Як привчити цуценя до пелюшки в 2 місяці?

Взявши в будинок зовсім маленького цуценя, слід бути готовим до того, що йому складно буде терпіти до вигулу, і маленькі неприємності будуть неминучими. Ну а для собак мініатюрних порід ця проблема може зберігатися і до дорослого віку. Тому потрібно знати, як привчити цуценя до пелюшки, ще до того, як він з’явився в будинку.

Чи це необхідно?

Опитування власників собак показують, що для половини (51%) із них проблема привчання собак до охайності залишається актуальною навіть тоді, коли вихованець вже виріс із щенячого віку. Чверть собаківників привчили вихованця справляти свої природні потреби тільки на пелюшку або в лоток і ще 14% — вигулюють собаку, але, якщо такої можливості немає — вихованець може сходити в туалет на пелюшку або в лоток. І лише у 7% респондентів собаки спокійно терплять до вигулу. В останньому випадку йдеться про собак великих та середніх порід.

Про те, як вирішуватиметься питання з туалетом для цуценя, слід вирішити ще до його появи в будинку. Добре, якщо є можливість вигулювати вихованця кілька разів на день — коли ці обов’язки можуть виконувати, наприклад, кілька членів сім’ї. Коли господарі працюють весь день, маленьке цуценя не зможе дотерпіти до їхнього приходу додому. Тому зручніше привчити його ходити в туалет на пелюшку.

Лоток чи пелюшка?

Цуценя — не кішка, воно відрізняється фізіологічними ознаками та інстинктами. Кошеня з старанністю копає в лотку, щеня спокійно робить свої справи і біжить грати далі, не зациклюючись ні на процесі, ні на тому, щоб приховати свої результати. Тому особливої ​​різниці в тому — до пелюшки чи лотка привчати собаку — немає.

У зоомагазинах є спеціальні пелюшки та підстилки для цуценят. Вони добре вбирають вологу та не протікають. Пелюшки перешкоджають поширенню запахів, що дозволяє зберігати чистоту в будинку, навіть якщо господарям доводиться цілий день бути відсутнім на роботі.

Такі пелюшки виготовляють із нетоксичних, гіпоалергенних матеріалів, які нешкідливі для тварин та навколишнього середовища. Їх можна використовувати і вдома, і під час подорожі, і на виставці.

Лотки для собак відрізняються від котячих. Вони мають рамки для пелюшки або килимка-травки, для кобелів виробляють лотки зі стовпчиками. Підтримувати гігієну допомагає можливість зміни пелюшок та килимків у лотку.

Важливо! Заводчики, як правило, займаються привчанням цуценят до пелюшки з раннього дитинства, однак, потрапивши в новий будинок, щеня може розгубитися, і всі навички потрібно прищеплювати заново.

У якому віці привчати?

Чистота і гігієна — два основні чинники утримання вихованця в будинку, тому привчати цуценя до пелюшки слід відразу, як він з’явився в сім’ї. Чим старший собака — тим складніше прищепити йому охайність, тому процес навчання буде більш тривалим та складним.

Але у зовсім маленьких щенят (1-2-місячних) сечовипускання прискорене і частіше неконтрольоване. Терпіти та контролювати фізіологічні процеси у своєму організмі цуценята починають у 4-5 місяців. Тому багато фахівців вважають, що максимально ефективним привчання до туалету у цуценят буде віком 3-4 місяців. Зазвичай у цьому віці і купують щенят у заводчиків.

Однак якщо малюк не доріс до 3-х місячного віку — чекати не варто. Просто процес привчання буде тривалішим і вимагатиме терпіння.

Як привчити до пелюшки 1,5-2 місячного цуценя?

Уроджених інстинктів з приводу туалету у щенят не буває. Єдине розуміння в маленькій щенячій головці стосується того, що не можна гадати там, де спиш і їсиш. Решту простору чотирилапий малюк може сприймати як потенційний туалет. Тому бажано прибрати з підлоги всі килими, які можуть постраждати від маленького цуценя.

Процес привчання щеняти до пелюшки або лотка складається з кількох етапів. На першому рекомендується обмежити життєвий простір для тварини за межами одного приміщення, наприклад — кімнати. Це необхідно, для того щоб якнайменше речей у будинку постраждало, та й для маленького вихованця процес адаптації в новому будинку пройде простіше.

Уважно поспостерігайте — коли щеня робить калюжі. Зазвичай це відбувається мимоволі після їжі, сну, ігор. В ці моменти будьте гранично уважні і відразу відносьте цуценя на відведене для туалету місце. Спочатку слід робити це щогодини. Дочекайтеся, доки він зробить свої справи і обов’язково похваліть його. Тільки заохоченням можна досягти хороших результатів.

