Агресія у собак — у чому причина проблеми і як її вирішити?

Агресія — поширена проблема, яка заважає собаці та його господареві жити в гармонії та довірі. При цьому агресивним може стати улюбленець навіть найдоброзичливішої породи, і найчастіше це відбувається через помилки власників у вихованні та дресируванні тварини. Причин може бути безліч, ми розглянемо найчастіші з них. Поговоримо і про методи вирішення небезпечної поведінкової проблеми.

Відразу скажемо, що в більшості випадків виправлення агресивної поведінки має бути комплексним. Господарі рідко самі з цим справляються, тому краще все ж довірити цю справу кінологу.

Харчова агресія

Один із найпоширеніших видів, що зустрічаються найчастіше. Собака люто захищає миску з їжею, ласощі або знайдені та підібрані на прогулянці їстівні (а іноді й неїстівні) предмети. Здебільшого винуватець цієї проблеми — господар тварини, який намагається навчити улюбленця «ділитися з ватажком», за командою переставати їсти і віддавати їжу. Найчастіше харчова агресія, спровокована господарем через бажання домінувати, стає головним чинником розвитку інших видів агресивної поведінки.

Ранній прояв харчової агресії часто може виникати у цуценят, коли їх починають відучувати від молока матері, і загальне годування організовано неправильно. У такій ситуації найбільші цуценята в посліді швидше з’їдають свою порцію, а потім відбирають їжу у слабших.

Після відлучення цуценяти від родичів і переїзду в новий будинок використовуйте кілька лайфхаків, які допоможуть викорінити харчову агресію на початкових етапах:

• Коли цуценя їсть, потрібно перебувати з ним поруч. Поступово підходити ближче і ближче, даючи йому зрозуміти, що ви не збираєтеся відбирати в нього їжу.
• Під час годування, стоячи поруч із цуценям, у його миску можна додавати ласощі. Так він засвоїть, що ви хочете не відібрати в нього їжу, а дати йому ще.
• Коли цуценя вивчить команду «сидіти», дуже добре працює наступний спосіб. Покладіть їжу в миску і тримайте її в руках доти, доки цуценя не сяде за вашою командою. Коли він нарешті виконає команду, дайте йому миску з їжею і дозвольте почати їсти.

У комбінації з командою «сидіти» відмінно працюють команди «чекати» і «можна». В ідеалі собаку потрібно навчити терпляче сидіти на відстані від місця годування, поки ви встановлюєте миску з їжею, і підходити до миски тільки за командою «можна». Але пам’ятайте, що команд «сидіти», «не можна», «чекати» і «можна» цуценя необхідно навчати під час дресирування, а не під час годування. Коли улюбленець поруч із мискою, він має розуміти команду і вміти її виконувати. В іншому випадку «дресирування біля миски» буде сприйматися собакою так, ніби ви дражните його їжею, що призведе тільки до посилення харчової агресії.

Помилки у вихованні

Незважаючи на те, що ці способи досить зрозумілі та прості, багато недосвідчених господарів роблять занадто багато помилок. Вони розвивають у цуценяті харчову агресію, коли її і зовсім не було. У жодному разі не відбирайте їжу в улюбленця. Не лізьте руками в миску. Не турбуйте собаку під час годування. «Виховні роботи» поруч із мискою мають бути дуже акуратними, ненав’язливими та помірними.

Багато хто думає, що вихованець повинен відчувати лідерство людини. А значить зобов’язаний спокійно поводитися, якщо господар забирає у нього їжу. Такий підхід до виховання свого чотириногого друга докорінно неправильний. Собака може віддавати вам свою їжу тільки в тому разі, якщо він вам цілком довіряє, якщо ми говоримо про дружні стосунки зі своїм вихованцем.

Майже завжди спроба проявити своє лідерство, відібравши у тварини їжу, закінчується сильною харчовою агресією і необхідністю в допомозі професійного кінолога. До такого результату може призвести всього одна єдина спроба.

Домінантна агресія

Домінантна агресивна поведінка проявляється частіше у псів. Собака намагається зайняти місце ватажка, показуючи своє лідерство господареві та всім членам сім’ї. Причини цієї проблеми в неправильному вихованні з раннього віку і спробі власника підпорядкувати тварину силою. Пам’ятайте, собака має поважати свого господаря, а не боятися його. Ватажок, насамперед, повинен піклуватися про своїх підопічних, що має стати основою вашого лідерства.

Намагатися самостійно коригувати домінантну агресію дуже небезпечно. Здебільшого це призводить не тільки до поглиблення проблеми, а й до появи безлічі інших поведінкових відхилень.

Варто якомога швидше звернутися до кінолога і розповісти йому всю передісторію:

• як ви виховували собаку,
• які стосунки намагалися з ним вибудувати,
• з якого моменту все раптом пішло не за планом.

