Алабай — злий і небезпечний собака чи ні, з’ясовуємо істину.

Алабай, або середньоазіатська вівчарка (САВ, або туркменський алабай) — велика охоронна порода, виведена на території СРСР. Цей вихованець — прекрасний захисник, але через грізний вигляд мало хто бачить у ньому компаньйона. Тому в нашій статті ми детально розберемо офіційний стандарт і з’ясуємо, чи дійсно алабай — небезпечний собака чи ні.

У статті знайдуться 10 причин і ситуацій, здатних спонукати середньоазіатську вівчарку (САВ) до деструктивних дій. Ознайомившись із ними та способами розв’язання можливої проблеми, ви зможете тверезо оцінити всі наявні ризики та власні сили, щоб остаточно визначитися з доцільністю купівлі цуценяти середньоазіатської вівчарки.

Темперамент алабаїв: що важливо знати

Згідно з офіційним стандартом, злий алабай підлягає обов’язковому вибракуванню з розведення. До дискваліфікуючих вад також відносять такі якості, як боязкість, боягузтво і надмірну збудливість.

Чистокровні середньоазіатські вівчарки (САВ) — спокійні та врівноважені вихованці. Вони з самого народження не довіряють чужинцям, але не показують це відкрито. Їх складно вивести з себе. Для пробудження вродженого сторожового інстинкту порушник повинен або перетнути кордон території, що охороняється, або спробувати заподіяти шкоду власнику. У цьому випадку відважні та сильні собаки покажуть всю свою відданість і безстрашність.

Уміння захищати свій дім і близьких закладено в породу генетично.

Навчати його спеціально не потрібно. Курс ЗКС (захисно-караульна служба) необхідний тільки для «прокачування» собаки та його інстинктів. Цуценята починають патрулювати доступну їм територію з раннього віку, тому швидко привчаються до утримання у вуличному вольєрі.

З членами сім’ї представники породи за замовчуванням доброзичливі та ласкаві. Особливу любов вони виявляють до найслабших домочадців, тобто дітей, літніх родичів і дрібніших домашніх тварин. Тому середньоазіатську вівчарку можна сміливо брати в пару до іншого собаки, кішки, гризуна або пернатого улюбленця.

10 причин і ситуацій, коли алабай може бути злим

Власники середньоазіатської вівчарки (САВ) підтверджують, що їхні вихованці дуже вірні та віддані. Але прекрасний характер цих собак все одно можна зіпсувати. Велика частина причин небажаної поведінки у середньоазіатських вівчарок пов’язана з помилками людини, допущеними під час ведення племінної роботи або вже після купівлі цуценяти.

Визначення порога терпимості

Не варто перевіряти, чи справді алабай злий і агресивний чи ні, смикаючи його за вуха і хвіст. Якщо собака відчує різкий біль, то діятиме інстинктивно, тобто під впливом емоцій. У цьому випадку постраждати може не тільки стороння людина, а й член сім’ї.

Реакція на небезпеку

Загроза може бути реальною та уявною. Якщо хтось спробує заподіяти шкоду власнику, то середньоазіатська вівчарка (САВ) не залишиться осторонь і одразу ж продемонструє всю свою силу. Але за відсутності соціалізації собака може бачити небезпеку у звичайних перехожих.

Не можна забувати і про материнський інстинкт. Сука, яка нещодавно ощенилася, може сприймати за загрозу всіх, хто намагається помацати її дитинчат. Така поведінка зумовлена дією гормонів і малим досвідом.

Неправильне утримання

Алабай може стати злим, якщо цілими днями сидить на ланцюгу і не виходить за межі будинку. Таке утримання негативно позначається на конституції тіла і психіці. У майбутньому воно може призвести до проблем зі здоров’ям. Тому собаці потрібно надати вільний доступ до всієї прибудинкової території та регулярний вигул на вулиці.

Хвороби і травми

Часом інстинктивна реакція на біль виникає не тільки під час вчинення грубих дій, а й під час ласкавого погладжування. Якщо ви ніжно потріпали свого улюбленця по спині або акуратно взяли його за лапу, але зіткнулися з незвичним гарчанням і вишкіром, то варто звернутися до ветеринарного лікаря. Можливо, собака страждає від дисплазії хребців або травми кінцівки.

Залучення злих алабаїв до в’язки

Собак із пороками, що дискваліфікують, необхідно каструвати. Таким чином заводчики попереджають передачу небажаних ознак новим поколінням. Незважаючи на це, деякі люди навмисно ігнорують встановлені правила і розводять середньоазіатських вівчарок (САВ) з фізичними і психічними відхиленнями. Метрики та родоводи такі тварини, звичайно ж, не отримують. Тому ці документи слугують гарантією чистокровного походження і стабільної психіки цуценяти або дорослого собаки.

