Чорний пітбуль — фото й опис забарвлення, особливості породи.

Сформовані стереотипи про американських пітбулів все-таки є помилковими. Агресія, яку приписують цим статним тваринам, насправді зовсім для них не характерна. Ця порода офіційно не визнана МКФ. Вона викликає безліч суперечок у середовищі кінологів. Однак один із варіантів забарвлення, чорний пітбуль, як і всі інші, визнаний організацією під назвою UKC.

Різноманітність забарвлень цих собак вражає уяву — від класичних рудого і білого до більш рідкісних, таких як однотонна чорна. Саме чорні особини становлять особливу цінність для заводчиків і справжніх цінителів породи.

Факти про чорних пітбулів

Щоб зрозуміти цю породу, необхідно поглянути на неї комплексно, враховуючи особливості її фізичного і психічного здоров’я, а також поведінкові характеристики:

• Активність. Є думка, що психічне здоров’я представника породи безпосередньо пов’язане з кількістю навантаження. Як і будь-якій тварині, цим псам життєво необхідно регулярно виплескувати енергію за допомогою активних ігор і спорту. Це не просто спосіб розважити собаку, а важливий фактор запобігання появи деструктивної поведінки.
• Варіативність забарвлень. Зовнішність пітбуля, що характеризується чорним забарвленням або будь-яким іншим, визначена офіційним стандартом UKC.
• Відданість і любов до близьких. За грізною маскою ховається неймовірно відданий і люблячий пес, який особливо піклується про своїх близьких і потомство. Однак, до незнайомих людей пітбулі ставляться з недовірою, сприймаючи їх як потенційну загрозу. Це необхідно враховувати і з раннього віку соціалізувати вихованця, припиняючи зайву підозрілість.
• Особливості раціону. Пітбулі вимагають особливої уваги до складання меню. Вони схильні до ожиріння і харчової алергії, тому їхнє харчування має контролюватися власником.
• Особливості утримання. Важливо пам’ятати, що коротка шерсть пітбуля не захищає його від холоду, тому утримання у відкритому вольєрі небажане. Тривала самотність і відсутність спілкування з господарем може призвести до деструктивної поведінки.
• Навчання та дресура. На особливу увагу заслуговує питання дресирування. Цим псам необхідний лідер, який зуміє продемонструвати свій авторитет.

Походження та історія

Пітбультер’єр, незважаючи на популярність, досі залишається породою, яку не визнала МКФ. Цей факт, а також відсутність суворих стандартів зовнішнього вигляду, робить його історію вкрай суперечливою.

Походження породи походить від бульдогів і тер’єрів, яких схрестили для створення собаки, що володіє силою і завзятістю, а також швидкою реакцією. Селекція велася непрофесіоналами, тобто була, по суті, народною.

Її завданням була поява тварини з видатними робочими характеристиками. Саме тому на екстер’єрні особливості уваги не звертали. І донині зовнішність собак може різнитися.

Важливо зазначити, що засоби інформації зіграли значну роль у формуванні негативної громадської думки про породу. Публікація деяких новин, часто без урахування контексту і причин, призвела до того, що пітбультер’єра почали сприймати як винятково небезпечного улюбленця, що становить загрозу для людей. Цей факт можна назвати спірним.

Не дивлячись ні на що, пси, як і раніше, популярні як у США, так і в інших державах. Їхній прекрасний нюх і витривалість зробили їх цінними помічниками в службі правоохоронних органів.

У поліції пітбулі успішно використовуються для пошуку наркотичних і вибухових речовин. Цей факт свідчить про те, що, незважаючи на стереотипи, порода має високий потенціал для дресирування і виконання складних завдань.

Опис собаки

Американський чорний пітбультер’єр — це собака з потужною статурою, сильним характером і унікальною зовнішністю. Стандарт породи описує тварину, що володіє силою, працьовитістю і витривалістю.

