Чорний мопс — все про породу, фото забарвлення.

Заводчики знають, що однотонні види забарвлень, іменовані також солідами, вважаються найбільш непростими в розведенні. Отримати такий послід складніше. Це призводить до того, що особини з таким забарвленням коштуватимуть дорожче. Правило стосуватиметься будь-яких порід собак. У цій статті з’ясуємо, як виглядає і чим відрізняється від побратимів чорний мопс.

Цей вид забарвлення у породи офіційно визнаний кінологічними асоціаціями і не вважається недоліком, пси беруть участь у розведенні та виставках. Хоча він досить рідко зустрічається. Щоб отримати тварину чорного кольору, селекціонер має дотримуватися особливих правил, про які ми й розповімо в цьому матеріалі.

Основні факти про чорних мопсів

Мопс — це собака з багатою історією, яка підкорила серця людей своїм чарівним зовнішнім виглядом і грайливим характером.

Ці вихованці мають унікальний набір рис, які роблять їх по-справжньому особливими:

• Плоскоморді собачки можуть страждати від хвороб, пов’язаних із порушеннями дихання, а їхні очі, що виступають з очних ямок більше, ніж в інших собак, мають високий ризик травматизації.
• Чорних мопсів відрізняє спокій і врівноваженість. Незважаючи на те, що серед людей побутує міф про те, що чорнопофарбовані собаки мають схильність до агресії. Їх не можна вважати нав’язливими, але при цьому вони є справжніми емпатами, вловлюючи людський настрій.
• Спілкування з людьми — головний пріоритет породи. Собаки із задоволенням йдуть на контакт навіть із незнайомцями та без проблем залишаються під наглядом сусідів під час відпустки господарів.
• Рясне линяння, яке може тривати цілий рік, робить мопсів невідповідними для людей, які страждають на алергію.
• Ці собачки, вважаючись дуже компактними, не потребують великої житлової площі. Крім того, їм не потрібні тривалі та надмірно активні вигули.
• Шерстка чорного мопса може набувати бурого відтінку за умови годування незбалансованими раціонами або вигоряючи на сонячних променях. Для збереження її насиченого кольору важливо контролювати харчування чотирилапого друга та уникати тривалих прогулянок у спекотну погоду.
• Мопсам властивий гарний апетит, тому вони мають схильність до виникнення ожиріння. Господарю важливо контролювати щоденне меню хвостатого.

Загалом, мопс — чудовий вибір для тих, хто шукає грайливого та відданого компаньйона, здатного створити затишну та доброзичливу атмосферу в домі. Однак, перед тим як завести собаку, важливо зрозуміти особливості його здоров’я і потреби, щоб забезпечити улюбленцю довге і щасливе життя.

Походження

Історія мопса пов’язана зі Стародавнім Китаєм. Саме там, серед імператорських покоїв, ці маленькі, вгодовані собаки зі зморшкуватими мордочками та кумедним хвостиком-кілечком, вважалися священними тваринами. За ними стежили особисті слуги, які охороняли їх. За крадіжку мопса державою передбачалося покарання. Дуже довгий час китайці, які охороняли своїх вихованців, не допускали їх вивезення за межі держави.

Тільки в XVI столітті пси потрапили в Європу разом із данськими купцями, які привезли їх як подарунки для монарших осіб і знаті. У Європі, мопси швидко завоювали популярність, ставши улюбленцями королів і аристократії.

В Англії вони навіть стали символом розкоші і багатства. Королева Вікторія, відома своєю любов’ю до собаківництва, була великою прихильницею породи. Саме вона сприяла тому, що був створений її Клуб у 1873 році.

Сьогодні, мопси залишаються одними з найулюбленіших порід собак у всьому світі. Грайливий характер, відданість господареві та милий зовнішній вигляд роблять їх ідеальними компаньйонами для людей будь-якого віку.

Опис породи

Згідно з класифікацією FCI, мопси належать до собак-компаньйонів. Незважаючи на компактну статуру, вони володіють пропорційним і м’язистим тілом.

Стандартом породи регламентуються основні параметри зросту і ваги: 6,3-8,1 кг і 26-32 см. Самочки завжди дрібніші.

