Блювота у кішки: причини нудоти, перша допомога та лікування.

Майже кожному власнику кішки доводилося спостерігати, як його вихованець позбавляється від вмісту шлунка. Процес блювоти може виглядати страшним для господаря і бути досить неприємним для тварини. Через це у власників нерідко виникає питання, які причини викликають блювоту і чи небезпечний цей стан для кішки. Тема досить важлива і варта того, щоб зупинитися на ній детальніше.

Як виникає блювота?

Блювота — це складний рефлекторний акт, який контролюється блювотним центром, розташованим в довгастому мозку. Збудження блювотного центру може відбутися в таких випадках:

• надходження імпульсів від рецепторів, що знаходяться в шлунково-кишковому тракті і жовчних шляхах, глотці, очеревині, коронарних артеріях, вестибулярному апараті;
• порушення, що виникають при захворюваннях головного мозку;
• надходження імпульсів з хеморецепторної тригерної зони стовбура мозку, до активації якої призводять зміни складу крові, викликані уремією, гіпоксією, діабетичним кетоацидозом, інфекціями, введенням лікарських засобів.

Ознаки блювоти у кішок

У домашніх кішок блювоту можна спостерігати досить часто. Про її наближення свідчать неспокійна поведінка, прискорене дихання, порожні ковтальні рухи, рясне виділення слини.

Важливо пам’ятати, що порушення ковтання і слинотеча — ознаки, які можуть вказувати на зараження кішки сказом. Дізнатися більше про це небезпечне захворювання ви можете зі статті Сказ у кішок: симптоми, способи зараження, профілактика.

При позивах до блювоти у кішки спостерігаються сильні скорочення дихальних м’язів і діафрагми на вдиху і м’язів живота на видиху.

Під час блювоти енергійно працюють м’язи черевної стінки і діафрагми, і вміст шлунка виштовхується назовні через рот. При блювоті, як правило, відбувається затримка дихання, що перешкоджає потраплянню блювотних мас в дихальні шляхи.

Блювота чи зригування?

Викид вмісту травного тракту через рот не завжди є блювотою. У кішок блювоту можна сплутати з регургітацією (зригуванням).

Викид блювотних мас — активний процес, що супроводжується помітним напруженням м’язів. У блювотних масах міститься шлунковий сік, який надає їм кислий запах. Блювоті зазвичай передує нудота, про що можна здогадатися за неспокоєм тварини, рясним слиновиділенням, блювотними позивами.

Зригування, на відміну від блювоти, відбувається без видимих зусиль з боку тварини і часто позбавлене попередніх симптомів. Зригнуті кішкою маси, як правило, не мають кислого запаху і містять неперетравлену їжу. Зригування може з’явитися при захворюваннях стравоходу: патологічному розширенні (мегаезофагус), звуженні (стенозі), запаленні (езофагіті) або при закупорці стравоходу стороннім тілом.

Чому у кішки буває блювота? Блювота у кішки може бути реакцією на шерсть, різку зміну корму, переїдання, стрес, інфекції, хвороби шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок або потрапляння токсинів.

Чи небезпечне блювання для кішки?

Блювання є захисною реакцією організму, спрямованою на звільнення шлунково-кишкового тракту від сторонніх тіл, надлишку їжі, отруйних речовин.

Причини його виникнення можуть бути як відносно нешкідливими, так і серйозними, що вказують на стани, які загрожують життю тварини.

Також для здоров’я вихованця мають значення можливі наслідки самого блювоти: втрата організмом з блювотними масами рідини та електролітів, ризик виникнення аспіраційної пневмонії та запалення стравоходу.

Причини блювоти у кішок

Одноразове блювання, що не супроводжується іншими ознаками нездужання, виникає, коли кішці необхідно позбутися сторонніх предметів або надлишку корму в шлунку. Для того, щоб блювота не повторювалася, власнику слід звернути увагу на умови утримання тварини: догляд за шерстю, дотримання правильного раціону і режиму годування, виключення ймовірності проковтування неїстівних предметів.

Однак якщо блювота супроводжується зниженням активності, неспокоєм, підвищенням або зниженням температури тіла, відмовою від корму, підвищенням або зниженням споживання води, збільшенням обсягу і болючістю живота, діареєю або запором, виділеннями з носа і очей, слід якомога швидше доставити кішку до ветеринарної клініки для виявлення причин хворобливого стану і надання допомоги.

