Зміст статті
Білосніжний лабрадор з його сліпучим хутром є справжньою окрасою собачого світу і одним з різновидів породи, яка з плином часу перестала використовуватися для полювання, ставши ідеальним чотириногим товаришем для людини. Спортивний, добродушний, грайливий, відданий білий лабрадор-ретривер має неймовірну чарівність, що підкорює серця людей.
Це забарвлення вважається неприпустимим для породи. У стандарті прописано обмеження — зі світлих забарвлень дозволяється виключно палева — тобто блідо-жовтувата. Однотонний білий колір у представників цієї породи пов’язаний з можливою наявністю проблем зі здоров’ям.
Основні факти про білих лабрадорів
Лабрадор-ретривер — порода, що увібрала в себе найкращі якості мисливського пса і відданого друга.
Ці вихованці мають певні особливості:
- Середня тривалість життя лабрадора — 11-13 років. За умови правильного догляду та відсутності хронічних захворювань тварини радують власників довгі роки.
- Білий ретривер, як і всі інші собаки цієї породи, має особливу структуру шерсті, що складається зі щільного підшерстя і верхнього водовідштовхувального шару. Плавають пси, до речі, з великим задоволенням.
- Білі собаки — зовсім не альбіноси. Цю патологію завжди супроводжує наявність райдужки червонуватого або блакитного кольорів.
- Представники породи — володарі хвоста незвичайної форми. Він досить товстий і чимось схожий на хвіст видри. Він, як і перетинки між пальцями, забезпечує лабрадору швидкість плавання.
- Не можна не згадати схильність вихованців до набору зайвих кілограмів. Любов до частувань вимагає від власника особливої уваги до контролю обсягу порцій.
- Популярність породи призвела до того, що ліній розведення було сформовано дві: їх прийнято ділити на американську та англійську. Собаки різняться між собою, насамперед, конституцією і рівнем рухливості.
Історія зародження породи
Ця порода має захопливу історію, пов’язану з регіоном Канади, відомим доволі суворим кліматом.
У 19 столітті заводчики прагнули створити мисливського собаку, здатного добувати водоплавного птаха з крижаних вод. Ця спроба передбачала схрещування невеликих за розміром ньюфаундлендів із сетерами, фоксхаундами та іншими ретриверами.
Спочатку представники породи були виключно чорними, і це забарвлення залишалося єдиним дозволеним протягом багатьох років. Однак у міру того, як заводчики продовжували вдосконалювати лабрадорів, з’явилися варіації забарвлення шерсті.
На початку 20 століття стандарт було оновлено, до нього включили шоколадний і палевий кольори. Біле забарвлення цим документом не дозволено. Кінологи пояснили це ризиками появи у таких цуценят проблем зі здоров’ям. Ці вихованці автоматично відносяться до класу пет і не беруть участі в селекції.
Опис і зовнішній вигляд
Лабрадор, згідно з класифікацією, складеною Міжнародною кінологічною федерацією (МКФ), належить до секції ретриверів. Відмінною рисою цього собаки є густий шерстяний покрив, який вважається водовідштовхувальним. Він може мати три забарвлення: палеве, чорне і коричневе.
Стандарт вважається вкрай важливим документом, який вивчається як потенційними власниками, так і заводчиками. Саме він відіграє ключову роль у збереженні бажаних рис у представників породи. Так, білі лабрадори стали причиною суперечок кінологів. Адже в документі це забарвлення не вказано.
Незважаючи на те, що білий колір шерсті не відповідає стандарту МКФ, у цих собак, як правило, присутні характерні породні риси. Наприклад, шия без підвісу, широка голова, потужна, але не незграбна морда.
Альбінізм — причина відсутності пігменту в шерсті — може впливати на забарвлення мочки носа й очей, які у звичайних лабрадорів мають бути темними.
Прикус у чистопородних особин ножицеподібний. Зуби досить великі, білі. Вуха мають трикутну форму, прилягають до черепа.