Грубе поводження

Крики, рукоприкладство і позбавлення води або їжі — це негуманні покарання, які повинні перебувати під суворою забороною. Їхнє використання невиправдане, оскільки вони чинять негативний вплив на психіку, провокуючи постійний стрес і стійке відчуття страху. У результаті собака не витримує і починає оборонятися.

Охорона будинку

Якщо межі території, що охороняється, були порушені, то спочатку доброзичливий і спокійний алабай одразу перетворюється на злого і безстрашного собаку. Звинувачувати його за це безглуздо. Таким чином вихованець проявляє свої захисні інстинкти. Важливо зазначити, що постраждати від його дій можуть тільки сторонні люди, зокрема друзі сім’ї за умови відсутності власників вдома в момент їхнього візиту.

Вседозволеність і нехтування дресируванням

Деякі люди вважають за краще не виховувати цуценят, бо вважають їх занадто маленькими і нерозумними. Така думка помилкова. Середньоазіатську вівчарку (САВ) потрібно тримати в певних рамках з раннього дитинства. В іншому разі вони виростуть неслухняними і некерованими, а їхні деструктивні дії закріпляться у вигляді стійких звичок.

Статеве дозрівання

Злі алабаї зазвичай поширені серед некастрованих особин. Їхній небажаний характер — результат дії гормонів, що спонукають конфліктувати з іншими псами та шукати потенційну партнерку. Статевозрілі суки зазвичай більш стримані, але теж можуть огризатися, якщо їхня овуляція ще не розпочалася або щойно закінчилася.

Тривала самотність

Представники породи ненав’язливі. Вони не схильні ходити за своїм власником по п’ятах, але все одно дуже його люблять і хочуть бути з ним поруч. За тривалої розлуки та відсутності регулярного спілкування віддані середньоазіатські вівчарки зазнають сильного стресу. Через це їхні дії стають деструктивними та непередбачуваними.

Яких заходів вжити в разі небажаної поведінки собаки?

За необхідності поговоріть із дітьми. Поясніть їм, що не можна перевіряти, добрий алабай чи злий, дражнивши собаку, особливо чужого. Якщо вашого улюбленця дошкуляють сусідські дітлахи — розкажіть про це їхнім батькам. Пам’ятайте, що малюків не можна залишати з собакою наодинці, оскільки вони не усвідомлюють власних дій і можуть ненавмисно зробити тварині боляче.

При утриманні середньоазіатської вівчарки (САВ) в приватному будинку обов’язково встановіть міцний паркан і повісьте табличку, яка сповіщає про те, що територія охороняється. Дозвольте своєму улюбленцю вільно пересуватися двором і обладнайте для нього комфортний вольєр з утепленою будкою. Виключіть саджання на ланцюг і регулярно вибирайтеся на вулицю, щоб погуляти і побігати.

Рекомендована тривалість вигулу середньоазіатських вівчарок — 1,5-2 години. Крім прогулянок, потребу у фізичних навантаженнях може забезпечити вейтпулінг (різновид кінологічного виду спорту з переміщення вантажу собакою). Регулярні заняття не тільки дадуть змогу викинути енергію, що накопичилася за день, а й посприяють формуванню почуття прихильності.

Прогулянки і спорт також закриють потребу в спілкуванні. Періодично собаку можна забирати в будинок і залучати до спільних поїздок за місто.

За наявності помилок у вихованні та дресируванні дотримуйтеся таких рекомендацій:

• Зробіть акцент на заохоченнях. Частіше хваліть свого улюбленця і нагороджуйте частуваннями.
• Встановіть правила поведінки в будинку і на вулиці. Позначайте заборони командою «Фу» і висловлюйте своє невдоволення суворим тоном, уникаючи криків і застосування сили.
• Позначте своє лідерство. Будьте твердим і наполегливим. Домагайтеся виконання відданих команд і не порушуйте свої ж заборони.
• Приділіть увагу соціалізації. Не ростіть собаку у відриві від навколишнього світу і знайдіть йому друзів на найближчому собачому майданчику.
• Пройдіть базові курси слухняності. КМС (керована міська собака) і ЗКД (загальний курс дресирування) — це база, яка стане в пригоді будь-якому улюбленцю.

Якщо ви впевнені, що злий характер алабая — наслідок проблем зі здоров’ям, то запишіться на огляд до найближчої ветклініки. У разі підтвердження хвороби або травми небажані зміни пройдуть самі собою незабаром після одужання улюбленця. Надто конфліктним статевозрілим собакам також можуть рекомендувати кастрацію.

Найдовша реабілітація знадобиться собаці, який зіткнувся з грубим поводженням у минулому. Його поведінку потрібно буде коригувати під наглядом фахівців: кінолога і зоопсихолога.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.