Біла такса — чи бувають альбіноси серед представників породи?

Порода такса вважається вкрай популярною. Якщо раніше тварин використовували для полювання на норових звірів, то сьогодні вони перейшли в розряд домашніх вихованців. Згідно зі стандартом, у собак допустимі різні види забарвлень. Це рудий, підпалий, тигровий тощо. Біла такса, однак, вважається плембраком.

Це означає, що такі улюбленці не беруть участі в розведенні та виставках. Незважаючи на це, вони нерідко заводяться як домашні улюбленці, сімейні собаки. У статті розглянемо, чим відрізняються такси такого забарвлення від інших, як успадковується це красиве забарвлення у тварин.

Основні факти про білих такс

Такси, володіючи видатними якостями, стають справжніми членами сімей, у яких живуть.

Вони наділені деякими особливостями, серед них:

• Характерний екстер’єр. Ці собаки вражають своєю зовнішністю, витягнутою формою тіла і короткими ногами. За це їх ласкаво називають «сосисками».
• Охоронний інстинкт. Схильність до гавкоту і сміливість роблять такс чудовими захисниками, здатними подати голос при появі потенційної загрози. Однак відлякати порушника спокою пес навряд чи здатний, зважаючи на невеликі габарити.
• Емоційність. Такси мають розвинене почуття власної гідності. Ці собаки не бояться висловлювати емоції, і, незважаючи на невеликий зріст, вони не упускають жодної можливості довести свою значимість у житті власника.
• Здатність до навчання. Уміння швидко навчатися і прагнення до похвали служать основою для успішного дресирування.
• Проблеми зі здоров’ям. Особлива форма тіла сприяє появі у тварин захворювань хребта. Тому вихованцям не рекомендовані стрибки з висоти та посилені навантаження. Крім того, вважається, що білі такси, народжені від двох особин забарвлення мерль (мармуровий), успадковують низку патологій.
• Наявність декількох внутрішньопородних різновидів. Собаки бувають різних розмірів. Крім того, довжина і текстура шерстного покриву також відрізняються.

Походження

Виникла ця порода в 16 столітті в Південній Німеччині. Документально підтверджені згадки про собак, тоді ще відомих під назвою «борсуковий воїн», були знайдені в літературі 1700-х років.

Однак учені відшукали й більш ранні свідчення існування норних псів, хоча вони більшою мірою стосувалися всіх мисливських собак, не описуючи саме такс.

Вважається, що предки породи — німецькі гончаки з короткими лапами. Місцеві мисливці їх називали бракками. Саме від них такси успадкували безліч якостей — дзвінкий голос, видатний нюх, кмітливість і працездатність. Вони також набули безстрашності та мисливського азарту, що зробило їх незамінними помічниками для мисливців.

Унікальна фізіологія тварин ідеально підходила для норного полювання, що сприяло їхній популярності.

Полювання в давнину було дорогим і престижним проведенням часу, проте утримання такси вимагало порівняно невеликих витрат, що посприяло тому, що вихованців заводили люди із середнім достатком.

До середини 17 століття в Німеччині почали виокремлювати два типи цих собак, виходячи з їхньої спеціалізації: низькорослі тварини, з якими полювали на норових звірів, і жорсткошерсті низькі гончаки. З кінця 18 століття екстер’єр собак майже не змінився.

Чисельність поголів’я такс збільшилася, їх почали вивозити за межі Німеччини, створюючи розплідники в інших країнах.

Однак із плином часу стала очевидною необхідність у чіткому поділі на декоративний і робочий тип собак, що призвело до формування чіткого стандарту породи. Він був розроблений 1870 року і став основою для подальшої селекції.

Опис собаки

Такса — це порода, яка володіє унікальними зовнішніми даними. Згідно зі стандартом, вона являє собою невелику, але м’язисту собаку з характерною подовженою формою тіла і короткими ногами. Ці особливості роблять таксу однією з найбільш упізнаваних порід у світі, але вони також мають і функціональне значення.

