Чому кішка чхає?

Точно так само, як люди, можуть чхати і тварини. Далеко не завжди це вказує на неполадки в їхньому організмі. Однак якщо кішка чхає частіше звичайного, її власнику варто розібратися в причинах такої поведінки. Зі статті ви дізнаєтеся, що викликає чхання у кішки і як допомогти вихованцеві позбутися неприємного симптому.

Що таке чхання?

Чхання — захисний рефлекс, що виникає під час впливу слизу, частинок пилу, сторонніх предметів, вірусів, бактерій, алергенів і подразнювальних речовин на слизову оболонку носа.

Нервові закінчення, розташовані в слизовій оболонці носа, у разі подразнення передають сигнал у ділянку мозку, відповідальну за дихання. У відповідь мозок посилає м’язам команду зробити глибокий вдих, а після — різкий видих. Цей сильний мимовільний видих, який називається чханням.

Фиркання також часто служить для очищення дихальних шляхів. Зовні воно може виглядати дуже схожим на чхання. Відмінність полягає в тому, що чхання відбувається мимоволі, а фиркання — це контрольована дія з боку людини або тварини.

Чому чхає кішка?

За допомогою чхання кішка звільняє верхні дихальні шляхи від різних дратівливих чинників. Саме по собі чхання не є хворобою, але воно може бути пов’язане з особливостями будови організму кішки, вказувати на похибки в утриманні тварини або виявитися одним із симптомів захворювання.

Кішку потрібно обов’язково показати ветеринарному лікарю в разі, якщо крім чхання у неї спостерігаються один або кілька з перерахованих нижче симптомів:

• занепокоєння, тертя носа лапами;
• задишка;
• кашель;
• гнійні, кров’янисті, рясні слизові виділення з носа;
• сльозотеча, гнійні виділення з очей;
• відмова від корму;
• підвищення температури тіла;
• сухі скоринки біля ніздрів;
• рідкі випорожнення.

Якщо кішка чхає, але при цьому ви не помічаєте в неї інших ознак нездоров’я, зверніть увагу на такі чинники:

• Запиленість приміщення, в якому перебуває кішка. Чхання може бути викликане збільшенням кількості пилу в повітрі за тривалої відсутності вологого прибирання, перестановках меблів, будівельних роботах у будинку.
• Різкі запахи. Кішки мають дуже тонкий нюх. Деякі запахи, що не завдають занепокоєння людям (наприклад, запах цитрусових, цибулі, часнику, алкоголю, оцту, парфумів і дезодорантів, ароматичних свічок), можуть бути неприємними та дратівливими для домашніх вихованців.
• Хімічні речовини, що містяться в засобах для прибирання та миття посуду, розчинниках фарб, спреях від комах, освіжувачах повітря, можуть також спричиняти подразнення слизових оболонок носа та носових пазух і, як наслідок, – чхання. Крім того, кішки можуть проявляти підвищену чутливість і до тютюнового диму.

Ці нюанси, що впливають на стан вихованця, власник здатний виявити сам, уважно поспостерігавши за кішкою, і досить швидко їх усунути. Однак існує ціла низка випадків, коли для виправлення ситуації необхідно звернутися до ветеринарного фахівця. До них належать:

