Алергія у кішок.

Алергія може виникнути у будь-якої кішки незалежно від віку, статі та породи і являє собою підвищену реакцію імунної системи організму на різного роду алергени, найчастіше білкової природи. У нормі чужорідні речовини (антигени) під час потрапляння в організм атакуються імунною системою за допомогою антитіл, що забезпечує захист від різного роду інфекцій. Але через збої в роботі організму може розвинутися гіперреакція імунної системи — патологічна імунна відповідь на будь-яку, зазвичай нешкідливу чужорідну субстанцію. Так розвивається алергія.

Як алергени можуть виступати:

• спори пліснявих грибків;
• пилок рослин;
• фармпрепарати;
• пилові кліщі;
• косметичні засоби;
• засоби побутової хімії;
• компоненти корму;
• епідерміс шкіри інших тварин і людини.

Алергени, що спричиняють гіперреакцію (гіперчутливість) імунної системи в котів, зазвичай безпечні для більшості тварин. Проблема не в самому алергені, а в індивідуальній реакції організму на нього. Якщо конкретна тварина страждає на гіперчутливість, то велика ймовірність, що вона чутлива більш ніж до однієї речовини.

Причини котячої алергії

Єдиної думки в питанні, чому розвивається алергія у кішок, поки що немає. У дикій природі у тварин не зустрічається алергія. Це може пояснюватися тим, що тварини, які живуть на волі, піддаються природному добору, мають частий вплив великої кількості різноманітних антигенів і багато голодують. У період голоду запускається процес аутофагії — клітинний механізм утилізації надлишкових або пошкоджених білків і відпрацьованих компонентів клітин. Така «чистка» підтримує нормальну роботу клітин і клітинного імунітету. У період голоду організм звільняється від продуктів обміну речовин, надлишок яких може сприяти розвитку алергії. Кішки, які живуть удома, як правило, мають надлишкове харчування і не витримують достатні паузи між прийомами їжі, що не дає можливості організму запускати процеси аутофагії.

Також причиною алергії у кішок може виступати підвищена активація імунної системи антигенами гельмінтів, вірусів, вакцин, надмірної різноманітності джерел білка, незбалансоване харчування.

Як зрозуміти, що у кішки алергія?

Алергія у кішок може розвиватися досить тривалий час — від кількох днів до кількох років і весь цей час протікати абсолютно безсимптомно. Тому не завжди можливо зрозуміти за зовнішнім виглядом тварини, що у неї алергія. Якщо кішка зовні не проявляє алергічних ознак, але аналіз крові показує підвищену кількість еозинофілів і/або імуноглобулінів класу E (IgE) — це може свідчити про алергічні процеси в організмі.

Який вигляд має алергія у кішок?

Зовні алергія може проявлятися як з боку шкірних покривів, так і з боку шлунково-кишкового тракту. Але в більшості випадків поєднуються різні симптоми. Ураження шкіри зустрічаються частіше (від 70 до 80%) порівняно з 10-15% випадків шлунково-кишкових симптомів у поєднанні зі шкірними проблемами або окремо.

Симптоми алергії з боку шкірних покривів:

• свербіж;
• розчухи;
• почервоніння шкіри;
• потемніння шкіри;
• отит;
• висип;
• сльозотеча;
• надмірне вилизування;
• еозинофільна гранульома в ділянці морди (на губах і носовому дзеркалі).

Клінічні прояви алергії з боку шлунково-кишкового тракту:

• хронічна діарея;
• метеоризм;
• блювота;
• втрата ваги.

Свербіж і почервоніння шкіри — найчастіші ознаки алергії у кішок. При визначенні алергії важливо мати уявлення про поріг свербіння, тому що у кішок зі сверблячкою часто присутня алергія більш ніж на один алерген. Наприклад, у кішки розвинулася алергія на бліх, пилок рослин і якісь компоненти корму, і при цьому зовнішні ознаки захворювання можуть проявлятися тільки в період цвітіння тих рослин, на пилок яких і розвинулася гіперчутливість. Решту часу симптоми можуть бути відсутніми, хоча алергія не зникла — просто кількість алергенів, що надходять, не перевищує поріг свербіння. Це важливо враховувати під час підбору лікування улюбленця, який страждає одночасно на кілька видів алергій, адже внаслідок усунення тільки одного алергену можливо взяти свербіж під контроль.

