Чому собака лиже під хвостом?

Багато власників з подивом спостерігають, як їхні улюбленці старанно вилизують власні геніталії та причинні місця. За даними ветеринарних лікарів, більшість собак тією чи іншою мірою демонструють таку поведінку. Давайте розберемося, чому собака лиже під хвостом, що змушує наших чотирилапих друзів з таким ентузіазмом, вилизувати попу.

Причини можуть бути найрізноманітнішими — від банальної гігієни до серйозних шкірних захворювань і психологічних розладів. Вам як власнику, важливо вчасно розпізнати проблему і вжити відповідних заходів. У нашій статті ви дізнаєтеся про 7 основних причин подібної поведінки, симптоми для їх ідентифікації та можливі рішення.

Матеріал, є більш широким продовженням теми: Чому собака їздить підлогою на попі?

7 причин, чому ваш собака постійно лиже під хвостом

Давайте розглянемо сім основних причин, через які собака постійно лиже у себе під хвостом.

1. Блохи та блошиний алергічний дерматит

Дрібні кровосисні паразити — блохи — часто є причиною занепокоєння та дискомфорту в наших улюблених чотирилапих друзів. Вони кусають собак, викликаючи сильний свербіж. Особливо сильно дістається області навколо хвоста.

Собака інстинктивно вилизує під хвостом, намагається позбутися настирливих комах і зменшити неприємні відчуття від укусів. Він енергійно розчісує болючі ділянки шкіри язиком. На жаль, така «самодопомога» тільки погіршує ситуацію, посилюючи проблему і провокуючи запалення.

Основні симптоми блошиного дерматиту: почервоніння, лущення, мокнучі ранки, облисілі плями шерсті навколо хвоста. У цьому випадку слід терміново звернутися до ветеринара по допомогу.

Діагностика бліх

Іноді бліх важко помітити неозброєним оком, проте варто оглянути шерсть собаки і можливо, ви зможете їх розгледіти. Вони виглядають як маленькі коричневі безкрилі комахи, які можуть стрибати досить далеко. Крім того, можна пошукати «блошиний послід» — чорно-коричневі крапки або лусочки в місцях скупчення бліх. Ще один спосіб — скористатися спеціальним гребінцем від бліх. Прочешіть ним шерсть собаки і перевірте на наявність бліх і блошиного посліду.

Якщо ви підозрюєте, що у вашого собаки блохи, проконсультуйтеся з ветеринаром. Іноді комахи добре помітні під час огляду. Однак у довгошерстих собак або за невеликої кількості бліх їх складно виявити. Ваш ветеринар може призначити додаткові аналізи, наприклад, зішкріб шкіри на паразитів.

Лікування бліх

У більшості випадків, якщо лікар діагностує бліх у собаки, існує безліч варіантів лікування. Залежно від рекомендацій це можуть бути жувальні таблетки, краплі, нашийники, препарати місцевої дії тощо.

Крім того, ветеринар може порекомендувати помити собаку і розчесати спеціальним гребінцем від бліх. Якщо призначено препарати місцевої дії, обов’язково уточніть, коли можна буде помити собаку після їх використання.

Іноді призначають додаткові ліки, наприклад, для знищення глистів, оскільки блохи можуть переносити стрічкових черв’яків. Собакам з алергією також можуть знадобитися антибіотики в разі вторинної інфекції шкіри або антиалергенні медикаменти для полегшення симптомів.

На жаль, 95% популяції бліх перебуває в навколишньому середовищі у вигляді яєць, личинок і лялечок, і тільки 5% становлять дорослі особини на собаці. Це означає, що боротьба з яйцями і личинками бліх у будинку дуже важлива. Регулярно пилососьте і періть все в гарячій воді. У деяких випадках може знадобитися санітарна обробка та дезінфекція приміщення.

Будьте терплячі, оскільки повне позбавлення від бліх може зайняти багато часу і зусиль.

Варто знати: Блошиний дерматит у собак — лікування і симптоми, причини, фото.

2. Проблеми з анальними залозами

Ще однією поширеною причиною, через яку собака постійно лиже задній прохід, є переповнення анальних залоз.

