Чорні чихуахуа — все про породу, фото забарвлення.

У стандарті кожної з порід описуються її екстер’єрні особливості. Дозволені забарвлення, зокрема. Для чихуахуа допустимі найрізноманітніші варіанти забарвлень. Вони можуть бути як однотонними, так і багатобарвними. Чорна чихуахуа — рідкісний різновид забарвлення, дозволений стандартом.

Зі статті дізнаємося, які гени відповідають за цей колір шерсті, чим відрізняється характер таких собак, який догляд їм потрібен, які особливості харчування, дресирування і виховання тварин, яке їхнє здоров’я. Також буде розказано про те, як правильно вибирати цуценя цього забарвлення.

Основні факти про чорних чихуахуа

Чихуахуа мають кілька специфічних відмінностей, які включають наступне:

• Ця порода собак вважається мініатюрною. Вона важить всього 1-3 кг.
• Вихованці дуже люблять своїх господарів. Вони не готові до тривалої розлуки і можуть слідувати за власниками по всьому будинку, не відстаючи ні на крок. Це ідеальні компаньйони для людей різного віку.
• Мексиканські собаки можуть мати шерсть різної довжини. Чорні чихуахуа можуть бути довгошерстими або ж мати короткий ворс.
• Як правило, чорне забарвлення шерсті у представників породи не буває однотонним. Воно може бути змішане з рудими відмітинами та білими плямами.
• Ці улюбленці непогано адаптовані до спекотної погоди, але холоди переносять важко, тому потребують теплого одягу та взуття.
• Компактний розмір сприяє підвищеній вразливості до травм.
• Чорні чихуахуа — відмінний вибір для тих, хто не бажає часто гуляти з вихованцем. Вони без проблем звикають до лотка і не потребують надмірно активних вигулів.
• Як і в будь-якої породи собак, у них можуть діагностуватися деякі проблеми зі здоров’ям, наприклад, захворювання органів травлення, ожиріння й утворення зубного каменю. Тому важливо стежити за їхнім станом і регулярно відвідувати ветеринара.

Історична довідка

Історія популярної сьогодні породи почалася в стародавні часи, коли собак невеликих габаритів, що не лають, стали розводити індіанці в Мексиці. З історії відомо, що вони існували ще в IX столітті і вважалися тотемними тваринами.

Коли почалася колонізація, територію країни заселили вихідці з інших країн, а маленькі улюбленці корінного народу змогли сховатися в лісах, що призвело до того, що вони стали повністю дикими. У результаті безконтрольних схрещувань, зовнішність собак зазнала сильних метаморфоз.

У середині XIX століття вони знову стали популярними, завдяки туристам, які приїжджали до Мексики. Особливо вразив гостей мініатюрний розмір тварин, який дозволяв легко носити їх на руках.

Завдяки любителям мініатюрних собак, породу було стандартизовано і названо на честь штату Чіуауа. Поширена довга версія назви — результат русифікації.

Стандарт породи відразу ж визнав різноманітність забарвлень у чихуахуа, але чорні гладкошерсті особини здобули популярність швидше, ніж песики з довгим хутром. Тварини з подовженим ворсом не визнавалися офіційно досить довго, але, врешті-решт, їх все ж внесли до стандарту.

Опис собаки

Згідно зі стандартом породи, це маленький, витончений і компактний собака з красивою пропорційною формою тіла. Він має досить круглу голову з широким чолом і вушками, які поставлені вертикально.

Очі в чихуахуа великі, виразні, овальної форми, з живим і цікавим поглядом. Морда вузька і загострена з невеликим носом і міцним підборіддям.

Шерсть може бути як короткою, так і довгою, але вона завжди гладка і блискуча.

Забарвлення допускається найрізноманітніше — від однотонного до різнобарвного. Хвіст чихуахуа довгий і витончений, зазвичай тримається високо і злегка вигнутим.

Згідно зі стандартом, висота в холці у собак не повинна перевищувати 20 см, а вага — 2,7 кг. Але, незважаючи на маленький розмір, чихуахуа має пропорційне і міцне тіло з добре розвиненою мускулатурою.

Чорне забарвлення чихуахуа

Чорне забарвлення у собак зумовлене наявністю фарбувального пігменту еумеланіну, який міститься не тільки в шерстяному покриві тварини, а й у шкірі, і в райдужці очей.

Однак однотонне чорне забарвлення у представників цієї породи майже не зустріти, найчастіше воно містить білі та руді цятки на тілі.

