Чи є алергія на сфінксів чи ні: лисі кішки — гіпоалергенні?

До головних причин алергії на кішок часто відносять шерсть. Багато людей впевнені, що її відсутність гарантує повну безпеку, і віддають перевагу лисим породам. Але таке переконання вірне лише частково. Якщо ви хочете зрозуміти, чи може бути алергія на сфінкса, то обов’язково ознайомтеся з нашою статтею.

Після прочитання зібраного матеріалу ви дізнаєтеся про справжні причини алергічної реакції на домашніх тварин, способи мінімізації неприємних симптомів і особливості, на які слід зважати під час вибору вихованця. Ця інформація стане в пригоді всім алергікам, які мріють про кішку з гіпоалергенними властивостями.

Чому виникає алергія?

Перш ніж з’ясувати, чи буває алергія на лисих кішок, необхідно розібратися з механізмом розвитку цієї хвороби. До неї схильні лише деякі люди, яких відрізняє надто чутлива імунна система.

Організм алергіків невірно визначає небезпеку чужорідних речовин. Він зчитує за загрозу не тільки віруси і бактерії, що сприяють розвитку інфекції, а й потенційно нешкідливі подразники. У спробі їх знищити імунітет активує природні механізми захисту, як-от чхання та кашель, що дають змогу позбутися чужорідних речовин у дихальних шляхах.

Подразники, що провокують розвиток алергічної реакції, прийнято називати алергенами. До їх числа входять специфічні білки, характерні тільки для кішок: Fel D1 і Fel D4, або утероглобін і ліпокалін. Ці речовини виробляють секреторні залози, відповідальні за синтез слини, поту, сечі та інших біологічних рідин.

Чи може бути алергія на сфінксів?

Перебуваючи в рідкому стані, Fel D1 і Fel D4 розподіляються по шкірі та шерсті. У процесі природного оновлення обох покривів їхні частинки потрапляють у навколишнє середовище. У летючому стані вони прикріплюються до домашнього пилу і залишаються алергенними ще до півроку.

Таким чином, шерстинки на тілі кішки — всього лише один із «посередників». Вони безпечні самі по собі, але, як і частинки відмерлої шкіри, сприяють поширенню білків-алергенів.

Якщо раніше ви запитували в заводчика, чи справді сфінкси гіпоалергенні чи ні, і отримали позитивну відповідь, то варто задуматися про його компетентність. Для алергіка небезпеку становить будь-який представник сімейства котячих, навіть повністю лисий.

Безшерстих кішок можна зарахувати до умовно гіпоалергенних, оскільки Fel D1 і Fel D4, що скупчуються на їхній шкірі, легко видаляються в процесі миття або за допомогою вологих серветок. Головне — суворо дотримуватися графіка доглядових процедур.

До сфінксів належать 3 види:

• канадський;
• донський;
• петерболд (петербурзький).

У двох останніх різновидів допустимі 4 типи вовняного покриву, а у найпершого — тільки 1. Але сфінкси визнаються умовно гіпоалергенними за будь-якої довжини волосків. Тому, крім голонароджених (гумових) кішок, можна розглянути флок, велюр і браш.

«Канадці», «дончаки» і петерболди примітні інтенсивним обміном речовин. Він забезпечує не тільки високий апетит, а й інтенсивне потовиділення. Через нього шкіра кішок може залишати липкі сліди на підлозі, м’яких меблях і одязі. Проблема в тому, що часте миття в цьому разі — не найкраще рішення. Якщо не дотримуватися золотої середини, то чутлива від природи шкіра може почати лущитися.

Лупа сфінкса для алергіка так само небезпечна, як і піт.

З цієї причини такого вихованця можна взяти тільки за слабо виражених симптомів або за наявності можливості довірити весь догляд професійному грумеру.

Варто зазначити, що в міру дорослішання алергенність кошеняти буде змінюватися. Вона почне зростати після досягнення статевої зрілості. На цьому етапі рекомендується провести кастрацію, яка дасть змогу хоча б частково зменшити рівень утероглобіну і ліпокаліну.