З боків від ануса у собак розташовані спеціальні пахучі залози невеликого розміру. Вони виробляють рідину з різким рибним запахом, яка допомагає мітити територію під час дефекації. У більшості собак ці залози спорожняються природним шляхом під час випорожнення кишечника.

Однак іноді анальні мішечки не здатні повністю звільнитися від вмісту. Це призводить до їх переповнення, подразнення тканин і дискомфорту. Собака починає інтенсивно вилизувати проблемну зону, намагаючись полегшити неприємні відчуття. Крім того, специфічний запах мускусних виділень інстинктивно притягує увагу вихованця.

Проблеми з анальними залозами часто проявляються в таких діях собаки:

• Інтенсивне вилизування ануса й основи хвоста.
• Спроби вкусити або почухати задній кінець хвоста.
• Собака їздить попою по килиму, підлозі або траві.
• Потуги під час дефекації.
• Сильний рибний запах від області хвоста.

Якщо не вжити вчасно заходів, можливе подразнення, запалення та інфікування залоз. Тривожні симптоми — кров’янисті виділення в калі, набряклість тканин з боків ануса. Іноді з’являються болючі ерозії та виразки, які собака може розчісувати до крові.

Діагностика та лікування проблем анальних залоз

При появі вищеописаних симптомів слід невідкладно показати собаку ветеринару.

Під час прийому лікар ретельно огляне вихованця, проведе пальпацію і ректальний огляд проблемної зони. Це допоможе оцінити стан анальних залоз і взяти мазок для аналізу. Залежно від попереднього діагнозу, можуть знадобитися додаткові тести.

Для лікування переповнених і запалених анальних залоз зазвичай призначають протизапальні та антибактеріальні препарати, теплі компреси, добавки корму з підвищеним вмістом клітковини (гарбуз, висівки).

Важливо своєчасно звернутися до ветеринара в разі підозри на проблеми анальних залоз, щоб уникнути подальших ускладнень і страждань вихованця.

3. Харчова або сезонна алергія

Причиною, через яку ваш собака вилизує або покусує під хвостом, є алергічні реакції. Як і люди, наші улюбленці можуть страждати від непереносимості певних речовин у їжі або навколишньому середовищі.

Харчову алергію частіше діагностують за цілорічного свербежу та висипань або після різкої зміни раціону. Сезонний дерматит зазвичай загострюється навесні та восени, однак у деяких собак симптоми не залежать від пори року.

Можлива алергія відразу на кілька продуктів харчування, компонентів пилу, пилку рослин. Крім того, у собак може бути як харчова, так і сезонна непереносимість алергенів.

Корисно знати: Алергія у собак — ознаки, лікування та профілактика.

Симптоми харчової та сезонної алергії

Незалежно від причини, алергічні реакції у собак найчастіше проявляються у вигляді свербежу, почервоніння і подразнення шкіри. Тварина інстинктивно розчісує хворобливі ділянки зубами або енергійно вилизує їх.

У разі харчової алергії поряд зі шкірними проявами можуть спостерігатися блювота і діарея. Сезонний алергічний дерматит зазвичай супроводжується чханням, сльозотечею, кашлем і посиленою линькою.

Для точної діагностики причини і підбору схеми лікування необхідно пройти обстеження у ветеринара. Це можуть бути спеціальні дієти, антигістамінні препарати, вітаміни. Хоча вилікувати алергію повністю не можна, але за грамотного підходу можна значно поліпшити самопочуття улюбленця і полегшити неприємні симптоми.

4. Контактний дерматит

Контактний дерматит виникає при безпосередньому впливі подразнювальної речовини на шкіру собаки. Це може бути зіткнення з певними травами, хімічними препаратами, мийними засобами, тканинами та іншими агентами.

На відміну від алергії, контактний дерматит має строго локальний характер у місці контакту подразника і шкірного покриву

Типові симптоми — почервоніння, свербіж, набряклість, формування пухирів Найчастіше уражаються ділянки живота, лап, області біля хвоста Якщо речовина потрапляє на морду, можуть виникнути почервоніння очей, сльозотеча

При підозрі на контактний дерматит, потрібно промити подразнену ділянку теплою водою з нейтральним милом або шампунем, а також буде корисно повністю викупати собаку

Якщо симптоми значно слабшають після ванни, можна не вживати додаткових заходів Якщо ж свербіж і почервоніння не минають — варто звернутися за консультацією до лікаря

Грамотний лікар призначить тести для точної діагностики подразника і клінічної картини Можливе лікування антигістамінними препаратами, антибіотиками в разі інфекції, кортикостероїдами. Звісно, важливо повністю унеможливити контакт із виявленим подразнювальним агентом

За контактного дерматиту або алергії у собак можуть розвинутися вогнища запалення шкіри так звані «гарячі точки».