Наявність у тварини цього забарвлення шерсті провокує домінантний ген K, але для його отримання необхідна наявність й інших генів — B, C, D і E.

Якщо схрестити двох чорних чихуахуа, приплод може мати практично будь-яке забарвлення, адже батьки можуть бути володарями рецесивного генетичного матеріалу, який придушить дію гена К.

Якщо цуценя в підсумку виявиться носієм двох однакових рецесивних генів, то воно не буде чорним.

Інші кольори

Ця порода може мати найрізноманітніші забарвлення, стандартом не дозволено тільки забарвлення мерль (мармурове).

Довжина хутра не є визначальним фактором для забарвлення, але може впливати на візуальне сприйняття кольору. Наприклад, у чихуахуа з довгим ворсом він виглядатиме темнішим, ніж у собаки з короткою шерстю.

Серед найпоширеніших забарвлень породи можна виділити руде з білими відмітинами, кремове та палеве. Однак існують і більш рідкісні варіації, такі як однотонний білий, коричневий тощо.

Які забарвлення вважаються рідкісними та дорогими?

Забарвлення представників цієї породи можуть варіюватися від традиційних до унікальних. До рідкісних забарвлень чихуахуа відносяться не тільки чорні, а й шоколадні, білі, тигрові, лілові (бузкові) і блакитні. Такі собачки, як правило, коштують дорожче за інших.

Розглянемо кожен із кольорів окремо:

• Шоколадний. Однотонне шоколадне забарвлення чихуахуа може варіюватися від світлого до темного. При цьому різні відтінки розташовані на різних ділянках тіла.
• Білий. Білі собаки виділяються серед родичів своєю яскравою зовнішністю. Таке забарвлення може надавати їм незвичайного вигляду, що робить їх особливо популярними у людей, які шукають унікального вихованця.
• Тигровий. Це ще один цікавий варіант екстер’єру. Забарвлення являє собою комбінацію смуг різної ширини та кольору у відтінках коричневого або чорного на контрастному тлі. Тигровий чихуахуа виглядає екзотично.
• Ліловий (бузковий). Таке забарвлення є одним із найрідкісніших. Ці собаки мають шерсть бежевого кольору з м’яким відтінком бузкового.
• Блакитний. Ці чихуахуа мають рівний сіро-блакитний колір, який надає їм унікального вигляду.
• Червоний. Особи мають насичено-руде забарвлення хутра. Особливо виграшно їхня «шубка» виглядає в променях сонця.

Особливості характеру і темпераменту

Чихуахуа — це порода собак, що вирізняється невеликим розміром і досить добродушним характером. Хоча деякі особини, зокрема пси, можуть мати схильність до свавілля.

Песики дуже віддані своїм господарям і всій родині, вони завжди будуть слідувати за ними всюди. Охоронний інстинкт розвинений добре, вони прагнуть захищати «свою» людину, не усвідомлюючи власних габаритів. З цієї ж причини собаки можуть бути недовірливі до незнайомих людей, обходячи їх стороною.

Чорні чихуахуа — це також дуже енергійні та грайливі собаки. Особливо в молодому віці. Вони люблять бігати і стрибати, тому їм необхідно надавати достатньо фізичної активності. Однак варто пам’ятати про те, що їхній кістяк відрізняється крихкістю, тому вони мають ризик отримання травм.

Загалом, представники цієї породи — прекрасні компаньйони для людей будь-якого віку. За умови своєчасної соціалізації тварин можна брати з собою в громадські місця, різні поїздки на великі відстані.

Ці собаки мають схильність до гавкоту. Відрізняються тонким і заливистим голосом. Відучувати від такої звички тварину потрібно з раннього віку, припиняючи небажану поведінку та заохочуючи успіхи.

Питання виховання та дресирування

Незважаючи на те, що чихуахуа вважаються декоративними улюбленцями, вони вимагають виховання і дресирування, оскільки ігнорування цих питань може призвести до проблем у поведінці.

Соціалізація — це важливий етап у вихованні будь-якого собаки, і чихуахуа — не виняток. Такий процес включає в себе знайомство тварини з різними ситуаціями, людьми і родичами на вулиці. Чим раніше почнеться соціалізація, тим краще. Рекомендується приступати до неї не пізніше 3-4 місяців, коли цуценя найбільш сприйнятливе до нових вражень.