Грудна клітка виглядає широкою і бочкоподібною. Хвіст виглядає досить товстим. Ворс на ньому густий і щільний. Округлі лапи забезпечують білим лабрадорам стійкість. Ноги виглядають прямими і паралельними. Між пальцями у тварини є перетинки для плавання.
Розмір самок і самців різний: «дівчатка» нижчі та витонченіші, «хлопчики» — помітно більші. Середня вага представників породи — від 25 до 36 кг, зріст — від 54 до 57 см.
Важливо пам’ятати, що, незважаючи на невідповідність стандарту, ці лабрадори все ж таки є представниками породи і володіють усіма характерними рисами, за винятком забарвлення шерсті. Вони не можуть брати участь у виставках і розведенні, але вважаються прекрасними домашніми улюбленцями.

Біле забарвлення у лабрадорів-ретриверів
Варіативність забарвлень у лабрадорів визначається взаємодією двох пігментів: еумеланіну (відповідає за чорний колір) і феомеланіну (забезпечує рудий відтінок шерсті). Відсутність цих пігментів призводить до знебарвлення шерсті, роблячи її білою всю, або окремі ділянки тіла тварини.
Пігменти впливають не тільки на шерстинки. Вони також забарвлюють шкіру тварини, мочку носа, повіки тощо. Альбіноси, через відсутність фарбувальних речовин, можуть мати райдужку незвичного кольору, за якою їхню патологію можливо визначити. Зазвичай вона забарвлена в блакитний або червоний.
Для отримання особин білого кольору бажано, щоб і мама, і тато були саме такими. Цього правила і намагаються дотримуватися заводчики в процесі розведення.
Генетика білого забарвлення у лабрадорів пов’язана з кількома причинами. Повністю біла тварина може бути або носієм домінантного гена, або альбіносом. У другому випадку пігмент відсутній зовсім або його кількість мінімальна.
Ген, який відповідає за успадкування альбінізму, не є домінантним. Це означає, що його дія пригнічується сильнішими генами.
Саме тому альбінізм зустрічається нечасто.
Щоб у потомстві з’явився альбінос, носіями цього гена мають бути і мама, і тато.
Собаку не вважають альбіносом, якщо його лапи, ніс і очі забарвлені в темний колір. Незважаючи на це, така особина не бере участі в селекції, оскільки може бути носієм мутантного гена, який може проявитися в її нащадків.
Отже, білий колір у лабрадорів може бути обумовлений різними факторами, заводчикам важливо враховувати їх, щоби відповідально підходити до розведення і не допускати появи на світ цуценят зі спадковими патологіями.

Варіативність кольорів забарвлення
Порода містить три забарвлення, що належать до солідів, тобто мають на увазі однотонність, у цьому разі кожна волосинка профарбована рівномірно, від основи до кінчика.
Дозволеними кольорами вважаються чорний, палевий і коричневий. Останній з перерахованих зустрічається найрідше і тому є більш цінним. Його офіційне визнання відбулося пізніше за інші.
Чорне забарвлення відрізняється максимальною насиченістю. Палевий і коричневий можуть істотно варіюватися у відтінках. Перший трапляється у світло-кремових і рудуватих тонах, а другий — у кольорі молочного шоколаду і насиченому кавовому.
Особливості характеру і темпераменту
Спочатку виведені для полювання на дичину, лабрадори перетворилися на сімейних улюбленців і навіть «працівників» каністерапії. Їхній м’який характер і непохитна відданість сприяють створенню міцного зв’язку цих собак з людьми різного віку.
Дорослі власники знаходять у ретриверах компаньйона для активного проведення часу. Для дітей доброзичливі пси стають товаришами для ігор. Притаманні цій породі чуйність і прагнення догодити роблять собак ідеальними для спілкування з дітьми з певними особливостями розвитку. Спеціалізовані програми навчання формують у вихованців навички надання емоційної підтримки, приносячи радість і спокій тим, хто цього потребує.