Види алергії у кішок

Залежно від того, який алерген викликав гіперреакцію імунної системи, виділяють різні види алергій. Серед найпоширеніших у кішок виділяють алергію на бліх, на фармпрепарати, харчову алергію та атопічний дерматит.

Алергія на бліх трапляється у понад 20% випадків і виникає не на самих комах, а на їхню слину, яка потрапляє на шкіру тварин під час укусу. Проявляється почервонінням шкіри, посиленим свербінням. Характерне розташування вогнищ уражень — у районі основи хвоста та спини.

Алергія на фармпрепарати може виникнути при повторному введенні препарату. Може проявлятися у вигляді сироваткової хвороби, симптоми якої включають підвищення температури тіла, пригнічений стан, збільшення лімфатичних вузлів. Найчастіше реакція виникає на антибіотик, вакцини, сироватки, вітамінні препарати.

Харчова алергія, або харчова гіперчутливість, — 2-ге або 3-тє за поширеністю алергічне захворювання котів після алергії на бліх. Хоча окремі джерела стверджують, що поширеність несприятливих шкірних харчових реакцій у котів буває не так часто і становить від 1 до 13%. Як алергени виступають білки їжі, які теж є чужорідними для організму, але імунітет здорової тварини в нормі повинен вміти розпізнавати та приймати їх.

В організмі котів існують три природні механізми, що допомагають запобігти харчовій алергії:

• травлення, в результаті якого білок розщеплюється на дрібні неантигенні фрагменти;
• слизова оболонка шлунка і кишківника, яка створює фізичний бар’єр і шар слизу, що перешкоджають проникненню значної кількості великих молекул із харчової грудки;
• ЛТАК (лімфоїдна тканина, асоційована з кишківником) — частина імунної системи організму, включає клітини-супресори, що перешкоджають розвитку негативної реакції організму на їжу («оральна толерантність»).

Збій у будь-якому із захисних механізмів привертає кішку до розвитку харчової алергії. Тому лікування в тому числі має акцентуватися на відновленні здоров’я шлунково-кишкового тракту.

Найчастіші харчові алергени для котів:

• яловичина;
• риба;
• курка;
• пшениця;
• кукурудза;
• молочні продукти;
• яйця.

Атопічний дерматит кішок, або атопія, запускається на зовнішні подразники — кліщів побутового пилу, пилок рослин, косметику, засоби побутової хімії. Не виключена ймовірність розвитку алергії на іншу кішку і навіть на власного господаря. Ознаки атопії можуть бути схожі з харчовою алергією. Клінічно вони не помітні. Може передаватися у спадок.

Алергія на наповнювач може бути однією з причин контактного дерматиту. Виникає через ароматизатори та інші добавки у складі деяких наповнювачів. Алергія на деревний або глиняний наповнювач також може розвинутися через присутність у них пилку рослин або спор цвілі.

Діагностика алергії у котів

Алергію може виявити ветеринарний лікар, який, бажано, спеціалізується на проблемах шкіри у тварин. Ветеринарний лікар-дерматолог володіє необхідними знаннями і досвідом для правильної постановки діагнозу. Річ у тім, що більшість шкірних захворювань мають однаковий прояв або в однієї тварини може бути одночасно кілька патологій шкіри. З цієї причини відсутність належної практики і знань у звичайного лікаря-терапевта може призвести до неправильної постановки діагнозу і, відповідно, до неправильно призначеного лікування. З цієї ж причини не рекомендується займатися самолікуванням алергії у вихованця.

Процес діагностики включає кілька етапів:

• виключення наявності паразитів або інфекції шкіри;
• виключення блошиного алергічного дерматиту;
• проведення елімінаційної дієти для виявлення харчової алергії.

Перший етап проводиться в умовах ветеринарної клініки за допомогою спеціального обладнання. Лікар робить зішкріб шкіри і проводить мікроскопію отриманого матеріалу. Або ж відправляє його в лабораторію. Виявлення паразитів або патогенної мікрофлори можуть свідчити про бактеріальний чи інший дерматит.

