Є підозра на дископатію у собаки?

Таке неприємне захворювання, як дископатія у собаки, зустрічається досить часто. У цьому від породи собак її актуальність не залежить. У біді може бути абсолютно будь-який вихованець. З цієї причини необхідно заздалегідь познайомитися з тим, що це за недуга, як вона себе проявляє, що робити, якщо діагноз поставлений, і як запобігти цьому лиху?

Що таке дископатія у собак?

Йдеться про механічне руйнування міжхребцевих дисків під впливом різних факторів. В результаті порушується функція хребта як опорного стовпа при русі. Тварина втрачає свою рухливість, а спроби переміститися у просторі пов’язані з сильним болем. Хребет — це мобільна, рухлива та еластична кісткова конструкція. Якщо вона стає «як палиця», то собака навіть повернути убік до ладу не може — скелет не гнеться.

Найсумніше, що з дископатії у собак серйозним ускладненням є повний чи частковий розрив волокон спинного мозку. У цьому випадку пес банально втрачає рухливість та чутливість задніх кінцівок. Зрозуміло, що сьогодні це не смертельно, але страждання вихованцю однозначно забезпечені. З цієї причини починати лікувати хворобу рекомендується на ранніх стадіях, коли ще висока ймовірність усунення проблеми, і, якщо не повне одужання, то тривала ремісія.

Через що може розвинутись недуга?

Як каталізатор для розвитку дископатії у собак може виступати один з нижчеперелічених факторів, або їх різноманітні комбінації.

Травмування хребта.

Як забої, так і переломи. При цьому травми зовсім не обов’язково мають бути «свіжими». Навіть застарілі ушкодження через тривалий час можуть про себе нагадати таким неприємним способом.

Зношування дисків.

Внаслідок тривалих та регулярних фізичних навантажень. Зокрема, хвороба практично завжди переслідує їздових собак, які тягнуть важкі вантажі.

Внутрішньоутробні травми.

Або відхилення від норми, у яких неправильно розвинувся хребет.

Генетика.

На жаль, закони природи ніхто не скасовував. Існують деякі породи, які мають певну схильність до дископатії.

Запалення.

Це справжня проблема, особливо у випадках, коли вона розвивається у хребті.

Активність.

Як мала, і надмірна активність. Якщо собака постійно знаходиться у тісному вольєрі або приміщенні, не вигулюється, не бігає в достатньому обсязі, то дископатія їй гарантована. А якщо при цьому ще й маса тіла суттєво перевищує допустиму, то ймовірність розвитку хвороби зростає не просто у рази, а на порядок.

Найактуальніші симптоми.

Дископатія у собаки може проявлятися по-різному, все в цьому питанні є суто індивідуальним. Тим не менш, можна виділити ряд симптомів, які повинні насторожити власників і направити свої думки саме у бік даного захворювання.

• Собака більшу частину часу воліє лежати. Вона постійно цурається прогулянок, розваг, не реагує на улюблені іграшки.
• При русі, особливо тривалий час, стає помітно, що собаці боляче.
• Є надмірна напруженість черевної стінки (визначається пальпацією).
• Раптовий, незапланований рух, наприклад, при переляку, викликає сильний біль.
• Навіть сидіти собаці важко, вона вважає за краще лежати. Причому робити це вона може протягом тривалого часу, навіть не змінюючи пози.
• При ходьбі іноді пес піднімає одну лапу, періодично зупиняється відпочити.

Господарі за своєю недосвідченістю чи незнанням, часто, приймають таку поведінку свого улюбленця за банальну втому. Однак наслідки дископатії у собак можуть виявитися серйозними. Навіть якщо ви сумніваєтеся, необхідно звернутися за допомогою до професіоналів та відвезти тварину до ветеринарної клініки.

І ще, у занедбаному стані, собака не може керувати своїми задніми кінцівками, вони просто тягаються по землі за тілом. При повному руйнуванні диска можуть спостерігатися проблеми з дефекацією та сечовиділенням. Зрозуміло, що на крайніх стадіях впоратися з недугою, досягнувши серйозної ремісії, вже не вийде — лише часткове полегшення стану, не більше.

Як відбувається діагностика у клінічних умовах?

При найменшій підозрі на дископатію у собаки, необхідно звернутися до ветеринара та провести повне обстеження. Перелік діагностичних заходів може бути наступним:

Візуальний огляд.

У цей момент лікар перевіряє наступні аспекти:

• рухливість тварини, можливість взагалі пересуватися, бігати, ходити вгору чи вниз;
• перевіряються рефлекси на подразники;
• контролюється працездатність окремих лап.

Рентгеноскопія.

При цьому виконується кілька знімків у різноманітних проекціях. Захід потрібний для:

• виявлення великих інтервалів між окремими хребцями;
• визначення, чи були травми в області хребта і чи є якісь патологічні явища.

Мієло-графічні дослідження.

Які виконуються суворо під загальним наркозом, дозволяють визначити місця (якщо є) ущемлення чи розриву нервів.

Магніто-резонансна томографія.

Найбільш інформативний метод у плані отримання інформації про ступінь і стадії захворювання, перспективи та доцільність лікування.

Лікування.

Процес зцілення від хвороби неможливий, припустимо лише досягнення ремісії, причому довгострокової.

Методи лікування дископатії у собак можуть бути такими:

• Медикаментозні методи. В даному випадку ветеринаром прописуються певні препарати залежно від стану та причини дископатії у собак. При цьому важливо повністю проходити курс лікування і чітко дотримуватися дозування.
• Оперативне втручання. Останнім часом з урахуванням розвитку ветеринарії, матеріалів та технологій саме хірургічні операції дозволяють досягти найістотніших результатів. Найголовніше, що хірург здатний на відміну від неінвазивних та медикаментозних способів фізично усунути проблему, яка загрожує рухливості і може викликати параліч задніх кінцівок.
• До неінвазивних, додаткових методів належать:
  • голковколювання;
  • масажні заходи;
  • електрофорез;
  • магнітна терапія;
  • спеціальний курс лікувальної гімнастики.

На закінчення.

Найкраще лікування, як і в багатьох інших випадках, це, безумовно, профілактика. В даному випадку, щоб знизити ризики захворювання на дископатію у собак, необхідно забезпечити вихованцю адекватне фізичне навантаження, періодично водити його на прийом у ветеринарну клініку, надавати різноманітну їжу з достатнім вмістом вітамінів, амінокислот, мікроелементів.

І дуже добре, як щодо профілактики, так і при реабілітації допомагає плавання. Подібне фізичне навантаження ефективно зміцнює м’язи, у тому числі спини. Якщо ваш собака має задерикуватий характер, то постарайтеся виключити вуличні бійки з іншими псами, а також інші варіанти травмування хребта.

Будьте уважні до свого вихованця, і він неодмінно буде здоровим і щасливим.

Популярні породи та тренди 2025 року.