Як справлятися з алергією?

Не варто перевіряти, чи є у вас алергія на сфінкса, навмисно чекаючи появи пахучого сірого нальоту на його шкірі. Такий шар поту і бруду може спровокувати не тільки алергічну реакцію, а й акне у самого вихованця.

При утриманні будь-якої кішки, включно з безшерстою, потрібно зосередитися на доглядових процедурах:

• Вичісування шерсті або протирання тіла.
• Купання із зоошампунем.
• Своєчасне прибирання фекалій і розмоклого наповнювача в лотку.

Додатково слід зосередитися на вихованні. Тому постарайтеся відучити кошеня від спільного сну і застрибування на кухонний стіл, щоб хоча б трохи зменшити частоту зіткнення з білками-алергенами.

Не забувайте про важливість прибирання. Fel D1 і Fel D4 концентруються в частинках пилу, а отже чистота — ваш найкращий друг. У її досягненні може допомогти не тільки генеральне прибирання, а й спеціальні прилади: зволожувач і очищувач повітря.

Що ще врахувати під час вибору породи?

Сфінкс підійде не для всіх алергіків, а тільки для тих, хто готовий дотримуватися всіх рекомендацій з догляду за породою. Улюбленця потрібно буде щотижня мити з шампунем для чутливої шкіри, оберігати від сонця та холоду. Особливу увагу слід приділити шкірним складкам, де швидко накопичуються бруд і пил. Такі зони можна протирати вологою тканиною або спеціальними безспиртовими серветками для домашніх тварин.

Перед покупкою кошеняти потрібно ознайомитися з особливостями кожної породи.

Незважаючи на велику кількість спільних рис, кожен різновид сфінкса по-своєму унікальний.

«Канадець» — найбільш самостійний представник. Він підійде людям зі стандартним п’ятиденним робочим днем, змушеним щодня їздити на роботу. Цей вихованець прекрасно доповнить життя самотньої людини, дозволивши заграти йому новими фарбами.

«Дончаки» і петерболди — більш компанійські та нав’язливі. Їм важлива компанія. Тому в домі завжди має бути людина або ще один вихованець, наприклад кішка чи навіть собака.

Якщо в будинку є діти — відштовхуйтеся від їхнього віку. Усі різновиди відомі своєю дружелюбністю і велелюбністю, але «канадець» може образитися через занадто грубе поводження і дати здачі. Його побратими в цьому питанні більш лояльні, але вам все одно слід наглядати за своєю дитиною, щоб своєчасно припинити її пустощі.

Чи є породи, які не викликають алергію?

Утероглобін і ліпокалін характерні для всіх представників котячого сімейства, а значить алергічну реакцію може провокувати абсолютно будь-яка порода. Незважаючи на це, деяких представників заведено відносити до гіпо-, або менш алергенних.

Найрідше симптоми спостерігаються при утриманні таких кішок:

• Бенгальська. Дуже охайна і легко привчається до миття із зоошампунем.
• Балінезійська. Примітна мізерною линькою і малою кількістю білка Fel D1.
• Яванез. Довгошерстий красень без підшерстя, виведений на основі «балінезів» і «сіамів».
• Абісинська. Володіє переливчастою шерстю з коротких акнеостевих волосків і практично непомітного підшерстя, що щільно прилягає до тіла.
• Бурма. Практично не линяє і нагадує своєю грацією міні-версію пантери.
• Оцикет. Складається в спорідненості з «абісинцями» і теж не має розвиненого підшерстя.
• Невська маскарадна. Виробляє порівняно низьку кількість Fel D1, як і її найближчий родич — «сибіряк».

Список можна доповнити, наприклад умовно гіпоалергенними сфінксами. Але важливо розуміти, що ці улюбленці вимагають дуже копіткого догляду і потребують частого миття. Їхній піт здатний завдати набагато більше неприємностей, ніж шерсть, оскільки містить у собі високу концентрацію алергенів. Тому перед покупкою безшерстої породи потрібно кілька разів подумати, зваживши всі «за» і «проти».

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.