• Середня маса представників породи від 14 до 27 кг. Висота в холці — від 43 до 53 см.
• Голова — одна з відмінних рис. Вона виглядає великою і широкою, але при цьому пропорційна тулубу. Її форму можна назвати клиноподібною. Стоп (перехід від чола до морди) добре помітний.
• Черепна коробка велика, нагорі плоска. Відстань від вуха до вуха — немаленька. Морда виглядає потужною, плавно звужується від стопа до мочки носа. Щелепи створюють враження сили. Їхній прикус, згідно зі стандартом, тільки правильний.
• Вуха мають високий постав. Очі мають мигдалеподібну форму і мають низьку посадку. Колір райдужної оболонки і мочки носа стандартом не визначений. Тобто, може бути будь-яким.
• Корпус чорного пітбуля виглядає потужним і кремезним. Шия виглядає сухою, м’язистою, злегка випуклою і досить широкою в районі холки собаки. Лопатки мають косий постав, що забезпечує тварині свободу рухів.
• Лінія верху має легкий нахил від холки до хвоста. Поперек мускулистий. Грудна клітка глибока, ребра мають помірну опуклість. Хвіст короткий, має низьку посадку. У русі або під час збудження він може підніматися до лінії верху.
• Ноги не мають бути надмірно короткими та масивними. Неодмінно рівні. Лапи мають середні розміри. Рухи легкі, пружні.
• Шерстяний покрив короткий, щільно прилягає, блискучий і жорсткуватий на дотик. Підшерсток відсутній, живіт без ворсу.

Чорне забарвлення пітбулів

Американські пітбультер’єри мають широку палітру можливих забарвлень. Стандарт породи допускає кілька варіацій, серед яких фахівцями дуже виділяється повністю чорний колір собак.

Ідеальним варіантом вважається насичене чорне забарвлення без будь-яких плям або підпалин. Проте невеликі білі відмітини допустимі, хоча й знижують загальну оцінку, якщо собака буде представлений на виставці. Ці білі плями можуть утворювати незвичайні візерунки, наприклад, манишку на шиї.

Чорне забарвлення у пітбуля також може комбінуватися з рудуватим підпалом. Ці відмітини можуть розташовуватися в характерних місцях: на ногах, біля ануса, на грудній клітці, на морді. Такі комбінації кольорів надають представнику породи особливого шарму, додаючи його зовнішності контрасту.

Ще однією варіацією забарвлення є біколорДвоколірне забарвлення. У цьому разі домінує білий колір. І пітбуль візуально виглядає практично білим із незначними чорними вкрапленнями.

Фарбувальний пігмент, іменований меланіном, а конкретно його різновид еумеланін, забезпечує пігментацію вовняного і шкірного покривів. Крім цього, він забарвлює слизові оболонки і райдужку очей. Якщо пігменту достатньо, колір буде максимально насиченим, тобто чорним.

Як зазначають професійні заводчики, ген, що відповідає за чорне забарвлення, є домінантним. Це означає, що для його прояву достатньо одного батька-носія. Навіть якщо інший батько не чорного кольору, він однаково може проявитися в частини потомства. Для гарантованого отримання посліду чорного забарвлення рекомендується схрещування двох однотонних пітбулів.

Інші забарвлення

Представники цієї американської породи вирізняються багатим розмаїттям забарвлень, серед яких можна виділити суцільні та багатобарвні. У рамках цих категорій є як поширені, так і рідкісні варіації.

До найпоширеніших забарвлень належать сірі, бежеві, світло-палеві, тигрові, коричневі та руді (червоні). У той час як суцільний білий, триколор і крапчастий фіксуються значно рідше, являючи собою бажані, але нечасті варіанти.

Потрібно зазначити, що спектр забарвлень не обмежується перерахованими вище. Оформлений стандарт дозволяє й інші варіації, але водночас існує сувора заборона на розведення особин із забарвленням мерль (мармуровий) та альбінізмом. Причина цього криється в негативному впливі цих генетичних особливостей на здоров’я посліду.

Особливості характеру і темперамент

Пітбуль — порода, яка оточена суперечливими стереотипами. Однак, за зовнішністю потужного і мускулистого собаки ховається відданий і люблячий товариш, здатний стати справжнім другом і надійним захисником сім’ї.

Пес вирізняється неймовірною любов’ю до своїх близьких. Пітбулі з радістю зустрічають гостей, демонструючи дружелюбність і привітність. Однак, їх природна пильність та інстинкт захисту роблять їх прекрасними сторожами. До непроханих чужинців вони ставляться з настороженістю, попереджаючи господаря про появу сторонніх гучним гавкотом. Завдяки цій якості, прогулянки з пітбулем, навіть темними вулицями, стають безпечними — цей собака завжди готовий стати на захист своєї людини, навіть ціною власного життя.

