Синулокс (Сінулокс) для кішок — антибіотик №1.

Для домашніх тварин інфекційні захворювання не менш небезпечні, ніж для людей. І навіть небезпечніші, тому що без антибіотиків імунітет тварин не справляється з атаками патогенних бактерій, які, активно розмножуються, та у короткий термін можуть спричинити інтоксикацію організму спричинивши летальний кінець. Сінулокс / Синулокс для кішок — рятівний засіб, який багатьом тваринам зберіг життя.

Загальний опис.

Сінулокс (Синулокс) — антибактеріальний препарат нового покоління, який має швидкий терапевтичний ефект, при цьому абсолютно безпечний навіть для маленьких кошенят. Практика показала, що ліки успішно борються з переважною більшістю патогенних мікроорганізмів.

Склад та дія.

В основі препарату — два активні діючі компоненти: амоксицилін, який активний щодо багатьох хвороботворних мікробів, та клавуланова кислота, що має антибактеріальну дію проти тих видів патогенних мікроорганізмів, які несприйнятливі до амоксициліну.

Амоксицилін блокує активність тих ферментів у бактерій, які відповідають за розмноження, це призводить до руйнування клітинних оболонок та знищення хвороботворних мікроорганізмів. Клавуланова кислота — бактерицидний засіб, що посилює дію антибіотика, руйнуючи захисну систему мікробів.

Сінулокс ефективний щодо найнебезпечніших для домашніх вихованців мікроорганізмів:

• сальмонели;
• стафілококів;
• стрептококів;
• ентеробактерій;
• кишкової палички;
• клостридій;
• лептоспор і т.д.

Препарат розроблений США, доступний у ветеринарних аптеках. На відміну від багатьох інших антибіотиків, він діє вибірково: згубно впливаючи на мікроорганізми, що викликають бактеріальну інфекцію, Синулокс щадить внутрішні органи та системи кішки — печінку, нирки, систему травлення.

Призначення.

Показаннями для прийому антибіотиків є інфекційні захворювання, викликані проникненням в організм вихованця хвороботворних бактерій. Сінулокс / Синулокс виявив максимальну ефективність при лікуванні наступних захворювань:

• патологій органів статевої та сечовидільної систем (зокрема — при циститі, ендометриті та ін.);
• гнійних запальних процесів на шкірі;
• захворювань органів дихання (пневмонії, риніті, бронхіті тощо);
• небезпечних інфекцій у маленьких кошенят (каліцивіроз, вірус герпесу тощо);
• захворюваннях м’яких тканин та слизових оболонок ротової порожнини (стоматит, гінгівіт);
• суглобових запальних процесів (наприклад, при артриті);
• у післяопераційному періоді — для лікування та профілактики розвитку вторинних інфекцій.

Каліцивіроз, або кальцівірусна інфекція зазвичай протікає гостро, супроводжується ураженням органів дихання та лихоманкою. Якщо кошенята перехворіли на неї, у них виробляється тривалий імунітет. Хвороба заразна, джерелом зараження є хворі кішки та носії вірусу: він може виділятися протягом кількох місяців. Максимально чутливі до патології кошенята та молоді тварини до 2-річного віку.

Хвороба нерідко протікає приховано, але при ослабленому імунітеті часто вона дає можливість атакувати організм кішки іншим хвороботворним вірусам та бактеріям, що у 80% випадків призводить до загибелі тварин.

Початок хвороби схожий на інфекційний ринотрахеїт. Спочатку кошеня або кішка відмовляються від корму, втрачає у вазі. Спостерігається швидка стомлюваність, слабкість, слизові оболонки бліднуть. У кішки спостерігаються серозні виділення з очей та носа, посилюється сльозотеча. У пащі кішки, на спинці і передньому краї язика, на твердому і м’якому небі можна помітити дрібні бульбашки, які швидко покриваються виразками. Лікування завжди проводиться із застосуванням антибіотиків. Хвороба може ускладнюватись бронхітом, пневмонією, ринітом, ларингітом, стоматитом, кон’юнктивітом.

Синулокс застосовується при запальних захворюваннях сечостатевої системи у свійських тварин. Циститом називається запалення сечового міхура бактеріальної природи, набагато рідше його викликають віруси і грибки.

Так звані шкідливі бактерії є і у здорових кішок, але в нормальному стані вони перебувають у балансі з корисними бактеріями і не викликають запальних процесів. При застуді, стресах у кішки може порушитися процес сечовипускання, внаслідок чого сечовий міхур спорожняється не повністю — виникає застій сечі. Це ідеальне середовище для активного розмноження хвороботворних мікробів, які пригнічують корисну мікрофлору. Виникає запальний процес.

Збудниками захворювання найчастіше стають такі види бактерій:

• стафілококи;
• стрептококи;
• ентеробактерії;
• ешерихії;
• протеї;
• клебсієли.