Блювота, що регулярно виникає протягом 5 днів і довше, навіть при відсутності інших явних ознак нездоров’я, вимагає звернення до ветеринарного фахівця, оскільки може бути симптомом багатьох хронічних захворювань.

Які види блювоти у кішки можуть бути і що вони означають?

Біла піна часто виникає при голодній блювоті, прозорий слиз — реакція на нудоту, жовта або зелена рідина — ознака присутності жовчі. Блювота з кров’ю — серйозний симптом, що вимагає термінової уваги.

Блювота у кошенят

У кошенят розлади травлення, в тому числі блювота, виникають досить легко. Власникам маленьких вихованців варто уважно стежити за їх станом і при виявленні ознак нездужання не затягувати з візитом до ветеринарного лікаря.

Однак є випадки, коли можна обмежитися спостереженням за кошеням і налагодженням правильного режиму годування та утримання.

Кошеня одноразово вирвало неперетравленою або погано перетравленою їжею

Можлива причина такого блювотиння — переїдання. Добову порцію корму, зазначену виробником на упаковці, необхідно розділити на кілька прийомів їжі, кількість яких залежить від віку вихованця. Як би не хотілося побалувати його добавкою, робити цього не слід.

Також причиною блювоти може бути різка зміна корму. Спочатку для харчування бажано використовувати корм, який кошеня отримувало в будинку заводчика. При необхідності зміни раціону це слід здійснювати поступово, протягом 12-14 днів, скорочуючи в раціоні кількість старого корму і збільшуючи частку нового.

Навіть якщо власник дотримується типу харчування і марки корму, до якої кошеня привчив заводчик, стрес від зміни обстановки може привести до порушень травлення. Щоб вихованець швидше звик до нового будинку, радимо подбати про його комфорт: облаштувати зручні і спокійні місця для відпочинку і прийому їжі, уникати додаткових стресів, дотримуватися звичного розпорядку дня.

Кошеня вирвало вовняними грудками

У цьому випадку рекомендується приділити більше уваги догляду: регулярно вичісувати, підбираючи інструменти відповідно до типу шерсті. Якщо цього недостатньо, і власник регулярно виявляє блювотні маси з грудками шерсті, слід проконсультуватися з ветеринарним лікарем. Він порадить, як і в яких дозах застосовувати мальт-пасту для полегшення виведення проковтнутої шерсті.

Зазначимо, що не поспішати зі зверненням до ветеринарного лікаря можна тільки в тому випадку, якщо кошеня поводиться активно, зберігає хороший апетит і, крім одноразового блювотиння, не демонструє жодних ознак поганого самопочуття. Але якщо є навіть незначні ознаки нездужання, якомога швидше зверніться за консультацією до ветеринарного лікаря.

Види блювоти

Склад, консистенція і колір блювотних мас у кішок можуть значно відрізнятися і залежать від причин, що викликали блювоту.

Фізіологічна блювота

У ряді випадків блювота вказує не на розвиток захворювання, а на недоліки в годуванні і утриманні тварини, що вимагають корекції.

Блювотні маси сірого кольору, як правило, складаються з щільних вовняних тяжів, напівперетравленої їжі і незначної кількості рідини.

У нормі кішка, вилизуючись, проковтує деяку кількість вовни, але вона виводиться з організму разом з калом. В окремих випадках може спостерігатися посилене випадання шерсті, або тварина починає надмірно багато часу присвячувати догляду за собою. Це відбувається при сильному линьці, алергічних реакціях та інших захворюваннях, що супроводжуються шкірним свербінням, стресом.

Шерсть, накопичуючись в шлунку, утворює щільні грудки (трихобезоари), які ускладнюють рух вмісту шлунково-кишкового тракту і можуть викликати його закупорку. За допомогою блювоти кішка допомагає собі позбавлятися від них. Однак поява такого блювоти вказує на те, що слід усунути причину підвищеного потрапляння шерсті в організм:

• регулярно вичісувати тварину;
• при підозрі на алергію виключити контакт з можливим алергеном;
• вилікувати захворювання, що стало причиною свербіння і посиленого вилизування шерсті;
• забезпечити комфортні умови утримання.

