Стафілокок у собак: симптоми та лікування.

Стафілокок у собак — явище досить поширене. Незважаючи навіть на ретельний догляд, постійні гігієнічні процедури, правильне збалансоване харчування, регулярне проведення планових вакцинацій, вітамінізацій, від проблеми не застрахований ніхто.

Великі породи собак потребують тривалих прогулянок, які благотворно впливають на їх здоров’я. Але саме прогулянки нерідко стають причинами зараження захворюванням, яке вражає кров’яні покриви. Стафілокок швидко поширюється у природних умовах середовища, і при цьому є неймовірно живучим організмом.

Бактерії присутні в організмі здорових тварин постійно, але перебувають у стані спокою. При нормальному імунітет недуга розвинутися практично не може. Однак із настанням спеки ризик зараження підвищується у багато разів. Це пов’язано із підвищеною активністю собак. Прогулянки стають тривалішими, збільшуються контакти вихованців один з одним. Будь-яке пошкодження на шкірі сприяє проникненню шкідливих організмів, викликаючи нестерпний свербіж. Ігнорувати захворювання не варто — інфекція становить серйозну небезпеку, прискорено поширюється в організмі тварини, викликаючи ускладнення та викликаючи патології у всіх життєво важливих органів та системах. Господарям необхідно своєчасно звернутися за допомогою до спеціалістів.

Що сприяє розвитку стафілокока у собак?

Зараження переважно відбувається при контактах здорової тварини із зараженою. Псевдоінтермедіус вражає собак із ослабленою імунною системою.

Захворювання може протікати у двох формах.

1. Коли джерелом захворювання стають хвороботворні організми стафілококу — первинна інфекція.
2. Якщо зараження розвивається на тлі інших захворювань — вторинна інфекція. Така форма хвороби найнебезпечніша, викликає серйозні порушення в організмі, протікає важко.

Часто зараження відбувається, якщо у вихованця є паразити. До групи підвищеного ризику входять щенята, старі вихованці, які часто хворіють, ослаблені.

Сприятливі фактори до зараження бактеріями.

• висока кількість в організмі вуглеводів;
• алергія;
• цукровий діабет;
• нестійкість до такого виду збудника (особливо за ослабленого імунітету);
• інфекційні захворювання печінки, нирок;
• при незбалансованому харчуванні, дефіцит мікроелементів, макроелементів, вітамінів;
• при зараженні кліщами, блохами.

Важлива інформація! Псевдоінтермедіус нерідко провокує інші хвороби у тварин.

Симптоми стафілокока у собак.

Розпізнати захворювання неозброєним оком важко. Симптоми захворювання відрізняються. Основними ознаками зараження, на які слід звернути увагу, є:

• утворення на шкірному покриві та нагноєнь у вигляді горбків;
• наявність плям округлої форми, що мають скоринки (на вигляд мають подібність зі «стригаючим лишаєм»).

При виявленні уражень на ранніх стадіях, прогнози ставляться сприятливі. Якщо згаяти час, розвиток інфекції починає поширюватися стрімко. Шерсть у собак починає випадати, стають помітними великі ділянки облисінь. Тварина не знаходить собі місця від нестерпної сверблячки, не може повноцінно спати, відпочивати. Вигризання зубами шкірного покриву, інтенсивне розчісування призводить до проникнення хвороботворних організмів у глибші шари шкіри. Результат — поява хворобливих фурункул, які нерідко досягають величезного розміру.

З урахуванням того, що захворювання може передаватися людині, і особливо небезпечно для людей похилого віку та дітей, важливо якнайшвидше звернутися до лікарів для встановлення діагнозу та своєчасного медикаментозного лікування.

Золотистий стафілокок найчастіше супроводжується дерматологічними захворюваннями.

1. Інфікуються вушні раковини. З вух «випливають» гнійні виділення з характерним неприємним запахом. Собака неспокійний. Занедбана хвороба провокує параліч лицьового нерва тимчасового характеру.
2. Гнійне ураження шкірних покривів (піодермія). Переважно розвивається при формі вторинної інфекції при розчісуванні вихованцем шкіри через укус паразитів. Хвороботворні організми потрапляють у рани.
3. Алергічні реакції. Характерні у тварин із гіперчутливістю до мікроорганізмів, що викликають Staphylococcus intermedius. Характерні симптоми — гнійні папули, подразнення шкіри.
4. Інфікування слизової оболонки. Несвоєчасне лікування стимулює розвиток піометра, ендометриту.
5. Отит. Захворювання, у якому запалюється середнє вухо. Часто викликає у вушних раковинах ерозії, заражає тканини. Може супроводжуватись запаленням кон’юнктиви, ринітом.

Перебіг захворювання золотистого стафілокока має аналогічні симптоми з харчовим отруєнням. Тип інфекції найбільш характерний для молодих вихованців. Це пояснюється не зміцнілою імунною системою. При захворюванні тварина відмовляється від їжі, до зневоднення призводить рясна діарея, часті блювотні позиви. Якщо невчасно поставити діагноз, виникає ризик смерті.

Важливо! Хазяї собак повинні вести постійне спостереження за вихованцем. Не контактувати з бродячими тваринами. При підозрі на стафілокок негайно звернутися за наданням професійної ветеринарної допомоги.

