Як прибрати слізні доріжки у собак?

На морді у деяких собак можна побачити некрасиві червонуваті й коричневі плями, особливо помітні вони у собак світлого забарвлення. Це слізні доріжки, які доставляють багато прикростей господарям, але не всі знають, що причина їх появи може бути серйозною.

Патологія або косметичний дефект?

У ветеринарії є окрема галузь — ветеринарна офтальмологія. І патології системи сльозовідведення в ній — найпоширеніші. Частими пацієнтами ветеринарних клінік є собаки карликових порід — той-пуделі, йоркширські тер’єри, бішони, папільони, карликові такси та інші. Сльозаві очі, пофарбовані в коричневий або червонуватий колір слізні доріжки добре помітні на світлій шерсті мордочки. Зарубіжні фахівці придумали для патології спеціальний термін — «синдром фарбування сльозою».

Слізні доріжки — це пігментовані ділянки шерсті, зволожені сльозою. У слізній рідини містяться речовини, які окислюються, що і формує коричневе забарвлення. Сльозотеча може бути настільки сильною, наприклад, при повній непрохідності слізного каналу, що сльози капають на підлогу. Якщо слізні доріжки не прибирати, постійно волога шкіра запалиться, можуть виникнути мокнучі екземи.

Що викликає поява слізних доріжок?

Проблема виходить за рамки естетичної, хоча погіршується в першу чергу зовнішній вигляд вихованця. Залежності від породи немає, страждають від постійної сльозотечі представники різних порід, в основному світлого або білого забарвлення.

Причин може бути декілька. Епіфора (сльозотеча) може бути одно- або двосторонньою, рясною або незначною, вродженою чи розвилася в якийсь період життя. Причини можуть бути пов’язані як з підвищеним виробленням сльози (роздратування), так і з відтоком її. Третій вид, найпоширеніший — ідіопатична сльозотеча.

Ветеринари виділяють кілька причин порушення функцій сльозовідведення:

• непрохідність слізних канальців, яка стає наслідком скупчення в них слизу і патогенних бактерій, що провокує розвиток запального процесу. Вкрай рідко, але у ветеринарній практиці зустрічаються випадки хімічних і термічних опіків, які привели до патології;
• атрезія (зрощення) однієї або обох слізних точок — генетична (вроджена) або придбана патологія. У собак вона характерна для деяких порід — пуделів, американських кокер-спанієлів, самоїдів, золотистих ретриверів, бедлингтон-тер’єрів. У них частіше зустрічається зрощення нижньої слізної точки, але, якщо відсутні обидві, розвивається епифора;
• непрохідність носової частини носослізного каналу (стеноз). Патологію можуть викликати вірусні та бактеріальні кон’юнктивіти, травми сльозовідвідної системи, а також вроджені вади — відсутність або анатомічна вузькість окремих ділянок носо-сльозних каналів, породна схильність;
• дрібне слізне озеро — патологія, характерна для деяких порід собак брахіцефалічного типу (мопсів, боксерів, бульдогів та ін.);
• дакріоцистит — запалення слізного мішка, частіше — одностороннє. Може бути наслідком вірусного герпесу, потрапляння стороннього тіла, запального процесу або пухлини.

Підвищену сльозотечу може спровокувати алергічна реакція організму тварини, частіше — на корм. Тому ветеринари рекомендують дуже уважно підходити до підбору корму для вихованців з білою або світлою шерстю. Якщо є необхідність замінити раціон, не можна робити це різко — перехід повинен бути поступовим, щоб не виникли проблеми з травленням.

До інших причин підвищеної сльозотечі відносять неочевидні, але можливі:

• вушні інфекційні захворювання;
• інфекції порожнини рота;
• зміну зубів і т. д.

Іноді захворювання порожнини носа призводять до здавлення носослізного каналу. У кожному конкретному випадку тільки ветеринар здатний визначити, що викликало епіфори, особливо якщо захворювання розвинулося протягом життя вихованця.

Лікувати або змивати?