• Брахіцефалічний синдром. Деякі кішки, що належать до порід з укороченою мордою, мають вроджені особливості будови мордочки, які призводять до утруднення дихання: звуження носових проходів, гіперплазія м’якого піднебіння, гіперплазія та виворіт переддверних складок гортані. Такі тварини частіше за інших чхають і фиркають, намагаючись позбутися закладеності носа. Порушення дихання З віком стан кішки може погіршитися, тому при появі перших ознак утруднення дихання бажано показати кішку ветеринарному лікарю.
• Алергія. Одним із проявів алергічної реакції у кішок може бути чхання. Найчастіші алергени — пил, пилок кімнатних і садових рослин, засоби від ектопаразитів, побутова хімія, компоненти корму. Щоб усунути напади чхання, необхідно насамперед виявити алерген і обмежити контакт тварини з ним.
• Стороннє тіло в носовій порожнині. Кішки, особливо молоді, від природи цікаві й охоче обнюхують навколишні предмети. Під час таких досліджень у ніздрі тварини можуть потрапити крихти, шерстинки, нитки, частинки наповнювача для котячого туалету тощо. Носові канали у кішок досить вузькі і дуже чутливі, навіть невеликий сторонній предмет сильно подразнює їхню слизову оболонку. Щоб позбутися подразника, кішка починає терти ніс лапами, чхати. У цьому випадку чхання може супроводжуватися виділенням з носових ходів невеликої кількості прозорого слизу. У результаті дрібні частинки видаляються кішкою з ніздрів самостійно, а великі доводиться витягувати ветеринарному лікарю.
• Зараження гельмінтами. Багато глистових інвазій можуть супроводжуватися чханням. Наприклад, при захворюванні на легеневий капіляріоз дорослі черв’яки паразитують у трахеї, бронхах, рідше в носовій порожнині та лобових пазухах кішки, спричиняють їхнє подразнення і, як наслідок, чхання та кашель. За токсоплазмозу в молодих, ослаблених кішок, крім підвищення температури, млявості, слабкості, втрати апетиту, може спостерігатися кашель, чхання, виділення з носа й очей.
• Переохолодження. Іноді чхання виникає при різкій зміні температури повітря (наприклад, кішка в мороз вискочила з теплої кімнати на балкон). Таке чхання — захисна реакція організму на надходження в носові ходи великої кількості холодного повітря. Саме по собі воно не є небезпечним.
• Респіраторні інфекції є поширеною причиною чхання у кішок. До них належать герпесвірусна інфекція кішок, каліцивіроз, хламідіоз, мікоплазмоз. Рідше у кішок трапляються грибкові інфекції, які також можуть викликати запальні процеси в носовій порожнині та лобових пазухах. Респіраторні інфекції зазвичай супроводжуються погіршенням загального стану тварини, підвищенням температури тіла, рясними виділеннями з носа й очей, чханням і кашлем. Багато інфекційних захворювань небезпечні для життя тварини, тому в разі підозри на зараження одним із них слід терміново звернутися до ветеринарної клініки.
• Захворювання ясен і зубів. Стоматит, гінгівіт, захворювання зубів іноді також можуть супроводжуватися чханням. Однак у цьому випадку чхання не є основним симптомом. На проблеми в порожнині рота у кішки вказує поява неприємного запаху, підвищене слиновиділення, проблеми з поїданням сухого корму.
• Астма кішок — це хронічне захворювання, яке, ймовірно, має алергічну природу. Воно проявляється повторюваними раптовими нападами чхання, сухого кашлю і задишки. У важких випадках під час нападу може спостерігатися синюшність слизових оболонок, хрипи, дихання з відкритим ротом. Для полегшення стану кішки і запобігання новим нападам слід звернутися до ветеринарної клініки і використовувати лікарські препарати, рекомендовані ветеринарним лікарем.
• Поліпи та новоутворення в носоглотці також можуть викликати чхання, виділення з носа. Симптоми схожі на прояви інфекційних захворювань або алергії, тому точно встановити такий діагноз зазвичай вдається під час огляду ветеринарним лікарем. Поліпи та новоутворення, як правило, видаляють хірургічним шляхом.

Що можна зробити в домашніх умовах?

Насамперед кішку, яка почала часто чхати, слід ізолювати від інших тварин. Краще почекати з її купанням і проведенням обробок від паразитів, виключити прогулянки за межами будинку. Також не варто перевантажувати вихованця активними іграми.

Якщо у вас є така можливість, варто виміряти температуру тіла кішки. Нормальною для дорослої кішки вважається температура від 38,0 до 39,3°С. У разі виявлення у вашого улюбленця більш високої температури, якомога швидше зверніться до ветеринарної клініки.

