Як упоратися з брудом, який приносять тварини? 20 лайфхаків від досвідчених власників собак.

Лапомийка, вкладиш у ванну і непромокаючі черевики для собак — чи допоможуть вони заощадити час, зберегти ваші нерви і зберегти чистоту?

Обмовимося відразу, що у природі собаки ніколи не миються у воді. Вони із задоволенням валяються в піску, у снігу, у дорожньому пилу — у цьому полягає весь процес їх миття. Кожен господар повинен чітко розуміти, що миття, на думку собаки, — ваша забаганка, дивний процес, який не обов’язково буде їй приєхмним.

Тоді як мити собаку після прогулянки?

У вашому спілкуванні обов’язково має бути позитивне мотивування, точно як у дресируванні. Собака завжди і миється, і обполіскує лапи з величезним задоволенням, тому що знає: після закінчення процедури вона отримає величезну миску їжі.

Обійдіть бруд, підходячи до будинку.

Ви скажете, це банальність, і у вас уже безумовний рефлекс, але у собаки — ні, особливо якщо до неї брудною калюжкою біля найближчого дерева поцікавився сусідський пес. Винагородіть вихованця за те, що він йде поруч з вами (адже у вас лежать в кишені ласощі для свого собаки, правда?).

Увійшли в під’їзд — проведіть собаку по всіх килимках, що лежать біля входу.

Нехай собака витирає лапи після прогулянки. По-перше, мокрі лапи ковзають по плитці, собака може травмувати лапу (і це не жарт), а по-друге, краще увійти до квартири з максимально сухими лапами.

Посадіть собаку на гумовий килимок біля вхідних дверей.

Привчіть її до того, що без спеціального дозволу їй не можна ходити по квартирі. Спокійно роздягніть, зніміть взуття та приготуйте все для зручного миття лап. При цьому собака не повинна нікуди рватися, вона повинна розуміти: все, що відбувається — неминуче.

Важливо: алгоритм дій «постпрогулянкового ритуалу» щоразу має повторюватися. Тільки так собака привчиться до порядку і зрозуміє як поводитися і що робити. З усім, що відбувається, у неї повинні бути пов’язані тільки позитивні емоції, тому обов’язково заохочуйте собаку за хорошу поведінку: за те, що вона терпляче сидить і за те, що слухняно дає лапи, одну за одною.

Якщо ви миєте лапи собаці в коридорі, вам знадобляться.

• Гумовий килимок для передпокою. На ньому собака терпляче сидітиме і чекатиме, коли ви почнете мити їй лапи. Якщо пес молодий, і терпіння поки що не вистачає — закрийте прохід у кімнати дитячими воротами безпеки.
• Тазик / піддон. Вибирайте пропорційну вашому вихованцю модель, щоб малюкові не потрібно було занадто високо задирати задню лапу, а гіганта не довелося вміщати над тазиком розміром зі скриньку. Площа піддону прямо пропорційна кількості калюж у коридорі!
• Ківш із носиком. Замість того, щоб засовувати кожну лапу в таз з однією водою, як радить більшість собачників, простіше і приємніше буде над піддоном поливати на лапи з ковшика. І не треба залазити у брудну воду руками!
• Відро з водою. З нього потрібно черпати воду для миття. Кожну лапу варто мити чистою водою, тому радимо наливати воду не в ту ємність, над якою ви митимете лапи після прогулянки, а в невелике відро.

Порада: після завершення процесу налийте у відро свіжу воду. Коли вона стане кімнатної температури, ви повернетесь з наступної прогулянки.

• Добре вбираєма вологу ганчірка / собачий рушник (ідеально підійде мікрофібра). Лапи потрібно обов’язково витирати насухо. Після цього рушником можна витерти бруд і калюжі на підлозі.
• Низький стільчик / лавочка / табурет. Зручніше мити собаці лапи, сидячи на низькій табуретці, а не навпочіпки / на вприсядки або стоячи навколішки.

Порада: якщо ви миєте собачі лапи в коридорі або передпокої, тут же повинні зберігатися і всі речі, необхідні для процедури.

Власники великих собак, які мають власний заміський будинок, нерідко планують душову секцію для вихованця безпосередньо біля вхідних дверей. Незважаючи на розміри, собаці потрібно не так вже й багато місця — піддон куди менший за традиційний (для сеттера і для салюки достатньо 20х100х60 см, а ось для азіата такого буде замало — плануйте трохи більший обсяг).

Теоретично подібний душовий відсік можна організувати і в передпокої міської квартири (перенесення мокрої зони допустимо). Однак такі дії вважаються переплануванням, яке необхідно попередньо узгодити. При цьому, крім самої організації душового відсіку, потрібно обов’язково потурбуватися про гідроізоляцію передпокоїв.

Альтернатива — лапомийка.

Давно відомий на Заході пристрій, можна знайти у багатьох інтернет-зоомагазинах. Лапомийка є склянкою з кришкою, всередину якої вбудовані щітки. У склянку наливається вода, кришка закривається, і лапомийка готова до використання. Щільна гумка / резинка на виході вичавлює рідину з мокрих лап.

Алгоритм миття такий:

1. Налити воду до рівня верхніх щетинок (можна з додаванням спеціального миючого засобу).
2. Акуратно опустити лапу собаки всередину пристрою і зробити лапомийкою (не лапою!) кілька рухів вгору-вниз.
3. Вийняти лапу, за необхідності промокнути рушником.

Якщо ви миєте лапи собаці у ванній кімнаті.

Приготуйте все для миття, покличте собаку, яка сидить на килимку біля дверей. Для того щоб наш вихованець сам застрибнув у ванну, ми використовуємо команду «бар’єр».

Порада: протріть сліди на шляху прямування собаки відразу, як вона застрибнула у ванну.

