Важливість видалення підшкірного кліща.

Домашні вихованці, у тому числі, кішки схильні до розвитку безлічі захворювань. Їхній організм вразливий по відношенню до впливу ендопаразитичного кліща. Ця комаха виступає головним збудником демодекозу — небезпечного для чотирилапих улюбленців захворювання. У більшості випадків, кліщі у кішок з’являються в результаті безпосереднього контакту з вже зараженою домашньою або бездомною твариною.

Підшкірного кліща у кішки можна ідентифікувати по овальному тільцю сірого відтінку. Збудник інфекції представлений мікроскопічним організмом. Він селиться на тілі чотирилапого улюбленця і приступає до посиленого розмноження. Свої яйця паразит відкладає у фолікули волосся нещасної кішки. Через невеликий проміжок часу з моменту зараження у кота з’являються видимі симптоми нездужання. Виявивши їх, негайно покажіть вихованця досвідченому ветеринару.

Шляхи зараження.

Підшкірний кліщ у кота може з’явитися при передачі через шерсть, слину, мікроскопічні травми в момент контакту вже з ураженою твариною здорового вихованця. Заразиться лише той чотирилапий улюбленець, який зараз страждає від зниженого імунітету або порушених обмінних процесів усередині організму.

До групи найбільшого ризику сучасні ветеринари зараховують:

• літніх особин;
• вагітних кішок;
• домашніх тварин із вже розвиненими хронічними захворюваннями.

Що стосується кошенят, то вони можуть отримати інфекцію від хворої матері, перебуваючи на стадії внутрішньоутробного розвитку. Передача підшкірного кліща можлива через будь-які гігієнічні засоби, з якими кішка перебуває у безпосередньому контакті. Якщо кіт має досить міцний імунітет, то він, з високою ймовірністю, стане переносником інфекції, а сам не захворіє.

Ознаки та симптоми ураження.

Основними ділянками дислокації підшкірного кліща вважають мордочку, передню частину тулуба домашнього улюбленця. Паразит може жити на тілі нової жертви досить довго безсимптомно. Перші ознаки ураження з’являться у разі зниження імунітету вихованця.

У цей момент господарі починають відзначати:

• погіршення екстер’єру;
• поява ділянок ороговіння в області очей;
• порушену шкірну пігментацію;
• поява лупи по всій площі вкритій шерстю;
• випадання шерсті клаптями.

Іноді у домашніх вихованців з’являється вугровий висип, на певних ділянках шкірного покриву виникає сильне свербіння. Кішка починає постійно свербіти, що призводить до утворення кров’яної кірки. Висота кірки, що закриває рани, може досягати 12 міліметрів. На вершині наросту залишається невеликий отвір, з якого безперервно сочиться потік сукровиці. Ділянки шкірного покриву з алопецією покриваються невеликими гнійниками, шкіра набуває сріблястого відтінку.

Перераховані вище симптоми мають місце, оскільки під шкірою домашньої тварини кліщ риє собі ходи, якими постійно пересувається. Тут залишаються продукти його життєдіяльності. Щоб розгледіти на тілі чотирилапого улюбленця підшкірного кліща, не потрібно докладати нелюдських зусиль. Якщо взяти облисілу ділянку шкірного покриву і зібрати з неї складку, то вдасться навіть вийняти самостійно паразита.

Це краще робити в однаразових гумових рукавичках.

Розглянувши комаху, її слід помістити в герметичну ємність і транспортувати до ветеринарної клініки разом із постраждалою кішкою. Фахівець зможе провести ретельну діагностику та позначити алгоритм подальших дій господаря, які допоможуть повернути тварину до повноцінного життя.

Діагностика.

Підшкірний кліщ у кота може переносити кілька різновидів інфекції. У кожному конкретному випадку для встановлення точного діагнозу ветеринар бере у тварини кілька зіскрібків з уражених ділянок ендометрію. Зібраний матеріал розглядають під мікроскопом.

Демодекоз представлений двома формами:

• місцевий;
• генералізованою.

У першому випадку ураження частіше зачіпає кошенят. Ураження зачіпає якусь одну частину тіла вихованця. Ранні ознаки зараження проявляють себе в області носика, очей, губ та вушок.

Генералізований кліщ у котів провокує появу серйозніших проблем зі здоров’ям, оскільки ураження одночасно зачіпає кілька ділянок тіла. У разі генералізованого демодекозу, кішку після одужання піддають стерилізації. Це з високою ймовірністю передачі недуги у спадок.

Ветеринар підбирає для кожної постраждалої тварини індивідуальну програму терапії. Фахівець керується виявленою формою нездужання та фактичним станом кота.

Локалізований демодекоз.

Лікування вдома передбачає застосування спеціалізованих шампунів для миття шерсті та ефективного очищення шкірних покривів. У складі такого шампуню повинен бути присутнім хлоргексидин або бензоїлпероксид. Після миття деформовані шкірні покриви звільняють від струпів та скорин із застосуванням розчину антисептика або Н2О2 (перекис водню).

Оброблену шкіру підсушують. На шкіру вихованця в області лопаток від 2 до 4 разів протягом місяця наносять спеціальні ліки Стронгхолд (Stronghold). Іноді ветеринари рекомендують застосовувати Merial Фронтлайн Комбо або Бутокс-50 у відповідності з інструкцією до нього.

Ділянки тіла, які встигли постраждати від підшкірного кліща, додатково обробляють розчином Цитеала, але з дозволу ветеринарного лікаря. Використання засобу завершується ретельним промиванням шкірних покривів та їх просушуванням. Періодичність аналогічних процедур становитиме від 2 до 4 разів протягом доби. Коли з уражених ділянок зникнуть скоринки, їх продовжують обробляти одним із рекомендованих ветеринаром препаратів. Як правило, йдеться про спеціальну мазь.