Важливо проводити соціалізацію поступово. Дозволяйте чихуахуа спілкуватися з іншими тваринами та людьми, водночас контролюючи ситуацію та стежачи за її реакцією. Чим більше позитивних вражень отримає собака, тим більш врівноваженим і впевненим він стане в майбутньому.

Дресирування включає в себе освоєння основних команд. Вони дають змогу контролювати поведінку тварини як вдома, так і на вулиці.

Одним із ключових аспектів навчання є регулярність. Заняття мають проходити щодня, але не тривати занадто довго, щоб не втомити собаку. Оптимальний час для тренування становить 5-10 хвилин, особливо це важливо, коли цуценя ще маленьке.

Також варто зазначити, що чихуахуа схильні до прояву незалежності, тому можуть демонструвати впертість. У таких випадках важливо зберігати витримку і не кричати на вихованця. Треба підібрати такий метод навчання, який буде цікавий улюбленцю. Наприклад, вибудувати заняття у вигляді гри, яка не втомить собаку.

Важливо пам’ятати, що дресирування — це не тільки навчання команд, а й закріплення правил поведінки в сім’ї та суспільстві. Чихуахуа потрібно пояснювати, що можна, а що не можна робити. У кожній родині ці правила будуть свої. Наприклад, один власник вважає допустимим знаходження собаки на своєму ліжку, а інший — ні. Привчати до цих правил тварину потрібно з перших днів появи в будинку.

Догляд та харчування

Тип шерсті представників породи — гладкошерстий і довгошерстий — визначає частоту вичісування собаки.

Гладкошерсті чорні чихуахуа вимагають вичісування всього 1-2 рази на тиждень. Це пов’язано з тим, що їхня «шубка» менше схильна до утворення ковтунів і сплутування. Однак під час сезонної линьки, яка відбувається двічі на рік, важливо збільшувати частоту вичісування до 3-4 разів на тиждень. Це дасть змогу мінімізувати кількість відмерлих ворсинок у будинку та забезпечить здоров’я шкіри собаки. Довгошерсті чорні чихуахуа вимагають більш частого грумінгу шерсті — 2-3 рази на тиждень.

Рекомендована частота миття — приблизно раз на місяць. Треба правильно вибирати шампунь, адже він не тільки має зберігати шовковистість і чистоту шерсті, а й запобігати пожовтінню хутра, це особливо важливо для чорних собак.

Не менш значущі моменти в догляді — це стрижка кігтів, чищення очей і вух, а також турбота про зуби. Кігті потрібно підстригати кожні два тижні, щоб не допустити їх переростання. Чищення очей і вух проводиться в міру забруднення. Зуби слід чистити не менше одного разу на тиждень за допомогою спеціальної щітки, що допоможе уникнути появи щільного нальоту.

Важливим аспектом догляду за чихуахуа є й активність у процесі прогулянок. З такими маленькими собаками гуляти досить 30-60 хвилин на день. Під час вибору амуніції краще віддати перевагу шлейці, оскільки нашийник може чинити надмірний тиск на тендітну шию.

Ця порода собак схильна до ожиріння, яке може виникати з безлічі причин. Однією з головних є неправильне харчування. Чихуахуа схильні до переїдання, особливо, якщо песикам дозволено випрошувати їжу біля столу. Більшість власників не усвідомлюють, що навіть маленька кількість висококалорійної їжі, додана до основного раціону, може призвести до значного збільшення ваги. Інший важливий фактор — це брак фізичної активності. Якщо улюбленці не витрачають отримані калорії, це також може призвести до набору зайвої ваги.

Щоб уникнути проблеми ожиріння, власникам чихуахуа треба суворо стежити за їхнім раціоном. Важливо вибирати високоякісний корм, який спеціально розроблений для маленьких порід. Поділ добового раціону на кілька прийомів їжі також може бути корисним для контролю ваги.

Представники цієї породи здатні проживати виключно всередині приміщення. Вони не можуть утримуватися у вольєрі, з огляду на те, що не переносять надмірно низькі температури.

Профілактика захворювань

Представники цієї породи мають низку особливостей, пов’язаних з їхнім здоров’ям. Зокрема, ці малятка вразливі до холоду. Однією з найбільш значущих характеристик чихуахуа є їхня адаптація до теплого клімату. Ці собаки родом із Мексики, де температура рідко опускається низько. Цікаво, що навіть наявність чорної шерсті у чихуахуа, яка може притягувати сонячні промені, не заважає їм почуватися комфортно в спеку. Проте це не означає, що їх слід вигулювати в задуху.

