Швидко і просто привчаємо цуценя ходити в туалет на вулицю.

Домашній вихованець стає справжнім членом сім’ї, він приносить багато позитивних емоцій, ми радіємо його успіхам і переживаємо невдачі. Але деякі природні фізіологічні процеси можуть суттєво зіпсувати як взаємовідносини, так і життя господарів. З цієї причини важливо, щоб тварина правильно ходила до туалету. Але як привчити ходити щеня на вулицю для задоволення своїх фізіологічних потреб?

Коли розпочинати навчання?

Тут важливо розуміти, що дуже маленькі цуценята ходять в туалет набагато частіше, ніж ви зможете їх вигулювати, тому варто починати з привчання песика до пелюшки. Тим більше, що ці навички можуть стати в нагоді йому в майбутньому, скажімо, при хворобі або неможливості з якихось інших причин здійснювати звичні прогулянки.

Фахівці вважають, що оптимальним для початку навчального процесу є 4-6 місяців — і щеня вже краще сприймає команди і вигулювати його можна в нормальному режимі. Але це не категоричний критерій. Навчати вихованця можна й у старшому віці, власне, обмежень далі немає. Тільки вчити буде важче, а процес займе більше часу.

Взагалі тривалість курсу залежить від багатьох факторів:

• вік тварини;
• темперамент;
• наявність навичок у матері (якщо ви взяли пса з вулиці, буде довше та складніше);
• знання базових команд на кшталт «фу» та «до мене»;
• досвід власника.

У будь-якому випадку, якщо ви вирішили привчити цуценя ходити на вулицю, то робити це необхідно впевнено і до кінця, незважаючи на труднощі та проблеми.

До чого варто бути готовим на початковому етапі?

При навчанні на підготовчому етапі власник вихованця повинен бути готовий до таких труднощів та природних проблем:

• Ваш улюбленець — це живий організм, зі своїми сильними та слабкими сторонами. Природно, спочатку будуть не тільки успіхи, а й невдачі. Пес може сходити кілька разів у туалет на вулиці, а потім несподівано зробити калюжу у квартирі на килим. Не варто впадати у відчай і лаяти, а тим більше, бити собаку. Такі казуси будуть траплятися досить часто, принаймні спочатку, та й надалі не виключені.
• Будьте готові до того, що спочатку доведеться спостерігати за собакою постійно, в буквальному значенні цього слова. Тут уже самим господарям доведеться виявляти кмітливість та вміння аналітично мислити. Важливо заздалегідь передбачати бажання цуценя сходити в туалет, не в останній момент, а заздалегідь.
• Як уже зазначалося вище, важливо спочатку навчити вихованця ходити на лоток або пелюшку в будинку, тоді буде простіше привчати до вулиці. Етап, безперечно, необов’язковий, але вкрай бажаний.
• Добре, якщо всі майбутні заходи ви заплануєте на відпустку, оскільки собаку доведеться виводити на вулицю до 10 разів на добу, у тому числі й уночі. Загалом, легко точно не буде.

Алгоритм дій.

Послідовність дій при навчанні може змінюватись в залежності від конкретної ситуації, але в загальному форматі можна запропонувати наступний алгоритм дій:

Планування часу	Сплануйте час таким чином, щоб протягом кількох днів ви могли перебувати вдома невідлучно. Якщо немає можливості взяти відпустку, то це можуть бути вихідні або святкові дні. Зрозуміло, що двох звичайних вихідних задля досягнення поставленої мети не вистачить. Як варіант, можна ще взяти на додачу до суботи та неділі кілька днів відгулів.
Виберіть ласощі	Заздалегідь продумайте, що виступатиме у якості заохочувальних ласощів. Заготуйте їх у достатній кількості. Разова порція має бути мінімальною, не перегодовуйте собаку, це негативно позначається на його здоров’ї. До ожиріння це не призведе, але й користі не принесе. Не забувайте про повідець, нашийник.
Стежте за цуценям	Уважно стежте за поведінкою цуценя. Щоразу, коли він хотітиме в туалет (виявлятиме занепокоєння, шукатиме якісь затишні місця в квартирі чи будинку), виводьте негайно його на прогулянку. Дуже швидко ви зможете визначати це однозначно та чітко. При цьому не створюйте у тварини відчуття паніки. Іноді господарі, зрозумівши, що треба вивести вихованця на вулицю, починають сіпатися, метатися, шукати якісь речі, повідець, одяг. Власники іноді активно говорять завищеним тоном, що зараз ми підемо гуляти. Тварина потрапляє у дискомфортний стан, насамперед, із психологічної точки зору. Звичайно, це йому зовсім не подобається. І наступного разу він намагатиметься уникнути паніки, тихенько зробивши калюжку чи купку десь у куточку.
Виберіть маршрут	Гуляйте завжди за одним і тим же маршрутом. Бажано, якщо така можливість існує, уникайте місць масового вигулу собак, великих транспортних магістралей зі зрозумілих причин, дитячі майданчики. Взагалі, обстановка для вашого вихованця має бути максимально комфортною та спокійною. Часто люди наслідують приклад інших собачників і обирають ті ж маршрути. Насправді досить озирнутися і уважно подивитися на всі боки. Можливо десь неподалік є ліс, річка, струмок, спокійніша вуличка. Загалом, потрібно включати фантазію і уявляти, де песику буде краще. У майбутньому цей аспект такого вже серйозного значення не матиме. Собака піде до туалету вже за звичкою. Але перші дні чинник тиші та спокою, грає значну роль.
Звільніть від повідця	Тварину необхідно звільняти від повідця та давати можливість бігати вільно. Не смикайте його в момент походу в туалет і не окликайте / гукайте. Якщо собака буде спокійно робити свої справи на вулиці, розумітиме, що це безпечно, то й у майбутньому вона із задоволенням йтиме на вулицю. Ви навіть не помітите, як у якийсь момент часу вихованець сам тягнутиме вас на прогулянку. При цьому власник уважно стежить за вихованцем. Як тільки він зробив свою справу, похваліть його, погладьте і неодмінно пригостіть «смаколиком». Робити це необхідно відразу, щоб тварина чітко розуміла, із чим пов’язані додаткові ласощі. Якщо пес вже відійде убік, скажімо, вільне хвостом або виконає команду «до мене», то він не однозначно пов’язуватиме похід у туалет з отриманими ласощами.
Прогулянка	Погуляйте якийсь час ще, хвилин 10-15 буде цілком достатньо. Є ймовірність, що тварина сходить до туалету ще. В окремих випадках це може говорити про якісь проблеми зі здоров’ям. Але в переважній більшості випадків собака просто не спорожняє повністю кишечник або сечовий міхур. Її банально можуть відволікти сторонні чинники. Тепер можна повертатися додому із почуттям виконаного обов’язку. Лише пам’ятайте, що це ненадовго.

Пам’ятайте, у цьому процесі важлива систематичність. Розслаблятись не можна ні на хвилину, постійно стежте за своїм чотирилапим другом, не лінуйтеся і не пропускайте прогулянки. Перші виходи ви не відчуєте результату, але дуже швидко вихованець зрозуміє, що від нього вимагається, і ви зможете знайти розуміння один одного.

Насамкінець варто відзначити, що гармонійні взаємини господарів і вихованців залежать від туалету. Як не сумно, але це факт. Тому спочатку приділіть тиждень своєму вихованцю, щоб привчити собаку ходити на вулицю. І надалі неприємних ситуацій буде набагато менше.

Як привчити цуценя до туалету на вулиці — собачий вигул. Відеоогляд.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.