Білий йоркширський тер’єр, або йорк — фото забарвлення і опис собак.

Представники цієї породи в наші дні вважаються вкрай популярними. Тому знайти заводчика собак не складе великих труднощів. Згідно зі стандартом, забарвлення у цих тварин допустиме тільки одне — поєднання сталевого і світло-коричневого. Виходить, що білий йоркширський тер’єр, або йорк, буде віднесений до плембраку.

Вихованці з цим видом забарвлення насправді не вважаються хворими тваринами. Просто їхній екстер’єр визнається нестандартним. Це тягне за собою неможливість участі у виставках і розведенні. Клас цих собак — пет. Коштують вони, як правило, менше за інших представників породи.

Основні факти про білих йорків

Йоркширські тер’єри, або йорки, — одні з тих порід собак, які підкорили серця людей своєю чарівною зовнішністю і відданим характером.

Особливості цих вихованців включають таке:

• Висота йорків у холці становить усього 18-20 см.
• Середня тривалість життя цих собак — 12-13 років, а деякі особини радують своїх власників аж до 15.
• Білий йорк — тер’єр з унікальним екстер’єром. Шерсть у них довга, пряма, шовковиста і блискуча, за структурою нагадує людське волосся.
• Відсутність підшерстя робить улюбленців практично нелиняючими, що є великим плюсом для людей, які страждають на алергію.
• Однак привабливість йорків не обмежується тільки зовнішністю. Ці собаки мають яскравий і живий характер. Вони товариські та люблять перебувати в центрі уваги, не проти побешкетувати й повеселитися.
• Незважаючи на свої мініатюрні розміри, йорки — дуже сміливі та відважні, завжди готові захистити господаря.
• Це кмітливі та розумні улюбленці, які добре піддаються вихованню та дресируванню. Вони швидко засвоюють нові команди та із задоволенням виконують їх, особливо якщо вихованців винагороджують ласкою та смаколиками.

Походження породи

Розуміння походження собак дає змогу краще оцінити їхні унікальні риси та особливості.

Формування породи пов’язують із розвитком Йоркшира в 19-му столітті. У ті часи процвітала текстильна промисловість, робітники потребували невеликих, енергійних собак, які могли б допомагати їм у боротьбі з гризунами на фабриках і в будинках.

Вважається, що в селекції брали участь кілька порід, зокрема скотч-тер’єри, манчестерські тер’єри і лейкленд-тер’єри. Ці собаки мали необхідні якості для боротьби з гризунами. Поступово були виведені вихованці з м’якою шерстю і характерним забарвленням, яке стало візитною карткою йорків.

На початку своєї історії ці тер’єри були переважно робочими собаками, і тільки згодом вони стали набувати популярності як компаньйони. Наприкінці 19-го століття песики почали завойовувати любов аристократії та вищого суспільства.

Порода отримала офіційне визнання в 1886 році, і відтоді її популярність продовжує зростати.

Опис породи

Білий йоркширський тер’єр — це мініатюрна порода собак, що відрізняється довгою шовковистою шерстю. Незважаючи на те, що колір такого вихованця не відповідає стандартам, всі інші параметри повинні бути в межах дозволеної норми.

Йоркширський тер’єр виглядає компактним. Ідеальний зріст становить 18-20 см. Вага має бути пропорційною висоті — близько 3 кг.

Тіло білого йорка прямокутної форми, з трохи довшим корпусом, ніж висотою в холці. Голова невелика, з чітко вираженим стопом.

Морда має бути клиноподібною, з чорненьким, блискучим носом. Очі темнозабарвлені, середнього розміру. Вуха стоячі, маленькі, V-подібні та вкриті шерстю. Хвіст йорка посаджений високо.

Шерстка має бути довгою, шовковистою і прямою, без хвиль або завитків. Хутро ніколи не пушиться. Стандарт передбачає, що шерсть розділена на проділ по центру спини і спадає з боків.