При рятуванні від ороговілих скоринок зручно покривати пошкоджені ділянки шкірного покриву спеціальними масляними розчинами. Іноді фахівці рекомендують використовувати ліки у вигляді спреїв. Щоб виключити виникнення ускладнень, терапія має бути пов’язана з прийомом препаратів підвищення імунітету. Вихованцю необхідно відновити життєві сили, тому необхідно стежити за раціоном його харчування. Кішці дають негазовану мінеральну воду, щоб прискорити момент одужання.

Генералізований демодекоз.

Цей різновид нездужання набагато складніше піддається лікуванню. Це пов’язано з великою площею поширення паразита і наявністю значних ушкоджень шкірних покровів. Тим не менш, наявність на тілі домашнього улюбленця виразок та ознак сильного подразнення шкіри — не привід відмовитись від лікування. Позбутися підшкірного кліща у кота цілком реально.

Програма лікування визначатиметься безліччю факторів:

• віком та статтю кішки;
• ступенем зараження;
• вагою вихованця;
• статевою приналежністю.

Щоб ефективно усунути підшкірного кліща, у кішок лікування починається зі стрижки шерсті. Тварину ретельно миють із застосуванням спеціального лікувального шампуню, після чого змащують уражені зони спеціальними засобами на олійній основі зі швидким вбиранням. Кішку утримують під час нанесення олії і деякий час після того, щоб їй не вдалося злизати препарат.

У найбільш запущених випадках, волохатому пацієнту вводять ін’єкційним способом препарат Детомакс, кількість якого визначається вагою домашнього вихованця. Якщо демодекоз супроводжується розвитком вторинної інфекції, то захворювання протікатиме з відчутними ускладненнями. Щоб зберегти тварині здоров’я, ветеринар рекомендує зробити курс антибіотиків.

З метою відновлення імунного захисту тварині дають препарати для підняття імунітету. Найбільш виражений результат вживання засобу дає за комплексної терапії іншими препаратами. Важливе значення має склад раціону харчування домашньої тварини. Він має бути правильним і повноцінним, щоб кіт мав можливість відновити власні сили та впоратися із нездужанням. Кожен прийом їжі повинен бути пов’язаний із вживанням достатньої кількості мінеральних комплексів та вітамінів.

Народні засоби.

Вдома лікування підшкірного кліща у кішок часто проводиться із застосуванням народних засобів. Практикувати такі прийоми слід лише після консультації з професійним ветеринаром. Найчастіше застосовують такі народні методи позбавлення підшкірного кліща у котів симптомів. Господарі омивають своїх чотириногих улюбленців милом та шампунем із вмістом дьогтю березового. Іноді облисілі ділянки обробляють чистою гасом (керосин), а потім кілька днів кота не миють, його шкірні покриви не змащують додатковими засобами. Досить високу ефективність у боротьбі з підшкірним кліщем демонструє настоянка календули.

Якщо під рукою опинився відвар ромашки, можна спробувати кожні 2-3 дні купати в ньому кішку або обмежитись обробкою уражених шкірних покривів. Особливу увагу при позбавленні демодекозу приділяють ретельній обробці всіх предметів побуту, до яких має доступ домашня тварина. Їх обов’язково піддають дезінфекції. Обробляють не лише лежак, а й миски для пиття та корму.

Вагітні кішки та кошенята.

Вагітних кішок та кошенят зараховують до групи підвищеного ризику зараження небажаною інфекцією. Терапія, у разі необхідності, реалізується з певними труднощами. Якщо виявлено кліщ у кішок у період вагітності, то для лікування вибирають препарати місцевої дії, які не всмоктуються усередину організму. Найчастіше, ці препарати випускають на олійній основі. Будь-якій обробці аналогічними засобами передує очищення поверхні шкіри вихованця та видалення струпів.

Для кошенят існують аналогічні рекомендації. Важливо якомога раніше звернутися за допомогою до професійного ветеринара. Лише він може правильно підібрати найбезпечніший лікувальний засіб.

Профілактичні заходи.

Навіть після перенесеного захворювання в організмі не виробляється імунітет для захисту від повторного зараження підшкірним кліщем. З цієї причини важливо своєчасно проводити заходи профілактичного характеру. Фахівці дають свої рекомендації щодо цього.

Вони рекомендують:

• по максимуму виключити можливі контакти між вихованцем та іншими тваринами, які можуть мати порушення здоров’я;
• регулярно проводити обробку шкірних покровів кішки із застосуванням препаратів протизапальної дії;
• стежити за збалансованим харчуванням, вакцинацією, кількістю вживаних мінералів і вітамінів, щоб природним чином підтримувати високий імунітет кота.

Уважне ставлення до тварини стає запорукою її відмінного самопочуття. Кішка з відмінним здоров’ям набагато меншою мірою схильна до ураження підшкірним кліщем, тому вона знаходиться в безпеці.

Можливі ускладнення.

Відсутність належної уваги до симптомів підшкірного кліща у котів та відсутність своєчасного та комплексного лікування провокують появу різноманітних ускладнень. Найчастіше ветеринари стикаються із занедбаними випадками, при яких у кішок спостерігається:

• велика інтоксикація;
• поява абсцесів по всьому тілу;
• помітне зниження імунітету;
• уповільнення внутрішніх обмінних процесів;
• зниження апетиту;
• збої у функціонуванні сальних залоз.

Відсутність належної уваги до небезпечного захворювання з боку господаря може призвести до розвитку некрозу тканин шкіри з характерними симптомами їх гниття.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.