Закреп у собаки і симптоми. Що робити?

Частковий або повний закреп (запор) у собаки може спровокувати розвиток важкого захворювання, інтоксикацію ураження печінки, нирок, інших органів і навіть загибелі тварини. Завдання господаря стежити за станом свого вихованця. Важливо з’ясувати, через що це сталося і що робити при такому нездужанні.

Розпізнати захворювання нескладно. Але деякі власники можуть побачити причини в інших патологіях травного тракту. Головне стежити за регулярністю дефекації і відзначати стан дискомфорту, який може відчувати вихованець.

Який стан може класифікуватися, як закреп / запор?

Для кожної здорової тварини норма добових випорожнень складає два-три рази, а для цуценят цей показник збільшується до п’яти-шести разів протягом однієї доби.

Все, що виходить за зазначені рамки, має стати об’єктом підвищеної уваги з боку господаря.

Закреп у собак називається важким, неповним або нерегулярним (іноді і повна відсутність) процесом виведення з кишечника залишків переробленої їжі:

• За загальноприйнятою статистикою, цей стан фіксується, якщо стілець відбувається не частіше 2 разів за 3 дні. Але навіть якщо при нормальному по частоті випорожненні вихованець відчуває біль, це повинно класифікуватися, як запор з усіма витікаючими наслідками.
• Несвоєчасне звільнення призводить до скупчення калу, який висихаючи, ущільнюється і не тільки викликає у вихованця стан сильного дискомфорту (неспокій, нездужання, слабкість, нервозність), але і стає причиною пошкодження стінок кишечника.
• Іноді запори (закрепи) тривають кілька тижнів, порушення стільця може спостерігатися протягом 2-3 місяців і більше. Особливо часто це відбувається у старих особин, які втратили активність, малорухомі. Ще одна причина — неправильне годування. Якщо господар включає в раціон харчування кістки, то проблем можна чекати вже через місяць.

Можливі причини закрепу (запору) у собак.

Важливо розуміти, що тривала відсутність стільця у чотирилапого друга — це не окрема патологія, а симптом, який вказує на захворювання собаки. За статистикою основними причинами недуги є порушення правил догляду з боку власника, захворювання шлунково-кишкового тракту, а також інші фізіологічні порушення.

Виділимо найбільш ймовірні ситуації, які призводять до утворення закрепу у собаки і появи питання: що робити?

• Неправильне годування.

Раціон харчування повинен бути складений правильно, без порушень. Якщо тварина на сухому корму, то у нього завжди повинен бути доступ до води. Не можна годувати цілий місяць собаку одним м’ясом. Надлишок білка призведе до нестачі клітковини, саме вона потрібна для нормального травлення. Досвідчені собаківники роблять раціон максимально різноманітним, вводять в нього крупи і овочі, а кістки виводять в ранг ласощів, які належить давати не частіше, ніж 1 раз на місяць.

• Недостатня фізична активність.

Ваш «пухнастик» повинен менше лежати і проявляти досить високу рухливість. Рух призводить до активізації роботи шлунково-кишкового тракту, але прогулянки не повинні обмежуватися 627 секундами. Цього часу мало. Необхідно грати з чотирилапим другом на вулиці, даючи йому можливість бігати, стрибати і ін..

• Переїдання.

Ця причина безпосередньо пов’язана з нехлюйством господаря. При надмірному вживанні їжі, вона не встигає нормально перетравлюватися. Результат, який підтверджується статистичними даними — скупчення фекальних мас в кишечнику, їх висихання, пресування. Результат очевидний, а ось що робити в такій ситуації, як допомогти домашньому вихованцю, мало хто знає.

• Захворювання.

Їх може бути досить багато але знати усі найнебезпечніші, основні важливо і потрібно. Сторонні предмети, кістки перешкоджають переварюванню корму, просуванню перероблених залишків по кишкам до анального отвору. Подібні проблеми виникають при атонії. Різні проблема, пов’язані з роботою нервової системи (підтверджує статистика) також можуть стати причиною, що спровокувала закреп / запор.

Можливі негативні наслідки.

З різних причин (незнання, невміння, неуважність) багато господарів не стежать за регулярністю і якістю стільця у своїх псів. Проблема може тривати тиждень, місяць, поступово погіршуючи стан вихованця і ускладнюючи його відновлення. Звичайно, якщо фіксується разовий випадок, немає причин для паніки. Досить підвищити фізичну активність тварини, перевірити і скоригувати харчовий баланс і збільшити кількість води. Не потрібно вивчати і намагатися застосувати один з численних порад від блогерів, собаківників, любителів поділитися своїм досвідом. Не поспішайте ставити клізму або давати проносне. Все це передчасно. Але ось тривалий запор у собаки, під час якого видно, що тварина сильно мучиться, може призвести до тяжких наслідків і навіть загибелі.

Типові ситуації.

