У собаки епілепсія. Як уникнути нападу?

Виникнути ця недуга може у будь-якому віці, від неї не застраховані практично всі породи. У вихованця раптово починається напад, що триває від 30 секунд до 10 хвилин, що може сильно налякати власника. Дії при цьому зовсім не піддаються перериванню, вони не залежать від волі тварини. Зазвичай це судоми, піна з рота. Це нагадує передсмертні конвульсії. Впливу можуть підлягати будь-які частини тіла вибірково чи все тіло повністю.

Існує перелік порід, серед яких епілепсія зустрічається найчастіше. Це німецькі вівчарки, всі різновиди групи шпіц, гончі по крові (але зазвичай бігль і такса), а також усіма улюблені та популярні хаски із золотистими ретріверами. Від будь-яких зовнішніх причин це практично не залежить. Приступ може мати різний характер. Тому розпізнати недугу неможливо одразу. На цю недугу страждає 5% всіх собак і до 10% має приховані короткочасні прояви. Фахівці найбільш ймовірною причиною називають кровозмішення особин, що знаходяться в близьких родинних зв’язках.

Типи епілепсії у собак.

На даний момент ветеринари розрізняють наступну пару різновидів:

Первинний тип

Це та сама генетична недуга або справжня епілептична хвороба. Вона зазвичай проявляється у підлітковому віці, але може причаїтися і до 5 років. До цього призводять не лише генетичні проблеми, потрібне детальне обстеження у фахівця. Генетика може бути розкрита тільки, якщо підняти повністю всю генеалогію, починаючи від попадання предків у країну. В Україні таке практично не практикується, часто сліди губляться через відсутність доступів до архівів кінологічних клубів. Також треба знати, чи виявлялося щось подібне у матері чи батька.

Вторинний тип

Тут все набагато складніше. Є безліч причин, які можуть призвести до епілепсії даного типу у собак. Про них нижче.

• Занадто велика кількість накопичених вад для однієї породи.

• Неправильний розвиток через брак правильного харчування або режиму. Можуть виникати пухлини та хронічні набряки головного мозку, що впливають на його діяльність.
• Найсильніші отруєння отрутами тривалої дії. До них відносяться органічні фосфати, миш’як, стрихнін, солі важких металів. Наприклад, відомий випадок, коли у господаря, який захоплюється риболовлею, пес проковтнув свинцевий вантаж, вагою всього 3 грами.
• Інфекційний вплив на оболонки та структуру головного мозку. Сюди відносяться енцефалітні ураження, чума, практично все, що переноситься кліщами.
• Порушення метаболізму через неправильну роботу печінки або нирок. Особливо часто на це страждають собаки, яких господарі загодовують цукерками та дуже солоною їжею, на зразок чіпсів.
• Проблеми із травним трактом. Тут можна перерахувати авітаміноз та наявність глистяних інвазій в організмі тварини.
• Травми голови, що включають сильні забиті місця та інший ударний вплив. Часто ці проблеми зустрічаються у особин, які пережили зіткнення з машинами.

У загальному ключі можна визначити причину появи так. До 3 років це генетика, а після — будь-яка з перерахованих вище проблем. У будь-якому випадку потрібно звертатися до ветеринара, адже часто з епілепсією недосвідчені власники можуть переплутати будь-яку недугу / хворобу.

Якими бувають напади епілепсії у собак?

Клінічна картина може відрізнятися залежно від вихідних умов. Тому власники часто не звертають належної уваги на стан свого вихованця. А потім ситуація посилюється через несвоєчасне звернення до лікарів. На даний момент можна виділити такі різновиди:

Генералізований тип	Він може складатися з кількох стадій, але межі між ними можуть бути сильно стерті. Все починається зі втрати свідомості та витягування лап з дрібним судорожним тремтінням, що власники часто сприймають за смерть. Тварина стає напруженою, наче м’язи скам’янілі. Дихання повністю зупиняється приблизно до однієї хвилини. Після цього настає друга стадія. Собака починає жувати повітря, судомно намагаючись ухопитися за нього зубами. З рота може йти піна, можливе мимовільне сечовипускання. Зазвичай у такій жорсткій формі проявляється лише вроджена епілепсія.
Малий тип	Розпізнати його дуже складно. Тварина може знепритомніти на частки секунд. Прочитати проблему зі здоров’ям можна по очах. Вони короткочасно можуть бути на викочуванні або навпаки, западають так, що видно лише білки.
Частковий тип	Він впливає лише на один бік тіла або одну кінцівку. Зазвичай це провісник швидкого поширення на всі функції організму.
Множинний тип	Він триває поспіль, короткими серіями з перервами до однієї хвилини.
Статусний тип	Іноді все це триває до кількох годин, а собака в момент нападу стає повністю неосудним.