Перше, на що звертають увагу під час опису зовнішності білої такси, — це не тільки її забарвлення, а й пропорції. Тіло довге і присадкувате, з рельєфною мускулатурою. Довжина корпусу має перевищувати висоту вдвічі. Ноги короткі, але міцні та м’язисті, що дозволяє таксі швидко пересуватися.

Голова має клиноподібну форму. Череп трохи витягнутий, помірно широкий. Перехід від чола до морди плавний, що надає собаці добродушного виразу. Мочка носа чорна і добре розвинена, очі — овальні, їхній колір варіюється від темно- до світло-коричневого. Вуха такси довгі та висячі, округлі на кінцях. Вони розташовуються на рівні очей.

Шерсть може бути трьох видів: гладка, жорстка і довга. Перший тип має короткий і блискучий шерстяний покрив. Жорсткошерсті пси відрізняються більш грубою шерстю з характерною щетинистою текстурою. Довгошерсті білі такси володіють шовковистою шерстю, що вимагає регулярного догляду.

Хвіст — це ще одна важлива деталь екстер’єру. Він довгий і тонкий, з невеликим потовщенням біля основи. Хвіст піднімається вгору, але не закидається на спину.

Зріст тварин становить 10-27 см, вага — 3,5-9 кг. Ці показники варіюються залежно від різновиду собаки.

Особливості білого забарвлення у такс

Досвідчені заводчики такс знають правило: в’язка двох особин із забарвленням мерль неприпустима. Це призводить не тільки до появи цуценят нестандартного забарвлення, наприклад, білого, а й до виникнення проблем зі здоров’ям у посліду.

Річ у тім, що собаки з мармуровим забарвленням є носіями генів, які провокують прояв на шерсті незабарвлених ділянок. У підсумку частина потомства може бути білого кольору. Решта собак, як правило, успадковують мармуровий візерунок.

Білі такси мають не тільки освітлену шерсть, а й позбавлені пігментації губ, носа, кігтів тощо.

Крім того, вони можуть успадковувати певні патології.

Ще за біле забарвлення може відповідати ген альбінізму. Під альбінізмом мається на увазі генетична хвороба, для якої характерна мінімальна кількість або повна відсутність у шкірі та шерсті меланіну — пігменту, що відповідає за їхнє забарвлення в насичені кольори. Наприклад, у чорний або коричневий. Це захворювання може з’явитися у собаки будь-якої породи, зокрема й у такси.

Інші варіанти забарвлення

Згідно з породним стандартом, забарвлення дозволені такі:

• однотонний рудий різних відтінків;
• чорно-підпалий;
• коричнево-підпалий;
• мерль;
• тигровий.

Мармурове і тигрове забарвлення належать до найрідкісніших і найдорожчих, що робить їх бажаними для людей, які шукають унікального улюбленця. Найпоширенішими вважаються підпалі та руді собаки, які, відповідно, мають нижчий цінник порівняно зі своїми родичами, що є власниками екзотичного забарвлення.

Незвичайне кабаняче забарвлення характерне лише для жорсткошерстого типу такс. Воно відрізняється чергуванням світлих і темних ділянок, що створює ефект «щетини» кабана.

Характер і темперамент

Особливості характеру такс формувалися століттями, майбутнім власникам їх важливо вивчити, адже вони впливають на їхню взаємодію з іншими тваринами та людьми.

Такса може відмінно уживатися з кішками, особливо якщо з дитинства вони були привчені до спільного проведення часу. Проте інстинкт мисливця може викликати певні складнощі.

Взаємодія з іншими собаками, як правило, не є проблемою. Найчастіше такси мають досить доброзичливий характер, що дозволяє їм активно гратися з родичами. Однак, завдяки своїй природній зарозумілості, вони можуть намагатися домінувати, особливо якщо йдеться про дружбу між кобелями.

Такси також можуть стати прекрасними компаньйонами для дітей. Їхня грайливість і дружелюбність роблять їх хорошими супутниками для великих сімей. Однак, важливо навчити дітей правильно поводитися з собакою. Вони повинні розуміти, що домашніх тварин не можна тягнути за вуха, смикати за хвіст тощо.