Череп за формою нагадує коло, голова собаки посаджена на трохи вигнуту шию. Лоб тварини вкривають явно помітні зморшки. Мордочка виглядає укороченою. Ніздрі у собаки відкриті, широкі.

Очі мопса випромінюють ніжність. Вони виглядають великими і круглими. Райдужка виключно темного забарвлення. Вушне полотно звисає вниз. Зуби повинні змикатися. Характерний прикус — перекус.

Спина мопса рівна, не може бути ні опуклою, ні провисаючою. Груди мають добре вигнуті ребра. Хвіст має високу посадку, загинається в кільце. Наявність двох завитків на ньому вважається бажаною ознакою. Кінцівки помірної довжини. Форма лап нагадує котячу.

Коротка шерсть має і остьове волосся, і підшерсток, що відрізняється м’якістю. Допустимих забарвлень, згідно зі стандартом, кілька.

Чорне забарвлення у мопсів

Як і в інших порід, це забарвлення в мопсів вважається рідкісним. Його забезпечує домінантний ген, тобто тільки один із батьків має бути його носієм, щоби були отримані чорні цуценята в посліді.

Народжені малюки будуть нести обидва гени. Якщо ці гени однакові, вони вважаються гомозиготними, якщо різні — гетерозиготними.

Якщо один із батьків гомозиготний за чорним геном, усі цуценята будуть чорними, незалежно від кольору інших батьків. Однак якщо мама і тато гетерозиготні, то зачаті ними дитинчата можуть бути будь-якого визнаного стандартом забарвлення, включно з чорним.

Це відбувається тому, що гетерозиготні батьки можуть передати своїм цуценятам як домінантний чорний ген, так і рецесивний ген іншого забарвлення.

Важливо зазначити, що в чорного мопса «шубка» має бути вугільно-чорного або смоляного кольору. Забарвлення шерсті однорідне, без світлих волосків. На грудях можуть бути невеликі білі плями. Губи, повіки, райдужка очей, ніс, кігтики мають насичену пігментацію.

Інші варіанти кольору забарвлень

Палеве забарвлення, що нагадує колір вершків, вважається серед представників породи найпоширенішим. Крім цього, пси можуть мати абрикосовий відтінок шерсті, що вирізняється посиленою насиченістю, і сріблястий із красивим попелясто-бежевим відливом. Чорні представники породи мопс зустрічаються не так часто.

Всі ці відтінки, крім чорного, мають одну спільну рису — їх доповнює «маска» на морді, затемнення на вушках, вилицях, лобі. Темне забарвлення морди, тобто «маска», робить мопса ще більш привабливим і підкреслює його індивідуальність.

Характер і темперамент

Мопси — миловидні та миролюбні улюбленці, які випромінюють доброту і любов до всіх навколо. Це неймовірно доброзичливі собаки, готові спілкуватися з ким завгодно: кішками, родичами, дітьми, а навіть із хом’ячками! Їхня доброта воістину безмежна — вони ніколи не проявляють агресії, недружньо налаштований мопс — явище вкрай рідкісне, скоріше, виняток із правил.

Їхня товариськість проявляється в прагненні бути поруч із людьми, відчувати їхню присутність. Вони обожнюють тактильний контакт. Навіть якщо господар зайнятий і не хоче в даний момент спілкуватися, мопс не піде далеко, а тихенько сяде на ступню або привалиться до ноги, аби відчути тепло і любов власника, перебуваючи поруч. Тому це собаки для людей, які люблять проводити час із тваринами.

Попри зовнішній вигляд, який може створити враження, що пси схильні до постійної ліні, мопси — досить рухливі й активні собаки. Вони люблять гратися, бігати, гуляти, досліджувати світ. Однак ігри їм потрібні не надмірно бурхливі, зважаючи на особливу будову морди, хвостаті швидко втомлюються і можуть відчувати проблеми з диханням.

Мопси вважаються тихими компаньйонами. Їхній голос нагадує неголосне бурчання або хрипке бурмотіння. Ця тиша не свідчить про байдужість або пасивність. Навпаки, вона свідчить про спокій і врівноваженість, які характерні для породи. Ці собаки, як правило, не схильні до невмотивованого гавкоту. Вони не реагують голосом на кожен шурхіт або раптовий звук.