Це ділянки почервоніння, свербіння, болючості, які собака постійно гризе, вилизує або чухає. Через пошкодження цілісності шкіри туди можуть проникати інфекції, утворюються виділення гною або крові.

Спочатку «гарячі точки» локалізуються в зоні інтенсивного впливу. Але потім вони здатні збільшуватися і поширюватися на інші ділянки шкіри. При виявленні таких симптомів необхідно терміново показати собаку ветеринару для призначення адекватної терапії.

Додаткова інформація:

• Дерматит у собак — причини, симптоми, лікування.
• Дерматит у собак: різновиди та лікування.

5. Внутрішні паразити

Крім шкірних проблем, причиною інтенсивного вилизування області ануса можуть стати внутрішні паразитарні інвазії. Найчастіше йдеться про глистяні інфекції.

Нематоди (круглі черв’яки) зазвичай передаються цуценятам від матері або під час поїдання фекалій. Цестоди (стрічкові черв’яки) потрапляють в організм із проковтнутими блохами. Паразити подразнюють слизову кишківника, спричиняючи неприємні відчуття в черевній порожнині. Собака інстинктивно намагається дотягнутися до вогнища, що турбує, і полегшити свербіж, тому енергійно вилизує під хвостом.

За високого ступеня інвазії можливі симптоми з боку шлунково-кишкового тракту — блювота, діарея, виснаження. Для підтвердження діагнозу необхідні лабораторні тести.

Симптоми та лікування глистової інвазії

Основні ознаки присутності глистів — це виявлення паразитів у випорожненнях собаки. Нематоди нагадують тонкі білі нитки, цестоди — зерна рису.

Крім того, при зараженні тварина проявляє занепокоєння: бігає, намагається лизати анальну ділянку, живіт, постійно гризе основу хвоста. Також можуть виникати блювота, діарея, виснаження і втрата маси тіла.

При підозрі на інвазію потрібно здати аналіз калу в лабораторію для підтвердження діагнозу. Ветеринар підбере ефективний антигельмінтик. Іноді потрібне додаткове лікування від бліх, якщо вони стали джерелом зараження стрічковими черв’яками.

Детальніше: Глисти у собак — причини, симптоми, лікування та профілактика.

6. Гормональні порушення

Проблеми з гормональним балансом можуть стати причиною, чому собака часто лиже собі під хвостом. Порушення вироблення гормонів, що відповідають за стан шкіри та шерсті, призводить до їх патологічних змін. Це можуть бути захворювання ендокринної системи: гіперадренокортицизм (синдром Кушинга), цукровий діабет, гіпотиреоз.

У результаті шерсть стає ламкою, тьмяною, випадає. Шкіра грубіє, потовщується, можливе утворення пігментних плям. Усі ці процеси супроводжуються сильним свербінням і дискомфортом, змушуючи собаку інтенсивно вилизувати проблемні ділянки.

Для корекції стану необхідні обстеження і лікування основного гормонального дисбалансу під наглядом ветеринара.

Симптоми гормональних порушень

Залежно від того, яке гормональне захворювання у вашого собаки, можуть бути й інші клінічні ознаки, включно з:

• Зниження енергії, млявість.
• Підвищений або знижений апетит.
• Блювота.
• Діарея.
• Підвищена спрага у собак.
• Прискорене сечовипускання.

Гормональні патології, такі як цукровий діабет, синдром Кушинга, гіпотиреоз, можуть становити загрозу для життя за відсутності лікування.

При підозрі на ендокринні порушення необхідно терміново провести діагностику у ветеринара — аналізи крові, сечі, УЗД органів. На підставі результатів підбирається індивідуальна схема лікування, що включає медикаменти і спеціальну дієту. Це допоможе скорегувати гормональний фон і полегшити неприємні прояви хвороби.