Білі ретривери славляться веселою вдачею і відданістю. Вони люблять спілкування з людьми і почуваються щасливішими, коли можуть брати активну участь у житті людини. Однак їхня любляча натура вимагає господаря, який може забезпечити їм увагу. Малорухливий спосіб життя або тривалі періоди ізоляції собаки можуть призвести до тривожності та деструктивної поведінки.
Позитивна енергія, що виходить від цих тварин, заразлива. Властивий їм оптимізм чинить заспокійливу дію на людей, допомагаючи зменшити стрес і тривогу. Ретривери з безмежною радістю приймають нових членів сім’ї, зокрема й улюбленців.
Питання виховання та дресирування породи
Лабрадор-ретривер — порода, відома своєю добротою, відданістю та невичерпною енергією. За привабливою зовнішністю ховається розумний пес, що вимагає грамотного виховання і систематичного дресирування. Саме від цих двох складових залежить, чи виросте вихованець відданим другом, слухняним улюбленцем сім’ї.
Уже в перші місяці життя важливо закласти фундамент правильного виховання. Навчайте цуценя правил поведінки в будинку, привчайте до гігієни, вигулів. Важливою є і соціалізація: знайомство з іншими тваринами, людьми, різними ситуаціями. Це допоможе лабрадору адаптуватися до життя в суспільстві та вирости впевненим у собі.
Дресирування — не тільки навчання команд. Це процес, спрямований на формування взаєморозуміння між собакою і людиною. Воно має бути послідовним. Лабрадори дуже інтелектуальні й залюбки навчаються, проте вони також вельми чуйні до тональності голосу та емоцій господаря. Тому важливо бути терплячим, уникаючи криків і фізичного покарання.
Дресируючи лабрадора-ретривера, пам’ятайте, що ви не тільки робите свій внесок у його виховання, а й створюєте міцні стосунки. Представники цієї породи люблять проводити час із господарем і ділитися з ним гарним настроєм.
Виховання і дресирування лабрадорів-ретриверів — це відповідальне завдання, що вимагає часу, терпіння і старанності. Але результат вартий зусиль: відданий і слухняний друг, що радує товариськістю всіх навколо.

Харчування і який догляд потрібен
Лабрадори-ретривери, відомі великою любов’ю до ласощів, часто стикаються з проблемою ожиріння. Їхня готовність розділити будь-яку трапезу з господарем — це джерело потенційних проблем для здоров’я.
Важливо розуміти, що лабрадори не можуть їсти все, що їдять люди. Багато продуктів, що здаються нам смачними і корисними, можуть стати причиною серйозних проблем для їхньої травної системи і загального стану. Навіть разове вживання деякої їжі може призвести до хвороби.
Існує два основних типи годування: готові промислові корми і натуральна їжа. Кожен із варіантів має свої плюси.
Промислові корми розроблені спеціально для собак і містять збалансований набір поживних речовин, важливих для їхнього здоров’я. Повнораціонні корми містять усі необхідні макро- і мікроелементи.
Натуральне харчування потребує ретельнішого планування та контролю. Перевести собаку на домашню їжу можна тільки після консультації з дієтологом, який зможе скласти індивідуальний раціон і підібрати необхідні вітаміни.
Утримувати лабрадора можна як у місті, так і в приватному будинку. Однак варто розуміти, що проживати у вольєрі такий пес не повинен, з огляду на те, що вимагає постійного спілкування з сім’єю.
Не варто забувати про гігієну: регулярну стрижку кігтів, очищення очей, зубів, вух.
Інформація про здоров’я та можливі захворювання
Лабрадори-ретривери вважаються порівняно здоровою породою, але, як і у всіх собак, вони мають низку потенційних проблем, про які власник має знати.
Існує кілька поширених недуг, які можуть виникнути:
- Серцеві захворювання. Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) — спадкове захворювання, яке призводить до потовщення стінок серця, порушення кровотоку і, в кінцевому підсумку, серцевої недостатності.
- Проблеми із суглобами. Дисплазія кульшових і ліктьових суглобів — генетична проблема, яка може призвести до кульгавості, болю й артриту.