Для полегшення виведення вже накопиченої в шлунку шерсті застосовуються мальт-пасти і спеціальні корми.

Блювотні маси зеленого кольору, що містять шматочки листя і стебел, можуть виділятися після поїдання трави. Поїдання трави — природний спосіб очищення кішкою шлунково-кишкового тракту від шерсті. Така блювота не становить небезпеки для вихованця, якщо кішка не їсть отруйні рослини.

Блювотні маси, що складаються з неперетравленого або погано перетравленого корму, виділяються кішкою незабаром після прийому їжі. Причиною їх появи може стати переїдання.

У природі кішки харчуються часто, невеликими порціями. Однак в домашніх умовах власник не завжди може забезпечити дробове харчування протягом дня. При дворазовому годуванні кішка встигає сильно зголодніти і може поїдати корм занадто швидко і жадібно. Результатом такої поспішності буває блювота недавно проковтнутою їжею.

Щоб цього уникнути, бажано привчити кішку до буфетного типу годування, при якому добова порція корму постійно знаходиться в доступі, і у вихованця є можливість харчуватися протягом дня у вільному режимі.

Такий тип годування не підійде кішці, яка звикла відразу з’їдати весь вміст миски. Так можуть поводитися, наприклад, тварини, які пережили тривалий голод. Якщо проблема актуальна, то за відсутності власника будинку можна використовувати автоматичні годівниці.

Блювота як симптом захворювань шлунково-кишкового тракту

Блювотні маси у вигляді білої піни утворюються в шлунку при змішуванні слизу, шлункового соку і повітря. Подразнення стінок шлунка цією сумішшю викликає блювоту. Її поява може свідчити про занадто довгий період голодування тварини. Причинами бувають як неправильно організований режим годування, так і захворювання, при яких у кішки тривало відсутній апетит: отруєння, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, ліпідоз печінки, інфекційні захворювання тощо.

Блювотні маси у вигляді прозорого слизу містять значну кількість слини. Підвищене слиновиділення часто вказує на нудоту і може виникати при захитуванні в транспорті, захворюванні на гастрит, панкреатит, закупорці шлунково-кишкового тракту стороннім тілом.

Блювотні маси у вигляді рідини жовтого, зеленуватого, оранжевого кольору з’являються в результаті забарвлення вмісту шлунка жовчю. У нормі жовч не повинна проникати в шлунок, її поява може свідчити про розвиток захворювань печінки і жовчного міхура.

Блювотні маси з темно-зеленою рідиною, особливо ті, що мають сильний неприємний запах, можуть бути симптомом кишкової непрохідності. Також смердючий запах блювотних мас може вказувати на наявність в травному тракті вогнища інфекції.

Кишкова непрохідність — небезпечний для життя кішки стан, що вимагає термінової ветеринарної допомоги. Ознаками, що дозволяють запідозрити проблему, є напади блювоти, погіршення загального стану, відмова від їжі, затримка стільця, болючість і напруженість живота.

Однією з причин виникнення часткової або повної кишкової непрохідності у кішки може стати потрапляння в шлунково-кишковий тракт сторонніх предметів. Через особливості будови язика, нитки, новорічна мішура, дрібні предмети, що потрапили в рот кішки, легко можуть бути проковтнуті. У деяких випадках кішці вдається позбутися їх за допомогою блювоти. Однак якщо є підозри, що цього не сталося, слід відвідати ветеринарну клініку, не чекаючи погіршення стану.

Блювотні маси, що містять червону кров, виникають при кровотечі в ротовій порожнині, горлі, стравоході. Його причиною може бути травма стороннім предметом, а також виразки, пухлини і запалення в цих відділах травного тракту. Рожеве забарвлення блювотних мас може свідчити про пошкодження капілярів в слизовій оболонці стравоходу. Воно буває викликане сильним напруженням під час блювоти або подразненням стравоходу вмістом шлунка.

Блювотні маси чорного кольору або кольору кавової гущі утворюються при взаємодії крові з соляною кислотою. Поява таких блювотних мас може бути сигналом кровотечі в шлунку або тонкому кишечнику. Подібні кровотечі можуть виникати при травмах, виразках і новоутвореннях в цих відділах травного тракту. У деяких випадках кров у блювотних масах з’являється періодично. Подібні кровотечі можуть відбуватися при хронічній виразці шлунка.