Уже за температури всього +15 °C чихуахуа може почати відчувати дискомфорт. Це пов’язано з їхньою тонкокісткою статурою і відсутністю достатнього жирового прошарку, який захищав би від холоду.

Щоб уникнути виникнення застудних захворювань, власникам слід приділити особливу увагу підготовці до прохолодного сезону. Для захисту своїх вихованців рекомендується купувати теплі речі, наприклад, светри, попони, комбінезони та водонепроникні плащі. Особливо важливо захищати лапи собаки в зимовий період, коли вони можуть піддаватися впливу реагентів і солей, що застосовуються для обробки тротуарів.

Крім уразливості до холодів, фізіологія чихуахуа також робить їх схильними до травм. Їхні тонкі кісточки і тендітна статура вимагають обережності та уважного поводження. Важливо навчити дітей правильно грати з цими собаками, щоб уникнути випадкових вивихів і переломів.

Не можна забувати і про регулярні медичні профілактичні огляди. Один раз на рік улюбленець має проходити диспансеризацію, яка допоможе виявити безсимптомні захворювання та запобігти можливим ускладненням. Важливим аспектом турботи про улюбленця є регулярна вакцинація та обробка від паразитів, про що власники мають вести записи у ветеринарному паспорті собаки.

Фото чихуахуа чорного забарвлення

Кому може підійти ця порода?

Ці мініатюрні улюбленці підійдуть людям, які:

• Бажають завести відданого компаньйона, вірного і досить активного;
• Мають дітей старшого шкільного віку, які вміють правильно поводитися з твариною невеликого розміру, схильною до травм;
• Хочуть придбати пса, який швидко привчиться ходити на лоток;
• Планують купувати улюбленцю достатньо теплого одягу та взуття на холодну пору року.

Не варто заводити чихуахуа сім’ям із ще непідрослими дітлахами, які поки що не засвоїли правила спілкування з мініатюрними улюбленцями, що мають тендітні кістки. Крім того, цих собак не треба купувати тим, хто мріє про великого улюбленця, що захищає територію і готовий проживати у вольєрі на вулиці.

Поради щодо вибору цуценяти чорного чихуахуа

Якщо ви вирішили завести собі цуценя чихуахуа, то перед вами стоїть важливе завдання — вибрати відповідного заводчика собак. Адже від цього залежить не тільки екстер’єр улюбленця, але і його майбутнє здоров’я та характер.

Перше, на що потрібно звернути увагу — зовнішній вигляд тварини. Цуценя має бути активним, цікавим і виглядати здоровим. Зверніть увагу на шерсть — вона має бути блискучою і м’якою, без ознак лупи або залисин. Очі та ніс мають бути чистими, без виділень.

Другий важливий момент — характер. Вибирайте цуценя, яке проявляє інтерес до навколишнього світу і нових людей. Воно має бути доброзичливим і небоязким. Також зверніть увагу на те, як воно взаємодіє з іншими цуценятами.

Не забувайте познайомитися з батьками малюка. Можна попросити заводчика показати маму і тата, а також їхні документи.

Що кажуть власники?

Господарі цих мініатюрних улюбленців говорять про них таке:

• Чорні чихуахуа — це дуже віддані та товариські тварини з ефектною зовнішністю, готові весь час проводити в колі сім’ї;
• За умови своєчасної соціалізації песики швидко знаходять спільну мову з усіма людьми і родичами;
• Зважаючи на невеликі габарити і крихкість кісток, тварини мають ризик отримання травм, тому потребують контролю під час вигулів і тренувань;
• Невеликий розмір собаки дає змогу за потреби носити його на руках, його можна взяти з собою в будь-яке громадське місце;
• Добре ладнають з дітьми старшого віку (дітлахи молодшого віку стануть не найкращими товаришами для цих вихованців, оскільки ненавмисно можуть травмувати їх);
• Прекрасно піддаються дресируванню, привчаються ходити в туалет у лоток або на пелюшку.

Загалом, відгуки власників про чорних чихуахуа є позитивними та підтверджують, що ця порода собак вважається чудовим вибором для любителів маленьких улюбленців-компаньйонів, яких можна брати з собою всюди.

Додатковий матеріал:

• Види чихуахуа — всі різновиди породи і типи з фото і назвами.
• Порода собак чихуахуа: харчування.
• До старості щеня: 5 порід собак, які підходять під цю фразу.
• Дрібниця у сумці. Міфи і правда про маленьких собачок.

Розбір теми 2025 року.