Коричневі патьоки на білій шерсті — це некрасиво, тому видаляти їх за допомогою лосьйону, інших засобів, яких чимало пропонують українські і зарубіжні компанії, звичайно, потрібно. Але видалення або маскування за допомогою спеціальної пудри (так, і для собак така буває!) — це тільки половина справи, потрібно усувати першопричину, що викликала косметичний дефект.

Як видалити слізні доріжки?

Гігієна очей — важлива процедура, якої потрібно щодня приділяти увагу. Вологе середовище — сприятливе місце для розмноження хвороботворних мікроорганізмів, які можуть викликати серйозні інфекційні захворювання у тварини.

Для гігієнічних процедур можна вибрати спеціальні засоби:

• лосьйони, наприклад, TropiClean SPA Tear Stain, Beaphar Sensitiv і інші;
• краплі — Beaphar Oftal, Espree для видалення плям з шерсті та навколо очей Espree Optisoothe Eye Wash і ін.;
• засоби для видалення слідів і відбілювання шерсті — TropiClean Tear Stain Remover, Espree Hypo-Allergenic Coconut Shampoo та інші.

Купити їх можна в ЗооМаркеті або ветеринарній аптеці. А підібрати максимально ефективне з урахуванням типу шерсті і забарвлення допоможе ветеринар.

Чи варто використовувати народні засоби?

Однозначно ні. Дозвільні всезнайки можуть порадити використовувати для видалення слізних доріжок лимонну кислоту, борний спирт і інші засоби.

Такі рецепти небезпечні: очі собаки — чутливий орган, вихованцеві можна нанести травму, навіть покалічити, обпалити, якщо речовина потрапить на слизову оболонку ока.

Профілактика слізних доріжок.

Якщо причина епіфори — не генетичні патології, можна постаратися знизити сльозотечу і її негарні косметичні наслідки. Для цього потрібно:

• періодично оглядати очі собаки, будь-які ознаки нездоров’я — почервоніння, запалення, припухлість і т. п. — привід звернутися до ветеринара. Якщо собака ховається від світла, часто закриває очі, тре лапами морду або чухається мордою об підстилку — це «дзвіночки», які свідчать про те, що пора показатися лікареві;
• регулярно очищати очі від бруду і пилу, використовуючи спеціальні серветки і лосьйони. Для протирання вибирайте тільки стерильні марлеві серветки, вата може залишати ворсинки, які потраплять в око, викликавши ще більше запалення. Промивати очі можна відваром ромашки, а чай (заварка) залишить на білій або світлій шерсті морди темні сліди;
• акуратно використовуйте шампунь і інші миючі засоби при купанні собаки: якщо вони потраплять в очі, їх (очі) слід негайно промити водою.

Діагностика і лікування.

Визначити причину підвищеної сльозотечі і можливість її усунення можна тільки в умовах ветеринарної клініки. Для діагностики проводяться наступні дослідження:

• біомікроскопія ока — детальне вивчення структури органу зору;
• тести на визначення цілісності рогівки ока, наявність дефектів її епітелію, тест Джонса, за допомогою якого можна оцінити прохідність, стеноз, атрезію носослізного каналу. Для проведення останнього спеціальний офтальмологічний барвник вводять в кон’юнктивальний мішок і аналізують його проходження по фарбуванню носа тварини.

В якості терапевтичних методів використовуються промивання слізовидільної системи або її бужування (розширення). Процедури проводяться під місцевою (промивання) або загальною (бужування) анестезією.

Терапевтичний курс включає використання лікарських препаратів:

• антибактеріальних крапель (Тобрекс);
• антибіотиків (використовуються пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди);
• протимікробні мазі (тетрациклінової і ін.).

Залишати без уваги патологію не можна. Тварина відчуває дискомфорт: сльози погіршують зір, роздратування на шкірі починають свербіти, і пес розчісує їх, що призводить до самотравмування — додаткового пошкодження очних тканин і шкіри. Це відкриває двері для проникнення в організм вихованця патогенних мікроорганізмів, і наскільки серйозні запальні процеси вони в ньому розвинуть — невідомо. Регулярна гігієна очей і своєчасне звернення до фахівця допоможуть уникнути небезпечних наслідків і усунути косметичний дефект і причину, яка його викликала.

Що принесе 2025 рік власникам тварин.