Територіальна агресія

Такий тип властивий, мабуть, усім собакам. Тварина захищатиме свій дім, своє місце і миски від чужинців. Така поведінка природна. Якщо вона спричиняє проблеми, то контролювати її можна шляхом виховання і загального дресирування вихованця. Наприклад, якщо собака агресивний до гостей, найкращий спосіб контролю — команда «не можна».

Якщо ж вихованець проявляє агресію до членів сім’ї та господаря, захищаючи свою лежанку або миску, значить у тварини є причини не довіряти вам. Контроль територіальної агресії заснований на правильних взаємовідносинах собаки і господаря. Він має бачити у вас турботливого врівноваженого ватажка, довіряти вам і вашому рішенню привести в дім чужих людей, а також беззаперечно слухатися команд.

Агресія через страх

Досить часто агресивна поведінка може бути спровокована банальним страхом. Господар жорстоко поводиться зі своїм собакою, постійно лає його і навіть б’є. Через що тварина просто змушена захищатися, проявляючи агресію. Як правило, така проблема наростає досить довгий час. У деяких випадках відновити довіру між господарем і вихованцем уже неможливо.

Агресія через біль

Агресивна поведінка може проявлятися після заподіяння болю собаці, коли у нього вмикаються інстинкти самозбереження і захисту. І це не тільки про жорстоке поводження з твариною. Заподіяти вихованцеві біль можна випадково під час гри або при банальному поході до ветеринара. Якщо такий випадок був поодиноким, скорегувати агресію і відновити довіру собаки буде досить легко. Але якщо тварині завдають болю постійно, агресивна поведінка переросте в серйозний розлад психіки.

Внутрішньовидова агресія

При цьому типі вихованець проявляє агресивну поведінку щодо інших собак, демонструючи своє місце в ієрархії. Для профілактики цієї проблеми необхідна правильна соціалізація тварини. З раннього віку потрібно привчати цуценя спілкуватися з родичами, вчасно присікати агресію і заохочувати ласощами за хорошу поведінку. Корекція внутрішньовидової агресії ґрунтується на контролі улюбленця командами і повідцем.

Міжвидова агресія

Мабуть, безліч собак проявляють агресивну поведінку до інших тварин: кішок, гризунів, птахів тощо. Для деяких порід це є варіантом норми, але все ж необхідно вчасно присікати таку агресію командами і контролювати вихованця повідцем під час прогулянок.

Власницька агресія

Цей тип проявляється, якщо в неї намагаються забрати її улюблену іграшку або будь-які інші речі та предмети, не пов’язані з їжею.

Як правило, така агресія розвивається через три основні причини:

• господар часто відбирає в улюбленця його іграшки та речі і потім дражнить ними,
• часто карає шляхом позбавлення тварини її улюблених іграшок,
• власник намагається показати своє домінування, позбавляючи собаку його особистих речей.

Заведено вважати, що в улюбленця не повинно бути своїх власних речей, усі вони мають належати господареві-ватажкові та видаватися улюбленцю тільки з дозволу лідера. Але таке зайве домінування не зовсім правильне, якщо ми говоримо про довірчі взаємини із собакою.

Тварина з радістю поділиться з вами своїми найулюбленішими іграшками, якщо буде вам повністю довіряти і знатиме, що ви обов’язково повернете її особисту річ на місце. Якщо собака проявляє зайву агресію під час захисту якоїсь однієї єдиної іграшки або речі, ви можете вчинити двома способами. Дозволити вихованцеві мати цю одну улюблену іграшку і не намагатися її відбирати. Або вилучити предмет агресії у тварини, поки вона цього не бачить. Непомітна пропажа улюбленої речі засмутить улюбленця, але не викличе агресії.

Ігрова агресія

Ще один частий вид агресивної поведінки, що часто формується в цуценячому віці. Господар сам провокує таку агресію. Наприклад, радісно сміючись над маленьким цуценям, яке з лютим гарчанням намагається вихопити з рук людини м’ячик.

Більш небезпечна ситуація, коли господар дозволяє цуценяті ще й кусатися під час гри. Хоч як би дивно це звучало, саме під час ігор закладається велика частина фундаменту правильної поведінки цуценяти. Найчастіше ігри бувають важливішими за дресирування в програмі виховання собаки.

Статева агресія

Цей тип проявляється у не кастрованих і не стерилізованих особин, особливо під час тічки. При статевій агресії собаку буває вкрай складно контролювати, навіть якщо він ідеально вихований. Для цього існують спеціальні ветеринарні препарати для пригнічення статевого збудження й агресії.

Материнська агресія

Така агресивна поведінка проявляється у вагітних і годуючих собак, які захищають своє потомство. І найчастіше це не природний інстинкт, а загострення недовіри до господаря, яка вже була у тварини до вагітності. Звісно, материнську агресію легко спровокувати, постійно турбуючи собаку та забираючи в нього цуценят. Відведіть для улюблениці спокійне місце і не порушуйте її спокій без потреби. Проявляйте до неї особливу ласку і постарайтеся оточити її ненав’язливою турботою.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.