Ускладнення хвороби.

При найменшій підозрі на intermedius, навіть за мінімального інфікування епідермального ураження, необхідно терміново розпочати лікування. Втрачений час призводить до розвитку серйозних наслідків.

1. У вагітної собаки інфекція супроводжується таким ускладненням, як ендометрит, вагініт, піометр.
2. У собак починається запалення препуцій. Патологічний процес прискорено перетворюється на хронічну форму, що надалі викликає тривале лікування із частими повторами рецидивів.
3. Поширення патогенних організмів по кровотоку загрожує появою запалених фолікулів, карбункулів, фурункулів у величезних кількостях. При розміщенні в області лап (між міжпальцевими складками) помітно погіршується самопочуття вихованця.

Правильна діагностика для виявлення інфекції.

Огляд — основа діагностики захворювання. Після отриманої симптоматики, детальної інформації від власників, фахівець бере мазок на бактеріальний посів.

Так як такий спосіб діагностування не є точним через вміст інших мікробів, додатково може бути призначений тест на виявлення системного порушення та алергічну реакцію.

Особливості лікування.

При лікуванні важливим є комплексний терапевтичний підхід. Головне першочергове завдання — знищення збудників. З цією метою вводиться стафілококовий бактеріофаг. Додатково піднімається імунітет з використанням імуностимулюючих препаратів (використовуються як неспецифічні, так і специфічні способи). Варіант активізації імунних сил вибирається з урахуванням стану тварини, при патологіях перевагу надають пасивній імунотерапії з веденням антистафілококової сироватки. Комплекс заходів обов’язково включає в себе прийом антибактеріальних препаратів. Так як бактерії, що викликають стафілокок, відрізняються стійкістю до антибіотиків, призначається одночасно кілька засобів у комплексі або один за одним. У запущеному випадку прийом антибіотиків може тривати більше місяця.

Додатково проводиться симптоматичне лікування.

• Зрошення / зволоження спеціальними розчинами шкіри для підсушування (антибактеріальні, ферментативні засоби).
• Примочки з новокаїну для зняття сверблячки. Додатково дається антигістамінний препарат.
• При запаленні вуха в слуховий прохід вводиться суміш, що містить дерматол із новокаїном.
• За необхідності відновлення мікрофлори шлунково-кишкового тракту показаний прийом пробіотиків, пребіотиків.
• Вітамінні комплекси — для стимуляції імунітету.
• Діабет, спричинений вторинною інфекцією, або алергічні реакції, запалення щитовидної залози, потребує призначення відповідних медикаментів.

Чи передається стафілокок від собак до людини?

У цьому питанні думки фахівців розійшлися. Одні стверджують, що тварини, які заразилися, не несуть загрози людині, інші впевнені в зворотному, і наполягають на ізоляції вихованця з дому.

Небезпека інфікування виникає за ослабленого організму. Якщо в будинку з собакою проживає людина похилого віку, маленька дитина або член сім’ї, який перенес нещодавно хворобу, ризик інфікування зростає. Здоровим людям (із сильною та здоровою імунною системою) побоюватись хвороби не варто, сильний імунітет надійно захистить від бактерій.

Профілактичні заходи.

Якщо вжити відповідних заходів за перших ознак інфікування у тварини, ймовірність зараження оточуючих знизитися до мінімуму.

До домашніх заходів безпеки належать:

• ізоляція собак;
• обробка приміщень дезінфікуючим засобом;
• заміна підстилки кілька разів на день;
• регулярне протирання шерсті вихованця розчином дьогтярного мила (додатково очищаються носові ходи).

Чи існує вакцинація від інфекції?

Щоб попередити intermedius використовують вакцину Анатоксин стафілококовий полівалентний (АСП).

Щеплення робляться сукам після пологів (через три та шість тижнів). Щеплення знизить ймовірність зараження не тільки собаки, а й щенят, які народилися.

Чи можливо повністю запобігти стафілококу?

На жаль, не можна. При будь-якому травмуванні шкіри, починається зростання бактерій. Проте комплекс заходів значно зменшує ймовірність зараження.

1. Важливо зміцнювати імунітет тварини всіма способами. Для цього раціон харчування має бути повноцінним, з багатим на вітамінний комплекс. Тривалі прогулянки також підуть на користь.
2. Якщо в будинку живуть хворі вихованці, контакт із ними зводиться до мінімуму.
3. Господарі мають не пропускати планових вакцинацій. Своєчасне щеплення запобігатиме хворобі та підвищить імунітет.
4. Уважний огляд шкіри та шерстного покриву, з регулярним проведенням гігієнічних процедур, не менш важливий. Особлива увага приділяється складкам.
5. Вчасно видаляйте паразитів, використовуючи засоби від кліщів, бліх.
6. При найменшому пошкодженні на слизовій оболонці або шкірі, відразу зробіть обробку антисептичним засобом.
7. Не допускайте перегріву у спеку.
8. Максимально захищайте собаку від стресових ситуацій — нервові стани знижують імунітет.

При швидкому реагуванні на захворювання, при ретельному догляді за собакою — стафілококу не залишиться жодного шансу.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.