Окремо варто згадати про взаємини з молодшими членами сімей. Всупереч поширеним міфам, ці собаки дуже люблять дітей і можуть стати їхніми найкращими друзями. Терпіння та грайливість роблять їх ідеальним компаньйоном для малюка. Однак, як і з будь-якою твариною, потрібне дотримання певних правил безпеки: ніколи не залишайте дитину наодинці з собакою.

Основи дресирування та виховання

Пітбулі, чорні, зокрема, вимагають раннього і послідовного дресирування для формування правильної поведінки. Коли починати навчання собаки? Це питання є одним з найважливіших для майбутніх власників. Відповідь однозначна: чим раніше, тим краще.

Соціалізація і навчання повинні починатися з моменту появи цуценяти в будинку. Перші 3-4 місяці життя є періодом, коли формується характер і поведінка. Цуценя найбільш сприйнятливе до нових вражень. Рання соціалізація, що включає знайомство з різними людьми, тваринами, звуками і ситуаціями, допоможе пітбулю вирости впевненим у собі.

Раннє навчання базових команд є основою для подальшого дресирування.

Поступове і послідовне введення команд у повсякденне життя цуценяти допоможе йому зрозуміти правила поведінки і вашу роль як лідера «зграї».

Не варто забувати про позитивне підкріплення. Заохочення ласощами, похвалою та грою є найбільш ефективним способом навчання пітбуля та зміцнення зв’язку між вами. Використання фізичного покарання або криків абсолютно неприпустиме і може призвести до негативних наслідків, таких як агресія і страх.

Про утримання та харчування породи

Кожна порода собак має свої особливості, що стосуються утримання. Одне з найбільш спірних питань — можливість проживання пітбулів у вольєрі. Безсумнівно, у такого собаки вольєр має бути просторим, з надійною огорожею. Матеріал огорожі має бути міцним і стійким до спроб пітбуля його подолати. Однак варто розуміти, що в зимову пору року вихованець з короткою шерстю на вулиці буде дуже мерзнути.

Регулярні гігієнічні процедури необхідні для підтримки чистоти та здоров’я собаки. Вичісування шерсті, купання в міру необхідності, чищення зубів, обрізка кігтів — обов’язкові заходи. Недотримання гігієни може призвести до появи паразитів, інфекцій та інших проблем зі здоров’ям.

Раціон пітбуля будь-якого забарвлення, чорного, зокрема, має бути збалансованим і містити всі необхідні речовини. Важливо враховувати вік, рівень активності та фізичний стан собаки при виборі корму. Сухий готовий корм — оптимальний варіант. Він містить правильне співвідношення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінералів, необхідних для підтримки м’язової маси, енергії та міцного імунітету.

Вибравши натуральний тип харчування для собаки, використовуйте тільки свіжі та якісні продукти: овочі, фрукти, нежирне м’ясо, добре розварені каші. І не забувайте, що меню в цьому випадку складає ветеринар або дієтолог.

Необхідність придбання одягу для собаки

Густа коротка шерсть, що є природним захисним механізмом, дає змогу собакам переносити досить низькі температури, зберігаючи тепло тіла. Завдяки активному способу життя і високій швидкості метаболізму, більшість порід дійсно не мерзнуть за звичайних зимових умов. Однак, важливо пам’ятати, що навіть у найенергійніших улюбленців є межа, і за сильних морозів їхній власний захист може виявитися недостатнім.

Коли температура повітря опускається нижче -10°С, організм пітбуля починає зазнавати істотних труднощів з підтриманням необхідного рівня тепла. Особливо це стосується цуценят, літніх собак і особин з ослабленим імунітетом.

Тому при екстремально низьких температурах треба допомогти собаці зберегти тепло за допомогою спеціального одягу. Утеплений комбінезон або попона є відмінним рішенням для захисту вихованця від холоду.

Варто знати:

• Який одяг потрібен собаці?
• Як вибрати одяг для собаки?
• Літній одяг для собак.
• Утеплюємо вихованця: породи собак, які цього потребують.
• Як зрозуміти, що собака мерзне на прогулянці?

Питання здоров’я

Американський пітбультер’єр, незважаючи на свою репутацію сильного і витривалого собаки, як і будь-яка інша порода, схильний до деяких специфічних захворювань.

Однією з найпоширеніших проблем є алергічні реакції. Вони можуть проявлятися на різні подразники, включно з їжею, пилком, пилом і укусами бліх.

Інша поширена патологія — дисплазія кульшового суглоба. Це спадкове захворювання, за якого суглоби не розвиваються правильно, що призводить до болю і кульгавості.