Важливо зазначити, що стандарт породи — це ідеал, до якого прагнуть заводчики. Не всі йоркширські тер’єри відповідають встановленим нормам, тому поділяються на три класи. Тільки клас шоу — вихованці, які не мають відхилень від стандарту. Два інших — брид і пет — припускають наявність невідповідностей цьому документу.

Біле забарвлення у йоркширських тер’єрів

Це порода, відома своїм характерним забарвленням. Однак існує ген, який може призводити до появи небажаних білих плям на шерсті.

Його завдання — часткове знебарвлення хутра і формування на ньому відмітин. Важливо уточнити, що цей ген рецесивний, тобто його вплив проявляється тільки за наявності другого такого ж. Допоможе його визначити тільки ДНК-тестування в лабораторії. В’язка двох володарів цього гена збільшить ймовірність народження цуценяти з освітленими ділянками на шерстці.

Насправді, плями білого кольору у йоркширських тер’єрів — явище рідкісне і не вітається стандартом. Будь-який ген, який є домінантним, блокує дію рецесивного, що пояснює його рідкісну зустрічальність.

Розведення особин із білими плямами вважається нормою для бівер-йорків. Ця порода відрізняється від стандартних йоркширських тер’єрів міцнішою статурою, більшими габаритами і допустимими варіантами забарвлень шерстного покриву.

У висновку варто підкреслити, що розуміння генетичних основ забарвлення тер’єрів необхідне для професійного розведення і підтримки здоров’я породи. Це знання допомагає заводчикам контролювати появу небажаних варіантів забарвлень і сприяє збереженню стандартів.

Інші варіанти забарвлень

Згідно зі стандартом, єдино допустиме забарвлення породи — це поєднання сталевого і насиченого золотистого. Перший колір, будучи домінуючим, покриває шию і спину тварини. Він має бути рівномірним і насиченим, без будь-яких білих вкраплень або інших відтінків.

Золотистий підпал, зі свого боку, розташовується на вухах, голові, грудях і кінцівках. Важливою умовою є відсутність у ньому чорних волосків. Цей колір характеризується плавним переходом від темного відтінку біля основи шерстинок до світлішого на кінчиках. Такий градієнт надає шерсті йорка неповторної глибини.

Характер і темперамент

Однією з ключових рис характеру йорків є їх невичерпна енергія та грайливість. Вони обожнюють бігати і гратися, особливо в компанії улюблених людей. Незважаючи на свій невеликий розмір, вони сповнені життя і раді пригодам. Ця енергія в поєднанні з пустотливим характером робить їх прекрасними супутниками для активних людей, які готові приділяти улюбленцям достатньо уваги та часу.

Білі йорки дуже прив’язані до своїх господарів і потребують постійного спілкування. Вони стають справжніми членами сім’ї та готові слідувати за власником всюди. Йорки часто спілкуються з господарями, видаючи різноманітні звуки і висловлюючи емоції.

Тварини вважаються досить галасливими. Люблять гавкати і проявляти свій настрій голосом.

Якщо є необхідність проживання собаки в одному будинку з іншими вихованцями, потрібно купувати «сусіда» одночасно з йорком. Це дасть змогу улюбленцям звикнути одне до одного і не створювати конфліктів.

Основи дресирування та виховання

Успіх виховання залежить від розуміння особливостей породи та застосування грамотних методів, які допоможуть створити гармонійні стосунки між власником і вихованцем.

Ранній початок — запорука успіху. До виховання йорка слід приступати з цуценячого віку, щойно песик з’явився в будинку. Важливо відразу ж встановити правила поведінки, визначити межі дозволеного і привчити його до гігієнічних процедур. Позитивне підкріплення, ласка і заохочення — ключові інструменти в цьому процесі. Йорки дуже чутливі до тону голосу та інтонації, тому важливо уникати грубості. Фізичні покарання також неприйнятні.