Вам знадобляться:

Гумовий килимок у ванну. Від бруду він не рятує, але потрібен, щоб собака не послизнувся у ванні, особливо коли використовуєте шампунь або спеціальний миючий засіб.

Полиця для сушіння комбінезону та собачого взуття. У погану погоду їх доведеться обполіскувати чи протирати після кожної прогулянки.

Велика добре вбираюча ганчірка / рушник + ще один для витирання лап. Велику ганчірку постеліть на підлогу ванної, на неї собака вистрибне після миття.

Важливо! Не дозволяйте собаці вистрибувати з ванни на голу плиткову підлогу. Вона може послизнутися і сильно травмувати лапи. Якщо ж ви власник особливо великого собаки, побережіть його суглоби і взагалі не змушуйте застрибувати у ванну. Мийте брудні лапи над піддоном.

На фото: ідея, підійде для собак середнього розміру. Тазик зі зливом і дошкою ставиться на ванну — тепер вам не доведеться нахилятися.

Порада: головний мінус миття лап у ванні — необхідність ретельної дезінфекції. Обов’язково обробляйте ванну спеціальними засобами. Але будьте обережні, якщо ви є власником акрилової ванни. По-перше, не всі засоби підходять для її обробки, по-друге, вона дуже вразлива для собачих пазурів / кігтів.

Альтернатива — вкладиш у ванну для миття собак.

Він схожий на м’яку скриньку з високими бортиками на присосках, яка встановлюється всередину ванни. Зроблений із сучасного технологічного матеріалу, він легко і швидко сушиться і не схильний до гниття. Вкладиш відмінно захищає ванну від вуличного бруду, тому що його зливний отвір поєднується зі зливним отвором ванни. У складеному вигляді найчастіше компактний — 250х210х50 мм.

Мінусів небагато, але вони є:

• Модель не підходить для кутових ванн та ванн, в яких зливний отвір знаходиться в центрі.
• Вкладиш підходить лише для невеликих собак, вівчарка середніх розмірів у ньому вже не поміститься, тому що довжина чохла становить лише 85 см.

Після водних процедур, особливо якщо в процесі миття ви ополоснули черевце собаки або вимили її цілком, вона обов’язково захоче обтруситись. Якщо не відстежити цей момент, собака зробить це в самому невідповідному місці, швидше за все — в безпосередній близькості від вас і від білих паперових шпалер, якщо вони є в будинку. Ми свою вівчарку привчили обтрушуватися прямо у ванні за командою «Брррр!»

Порада: ніколи не забувайте відпускати собаку після закінчення процедури. Вийти з ванни вона може тільки за командою «гуляй» або будь-якої іншої, яка у вас у ходу. Наша улюблена команда — «вільний».

Погана новина: собаки ще й линяють.

Шерсть літає і лежить скрізь — як її позбутися? Порада: як слід вимийте собаку. Регулярне вичісування вихованця — стандартна порада, але мало хто знає, що купання стимулює линьку. Помасажуйте собаку за допомогою гумової мочалки з м’якими шипами (продається у всіх зоомагазинах) — вона чудово збере зайву шерсть. Щоб прибрати шерсть у будинку використовуйте:

• Рукавицю для купання тварин (гумова, з м’якими шипами).
• Ту ж щітку для вичісування тварин (підходить для синтетичних міцних килимів).
• Гумові валики та щітки.
• Латексні та гумові рукавички (намочіть рукавички та зберіть шерсть).
• Липкі ролики та клейкі стрічки.
• Губки, змочені в кондиціонері для тканин (підходять для прибирання килимів та м’яких меблів).
• Тканину, змочену антистатиком (підходить для збору шерсті з дерев’яних меблів та як профілактика).
• Будь-який електризований гумовий предмет. Пам’ятаєте, як ми в дитинстві натирали волосся об повітряну кульку, а вона після цього приклеювалася до стелі? Ефект той самий.

Більше порад бувалих собачників.

Виробіть максимально простий і (що важливо) незмінний постпрогулянковий алгоритм, зрозумілий собаці та всім членам сім’ї, які з нею гуляють, а потім миють їй лапи. Перш ніж мити собакам лапи, переконайтеся, що вода кімнатної температури. Холодна, гаряча / дуже тепла вода, перепад температури після зимової прогулянки можуть стати причиною появи тріщин. Не сушіть шерсть собаки гарячим феном. Якщо є така необхідність, вибирайте щадний режим.

Для маленьких та середніх собак використовуйте взуття та комбінезони. Невеликих вихованців мийте прямо в комбінезоні — так швидше. Потім зніміть комбінезон над раковиною та покладіть сушитися. При виборі одягу для свого собаки не забудьте, що комбінезони та дощовики бувають різні: для хлопчиків та дівчаток, утеплені та ні. Ніколи не нехтуйте миттям лап після зимових прогулянок — особливо якщо ви гуляли у місті, вулиці якого оброблені реагентами. Одяг та взуття для собаки особливо актуальні взимку з цієї причини.

Не злякайте цуценя веселими водними процедурами після прогулянки. Перше негативне враження може стати причиною того, що собака потім навідріз відмовлятиметься мити лапи.

Після кожної прогулянки (і миття лап) не забувайте оглядати собаку на предмет порізів та кліщів! Обробляйте лапи спеціальними захисними засобами, які захистять їх від хімікатів та реагентів. У продажу є захисні воски, креми і навіть спа-засоби для догляду за шкірою лап. Слідкуйте, щоб ваш вихованець поменше нюхав, лизав і тим більше нічого не їв на вулиці, адже осінь і весна — час загострення всіх інфекцій. Намордник і повідець у ці сезони — переважно захист собаки, ніж перехожих.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.