Поради з виховання

Чорні мопси завоювали серця своїх господарів не тільки елегантним зовнішнім виглядом, а й інтелектом, здатністю до спілкування і миттєвим розумінням команд. Це дуже розумні та слухняні собаки.

Виховання тварини включає освоєння правил поведінки вдома і на вулиці, соціалізацію, команди. Вважається, що за здатністю до навчання і здібностями до дресирування мопси можуть стати в один ряд з більшістю службових собак.

Їхню любов до їжі можна використовувати для розучування навіть найскладніших трюків.

За смачний шматочок вихованці готові на багато що. Але і без додаткового стимулу вони прекрасно розуміють команди, і головне — охоче виконують те, що хоче їхній господар.

Ба більше, мопси здатні будувати короткі логічні ланцюжки та самостійно приймати рішення. Ця особливість може провокувати складнощі — у процесі дресирування собака може проявляти впертість. Однак цього можна уникнути, якщо знайти до вихованця правильний підхід.

Утримання та харчування

Відповідальний господар приділяє увагу догляду за своїм улюбленцем, який включає гігієну, регулярні вигули, підбір меню тощо.

Раціон має бути збалансованим і повноцінним. Якщо ви обираєте для свого мопса готові промислові корми, перевагу слід віддавати якісній продукції, що забезпечує улюбленця всіма необхідними поживними речовинами. Визначитися з відповідною дієтою для вашого пса допоможе ветеринар.

Виробники зобов’язані вказувати на упаковці, для яких собак призначений корм і чи є він повнораціонним. Якщо корм неповнораціонний, важливо проконсультуватися з фахівцем, щоб зрозуміти, які вітаміни і добавки потрібно включити в меню.

Частота й обсяг годувань залежать від індивідуальних потреб кожного собаки. Дорослих мопсів зазвичай годують двічі на день, тоді як цуценята потребують більш частих прийомів їжі — до п’яти разів на день.

Мопса можна годувати і натуральними продуктами, проте це вимагає значних зусиль і ретельного підходу. Важливо доповнити натуральне харчування вітамінами і правильно розрахувати калорійність, а також баланс нутрієнтів. Таке харчування має складати тільки дієтолог.

Догляд включає в себе стрижку кігтів, очищення вух і зубів, купання. Вичісувати вихованця потрібно нечасто — кілька разів на тиждень.

Мопси годяться виключно для домашнього утримання. Коротка шерсть тварини не дасть змоги їй постійно проживати на вулиці, тим паче в зимовий період.

Здоров’я мопсиків

Мопси — це собаки, які мають деякі особливості здоров’я. Через характерну будову морди вони схильні до низки спадкових захворювань. Відповідальний заводчик завжди проводить генетичні тести своїх собак-плідників, щоб мінімізувати ризик появи будь-яких проблем у потомства.

Особливу увагу слід приділяти очам. Їхні великі, опуклі очі схильні до різних недуг. Очищати їх потрібно після кожної прогулянки спеціальними засобами, що не містять у складі антибіотики.

Крім цього, у мопсів часто трапляються проблеми зі шкірою, травленням, сечокам’яна хвороба, дисплазія тазостегнового суглоба, ожиріння й алергія.

Однак основної маси проблем можна уникнути за допомогою своєчасної діагностики в клініці, правильний догляд і турбота — це запорука довгого і щасливого життя для вашого вихованця.

Популярність чорного забарвлення

Чорні мопси з їхніми чарівними зморшками та грайливим характером стали справжнім трендом у світі собаківництва. Їхня популярність зумовлена кількома чинниками. По-перше, чорний колір, як відомо, символізує елегантність і таємничість. Чорнопофарбовані мопси виглядають особливо вишуканими.

Крім того, чорний колір відмінно поєднується з характерними екстер’єрними особливостями породи: коротким приплюснутим носом, великими виразними очима і щільною, гладкою шерстю. Така комбінація створює неповторний образ, що запам’ятовується.

Існує також думка серед власників мопсів, що шерсть чорного забарвлення менше помітна в будинку та на одязі. Але цей факт все ж можна вважати спірним.