У випадках, коли чхання у кішки не супроводжується іншими ознаками нездоров’я, можна спробувати допомогти їй самостійно. Уважне спостереження за кішкою дасть достатньо інформації для виявлення причин чхання. Якщо воно проявляється в певних місцях квартири або за одних і тих самих обставин, власник зможе зрозуміти, що саме викликає зміни в стані його улюбленця.

Часто виявляється достатньо знизити кількість пилу у вдихуваному кішкою повітрі: провести в будинку вологе прибирання або забрати кішку із запиленої кімнати. Також має сенс прибрати з дому джерела різких запахів і унеможливити контакт із подразнювальними речовинами.

Якщо кішка починає чхати під час відвідування місць, де нещодавно використовувалися засоби побутової хімії, аерозольні ароматизатори повітря, після обробки спреями від комах, під час годування, відвідування туалетного лотка, знаходження біля квітучих рослин, це дає привід припустити, що причиною чхання стала алергія. У такому разі рекомендується прибрати з дому джерело надходження алергену в повітря: придбати інші речовини побутової хімії, змінити марку наповнювача для котячого туалету, вибрати гіпоалергенний корм.

Якщо чхання у кішки викликає пилок квітучої кімнатної рослини, для усунення неприємного симптому часто буває достатньо видалити з квітки тичинки з пилком.

Коли слід звернутися до ветеринарного лікаря?

Якщо кішка чхає не часто і при цьому зберігає здоровий зовнішній вигляд, нормальну активність і гарний апетит, надмірно турбуватися не варто. Однак якщо ви почали помічати, що кішка чхає частіше, ніж зазвичай, краще звернутися за консультацією до ветеринарного лікаря. Наполегливе і тривале чхання може бути симптомом багатьох небезпечних для кішки захворювань. Також не варто відкладати візит до ветеринарної клініки, якщо у тварини спостерігається погіршення загального стану або з’явилися інші ознаки нездоров’я.

Якщо крім чхання ви спостерігаєте у своєї кішки утруднення дихання, млявість, втрату апетиту, підвищення температури тіла, виділення з носа слизу, крові, гною, сльозотечу, гнійні виділення з очей, зверніться до ветеринарної клініки якомога швидше. Ці симптоми можуть супроводжувати захворювання, небезпечні для життя тварини.

Захворювання кішок, що супроводжуються чханням, часто мають подібні симптоми. Постановка точного діагнозу і призначення ефективного лікування можливі тільки в умовах ветеринарної клініки.

Профілактика

Причини, через які кішка чхає, можуть бути вельми різноманітними — від нешкідливих до таких, що загрожують життю і здоров’ю тварини. Повністю виключити їх усі неможливо, проте прості профілактичні дії допоможуть істотно знизити ризик виникнення небезпечних захворювань.

• Утримуйте квартиру в порядку і чистоті, регулярно проводьте вологе прибирання. Не залишайте в доступі дрібні предмети, які кішка може вдихнути або проковтнути.
• Уникайте розпилення речовин, що різко пахнуть і подразнюють, у приміщенні, де живе кішка. Флакони з парфумерією і баночки з приправами тримайте щільно закритими. Не допускайте куріння в будинку.
• Після купання ретельно просушуйте шерсть кішки, не дозволяйте їй переохолоджуватися. Місце для відпочинку кішки облаштуйте в досить теплому місці, захищеному від протягів.
• У разі виявленої алергії у кішки позбудьтеся засобів для прибирання та догляду за твариною, рослин, предметів, що містять алерген, на який реагує ваша кішка. Якщо прояви алергії пов’язані з кормом, виберіть для харчування гіпоалергенний раціон.
• Дотримуйтесь графіку вакцинації кішки від основних інфекцій.
• Регулярно проводьте обробки тварин і місць їх утримання від паразитів.
• Слідкуйте за станом ротової порожнини кішки, своєчасно звертайтеся до ветеринарної клініки для видалення зубного каменю і лікування захворювань зубів.
• Проходьте з кішкою регулярні профілактичні огляди у ветеринарній клініці.

І, мабуть, найголовніше — оточіть свого улюбленця увагою і турботою!

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.