7. Поведінкові проблеми

Надмірне вилизування може також вказувати на проблеми в поведінці або тривожність у собаки. Деякі собаки занадто старанно доглядають за собою від нудьги. Спочатку це нормальна гігієнічна поведінка, але з часом вона перетворюється на звичку, яку собака демонструє, коли йому нічим себе зайняти. Це схоже на поведінку енергійних собак, які гризуть іграшки або меблі, коли їм не забезпечують регулярні фізичні навантаження та ігри.

Постійне вилизування може також свідчити про тривожність у собаки. При тривозі наші вихованці можуть вилизувати себе настільки сильно, що це завдає шкоди шкірі та призводить до можливих інфекцій. Якщо у вашого собаки тривожність, можуть спостерігатися й інші симптоми, включно з:

• Важке дихання і занепокоєння.
• Зниження сну.
• Гучне і часте виття або гавкіт.
• Безцільне блукання.
• Деструктивну поведінку.
• Занадто швидке поїдання їжі.
• Боязнь гучних звуків.

Як і в людей, тривожність у собак може проявлятися по-різному. Деякі випадки більш очевидні, ніж інші, і їх легше розпізнати. Якщо ви підозрюєте, що ваш собака відчуває почуття тривоги, може бути корисно зняти на відео, як він демонструє тривожну поведінку. Також зверніть увагу, що відбувалося вдома в цей час.

Перегляд цих роликів допоможе вашому ветеринару зрозуміти, що ви спостерігаєте вдома, коли ваш собака стривожений. Деякі лікарі також використовують опитувальники, щоб допомогти визначити конкретний тип тривожності у вашого собаки.

Після того як ветеринар поставить діагноз, він або вона може порекомендувати ліки або харчові добавки, що допомагають впоратися з цим станом. Також можуть бути запропоновані спеціальні фізичні вправи та ігри, спрямовані на зниження тривожності. Це хронічне захворювання, лікування якого потребує часу, терпіння і пошуку відповідного індивідуального підходу. Однак за правильного догляду та лікування стан вашого улюбленця можна значно поліпшити.

Що робити, якщо собака лиже під хвостом?

Перш за все, поспостерігайте і спробуйте зрозуміти, чому собака лиже під хвостом. Чи часто? У який час дня або за яких обставин? Може, він нудьгує або хвилюється, коли залишається вдома сам? Або це відбувається після прогулянки чи гри на вулиці?

Огляньте анальні залози і шерсть під хвостом — чи немає там висипу, почервоніння, забруднень, запаху? Акуратно перевірте цю ділянку на наявність бліх, кліщів або інших паразитів.

Якщо ви помітили подразнення шкіри, почервоніння або висип — варто звернутися до ветеринара. Можливо, потрібне лікування алергії або дерматиту.

Також обов’язково покажіть собаку лікарю, якщо він лиже до появи ран, або це спостерігається разом з іншими симптомами — нетриманням сечі, закрепами чи діареєю.

Щоб запобігти надмірному вилизуванню, приділяйте собаці більше уваги, грайтеся з ним, частіше вигулюйте, особливо перед тим, як залишити його самого. Регулярно оглядайте та розчісуйте шерсть. Привчіть до щоденних вологих серветок у ділянці анальних залоз — це допоможе уникнути забруднення шерсті виділеннями.

Підіб’ємо підсумки: чому собака постійно лиже під хвостом?

У цьому посібнику ми розібрали основні причини, через які собака лиже у себе під хвостом. Найчастіше це блошиний дерматит, реакція на свербіж або неприємні відчуття через паразитів, алергія, гормональні захворювання або поведінкові проблеми.

Однак, якщо собака постійно лиже задній прохід, це може вказувати на більш серйозні захворювання або на проблеми з анальними залозами. Тому важливо спостерігати за поведінкою собаки і звертатися до ветеринара при появі тривожних симптомів. Своєчасне лікування допоможе уникнути дискомфорту і страждань вихованця.

Поділіться в коментарях, чи стикалися ви зі схожою проблемою у свого собаки. Які поради ви можете дати власникам, чиї вихованці часто лижуть собі під хвостом? Ваш досвід може допомогти іншим собаківникам!

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.