Йоркширські тер’єри, білі, зокрема, схильні до домінування, особливо самці, тому треба своєчасно соціалізувати цуценя, знайомлячи його з навколишнім світом. Це дасть змогу виключити проблеми з появою страхів перед новим у майбутньому. Відвідування спеціальних майданчиків для вигулу, спілкування з родичами під контролем господаря — дієві методи для розвитку комунікативних навичок.

Дресирування йорка не становить особливої складності, якщо підходити до процесу з терпінням і любов’ю. Його основою є базові команди: «до мене», «сидіти», «лежати», «місце». Йорки, як правило, схоплюють інформацію на льоту, проте важливо підтримувати регулярність занять і використовувати заохочення. Ігри, ласощі та позитивні емоції — найкращі стимули для мотивації маленького вихованця.

Спорт із вихованцем

Білі йоркширські тер’єри — собаки, які потребують регулярної фізичної активності. На жаль, відсутність племінних документів не дозволяє їм брати участь у великих спортивних заходах, організованих FCI. Однак це не повинно стати перешкодою для власників, які бажають жити активно.

Замість цього господарі можуть знайти альтернативні способи забезпечити вихованцеві навантаження.

Цікаві ігри, такі як дог-фрісбі, можуть стати чудовим варіантом. Невелика тарілочка для фрісбі та ентузіазм господаря — ось і все, що потрібно для веселого проведення часу!

Вдалим рішенням стане облаштування особистого спортивного майданчика на задньому дворі за умови проживання в приватному будинку. Встановлені снаряди для аджиліті, спеціально адаптовані під розмір тер’єра, дадуть йому змогу розвивати спритність, координацію та силу.

Догляд та харчування

Білий йоркширський тер’єр — собачка, що вимагає особливих умов утримання та догляду.

Грумінг шерсті — це, мабуть, найважливіший аспект. Довга, шовковиста шерсть схильна до сплутування, тому регулярне розчісування — обов’язкова умова. Щоденне використання спеціальної щітки допоможе уникнути появи ковтунів. Крім того, йоркам необхідно періодично стригти шерсть.

Гігієна також відіграє важливу роль.

Регулярне купання з використанням спеціальних шампунів і кондиціонерів для собак допоможе підтримувати чистоту і здоров’я шкіри та хутра. Чистка вух і зубів також необхідна для запобігання різним інфекціям і проблемам.

Утримання вимагає створення комфортних умов для життя. Проживати собаки можуть виключно всередині приміщення. Незважаючи на свої невеликі розміри, улюбленці потребують регулярних прогулянок і фізичної активності. Важливо пам’ятати, що йорки дуже чутливі до холоду, тому їм необхідний теплий одяг.

Харчування — ще один важливий аспект. Представники породи схильні до різних захворювань шлунково-кишкового тракту, тому їхній раціон має бути збалансованим і якісним. Можна використовувати як готові корми супер-преміум класу, так і домашній раціон, складений ветеринарним лікарем. Важливо стежити за кількістю споживаної їжі, щоб уникнути набору ваги, який нерідко трапляється у цих тер’єрів.

Здоров’я та можливі захворювання

Як і будь-яка інша порода, йорки мають схильність до деяких захворювань, про які майбутні власники мають дізнатися заздалегідь.

Однією з найпоширеніших проблем є вивих колінної чашечки. Вона зміщується зі свого нормального положення. У більшості випадків вивих можна успішно лікувати хірургічним шляхом.

Також йоркширські тер’єри можуть страждати від проблем із зором, наприклад, у них діагностується катаракта. Цей стан, що характеризується помутнінням кришталика, не можна залишати без лікування. Важливо регулярно оглядати очі собаки в клініці, щоб своєчасно виявити проблеми із зором.

Бронхіт — ще одне захворювання, яке може зустрічатися у йоркширських тер’єрів. Це запалення бронхів, воно може викликати кашель, задишку та інші симптоми.