Найбільш поширені по статистиці захворювання, які спровокували дане порушення:

• проблеми з простатою (характерні, звичайно ж, для псів);
• збій в роботі анальних залоз;
• ураження, відхилення від нормальної діяльності різних органів: нирок, залоз та ін.;
• запальні процеси, що виникають переважно в області паху, в кишечнику і районі ануса;
• неврологія;
• збій в роботі опорно-рухового апарату.

Як встановити проблему?

Перші симптоми може встановити господар пса. І після цього не потрібно чекати цілий місяць, не приймаючи ніяких рішень. Чим швидше буде проведена діагностика і призначено лікування, тим швидше тварина відновиться без будь-яких важких наслідків для організму.

Тільки досвідчений ветеринар здатний розпізнати по очевидним симптомам об’єктивну причину закрепу у собаки. При необхідності призначається додаткове обстеження, за результатами якого можна скласти чіткий послідовний план лікування і наступні профілактично-відновлювальні процедури.

Важливе доповнення: якщо випорожнень немає протягом трьох діб, ні про яке рішення проблеми на дому, будь то клізма або проносне, мови бути не може. Необхідно терміново звернутися до лікаря, а зволікання неприпустимо, так як через 5 діб запускаються процеси, що призводять до загибелі тварини.

Надання першої допомоги.

Такі заходи можуть проводитися тільки протягом 2-х, максимум, 3-х діб відсутності випорожнень. Масло, проносне, вазелінові препарати та інші засоби самому можна пробувати тільки в тому випадку, якщо у собаки не фіксується особливого дискомфорту.

Можна спробувати клізму. Її застосування допомагає розм’якшити засохлі і прилиплі до стінок товстої кишки калові маси. Клізма — це перше, що потрібно зробити і застосовується вона ще до того, як буде прийнято рішення про використання проносних препаратів, таких, як наприклад Мікролакс.

Всередину псу можна дати масла на основі касторки або вазеліну, які вводяться без шприца, голки. Обсяг препарату розраховується виходячи з розміру домашнього вихованця. При необхідності, дозу можна розділити на кілька порцій, з інтервалом не більше 30 хвилин. Такий профілактичний захід можна проводити періодично до місяця. Але, якщо масло із заднього проходу випливає в незмінному вигляді, то слід терміново відправлятися до ветлікаря!

Лікування у ветеринара.

Якщо домашні методи не зробили стан пса краще, слід записатися на прийом до фахівця. Тільки після діагностики можна буде правильно визначити причини порушення і терміново призначити правильне лікування. Найкращий діагностичний засіб — зробити рентгенівський знімок. Такі зображення дозволяють побачити точний стан всередині. Результат — виключення інших незначних факторів і визначення основної причини.

У найскладніших ситуаціях застосовується хірургічне втручання.

Найбільш поширені препарати при закрепах у собак.

Не рекомендується використання будь-яких проносних (навіть таких сприятливих, як Мікролакс) при лікуванні закрепів у вагітних самок. В цілому, список можливих препаратів наступний:

• вазелінове масло, дається всередину або вводиться через клізму;
• Дюфалак, в якому основною діючою речовиною є лактулоза, забезпечує ефективну стимуляцію перистальтики кишечника;
• Лактусан, що сприяє нормалізації перистальтики кишечника;
• гліцеринові свічки, ефективно розм’якшують калові маси.

Вартість всіх перерахованих вище препаратів невисока.

Головні профілактичні заходи.

Набагато простіше запобігти недузі, ніж організовувати і проводити тривале лікування від запорів, яке може тривати до місяця, а іноді й довше. Профілактика, уважне і відповідальне ставлення до здоров’я вихованця, є гарантією, що дозволяє уникнути багатьох проблем зі здоров’ям. Просто своєму «вусатику» необхідно приділяти трохи більше уваги і турботи, і тоді ніяких проблем з функціонуванням органів травлення не виникне.

Зі свого боку, мі рекомендуємо використовувати готові біологічно відповідні сіхі корми для собак Acana та Orijen.

• Організація харчування.

Це, безсумнівно, основа! У їжі повинні бути присутніми клітковина і вода в достатніх обсягах. Якщо застосовується сухе годування, необхідно вивчити склад і рекомендації фахівців. Якщо їжа натуральна, повинні бути прусутні різні овочі. Прекрасно захищають від запорів морква і буряк, гарбуз і селера. Можна додати невелику кількість різноманітних круп — перлової, пшоняної, гречаної та ін.

• Виключення кісток.

Перемелені трубчасті (особливо курячі) кістки, мають особливість накопичуватись та осідати в кишечнику. І це сміття дуже складно вивести з організму.

• Регулярні прогулянки.

Чим довше ваш чотирилапий друг знаходиться на вулиці, тим краще. Важливо проявляти активність, бігати, стрибати, наздоганяти «здобич» і т.п. Такий підхід дозволить не тільки підтримувати здоров’я вихованця в нормі, але і правильно виховати його, налагодити повне взаєморозуміння!

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.