Білок у раціоні старіючого собаки. Скільки давати: чим більше тим краще чи обмежувати?

Привіт, друзі. Почну з того, що досліджуючи інформацію на цьому порталі, натрапила на статейку: Раціон літнього собаки. У статті наведена цитата:

Вважається, що літнім тваринам потрібно знижувати кількість білка в кормі, але це абсолютно не вірне твердження, навпаки, такі ж старі собаки особливо потребують оптимального вмісту протеїну, який дозволяє підтримувати м’язовий тон.

Що мене зацікавило? Суть у тому, що нерідко можна зустріти інформацію про те, що варто обмежувати протеїни (білок) у раціоні старіючих собак. Однак, покопавшись трохи глибше, знайшла чимало суперечливої інформації і про те, що це помилкова думка. Приблизно те саме, що й у цитаті вище. Однак, в англомовній статті, яку прочитала днями, йдеться про те, що згідно з новими дослідженнями, надмірна кількість білка, може бути небезпечною для літніх собак. У статті, наводиться посилання на аналіз цього дослідження. Нижче наведу свою версію «переказу» цієї інформації, яка може бути цікавою для читачів. З оригіналом, можете ознайомитися за посиланням вище.

Білок — чи не перегодовуємо ми собаку?

Рівень білка в деяких комерційних кормах для собак значно збільшився за останні 15 років. Хоча існує безліч чинників, що впливають на тенденції у виробництві кормів для собак, ця зміна відбулася, принаймні, частково у відповідь на поширені (неправильні) уявлення про те, що собаки є облігатними м’ясоїдними (це не так), та переконання, що їхній раціон має містити дуже високі пропорції м’яса (це не так).

Незважаючи на тенденції в годуванні, що ж ми дійсно знаємо про правильні рівні білка в раціоні собак? Скільки білка достатньо, і чи є ризики перегодовування білком?

Скільки білка достатньо?

Хоча точні рівні білка, оптимальні для собак, нам поки що невідомі (імовірно, тому що, як і в багатьох аспектах науки і природи, не існує єдиного ідеального значення), ми маємо досить чітке уявлення про мінімальні потреби собак у білку. Ми також розуміємо їхні мінімальні потреби в незамінних амінокислотах, завдяки дослідженням у сфері харчування домашніх тварин, проведеним на початку 1980-х років.

Використовуючи цю інформацію, AAFCO (Американська державна асоціація з контролю над кормами), організація, що встановлює стандарти і профілі поживних речовин для кормів для домашніх тварин, визначила мінімальний вміст білка для кормів для дорослих собак на рівні 18 відсотків у кормі, що містить 4000 ккал/кг. Для цуценят, що ростуть, цей мінімум становить 22,5 відсотка.

Приклад годування Стенлі

Знаючи це, давайте розглянемо приклад годування Стенлі, мого дворічного толлера.

Щоденна потреба Стенлі в енергії (калоріях) становить приблизно 1000 ккал на день. Якщо годувати Стенлі кормом, що містить мінімальний рівень білка, встановлений AAFCO (18 відсотків), він споживатиме близько 45 грамів білка щодня. Звичайно, більшість кормів містять більше, ніж мінімальний рівень AAFCO. Якщо я годую Стенлі кормом, що містить 26 відсотків білка (і ту саму щільність енергії), Стенлі споживатиме близько 65 грамів білка на день.

Давайте збільшимо це до рівня, який не є рідкістю сьогодні — 36 відсотків білка. При годуванні таким кормом Стенлі споживатиме 90 грамів білка на день. Різниця між 45 і 90 грамами істотна. Корм із вищим вмістом білка буквально подвоює споживання білка Стенлі.

Трохи перспективи

Поточна рекомендована добова норма споживання білка (звана Дієтичною референсною нормою) для мене, дорослої жінки вагою 125 фунтів (близько 57 кг), становить 45 грамів.

Дивно.

Але вміст білка в багатьох кормах для собак становить 30 відсотків і більше. У деяких кормах навіть понад 40 відсотків білка. Чому так?

Трохи історії

За останні 50 років було кілька тенденцій у споживанні білка для кормів для собак. Краще приготуйтеся, це буде цікава подорож.

Зв’язок білка і нирок

До середини 1980-х років вважалося, що годівля собак з високим вмістом білка сприяє розвитку і прогресуванню хронічної хвороби нирок. Ця теорія виникла на основі досліджень лабораторних щурів, а не собак.

До речі, у дослідженнях використовували самців щурів, які були генетично модифіковані, щоб природним чином розвивати захворювання нирок. Так, це проблема.

Коли цю теорію нарешті протестували на собаках, було виявлено, що собаки не реагували, як генетично модифіковані щури. Використовуючи методики, доступні та прийняті на той час, дослідники виявили, що дієтичний білок не є фактором, що сприяє прогресуванню хронічної хвороби нирок у собак. Ці дані були підтверджені дослідженнями різних груп, що включали як експериментальні моделі хвороби нирок, так і собак із хворобою нирок, яка виникала природно. Ба більше, подальші дослідження засвідчили, що годування достатнім (не надмірно високим) рівнем якісного білка собак із легкою та помірною хворобою нирок є корисним, а не шкідливим для управління хворобою.