Своєчасне діагностування проблем дає змогу швидко вживати заходів щодо лікування захворювань. Уважне ставлення до улюбленця, регулярні огляди у ветеринара і збалансований раціон — гарантія довгого і щасливого життя йоркширського тер’єра.

Фото йоркширських тер’єрів білого забарвлення

Якому типу власників рекомендується порода?

Це собака-компаньйон. Його призначення — постійно супроводжувати власника, дарувати йому любов, а також насолоджуватися спільним проведенням часу. Тому людям, які часто відсутні вдома, йорк не підійде. Адже собачка потребує постійної уваги, спілкування та ласки. Самотність може призвести до розвитку тривожних станів і проблем з поведінкою.

Ідеальним власником для йоркширського тер’єра стане людина, готова приділяти йому достатньо часу. Це може бути самотній пенсіонер або сім’янин. Важливо пам’ятати, що ці улюбленці, незважаючи на свій мініатюрний розмір, мають енергію та грайливість. Вони потребують регулярних прогулянок, ігор і дресирування.

Білий йоркширський тер’єр — це собака, що вимагає догляду, наприклад, частого миття. Їхню довгу шерсть потрібно регулярно розчісувати. Тому тільки власники, готові приділяти час грумінгу, забезпечать йорку необхідний догляд.

Загалом, йоркширський тер’єр — це прекрасний вибір для людей, які мріють про мініатюрного, але активного собаку, готових до турботи про енергійного друга.

Поради під час вибору білого цуценяти йоркширського тер’єра

Йоркширський тер’єр — порода, яка підкорила серця багатьох своєю чарівною зовнішністю і доброзичливим характером.

Однак бажання придбати ідеального йорка, що відповідає всім стандартам, іноді сусідить із прагненням мати собаку з незвичайним забарвленням. Наприклад, білим. У цій ситуації важливо зважити пріоритети і зрозуміти, що саме є найбільш значущим: відповідність нормам або вражаючий екстер’єр.

Якщо вас приваблює нестандартне забарвлення, можна придбати бівер-йорка.

У разі, якщо вам до душі саме йоркширський тер’єр, зверніть увагу на розплідники вашого міста. Спілкування з заводчиками допоможе отримати вичерпну інформацію про наявність плембраку — цуценят, які не відповідають стандарту породи, але мають відмінний родовід.

Як показує практика, ймовірність знайти чисто білого йоркширського тер’єра вкрай мала. Водночас не варто плутати білу шерсть із наявністю гена альбінізму. У здорового представника породи з білими плямами обов’язково є на хутрі й інші кольори, а райдужка його очей буде неодмінно темнопофарбованою.

Ми вивчили думку власників про породу

Власники цих йорків відзначають їхню незвичайну красу й елегантність. Білий колір надає собакам ніжний і вишуканий вигляд. Таке забарвлення привертає увагу і викликає захоплення оточуючих. Крім того, білий колір добре поєднується з різними аксесуарами та одягом, що дає змогу власникам проявляти креативність у створенні образів для своїх улюбленців.

Однак, крім захоплених відгуків, можна відшукати й розповіді про певні складнощі, пов’язані з утриманням. Головна проблема — це схильність до появи плям на хутрі. Білий колір вимагає більш частого і ретельного догляду. Власникам необхідно регулярно протирати шерсть навколо очей, щоб уникнути появи рудуватих плям від виділень, а також стежити за чистотою собаки після прогулянок.

Ще один аспект, який викликає дискусії, — це здоров’я. Існує думка, що біле забарвлення може бути пов’язане з певними генетичними особливостями, що впливають на здоров’я тварини. Однак слід розуміти, що воно залежить від багато чого: не тільки від набору генетичного матеріалу, що впливає на забарвлення, а й від умов утримання, гігієни та раціону.

Додатковий матеріал:

• Йорк міні і стандарт — різниця і як відрізнити види йоркширського тер’єра.
• Чорний йоркширський тер’єр, або йорк: фото забарвлення і повний опис породи.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.