Синдром сухого ока у собаки.

Патології очного яблука та слізних залоз зустрічаються у сімейства собачих досить часто. Але найпоширенішим є кон’юнктивіт, який відбувається через дисфункцію всієї системи змочування / зволоження. У результаті тварина починає страждати, з’являються неприємні і непереборні відчуття, схожі із застряглою соринкою. Суха поверхня є «долею» декоративних невеликих собачок та порід із плоскою мордою. Цей розлад залежить і від статі. У самок, синдром сухого ока, зустрічається набагато частіше.

Категорично заборонено застосовувати краплі для людей до тварин, інакше можна спричинити алергічну реакцію. Також вони можуть викликати звикання, після чого капати доведеться щодня за графіком.

До цього захворювання також схильні всі ссавці, іноді воно зустрічається навіть у людей. Воно має також наукову назву — сухий кератокон’юктивіт.

Основні причини виникнення.

Потрібно готуватися до того, що іноді виявити причини — не вдається. Тоді доведеться стежити за станом тварини, постійно його полегшувати за допомогою крапель та очних мазей. Проблема має комплексний характер, але можна виділити такі причини.

Імунітет	Проблеми з імунітетом. Слізна залоза запалюється, після чого спостерігається її дисфункція. Цей орган дуже малий, тому запалення не видно. Також проблема може мати аутоімунний характер, коли організм атакує сам себе з низки причин, викликаючи порушення базового функціоналу. Зазвичай це наслідки тривалої медикаментозної терапії чи наслідки наркозу.
Випадання ока	У малих порід на кшталт мопсів та французьких бульдогів можливе випадання ока з орбіти при травмі або надто активній грі. Це не обов’язково має бути сильно видно, може статися просто зміщення на невелику відстань, але слізна залоза буде передавлена. При цьому можливий набряк через накопичення рідини під віками.
Ліки	Лікарські препарати також можуть сильно впливати на вироблення сліз. Особливо це стосується тих різновидів, що утримують рідину в організмі. Зазвичай це ліки, які містять різні алкалоїди, а також сильнодіючі знеболювальні.
Операція	Сльози зникають після складного оперативного втручання у організм собаки. Відомі випадки, коли це відбувалося після зашивання рани на морді. Це пов’язано з порушенням нервової стимуляції, десь було перервано необхідний канал. Після операцій на оці це нормальна реакція.
Системні захворювання	Системні захворювання, призводять до атрофованої слізної залози. Тривалий кон’юнктивіт може спричинити повне знищення цього органу. Він просто ліквідується бактеріями, перетворюючись на гній. Функції очей не відновлюються у собак із запущеними формами запалення.
Патологія	У найменших порід це захворювання може бути вродженим внаслідок патології. Фахівці також часто пов’язують це з інбридингом.

Основні симптоми синдрому сухого ока.

Спостерігається дуже сильне почервоніння, повіки примружені, можуть спостерігатися судоми. Тварина намагається уникати яскравого світла, а при виході на сонце воно завжди заплющує око / очі. У куточку можуть накопичуватися різні виділення, що складаються зі слизу та гною. Рогівка починає втрачати колір, вона не блищить, можуть бути каламутні крапки або коричневі плями, обумовлені запеклою кров’ю від капілярів, що лопнули.

Пігментація небезпечна тим, що не усувається ліками. Пучки дрібних судин просто проростають через оболонки ока, закриваючи огляд. Сухий кератокон’юнктивіт може протікати з гнійними запаленнями, що створює враження хибного змочування. Після усунення інфекції сухість буде добре видно. Симптоми сильно перетинаються при супутніх травмах, включаючи опіки рогівки та наявність дрібних сторонніх тіл.

Єдина точна діагностика.

Тест Ширмера дозволить виявити це захворювання з великою ймовірністю. Проводити його вдома заборонено, інакше можна доставити хворобливі відчуття вихованцю. Він полягає у закладанні смужки спеціалізованого стерильного паперу в кон’юнктиву. Швидкість розповсюдження сльози по паперу, відстежується з секундоміром за нанесеною шкалою. Нормальне намокання знаходиться на рівні 14-15 мм за хвилину, а до 10 мм вже вважається сильним відхиленням від норми. В окремих випадках папір повністю залишається сухим. Смужки для цього тесту мають бути в офтальмологічному пункті ветеринарної клініки.

Також може застосовуватися фарбування очного яблука спеціалізованими флуоресцентними розчинами, а потім під дією ультрафіолетового проміння лікар переглядає всю поверхню через мікроскоп.

Лікування синдрому сухого ока у собак.

Власнику в більшості випадків доведеться лікувати вихованця до кінця життя, але можна встановити закономірність і контроль за достатньої уваги. Потрібно дотримуватись наступних рекомендацій:

• За наявності слизу та гною потрібно акуратно прибирати ці скупчення кип’яченою водою з додаванням соди. Також підійде відвар ромашки, іноді можна використовувати розчин хлоргексидину, але потрібно розбавляти аптечну концентрацію навпіл. Після цього потрібно братися за лікування. Не можна допускати скупчення, інакше бактерії ще більше знищуватимуть орган.
• Лікар повинен призначити мазі та краплі з антибіотиками. Вузький спектр дії можливий лише після проведення бактеріального посіву.
• Якщо проблема повторюється часто, у власника має бути про запас циклоспорин. Найбільш зручна форма застосування — це мазь. Голову собаки потрібно зафіксувати колінами, відтягнути повіку, а потім закласти туди лікарський препарат. Це можна розглядати як першу допомогу до відвідування ветеринара, але відвідати клініку все одно доведеться.
• Обов’язково потрібно застосовувати препарати, що замінюють сльозу, але їх використання по 10-15 разів на день практично неможливе. Це можна розглядати як тимчасовий захід, все одно потрібно шукати та усувати причину. Також ветеринарний офтальмолог може підбирати краплі на підставі попередніх обстежень та аналізів.
• Досить рідко застосовуються хірургічні методи лікування. Вони коштують дорого, але дають добрий результат. Слізна залоза може бути поділена на здоровому оці, а потім вона пересаджується на хворий орган. Але завжди є ризик втрати функції у донора та реципієнта. Також новітні технології дозволяють у крайніх випадках робити відтік від слинної залози для змочування. Це не завжди працює, тому що переносимість слини в оці суворо індивідуальна, іноді виникає сильна слинотеча. Але це може бути єдиним виходом, щоб урятувати зір.

Замість висновку.

Підхід до усунення цієї проблеми суворо індивідуальний. Самостійно можна лише полегшити загальний стан собаки спочатку, але похід до ветеринару відкладати не можна! Затяжка може призвести до повної сліпоти / втрати зору, а це вже вихованець з особливими потребами. Синдром сухого ока у собаки є цілком поправною / розв’язуваною проблемою, але потрібен систематичний підхід і досвідчений лікар. Бажано, щоби це був спеціалізований ветеринарний офтальмолог.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.