Проблеми зі щитоподібною залозою також трапляються у цих тварин. Гіпотиреоз, зниження функції щитовидної залози, проявляється у вигляді млявості, набору ваги та випадання шерсті. Регулярні огляди у ветеринара й аналізи допомагають виявити захворювання на ранній стадії та призначити відповідне лікування.

Вади серця — ще один аспект, що потребує уваги. Деякі пітбулі можуть мати вроджені дефекти серця, які здатні призвести до різних проблем зі здоров’ям.

Фото пітбулів чорного кольору

Для кого найкраще підійде чорний пітбуль?

Ця американська порода викликає як захоплення, так і побоювання. Незважаючи на стереотипи, що склалися, пітбулі мають низку якостей, які роблять їх привабливими для людей, що ведуть активний спосіб життя і цінують силу, витривалість і відданість. Однак, важливо розуміти, що ця порода вимагає досвідченого і відповідального власника, здатного задовольнити її специфічні потреби.

Сила та витривалість — це невід’ємні якості собак. Вони здатні витримувати значні навантаження і залюбки беруть участь у різних видах активності, включно з аджиліті (проходження смуги перешкод із собакою), фрісбі (дефект епітелію — поверхневої тканини внутрішніх органів і шкіри) та іншими спортивними дисциплінами.

Ще однією перевагою чорних пітбультер’єрів є їхня коротка шерсть, яка потребує мінімального догляду. Регулярного розчісування кілька разів на тиждень достатньо, щоб підтримувати шерсть у належному вигляді. Це особливо зручно для зайнятих людей, яким важливо мати собаку, що не потребує складного і трудомісткого догляду.

Нарешті, американські пітбультер’єри історично використовувалися як охоронні собаки. Їхні відмінні сторожові якості зумовлені природною пильністю, відданістю господареві та здатністю захищати свою сім’ю.

Американські пітбультер’єри можуть бути чудовим вибором для людей, які шукають активного, сильного і відданого улюбленця. Однак, важливо пам’ятати, що ця порода вимагає особливої уваги до виховання і соціалізації.

Поради фахівців щодо вибору цуценяти

Під час вибору цуценяти чорного пітбуля оцініть такі аспекти:

• Досвідченість продавця. Відшукайте продавця з бездоганною репутацією, який піклується про своїх підопічних. Відвідайте місце, де вони перебувають, поспілкуйтеся із заводчиком, дізнайтеся про батьків цуценяти, їхній характер і поведінку.
• Здоров’я. Зверніть увагу на екстер’єр цуценяти. Оцініть, чи немає зовнішніх ознак будь-яких хвороб.
• Характер. Поспостерігайте за поведінкою цуценяти. Песик має бути доброзичливим і цікавим, але не агресивним. Запитайте заводчика про характер батьків та інших цуценят із посліду. Це допоможе вам оцінити, наскільки малюк підходить вашій родині та способу життя.
• Документи. Заводчик повинен надати документи, що підтверджують походження цуценяти і його здоров’я. Уважно вивчіть їх перед покупкою.
• Батьки. Попросіть заводчика показати вам батьків. Краще, якщо обидва пітбулі матимуть чорну шерсть.

Ми вивчили думку власників про породу

Думка власників разюче відрізняється від загальноприйнятих стереотипів. Для них це не просто собаки, а віддані друзі, люблячі члени сім’ї, що володіють неймовірною енергією, грайливістю і ніжністю.

Господарі відзначають їхню виняткову відданість і любов до сімей. Вони здатні на неймовірну прихильність і демонструють її через ніжність, грайливість і постійне бажання бути поруч з коханими людьми. Багато хто підкреслює, що пітбулі — це собаки, які буквально «тануть» від ласки та обожнюють проводити час з дітьми, проявляючи дивовижну терплячість і доброту. Ця любов і відданість — одна з головних причин, через яку люди обирають пітбулів.

Однак, власники також підкреслюють, що утримання пітбуля будь-якого забарвлення, чорного, зокрема, — це велика відповідальність. Через свою силу та енергію, ці собаки потребують досвідченого господаря, готового приділяти їм достатньо уваги та часу, щоб займатися їхнім дресируванням і соціалізацією з раннього віку.

Додатковий матеріал:

• Стаффорд і пітбуль — відмінності, фото і схожість порід.
• Американський пітбультер’єр.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.