Що робити господареві, якщо у кішки блювота? Якщо блювота разова і без погіршення стану — поспостерігати за вихованцем. Якщо блювота повторюється, супроводжується слабкістю, відмовою від їжі або кров’ю — звернутися до ветеринара для діагностики та лікування.

Захворювання, симптомом яких може бути блювота

Блювота може супроводжувати:

• захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразка шлунка, новоутворення, запальні захворювання кишечника, кишкова непрохідність);
• захворювання підшлункової залози (панкреатит, новоутворення, екзокринна недостатність підшлункової залози);
• захворювання печінки (гепатит, холангіт, ліпідоз, новоутворення);
• захворювання, пов’язані з порушеннями обміну речовин (цукровий діабет, гіпертиреоз, гіперкальціємія, гіпоадренокортицизм);
• захворювання органів сечостатевого тракту (піометра, нефрит, сечокам’яна хвороба, хронічна ниркова недостатність);
• еврологічні захворювання (енцефаліт, новоутворення, підвищений внутрішньочерепний тиск);
• інфекційні захворювання (панлейкопенія, інфекційний перитоніт);
• глистяні інвазії;
• отруєння (стрихніном, похідними кумарину, етиленгліколем, отруйними рослинами, неякісною їжею).

При захворюваннях, не пов’язаних з порушеннями роботи органів травного тракту, блювота є реакцією організму на високий вміст токсичних сполук і продуктів обміну речовин у крові. У нормі природні фільтри організму забезпечують їх своєчасне знешкодження та видалення.

При важких захворюваннях нирок і печінки, отруєннях, інфекційних захворюваннях, природні фільтри організму перестають справлятися зі своїми обов’язками.

Токсини і продукти обміну речовин, накопичуючись в крові тварини, впливають на хеморецепторну тригерну зону, імпульси з якої передаються в блювотний центр.

Що робити, якщо у кішки блювота?

Оскільки блювота є не самостійним захворюванням, а симптомом, який може вказувати на різні порушення в організмі, потрібно прагнути не до припинення блювоти, а до усунення причин, що її викликають. У більшості випадків це можливо тільки в умовах ветеринарної клініки. Крім огляду тварини і опитування власника, ветеринарний лікар має можливість провести лабораторні дослідження крові, сечі і калу кішки, а також при необхідності призначити рентгенографічне або ультразвукове дослідження внутрішніх органів. На підставі отриманих даних фахівець поставить точний діагноз і підбере ефективне лікування.

Випадки, в яких слід звертатися до ветеринарної клініки негайно:

• багаторазове блювання протягом дня;
• крім блювання є інші ознаки поганого самопочуття: діарея або запор, слабкість, млявість, відмова від корму, рясне слинотеча, наявність у блюванні фрагментів неїстівних предметів;
• одноразове або багаторазове блювання з домішкою крові (блювотні маси мають червоне, рожеве, кавово-коричневе або чорне забарвлення);
• неодноразове блювання з домішками жовчі (блювотні маси зеленого, жовтого або оранжевого забарвлення);
• наявність у блювотних масах паразитичних черв’яків або їх фрагментів;
• блювання повторюється регулярно протягом 5 і більше днів.

Лікування блювоти у кішки

Якщо у кішки спостерігається один або кілька з перерахованих симптомів, до відвідування ветеринарної клініки не слід поїти або годувати її, а також намагатися давати лікарські препарати. Якщо кішку вирвало одноразово, але після цього вона не демонструє занепокоєння і ознак поганого самопочуття, можна почекати і поспостерігати за вихованцем, перш ніж звертатися до ветеринарного лікаря. Однак відразу після нападу блювоти небажано поїти або годувати кішку, так як блювота може повторитися.

Застосування ліків у будь-якому випадку має бути узгоджене з ветеринарним фахівцем і проводитися під його контролем.

Не завжди блювота вказує на наявність важкого захворювання, що вимагає тривалого і складного лікування. Однак при появі блювоти бажано звернутися за консультацією до ветеринарної клініки навіть у тому випадку, коли загальний стан кішки залишається задовільним. Ветеринарний лікар зможе вчасно помітити ознаки порушень у здоров’ї тварини. Якщо ж блювота викликана причинами, не пов’язаними із захворюваннями, фахівець дасть власнику рекомендації щодо підбору раціону та організації режиму годування, а також роз’яснить заходи профілактики виникнення нових нападів блювоти.