- Ожиріння. Ретривери, білі, зокрема, не вміють самостійно контролювати споживання їжі, що робить їх схильними до ожиріння, яке може призвести до цілої низки проблем зі здоров’ям.
- Хвороби очей. Катаракта і прогресуюча атрофія сітківки — генетичні захворювання, які можуть провокувати сліпоту.
- Колапс. У молодих лабрадорів, особливо при надмірних фізичних навантаженнях, може виникати стан колапсу.
- Хвороба Віллебранда. Характеризується порушенням згортання крові.
Фото білих лабрадорів






Кому може підійти ця порода?
Лабрадор-ретривер — порода, наділена ідеальним поєднанням якостей, що роблять її прекрасним вибором для широкого кола власників. Цей собака — втілення відданості, доброти і любові, але водночас він володіє і фізичною міццю, вимагаючи активного способу життя.
Лабрадор стане прекрасним товаришем для:
- Собаківників-початківців. Білі лабрадори-ретривери легко навчаються, доброзичливі і не вимагають специфічних умов утримання.
- Активних людей будь-якого віку. Ретрівери можуть стати чудовими улюбленцями молодих і літніх людей, які потребують доброзичливого чотириногого друга, що обожнює довгі прогулянки.
- Сімей із дітьми. Любов до дітей, грайливість і відданість роблять лабрадора ідеальним собакою для величезних сімей.
Важливо пам’ятати, що лабрадори потребують уваги і турботи. Не можна залишати їх на самоті на довгий час. Їм потрібні регулярні прогулянки та фізичні навантаження. Якщо ви не готові приділяти собаці достатньо часу, лабрадор може стати не найкращим вибором.
Поради під час вибору білого цуценяти лабрадора-ретривера
Купуючи чотириногого друга, віддайте перевагу сертифікованим розплідникам, а не сумнівним торговцям, які вважаються приватниками. Не зв’язуйтеся з тими, хто може запропонувати потенційно хворих собак із серйозними патологіями.
Звертайте увагу на вартість цуценяти. Справедливий заводчик не встановить захмарні ціни на особин, які не відповідають офіційно прийнятим стандартам. Білий лабрадор автоматично потрапляє в клас пет і коштуватиме дешевше за інших цуценят (особливо, за наявності альбінізму).
Такі вихованці непридатні для племінного розведення і вимагають стерилізації. Купувати їх доцільно тільки для утримання як сімейного улюбленця.
Переконайтеся, що у цуценяти є клеймо розплідника, перевірте його документи. Вони мають містити позначку «плембрак». Лякатися цього напису не варто, він лише означає, що дорослий собака не братиме участі у в’язках. Крім того, заводчик має надати ветеринарний паспорт з відмітками про необхідні щеплення.
Чому собаки цього кольору популярні?
Протягом багатьох років селекції певні забарвлення шерсті набули підвищеної затребуваності. Особливо помітне стрімке зростання популярності білих лабрадорів, чия зовнішність вигідно відрізняє їх від традиційних забарвлень породи.
Лабрадори поділяються на дві основні лінії: шоу і робоча. Англійський представник — це тип виставкових собак, тоді як його американський побратим ближче до робочих вихованців. Вони розрізняються за конституцією: у першого міцніше і масивніше тіло, тоді як у другого — струнке й атлетичне, з вужчою головою. Варіації білого кольору зустрічаються як в американських, так і в англійських лініях.
За останні роки білі представники породи набули підвищеного попиту, завдяки унікальному відтінку шерсті, який надає їм своєрідного шарму, виділяючи серед родичів.
Незважаючи на те, що білі лабрадори, по суті, є світлішим різновидом палевих особин, селекційне розведення стає дедалі популярнішим серед заводчиків, які прагнуть задовольнити зростаючий попит на незвичайних собак.
Ентузіасти хочуть отримати ідеальне білосніжне забарвлення, виключивши будь-які кремові або жовтуваті відтінки. Однак потенційні власники мають враховувати, що МКФ (Міжнародної Кінологічної Федерації) таке розведення визнає неетичним через можливі проблеми зі здоров’ям у цуценят.