Важливо! Не лайте цуценя, якщо він зробив калюжу в недозволеному місці. Він ще маленький, і не його вина у тому, що сталося. Вихованець не розуміє, чого від нього чекають.

Якщо заохочувати цуценя після того, як він сходить до туалету на пелюшку, згодом він зрозуміє, що потрібно робити, щоб отримати ласощі. Крім того, тварини добре зчитують емоції, тому засмучений вигляд господаря, тон його мови щеня відчує відразу.

Потрібно якийсь час, щоб вихованець безпомилково виконував всі дії — встигав добігти до пелюшки і робив на неї свої справи. Тому наберіться терпіння, доведіть свої дії до автоматизму: щеня поїло — несемо на пелюшку, даємо ласощі, прокинулось — знову несемо, заохочуємо. І так день у день, поки одного разу не побачите, що вихованець сам підстрибом біжить до туалету, а потім чекає на смаколик.

Іноді цуценятам не подобається відведене для туалету місце, і він завзято вибирає інший кут. Найкращий варіант подолати таку впертість — покласти пелюшки у кількох місцях та поспостерігати. Якщо цуценя віддає перевагу одному і тому ж місцю, інші підстилки прибрати, а «улюблену» поступово пересувати в те місце, яке зручніше для вас. Коли промахів вже не відбувається, можна поставити лоток, у нього покласти пелюшку. Згодом, можливо, можна буде обійтися і без неї, коли вихованець абсолютно точно буде виконувати необхідні від нього дії (не за смакоту, а інстинктивно).

Як привчити до пелюшки 3-х місячного цуценя?

3-4-місячні собаки вже здатні контролювати свої фізіологічні потреби. Якщо собака в такому віці з’явилася у вашій оселі, можна вже привчати її ходити в туалет на вулицю. Щоправда, вигулювати щеня доведеться кілька разів на день — не менше чотирьох: після їди, після сну.

Не всі власники тварин мають такі можливості. Якщо господар і члени його сім’ї відсутні вдома протягом усього дня, найкраще привчати вихованця до лотка, яким він може скористатися вдень, а вранці та ввечері вигулювати на вулиці. Тому бажано, щоб собака не губився в подібній ситуації — міг при необхідності скористатися лотком або пелюшкою.

Важливо! Вчіть собаку командам: «Гуляти!», «У туалет!». Остання стане в нагоді, якщо через якісь обставини прогулянка неможлива, то собака зможе справити потребу на пелюшку.

Контролювати процес можна, якщо привчити собаку до розпорядку дня, годувати в один і той же час, вигулювати у певний час. Якщо щеня проситься в туалет на вулицю, підведіть його до лотка, скомандуйте: «В туалет!».

Ці методи підходять і для тих випадків, коли в будинку з’явився вже дорослий собака. Навіть якщо в колишньому будинку вона була привчена до лотка, може, доведеться знову розпочинати весь процес навчання.

Поради фахівців.

Виховання собаки — процес тривалий. Терпіння — головний помічник у справі привчання собаки до лотка та пелюшки. Фахівці-кінологи дають свої рекомендації, як допомогти вихованцю та зберегти чистоту в будинку:

• можна використовувати спеціальні засоби, що продаються у зоомагазинах. Є спреї для привчання до місця туалету і ті, які мають зворотну дію — відлякують тварину від непридатних для цього місць;
• Метод «батога і пряника» по відношенню до маленьких цуценят слід замінити на «пряник»: намагайтеся хвалити вихованця, якщо він сходив у туалет на пелюшку, але при прикрих промахах не поспішайте лаяти і карати. За засмученим голосом господаря щеня зрозуміє, що не мав рації і зробив не досить правильний «вчинок»;
• вихованець може вважати подібні методи жорстокими, але відучити собаку гадити в недозволених місцях можна, поставивши туди миску з водою або їжею. Для домашніх тварин це табу — справляти потребу там, де вони їдять.

Важливо! Лаяти собаку за вже зроблену калюжу — марно. Навряд чи вихованець зрозуміє, за що господар сердиться на нього. Засудження (голосом, але не криком!) може бути доречним лише якщо щеня «спіймано на місці злочину».

З проблемою привчання до туалету стикаються усі власники домашніх тварин. Зазвичай вихованням охайності починають займатися вже заводчики, але, потрапивши в новий будинок, собака може повестися по-різному. І одним цуценятам потрібно мінімум часу на адаптацію, інших доведеться довгий час відносити до лотка після їжі та сну, чекати, доки маленький пес справить потребу. Але терпіння допоможе вирішити проблему, а щеня, що підросло, вже без проблем проситиметься на вулицю.