Профілактичні заходи

Для профілактики блювоти у кішки достатньо дотримуватися таких простих правил:

• У раціон повинні входити якісні натуральні продукти або промислові корми, склад яких збалансований і відповідає потребам тварини. При цьому слід враховувати індивідуальні особливості організму кішки. Наприклад, для годування вихованців, у яких легко виникають порушення травлення, можна використовувати корм для котів з чутливим травленням.
• Корм для кішки слід зберігати в умовах, що виключають його псування, і дотримуватися допустимих термінів зберігання. При покупці промислових кормів потрібно звертати увагу на дату випуску і цілісність упаковки. Кормів, що продаються на вагу, краще уникати, так як неможливо перевірити їх термін придатності і тривалість зберігання після відкриття упаковки.
• Власники не повинні заохочувати жебрацтво і підгодовувати кішку стравами зі свого столу. Не менш важливо припиняти крадіжки і не залишати приготовлену для людей їжу в доступі у кішки. Багато продуктів, що вживаються в їжу людьми, шкідливі для кішок і можуть навіть у незначних кількостях призвести до розладів травлення.
• Кімнатні рослини, отруйні для кішок, слід розміщувати тільки в тих кімнатах, куди тварина не має доступу, або встановлювати їх у місцях, недоступних для вихованця.
• Для профілактики інфекційних захворювань необхідно своєчасно проводити вакцинацію відповідно до графіка, складеного ветеринарним лікарем. Схема проведення вакцинації залежить від використовуваної вакцини і описана в інструкції до неї. Зазвичай перша вакцинація кошенят проводиться у віці 8-12 тижнів з подальшою ревакцинацією через 3 тижні. Вакцинація дорослих тварин проводиться щорічно, в один і той же час.
• Профілактичну дегельмінтизацію рекомендується проводити не рідше одного разу на квартал. Навіть якщо кішка не виходить на вулицю і не спілкується з іншими тваринами, джерелом зараження гельмінтами можуть стати верхній одяг і взуття власника, а також продукти, що не пройшли необхідну обробку.
• Шерсть кішки вимагає догляду. Вихованця потрібно регулярно вичісувати, використовуючи для цього інструменти, що відповідають типу його шерсті. Особливої уваги вимагають кішки під час линьки, а також ті, що мають довгу шерсть і густий підшерсток. Також необхідно своєчасно обробляти шерсть і місця утримання кішки від зовнішніх паразитів.
• Потрібно стежити за чистотою місця, де утримується кішка, і предметів догляду за нею. Миски для води і їжі слід регулярно звільняти від залишків корму і мити, не використовуючи для цього агресивні миючі засоби.
• Не можна залишати отрути, ліки і побутову хімію в доступних для вихованця місцях. Кішки мають хороший нюх і рідко поїдають шкідливі для них речовини. Однак при попаданні отруйних речовин на шерсть і подушечки лап кішка може злизати їх під час приведення себе в порядок. Крім того, отруєння може статися навіть при вдиханні парів деяких речовин, до яких кішки мають більшу чутливість, ніж люди.
• Не можна дозволяти кішці грати з нитками, новорічним дощиком і мішурою, дрібними і легко розділяються на дрібні деталі предметами. Подібні речі не слід залишати в доступних для кішки місцях.
• Навіть якщо кішка виглядає здоровою, рекомендується регулярно, не рідше одного разу на рік відвідувати з нею ветеринарну клініку для профілактичного огляду. Виявлення захворювань на ранніх стадіях у багатьох випадках дозволяє вилікувати вихованця швидше і до того, як його організму буде завдано значної шкоди.

Здоров’я кішки повністю залежить від любові та турботи з боку її власника. Відповідальне ставлення до утримання тварини в будинку включає в себе не тільки годування та правильний догляд. Уважно спостерігаючи за станом здоров’я кішки, а також своєчасно і правильно реагуючи на тривожні симптоми, в тому числі блювоту, власник може знизити ризик розвитку багатьох захворювань і продовжити життя своєму вихованцеві.

Розбір 2026 року — нові підходи до догляду за тваринами.