Звичайно, популярність цих представників породи пов’язана із загальним трендом на рідкісні забарвлення собак. У сучасному світі люди дуже цінують унікальність та індивідуальність, і такі вихованці відповідають цим потребам.

Фото мопсів чорного забарвлення

Для кого ця порода?

Мопс — це ідеальний вибір для тих, хто хоче завести собаку:

• Дуже товариського і вірного;
• Компактних розмірів;
• З ефектною зовнішністю;
• З короткою і гладкою шерстю;
• Помірно грайливого й активного.

Однак пси не підійдуть людям, які:

• Люблять проводити час на самоті — мопс слідуватиме за господарем усюди наче тінь;
• Планують брати собаку на пробіжки — навіть активні представники породи швидко втомлюються через свої фізіологічні особливості та не можуть долати великі відстані, що може призвести до необхідності нести їх на руках;
• Не готові ретельно стежити за раціоном улюбленця — мопси схильні до ожиріння й алергій, і неправильне харчування може негативно позначитися на їхньому здоров’ї та тривалості життя;
• Шукають сторожового собаку — улюбленець може гавкнути при підозрілому шумі або при появі незнайомця, але він не призначений для охорони.

Поради щодо вибору цуценяти чорних мопсів

Вибір цуценяти — це завжди хвилююча подія. І коли йдеться про таку чарівну й унікальну породу, як мопс, вибір стає особливо важливим. Вам належить знайти не просто цуценя, а члена сім’ї, який принесе у ваш дім радість і вірність на довгі роки.

Насамперед, потрібно визначитися, куди звернутися — в розплідник або до приватного заводчика. Розплідники, як правило, більш професійні, вони спеціалізуються на розведенні саме мопсів і навіть конкретно чорного забарвлення, ведуть племінну роботу, намагаються отримати здорових і врівноважених особин. У них зазвичай є необхідні документи, а отже, ви можете бути впевнені в походженні цуценяти і його родоводу. Крім того, розплідники можуть надати вам більше інформації про породу, її особливості та догляд.

Однак у приватних заводчиків є свої переваги. Їх простіше знайти, а цуценята можуть коштувати дешевше.

Але незалежно від того, куди ви звернетеся, пам’ятайте, що важливо підійти до питання відповідально. Відвідайте розплідник або приватного заводчика, огляньте місце, де утримуються цуценята, поговоріть із продавцем. Дізнайтеся, чи були у батьків виводку якісь генетичні захворювання, які щеплення зроблені малюкам.

Вибір цуценяти — відповідальне завдання. Пам’ятайте, що чорний мопс — рідкісний представник породи, тому, можливо, пошуки можуть дещо затягнутися.

Думка власників про цих собачок

Власники мопсів одностайно відзначають їхню милу зовнішність і кумедний вираз морди. Ці собаки приносять у дім радість і позитив, а їхня відданість і бажання бути поруч із господарем просто неймовірні.

Люди відзначають, що чорні мопси мають відмінний апетит, що, втім, може бути проблемою. Через схильність до ожиріння важливо стежити за їхнім раціоном, підбираючи корм із дієтологом і відмовляючись від спокусливих, але шкідливих для їхнього здоров’я ласощів.

Крім того, власники кажуть, що мопси відрізняються доброю вдачею і не агресивні. Завдяки цьому, вони прекрасно уживаються з дітьми та іншими домашніми тваринами. Їхній доброзичливий характер дозволяє їм бути ідеальними компаньйонами, готовими слідувати за господарем куди завгодно і проводити з ним максимальну кількість часу.

Господарі собак відзначають, що мопси, зокрема й чорні, вимагають особливої уваги до гігієни. Їхні складки над носом, а також великі очі потребують регулярного догляду.

Одним із недоліків є схильність до линьки. Власникам доводиться часто прибирати шерсть у будинку.

Загалом, мопси — це чудові собаки, які, за належного догляду, стануть вірними друзями і подарують безліч радісних моментів.

Додатковий матеріал:

• Мопс і французький бульдог — порівняння та основні відмінності.
• Як назвати мопса-хлопчика — ТОП-500 кличок.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.