Цистит може протікати гостро або переходити у хронічне захворювання. У разі запалення виникатиме знову і знову, за наявності провокуючих чинників. Симптомами циститу є часте і хворобливе сечовипускання (кішка відчуває позиви, але не може сходити в лоток, може прилаштовуватися в недозволених місцях), активне вилизування, наявність у сечі крові (іноді через це урина набуває рожевого і навіть червоного кольору).

Легковажне ставлення господарів до хвороби вихованця може призвести до того, що вона при переході в хронічну форму може викликати запальні процеси в нирках, у тому числі нефрит, ХНН.

Важливо! При циститі лікування тварин травами та домашніми засобами марно, захворювання вимагає застосування антибіотиків та спазмолітиків.

Особливості застосування.

Сінулокс / Синулокс виробляється у двох лікарських формах — таблетки та суспензія для ін’єкцій. Дати кішці таблетку непросто: вихованець щосили намагається виплюнути її, це призводить до того, що необхідна кількість лікувальних компонентів не потрапляє в організм. При ін’єкційному введенні, ліки швидко потрапляють у кровообіг і по ньому досягають осередка запалення. Крім того, у шприц зручніше набрати необхідну дозу ліків, що становить 12,5 мг діючої речовини на 1 кг ваги кішки.

Самостійно перевести цю кількість на обсяг ліків складно. Крім того, тільки ветеринар може визначити — який антибіотик допоможе у разі тієї чи іншої хвороби вихованця. Антибіотикотерапія небезпечна негативними наслідками, тому застосовувати Синулокс та інші антимікробні препарати без призначення лікаря категорично заборонено.

Важливо! При лікуванні антибіотиками не можна пропускати час уколу або прийому таблетки. Пропуск може не лише знизити терапевтичну дію препарату, а й призвести до зниження імунітету, несприйнятливості бактеріями до амоксициліну.

Уколи Синулокса можна ставити підшкірно — у холку — або внутрішньом’язово — знайшовши рухомий м’яз на стегні. Для кішок зручніше використовувати маленькі шприци з тонкою голкою. Звичайна доза — 1 мл розчину на 20 кг ваги тіла тварини. Точну дозу розрахує ветеринар.

При підшкірному введенні слід трохи відтягнути шкіру на загривку, ввести голку під кутом 45 градусів і повільно влити ліки. Внутрішньом’язові уколи ставляться при введенні голки під прямим кутом у м’яку частину стегна. Обробляти місце уколу не потрібно, бажано помасажувати м’яз.

Зазвичай тривалість лікування становить трохи більше одного тижня, при тяжкому перебігу хвороби ветеринар може призначити подвоєну дозу чи продовжити курс антибіотикотерапії до двох тижнів.

Обмеження та наслідки.

На відміну від багатьох антибіотиків Синулокс має мінімальну кількість протипоказань: підвищена чутливість та алергія на амоксицилін або інші антибіотики пеніцилінового ряду. Не можна ставити уколи при лікуванні деякими препаратами — тому під час прийому у ветеринара слід сказати лікарю, які ліки даються кішці.

Побічні ефекти виникають у вкрай поодиноких випадках, до них відносяться:

• шкірні прояви (висип);
• розлад кишечника;
• набряклість слизових;
• сльозотеча.

Іноді симптоми проходять самостійно, але краще повідомити про них ветеринара.

Аналоги та ціни.

Незважаючи на максимальну ефективність синулоксу, іноді виникає необхідність його заміни. Аналогами препарату є антибіотики, що містять амоксицилін:

1. Амоксициліну тригідрат;
2. Ксіклав (Ksiklav);
3. Аугментін.

Відгуки

Ліна, господиня кішки. Влітку на дачі на нашу Нюшу напав сусідський пес. Довелося накладати шви, але рани довго не затягувалися, гноилися. Нам призначили уколи Синулоксу. Ставила під шкіру протягом тижня. Кішка переносила лікування добре, через тиждень рани загоїлися.

Світлана, зооволонтер. Мені принесли маленьке вуличне кошеня, у якого з очей спостерігалися гнійні виділення. Це герпесвірус — так визначили у ветклініці. Ставила уколи Синулоксу, оскільки він дозволений для лікування кошенят. Вилікували та знайшли малюкові добрих господарів.

Станіслав, ветеринар. Синулокс — один з небагатьох антибіотиків, які можна використовувати для лікування котів будь-якого віку, навіть найменших. У нього широкий спектр показань та мінімальні обмеження. Ставити уколи можна і вдома, але тільки якщо вони призначені лікарем. Препарати такої дії пригнічують і корисну мікрофлору, тому доведеться відновлювати її прийомом пробіотиків.

Висновки.

Як бачите із відгуків наведених вище, не можна самостійно давати Сінулокс (Синулокс) котам, або його аналоги, без консультації з ветеринарним лікарем. Наведену інформацію на препарат Синулокс та його аналоги, ми вказали для того, щоб у вас була змога ознайомитись з інструкціями та вартістю. Не займайтесь самолікуванням і бережіть своїх улюбленців. Перед застосуванням лікарських засобів, обов’язково проконсультуйтесь з ветеринаром.

Розбір теми 2025 року.