Далі, білок і втрата зайвої ваги…

Надмірна вага стала величезною (без каламбуру) проблемою у домашніх собак. У результаті накопичилося безліч досліджень, що стосуються дієтичних підходів до лікування ожиріння у собак. Деякі з цих досліджень показали, що собаки з надмірною вагою втрачають вагу більш ефективно, коли їх годують дієтою з високим вмістом білка і низьким вмістом вуглеводів, порівняно з дієтою з більш помірним рівнем обох цих поживних речовин. Різні модифікації парадигми «високий білок допомагає схуднути» тепер досліджені та призвели до появи нових наборів кормів, що продаються без рецепта і за рецептом ветеринара, які містять підвищені рівні білка.

М’ясоїдні пси…

Нарешті, переконання, що собак слід годувати як обов’язкових м’ясоїдних (або як харчування справжніх вовків: обирайте свій міф), є повсюдним. На жаль, індустрія кормів для домашніх тварин підхопила цей тренд і тепер виготовляє цілі бренди, які базуються на переконанні, що рівень білка в кормах ніколи не може бути надто високим (а рівень вуглеводів — надто низьким). Незважаючи на те, що фактична потреба собак у білку набагато нижча, нерідко можна знайти екструзійні сухі корми для собак із рівнем білка 38 відсотків і вище. Сирі корми часто мають ще вищий відсоток білка. Сьогодні існує безліч комерційних кормів для собак, націлених на власників, які бажають годувати своїх вихованців як приручених хижаків, якими вони хотіли б їх бачити. Не дивно, що ці корми продаються дуже добре.

Чи справді весь цей білок потрібен? Чи корисний він для здоров’я наших собак?

Повторний розгляд ризиків

Маятник вмісту білка в дієті може знову коливатися. Нещодавнє дослідження, проведене вченими з Університету штату Канзас, що фінансується Hill’s Pet Nutrition, вивчило вплив годівлі дорослих собак трьома різними рівнями білка на метаболізм і мікробіом кишківника.

Упевнена, для декого фактор фінансування цього дослідження компанією Hill’s Pet Nutrition буде насторожуючим. Знайдуться й ті, хто скаже, що це було спеціально проведене «фіктивне» дослідження, яке вигідне виробникам кормів, адже дасть змогу здешевити свою продукцію завдяки зменшенню якісного білка у складах своїх кормів. При цьому, залишивши ціну колишньою, для споживачів. Залишимо цю теорію для конспірологічних досліджень. Можете поділитися в коментарях, з цього питання, своєю думкою.

Що таке метаболоміка?

Метаболоміка, поряд із близьким родичем мікробіомом кишківника, в наші дні є актуальною темою в галузі досліджень харчування. Метаболоміка належить до сукупного й аналітичного вивчення метаболітів в організмі. Для наших цілей це кінцеві продукти метаболізму білків, які перебувають у крові собаки або виділяються із сечею чи калом. Таких метаболітів багато, і аналіз їхніх тенденцій і патернів надає цінну інформацію про метаболічний стан і здоров’я тварини.

Мікробіом кишківника відноситься до всіх мікроорганізмів, що природно мешкають у кишківнику собаки. Ці організми, насамперед різні види бактерій, чинять безліч впливів на здоров’я і є безпосереднім джерелом багатьох метаболітів, що вивчаються в метаболоміці.

Примітка: Це нова наука, яка навіть не була в зародку, коли в 1980-х і 1990-х роках проводилися дослідження рівня білка і функції нирок у собак.

Отже, що це нове дослідження говорить нам про рівні білка в кормі для собак?

Дослідження

Здоровим дорослим собакам протягом 90 днів давали корм із низьким (18 %), середнім (25 %) або високим (46 %) вмістом білка. Джерелом білка були сушений курячий білок і білок сої. Автори стверджують, що джерела білка в цих кормах були «високої якості». Дані, наведені в додатковій таблиці, підтверджують це твердження. Значення засвоюваності білка становили близько 90 %.

Результати

Передбачалося, що годівля кормом з високим вмістом білка призведе до збільшення частки незасвоєного білка, що досягає товстого кишківника, де він піддасться розкладанню мікробами кишківника. Це могло б вплинути як на мікробіом кишечника, так і на метаболізм собак. Ось основні висновки:

• Функція нирок: Метаболіти, ідентифіковані як уремічні токсини і пов’язані з дисфункцією нирок, значно збільшилися в крові, сечі та калі, коли собаки отримували корм із високим вмістом білка. У той час як деякі з цих сполук походять з нормального розпаду білка в організмі (наприклад, сечовина), інші були «постбіотиками», сполуками, виробленими бактеріями, що розкладають білок у товстому кишечнику, які потім абсорбуються.
• Запалення: Годування кормом із високим вмістом білка призвело до значного збільшення рівнів сполук, вироблених протеолітичними бактеріями кишечника, у сироватці крові та сечі. Дві з цих сполук, індолсульфат (Індоксілсульфат) і п-крезол (p-крезол, p-Cresol), класифікуються як прозапальні сполуки. Одночасно сполуки з протизапальними властивостями зменшилися в сироватці крові та сечі у відповідь на корм із високим вмістом білка.
• Протеолітичні мікроби кишківника: pH калу збільшився при годуванні собак кормом з високим вмістом білка. Це збільшення було очікуваним і підтверджено іншими дослідженнями. Підвищення pH кишківника, спричинене білком, вказує на вищу активність протеолітичних бактеріальних видів (бактерій, що ферментують білок) та знижену активність цукролітичних бактеріальних видів (бактерій, що ферментують клітковину та стійкі крохмалі). Кілька кінцевих продуктів, вироблених бактеріями, що ферментують білок, вважаються потенційно шкідливими. Аналогічно, за годівлі кормом із високим вмістом білка спостерігалося зниження бактеріальних кінцевих продуктів, що класифікуються як корисні.

Основні висновки для власників собак

Автори дослідження дійшли таких висновків:

Результати вказують на те, що споживання корму з високим вмістом білка в довгостроковій перспективі, призводить до збільшення метаболітів, пов’язаних із дисфункцією нирок, запаленням і протеолізом.

Як працює наука?

Важливо підкреслити (як це роблять автори статті), що хоча метаболічні зміни, які відбуваються під час годування кормом із високим вмістом білка, вважаються потенційно шкідливими, усі собаки в дослідженні залишалися здоровими. Виміряні показники — метаболомні та зміни мікробіома кишківника — все ще є відносно новими підходами до вивчення та моніторингу реакції собак на зміни в харчуванні. Хоча ранні дослідження (про які йшлося раніше) зробили висновок, що білок не є значним фактором ризику в прогресуванні захворювань нирок у собак, ці нові дослідження змушують нас знову поглянути на це питання з іншої сторони.

Також варто зазначити, що хоча джерела білка в цьому дослідженні не описано докладно (все, що ми знаємо, що цей білок надходить із комбінації сушеного курячого білка та соєвого білка), дані про перетравлюваність припускають, що корми містили високоякісні джерела білка. Не варто залишати поза увагою, що негативні ефекти від годування кормом з високим вмістом білка посилюються, якщо в кормі міститься білок низької якості. Це відбувається тому, що більша частина білка низької якості потраплятиме до товстого кишківника і слугуватиме субстратом для бактерій, що ферментують білок.

Що робити?

Особисто я сприймаю цю інформацію як доказ того, що нашим собакам слід давати високоякісні корми (особливо білкові), в яких рівень білка помірний (вище мінімуму), але не надмірно високий. Безумовно, необхідні додаткові дослідження і більше доказів.

Слон у кімнаті… чи варто нам почати досліджувати проблеми «переїдання» у собак?

Що я маю на увазі? У дослідженні, розглянутому в цьому есе, йдеться про дієтичний білок. Питання, яке ставиться: чи існує ризик для здоров’я при годуванні собак надмірною кількістю білка? Дані вказують на те, що потенційна шкода можлива. Конкретно, збільшується кількість токсинів, що виділяються кишковими бактеріями, які можуть вплинути на нирки, а також збільшується кількість запальних агентів.

Але білок — не єдиний поживний елемент, який слід розглядати. На мій погляд (нагадаю, це моя думка), переїдання, тобто надання надто великої кількості однієї або декількох необхідних поживних речовин, може бути більш серйозною проблемою сьогодні, ніж ми думаємо.

Питання переїдання порушували щодо кількох інших речовин останніми роками:

• Мідь
• Ртуть
• Омега-3 жирні кислоти (як за рахунок збагачення їжі, так і за рахунок добавок від власників домашніх тварин). Вплив цього класу жирних кислот на окислювальний стан організму нещодавно вивчався.

І, звісно, ніхто не може заперечувати, що надмірне споживання однієї з найважливіших поживних речовин, «калорій», є серйозною проблемою здоров’я у собак сьогодні.

Промисловість із виробництва кормів для домашніх тварин уже давно дотримується (і просуває) стандарту «повного і збалансованого» харчування.

Існує кілька недоліків у цьому підході, один з яких може полягати у вимозі задовольнити кожну добову потребу в основних поживних речовинах для собак в одному комерційному продукті (чого, до речі, ми ніколи не робимо з нашими власними дієтами). Перехід на бік «занадто багато» може стати серйознішою проблемою для наших собак, ніж випадки недостатнього споживання.

Ну що, друзі. Як бачимо, матеріал цікавий і вартий уваги. Звісно, це суб’єктивна думка авторки, і кожен, хто прочитав цей матеріал Лінди Кейс, може проаналізувати і більш детально вивчити це питання. Діліться своїми думками щодо цієї статті в коментарях.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.