Білі такси проявляють настороженість до незнайомців і можуть бути непоганими охоронцями. Своїм гавкотом вони привертають увагу господаря до потенційної загрози. Такси часто гавкають, щоб повідомити про те, що відбувається. Однак, потрібно враховувати, що звичка подавати голос без причини може стати джерелом занепокоєння для сусідів.

Варто також згадати про добре розвинений інстинкт мисливця. Це означає, що вихованець може ганяти птахів, ящірок, чужих кішок та іншу дрібну живність на вулиці. Тому важливо стежити за собакою і не допускати втеч.

Основи дресирування та виховання

Дресура і виховання — це спосіб формування бажаної поведінки у тварини. Вони дадуть змогу виростити вихованця, який за жодних обставин не завдасть власнику клопоту.

Слід зазначити, що дресирування собаки будь-якої породи вимагає індивідуального підходу і терпіння.

Такса має особливі характеристики. Іноді пси можуть проявляти впертість (особливо пси пси), тому треба підібрати індивідуальний підхід до улюбленця, здатний зацікавити його у виконанні завдань власника. Найпростіший варіант — використання ласощів. Крім того, заняття краще вибудувати в ігровій формі. Це не дозволить улюбленцю втомитися занадто швидко.

Вибудовуючи дресирування, згідно з цими рекомендаціями, можна зробити його більш ефективним:

• Встановлення контакту. Першим кроком до успішної роботи буде встановлення довірчих стосунків з вихованцем. Це ключ до ефективного навчання.
• Основні команди. Почніть із навчання базових команд. Використовуйте ласощі та похвалу як мотивацію.
• Соціалізація. Дуже важливо соціалізувати таксу з раннього віку. Поступове знайомство з іншими тваринами і людьми допоможе розвинути впевненість і знизити страх. Вихованець, який не боїться вулиці, може виконувати освоєні команди як вдома, так і під час прогулянок.
• Повторення і послідовність. Як і будь-яка порода, такси потребують регулярних тренувань. Повторення команд і послідовність у навчанні допоможуть досягти бажаних результатів.

Якщо ваша мета — натаскати таксу як мисливського собаку, то вам потрібно буде враховувати кілька додаткових чинників. Собаки мають сильний мисливський інстинкт від природи, тому важливо розвивати і спрямовувати його в потрібне русло. Почніть з ігор, які імітують полювання, наприклад, з пошуку предметів.

Дресирування білої такси — це складний, але захопливий процес, який вимагає терпіння, послідовності та розуміння психології собаки. Успішне виховання дасть змогу вам налагодити довірчі стосунки з вихованцем. Регулярні тренування і терпіння — ось запорука успіху.

Утримання, догляд і харчування

Догляд за будь-яким собакою включає в себе гігієну, прогулянки, дотримання рекомендованого дієтологом раціону.

Необхідні умови утримання — це основа собачого благополуччя. Такси можуть адаптуватися як до життя у квартирі, так і в приватному будинку. Однак у будь-якому разі прогулянки необхідні. Ці собаки мають досить високий рівень енергії і вимагають регулярних занять. Але варто зважати на особливості будови їхнього скелета — видовжене тіло не привертає до посилених навантажень, зокрема до стрибків з висоти.

Білі такси — досить соціальні тварини, самотність для них неприйнятна. Якщо залишити їх на тривалий період у порожньому будинку, вони можуть почати відчувати стрес, що спровокує руйнівну поведінку. Тому утримання у вольєрі небажане. Крім того, вихованець із короткою шерстю на вулиці замерзне.

Вичісування шерстки має бути регулярним. У такс існує кілька типів хутра. Кожен із них потребує різних методів догляду. Гладкошерсту улюбленицю достатньо раз на тиждень вичісувати спеціальною щіткою. Довгошерсті та жорсткошерсті білі такси вимагають більш частого вичісування, щоб уникнути утворення ковтунів. Крім того, собакам із жорсткою шерстю потрібен тримінг. До того ж вихованці білого забарвлення потребують миття з використанням спеціальних відбілювальних шампунів. Ці доглядові засоби повинні купуватися в зоомагазині.