Одночасно з цим лікар в обов’язковому порядку призначає протиблошині препарати, навіть якщо бліх на тварині не виявлено. Більшість бліх не живе на тварині, але може бути присутньою в місцях її проживання. Обробляється як сама тварина, так і приміщення, в якому живе кішка. Обробка від паразитів призначається на період не менше місяця. Якщо по завершенні цього часу симптоми алергії значно зменшуються, це може стати причиною постановки діагнозу блошиний дерматит. Якщо ж ознаки захворювання залишаються — кішці призначається спеціальна дієта.

Елімінаційна дієта, або дієта виключення, це корм, який не містить такого білка, який кішка вживала раніше. Другий варіант діагностичної дієти — корм із гідролізованим білком. Такий білок має розміри молекули, яка не здатна викликати реакцію з боку імунної системи кішки, і тому допомагає усунути прояви алергії.

Дієту виключення призначають на період від 8 тижнів і більше. Якщо за цей період ознаки алергії зменшилися, це може припускати наявність харчової алергії. Для постановки остаточного діагнозу тварину необхідно знову перевести на колишній раціон, і якщо симптоми алергії проявляються знову — ставлять діагноз харчова алергія.

Коли всі проведені етапи діагностики не дали позитивного результату, то висока ймовірність постановки діагнозу атопічний дерматит кішок (АД).

Лікування алергії у кішок

На жаль, алергія у кішок складно піддається лікуванню. Найчастіше вдається зменшити кількість і ступінь прояву симптомів захворювання, але сама алергія зазвичай залишається довічно.

Як і чим лікувати алергію — визначає ветеринарний лікар. Зазвичай схеми лікування включають:

• курс протиблошиних препаратів;
• гіпоалергенну або елімінаційну дієту;
• фармпрепарати;
• засоби для гігієнічної обробки шкірних покривів тварини.

Препарати від бліх, що наносяться на тварин, або пігулки всередину, дають гарний ефект зменшення ознак алергії, але тільки в тому разі, якщо вони були викликані реакцією організму на укуси бліх.

Дієта підбирається з урахуванням виявленого у кішки алергену — він не повинен входити до складу раціону.

Медикаментозне лікування пацієнтів з алергією передбачає усунення секундарної (вторинної) інфекції та зняття симптомів свербежу. Фармпрепарати і схеми лікування призначаються ветеринарним лікарем.

Засоби для гігієнічної обробки шкірних покривів тварини застосовуються з метою усунення вторинної мікрофлори зі шкіри тварини, зволоження шкіри та зняття свербежу. Добре себе зарекомендували шампуні з хлоргексидином і бензоїлпероксидом, краплі на холку з есенціальними жирними кислотами, спреї для місцевого застосування.

Мазь від алергії для кішок призначається рідко, оскільки тварина може її злизати. Застосування мазі вимагає носіння захисного коміра.

Оскільки мікробіота кишківника відіграє важливу роль у злагодженій роботі імунної системи кішки, можна рекомендувати застосування пробіотичних продуктів як допоміжний до дієти відновлювальний засіб.

Чим годувати кішку в разі алергії?

Залежно від виду алергії харчування може відрізнятися. Але головне правило годування кішки з алергією – низькоалергенна дієта. Корм для кішок з блошиним дерматитом, бактеріальними ураженнями шкіри повинен містити підвищений вміст інгредієнтів, що сприяють підтримці функцій шкіри:

• антиоксиданти (наприклад, бета-каротин);
• вітаміни А і Е;
• цинк;
• засвоювані омега-3 жирні кислоти (ДГК і ЕПК);
• високоякісний білок.

Корм повинен мати в складі білок, відмінний від того, на який виникає гіперчутливість, або бути гідролізованим (див. вище). Також варто звернути увагу на джерела вуглеводів у складі під час вибору раціону, оскільки вони ж можуть бути і джерелами рослинних білків, на які теж можливий прояв реакції. Припустимо, якщо раніше кішка отримувала корм з рисом або пшеницею в складі, то новий корм повинен мати альтернативні інгредієнти, наприклад: кіноа або кукурудзу.