Генералізований різновид є найчастішим. Останній вид є рідкісним, але зазвичай він веде до приспання вихованця. Коли все це відбувається, свідомість тварини зберігається, але вона не може керувати власним тілом, що вводить його після виходу в глибоку та тривалу депресію, у собаки виникає страх повторення цього. На відміну від людини, вони не можуть задихатися у момент припадку.

Що робити при нападі епілепсії у собаки?

Не потрібно панікувати та створювати гучні звуки, а також різкі перепади освітлення. Це може призвести до ще більшої амплітуди скорочення м’язів. Потрібно розуміти, що спокій забезпечить відсутність панічного страху, адже скута тварина часто зовсім нічого не бачить. Її потрібно закрити в кімнаті, де м’яке світло, немає вікон, сходових прольотів або предметів, що б’ються. Вихованець у цей момент сам себі не належить, він може пошкодитися дуже сильно, тому заборонено лаяти його за це.

Обов’язково убезпечте свої руки від контакту з пащею, тому що щелепи стискаються з величезною силою. Можна легко залишитися без пальців, особливо якщо припадок стався у великої породи. Негайно усувайте інших собак із приміщення, адже вони можуть прийняти клацання зубами за агресію, а потім напасти на абсолютно беззахисного родича.

Не панікуйте, а запишіть усі особливості чи запам’ятайте їх. Вам буде потрібно розповісти про це лікареві. Використовуючи наведену вище інформацію, обов’язково проаналізуйте, що могло стати причиною. Можливо, що ваш собака напередодні щось проковтнув або була якась можлива травма голови, є садна або пухлина від забиття. Чим більше ви можете описати, тим точніше буде призначено лікування.

Якщо це трапилося на вулиці, замотайте голову собаки курткою, а потім зафіксуйте кінцівки. Намагайтеся потрапити додому якнайшвидше.

Діагностика епілепсії у собак.

Прийдеться здати цілу серію складних аналізів сечі, крові та калу на вміст солей важких металів, наявність паразитів, кількість глюкози та азоту. Також лікар може брати спинномозкову рідину на аналіз, призначати проходження тривимірної комп’ютерної томографії, різні знімки черепа, фіксувати електричну активність мозкової діяльності. Якщо напади проявляються часто, то вихованець може бути залишений під стаціонарне спостереження на 2-3 дні. Коли ветеринар побачить напад на власні очі, це допоможе йому описати клінічну картину з професійної точки зору.

Основні методи лікування.

Курс препаратів не буде призначений, якщо проблема проявляється рідше ніж 1 раз на місяць. Усі ліки від цієї недуги небезпечні. Успіх безпосередньо залежить від дій власника, адже вони проводяться за графіком. Потрібно забезпечити догляд не гірший, ніж той, що дається хворій людині. Дозування та час прийому не можуть бути порушені хоча б на одну годину, адже все розраховується виходячи з маси, породи, віку, перебігу захворювання, його проявів, попередніх факторів тощо. Далі доведеться відвідувати ветеринара, багаторазово складати аналізи, а також спостерігати припинення нападів, їх інтенсивність, частоту, появу нових особливостей. Також можлива терапія, розрахована на відсікання реакцій на певні подразники, якщо вони однозначно визначені.

Як лікувати епілепсію собак у домашніх умовах нетрадиційними методами?

Все це не рекомендується, але може бути випробувано власниками, які не бажають відвідувати ветеринарів з певних причин. Ви можете звернутися до фахівців з акупунктури. Імовірність одужання приблизно 50%. Також цим методом можна намагатись доповнити медикаментозне лікування. Знайти справжнього професіонала у цій справі дуже складно. Найчастіше трапляються лише шарлатани.

Певні форми епілептичних нападів можна усунути за допомогою вітамінів B6, а також сполук магнію, що призначаються у якості внутрішньовенних ін’єкцій. Підтримка цими вітамінами має відбуватися регулярно, особливо у собак похилого віку. Дозування суворо залежить від маси тварини, її поточного стану організму. Бажано не робити уколи в домашніх умовах.

Зараз також є величезна кількість різноманітних рослинних препаратів на ринку, що переважно походять з азіатських країн, але їх ефективність перебуває під сумнівом. Причому часто вони мають вкрай тяжкі наслідки для підірваного здоров’я. До їх складу може бути включена звичайна ромашка, але просочена якоюсь психотропною речовиною, яка нібито виправляє неполадки в нервовій системі. Відомі численні випадки отруєння собак подібними зіллями.

На закінчення.

Епілепсія у собак не відноситься до смертельних захворювань, але її прояви можуть сильно лякати саму тварину та господаря. Також вона може призводити до непрямих тяжких наслідків, якщо тварина скута нападом, и тому вона не може захистити себе або уникнути небезпеки. Тільки уважне ставлення власника та бажання допомогти, дозволять встановити контроль над ситуацією, а потім повністю усунути наслідки. У ветеринарній практиці відомі випадки, коли епілептики різних порід доживали до 15-20 років без жодних проблем.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.