Не менш важливо стежити за вагою тварини, оскільки її надлишок може призвести до проблем зі здоров’ям. Регулярні фізичні навантаження і контроль раціону допоможуть уникнути ожиріння.

Правильне харчування — запорука довголіття собаки. Важливо вибирати високоякісний корм, що підходить для пса за віком, активністю, здоров’ям.

Також варто звернути увагу на розмір порцій. Такси схильні до переїдання і нерідко випрошують ласощі біля хазяйського столу. Краще годувати їх двічі на день, стежачи за тим, щоб обсяг пропонованої їжі відповідав рекомендаціям ветеринара.

Інформація про здоров’я та можливі захворювання

Представники цієї породи схильні до низки захворювань, пов’язаних як з їхніми анатомічними особливостями, так і зі способом життя.

Перше захворювання, про яке варто згадати, — дископатія. Патологія пов’язана зі зміщенням міжхребцевих дисків. Дископатія особливо поширена серед такс, тому що їхнє довге тіло і короткі лапки можуть сприяти появі проблем із хребтом. Найбільш схильні до цього захворювання особини, які мають зайві кілограми. Симптоми дископатії варіюються від болю під час пересування до паралічу кінцівок.

Остеопороз — ще одне захворювання, яке може розвинутися у представників породи. Цей стан характеризується витонченням кісткової тканини.

Не можна забувати і про хвороби очей. Однією з таких недуг є дистихіаз, що характеризується патологічним ростом вій на внутрішній стороні повіки. Цей стан призводить до почервоніння слизової, сльозотечі та боязні світла.

Фото такс білого забарвлення

Поради щодо вибору цуценяти

Купівля собаки — це відповідальний крок. Перш ніж вирушити до продавця, важливо чітко розуміти, на що слід звернути увагу під час вибору цуценяти і які документи необхідно запросити.

Перше, що варто враховувати, — вік цуценяти. Відлучати малюка від мами можна не раніше досягнення ним віку двох місяців. У цей час він уже має перейти на основний корм.

Важливо пам’ятати, що цуценята, яких забрали від матері занадто рано, можуть зіткнутися з проблемами зі здоров’ям. До того ж вони можуть у майбутньому бути надмірно полохливими, нервовими.

Вибираючи білу таксу, варто звернути увагу на здоров’я і поведінку собаки. Цуценя має бути активним, допитливим і не проявляти ознак хворобливості. Крім того, запитайте результати генетичних тестів, які підтверджують, що приплод отримано не від батьків мармурового забарвлення або альбіносів.

Не менш важливим аспектом є наявність документів. Переконайтеся, що оформлено ветеринарний паспорт, у який мають бути занесені всі щеплення, а також інформація про здоров’я. Якщо песик чистопородний, обов’язково перевірте наявність метрики.

Крім того, варто звернути увагу на умови утримання собак. Чистота і порядок у приміщенні, де перебувають цуценята та їхня мама, а також дбайливе ставлення продавця до своїх улюбленців — усе це важливі чинники, які свідчать про те, наскільки серйозно фахівець ставиться до питань розведення.

Думка власників такс

Відгуки власників про такс цього забарвлення часто сповнені захоплення і радості. Ці собаки, що відрізняються характерною зовнішністю, зустрічаються не так часто. Багато людей відзначають, що вони поводяться грайливо, вкрай допитливі та енергійні. Габарити дають змогу легко брати їх із собою в поїздки, які вони переносять чудово.

Проте у відгуках також порушуються питання догляду за шерстю білих такс. Власники відзначають, що вона швидко брудниться. Щоб запобігти цьому, можна купувати вихованцеві одяг на весну й осінь.

Також собаківники говорять про те, що перед покупкою важливо проаналізувати родовід посліду. Не варто купувати тварину, народжену від батьків, які обидва є носіями гена забарвлення мерль.

Відповіді на поширені запитання про білих такс

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.