Кішкам з атопічним дерматитом лікарі рекомендують дієти з підвищеним вмістом омега-3 жирних кислот. Найчастіше це корми на основі м’яса морських риб, наприклад: лосось або путасу.

Найкращим кормом для кішок з алергією є дієта з гідролізованим білком і очищеним джерелом вуглеводів, про який йшлося раніше.

Можливі ускладнення

Відсутність належного лікування може призвести до ускладнень. Дерматити, викликані реакцією з боку шкірних покривів і посиленим свербінням тварини, переходять у хронічний перебіг і складніше піддаються лікуванню. Зниження шкірного імунітету через алергію призводить до порушення балансу шкірної мікрофлори і до активного росту патогенних бактерій і грибів, що ускладнює лікування і стан тварини.

Головним ускладненням алергії у кішок є ослаблення загального імунітету, що може призвести до розвитку вірусних інфекцій і загострення наявних. Проблеми з боку шлунково-кишкового тракту призводять до втрати ваги і погіршення зовнішнього вигляду тварини.

Також не виключений розвиток алергічної бронхіальної астми, яка може протікати у важкій і гострій формі. Вона небезпечна тим, що викликає дихальну недостатність, яка може призвести до летального результату в разі невжитих екстрених заходів.

Профілактика алергії у кішок

Оскільки алергія у кішок складно піддається лікуванню і частіше залишається довічно, простіше дотримуватися наступних порад щодо її профілактики:

• звести до мінімуму кількість згодовуваних джерел білка (годувати улюбленця збалансованим кормом одного виробника й одного виду; обмежити або повністю прибрати з раціону ласощі);
• періодично змінювати раціон;
• не перегодовувати тварину, дотримуватися графіка годування;
• своєчасно проводити дегельмінтизацію та обробку від зовнішніх паразитів;
• дотримуватися рекомендованого ветлікарем графіка вакцинацій;
• проводити вологе прибирання приміщення;
• виключити скупчене утримання тварин;
• своєчасно міняти наповнювач, використовувати наповнювач без пилу й ароматизаторів;
• звести до мінімуму купання;
• не призначати самостійно лікарські препарати і трави.

Найбільшу увагу в профілактиці варто приділити правильному годуванню та обробці від паразитів. Також бажано виключати з розведення кішок з алергіями.

Правильно підібране лікування і дотримання рекомендацій ветеринарного лікаря допомагають знизити прояв симптомів алергії, а в окремих випадках — повністю їх усунути. Низькоалергенне харчування і дотримання гігієнічних правил можуть допомогти кішці почуватися так, як почувається здорова тварина.

За матеріалами

1. Hellman LT, Akula S, Thorpe M andFu Z (2017) Tracing the Origins ofIgE, Mast Cells, and Allergies by Studies of Wild Animals.Front. Immunol. 8:1749.
2. Diesel A, DeBoer DJ. Serum allergen-specific immunoglobulin E in atopic and healthy cats: comparison of a rapid screening immunoassay and complete-panel analysis. Vet Dermatol. 2011;22:39–45.
3. Ballauf B. Feed allergy in dogs and cats–not only a gastrointestinal problem. Tierarztl Prax. 1993 Feb;21(1):53-6.
4. Bond R, Riddle A, Mottram L, Beugnet F, Stevenson R. Survey of flea infestation in dogs and cats in the United Kingdom during 2005. Vet Rec. 2007 Apr 14;160(15):503-6. doi: 10.1136/vr.160.15.503. PMID: 17435095.
5. Thierry Olivry and Ralf S. Mueller. Critically Appraised Topics on Adverse Food Reactions. BMC Veterinary Research, (2020) 16:158
6. Trimmer AM, Griffin CE, Boord MJ, et al: Rush allergen specific immunotherapy protocol in feline atopic dermatitis: a pilot study of four cats. Vet Dermatol 16(5):324–329, 2005.
7. Chiara Noli. Feline Atopic Syndrome: Therapy. Feline Dermatology, pp 475–487

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.