вулиці або через притулок. Його реабілітація може розтягнутися на кілька років, особливо за наявності однієї або більше фобій.

Розбір теми 2025 року.