Чи впливає колір шерсті на характер?
Згідно з широко поширеними міфами, чорні лабрадори відрізняються нелюбов’ю до незнайомців, а палеві вважаються більш доброзичливими. Однак сучасні дослідження рішуче спростовують цю необґрунтовану версію.
Генетичні тести досі не виявили жодного зв’язку між кольором шерсті та особистісними якостями. Відмінності в поведінці між собаками різних забарвлень можуть бути пояснені іншими факторами, такими як виховання, рівень соціалізації та середовище проживання.
Заводчики можуть віддавати перевагу певним рисам у своїх генетичних лініях без урахування кольору шерсті. І ці особливості можуть передаватися нащадкам, незалежно від забарвлення.
Цікаво знати:
- Рятувальник, компаньйон, поводир і відданий друг: лабрадор-ретрівер.
- Чим лабрадор відрізняється від ретривера — 9 основних відмінностей.
- Шоколадний лабрадор-ретривер — особливості коричневого забарвлення породи та фото.
- Чорний лабрадор — фото ретриверів цього забарвлення і опис.
Поширені запитання (FAQ) на тему: Білий лабрадор — фото ретриверів і опис
Білий лабрадор — це ретривер зі сліпуче білим забарвленням шерсті, яке є однією з варіацій палевого забарвлення. Хоча білий колір шерсті не визнаний стандартом породи, такі собаки володіють усіма рисами лабрадорів: добротою, енергійністю і відданістю.
Біле забарвлення шерсті не відповідає стандарту Міжнародної кінологічної федерації (МКФ). Це пов’язано з тим, що таке забарвлення може бути викликане генетичними мутаціями, пов’язаними з альбінізмом, що збільшує ризик проблем зі здоров’ям у цуценят.
Не обов’язково. Білий лабрадор може бути світлим різновидом палевого забарвлення. Альбіносом собака вважається, якщо в нього відсутня пігментація шкіри, райдужка очей має червонуватий або блакитний колір, а мочка носа рожева.
Ні, білий лабрадор не може брати участь у виставках, оскільки його забарвлення не відповідає стандарту породи. Однак такі собаки залишаються чудовими домашніми улюбленцями і відданими друзями.
Білі лабрадори, як і інші представники породи, вирізняються доброзичливістю, відданістю, енергійністю та високим інтелектом. Вони чудово ладнають з дітьми, люблять активні ігри та потребують уваги з боку власника.
Колір шерсті не впливає на характер собаки. Усі лабрадори, незалежно від забарвлення, мають схожі риси, такі як дружелюбність, енергія і бажання догодити господареві. Відмінності можуть бути обумовлені вихованням і соціалізацією, а не забарвленням.
Білі лабрадори, особливо ті, хто страждає на альбінізм, можуть бути схильні до проблем з очима (катаракта, атрофія сітківки), серцевих захворювань, дисплазії суглобів і ожиріння. Важливо регулярно проходити огляди у ветеринара.
Білий лабрадор вимагає регулярного догляду за шерстю, включно з вичісуванням і купанням. Шерсть ретриверів складається з підшерстя і водовідштовхувального шару, що допомагає їм залишатися чистими. Однак біле забарвлення більш схильне до забруднень, тому важливо стежити за чистотою вихованця.
Так, білий лабрадор може жити у квартирі, але йому потрібні регулярні активні прогулянки та фізичне навантаження. Це активна порода, яка потребує уваги та взаємодії з людьми, тому утримання у вольєрі або тривала самотність їй не підходить.
Під час вибору цуценяти білого лабрадора зверніться до перевірених розплідників і уточніть, чи є відмітки про здоров’я батьків. Переконайтеся, що цуценя здорове, і в нього є необхідні документи.
Відео білих лабрадорів
Відео нижче демонструє, який вигляд мають представники породи чорного та білого забарвлення.
Розбір теми 2025 року.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.

