Що робити, якщо у собаки роз’їжджаються лапи?

Іноді під час прогулянок вулицею або в парку можна зустріти господарів із вихованцями, у яких спостерігається «оригінальна» хода. У собаки роз’їжджаються лапи буквально на рівному місці, а господарі сприймають це як кумедний аспект або нічого не значущої ситуації.

Таким власникам вихованців хочеться пояснити, що подібна поведінка тварини — це не спроба вас розсмішити або просто «подуріти», це ознака хвороби, серйозної або не дуже — необхідно розбиратися. Але в жодному разі не можна залишати ситуацію у тому форматі, який є.

Як встановити, що у собаки роз’їжджаються лапи?

Симптоматика проблеми досить промовиста і сплутати її з якимись іншими варіантами досить складно.

• У тварини відверто розбалансована хода, собака виляє з боку в бік при ходьбі.
• Під час руху пес ніби горбиться, намагаючись основну масу тіла перемістити на передні лапи. Часто цей симптом проявляється у тих випадках, коли необхідно докласти зусиль, щоб виконати якусь задуману дію, як варіант, подолати перешкоду на вулиці або банально застрибнути вам на коліна в кріслі.
• Через якийсь проміжок часу, ви починаєте помічати, що у собаки починають тремтіти лапи, їй самій проблемно навіть нормально поїсти з миски.
• Часті запори, пронос, проблеми із сечовипусканням повинні змусити господаря замислитися.

Бувають такі випадки, коли хвороба від початкової стадії до критичної розвивається буквально за кілька днів. У цьому випадку може спостерігатися швидке формування паралічу задніх кінцівок. Половина тіла повністю знерухомлюється, а лапи просто тягаються за тілом.

Дископатія.

Ця хвороба характеризується руйнуванням цілісності хребта, коли між окремими хребцями збільшується відстань, а міжхребцевий диск стирається та вивалюється. Часто це призводить до того, що спиний мозок пережимається або у крайніх випадках взагалі рветься. У першому випадку за своєчасної, професійної допомоги домогтися певної ремісії цілком можливо. У другому — шансів немає жодних.

До таких самих проблем призводить і грижа міжхребцевого диска. При цьому у собаки роз’їжджаються лапи, а під час руху вона активно виявляє ознаки болю. Часто воліє зайвий раз просто полежати в одній зручній позі. Самолікування цих захворювань неприпустимо, необхідно максимально швидко звернутися до ветеринарної клініки за кваліфікованою допомогою, поки ще не пізно.

Механічне травмування.

Велику небезпеку здоров’ю становлять механічні травми, після яких у собаки роз’їжджаються лапи. На жаль, травмуватися може будь-яка тварина і від цього ніхто не застрахований. Можна впасти в яму або посковзнутися на слизькій поверхні, побитися на вулиці з іншим псом або потрапити під транспорт, якого стає дедалі більше.

Якщо ви бачите, що ваш вихованець отримав механічне пошкодження, то уважно придивіться до тварини. Оптимальним рішенням у цій ситуації є звернення по допомогу до ветеринарів. Однак якщо при візуальному спостереженні немає якихось серйозних проявів (у собаки не роз’їжджаються лапи, вона не кусається і не заважає господарю доторкнутися до забитого місця, не виявляє інші ознаки неадекватної поведінки), можна лікувати собаку і вдома.

В цьому випадку необхідно:

• Посилити контроль.
• Забезпечити повний спокій тварині.
• Максимально скоротити за часом та відстанню прогулянки, виключити будь-які тренування та фізичні навантаження.
• Урізноманітнити харчування, наситивши їжу вітамінами та мінеральними речовинами.
• Якщо така можливість існує, запросити лікаря додому принаймні для первинної консультації.

До речі, до самотравмування схильні вихованці з довгим тілом, наприклад, такси. У деяких випадках буває досить банально необережно повернутися, як варіант, при переляку, щоб отримати травму хребта, лапи собаки роз’їжджаються в різні боки відразу.

Захворювання суглобів.

Суглоби у тварин також не вічні, можуть зношуватися, трансформуватися, запалюватися.

У переважній більшості випадків проблеми виникають із кульшовим суглобом. Найчастіше недуга атакує великих, важких собак, таких як лабрадори та добермани, а також у домашніх вихованців із надмірною вагою. Здавалося б, ми балуємо своїх песиків, частуємо їх різноманітними смаколиками. Але в кінцевому рахунку все це призводить до ожиріння і розвитку великої кількості різних проблем. І повірте, якщо у собаки тільки роз’їжджаються лапи, це ще не найгірший варіант.

До проблем із суглобами також можуть призвести такі фактори:

• наявність генетичної схильності, на жаль, запобігти цьому неможливо;
• низька фізична активність — собака мало гуляє, постійно знаходиться на ланцюзі або в замкнутому, тісному просторі;
• неправильне харчування з обмеженням кальцію.

У деяких випадках, наприклад, при дисплазії, розраховувати на повне лікування не доводиться. Проте сучасні ветеринарні технології та матеріали дозволяють досягати дуже високої якості життя хворих вихованців.

Міозит.

Ця недуга не є критичною, але також здатна викликати ситуації, коли у собаки роз’їжджаються лапи. По суті, йдеться про надмірні навантаження, після яких у вихованця розвиваються певні запалення м’язів. До речі, це захворювання може мати і вірусну природу.

Інсульт.

Багато собачників навіть не здогадуються, що у їхніх улюблених вихованців також може статися інсульт. Але ще частіше спостерігається вестибулярний синдром. В обох випадках спостерігається приблизно схожа клінічна картина:

• Наявність занепокоєння, тривожності у тварини.
• Пес починає ні з того, ні з чого крутитися на одному місці, начебто наздоганяти свій власний хвіст. Здавалося б, комічна картина насправді означає дуже серйозні проблеми для собаки з високою ймовірністю смерті. Не зволікайте, обов’язково звертайтеся за допомогою до ветеринарів.
• Очі спрямовуються вгору, а дихання стає дуже важким, з задишкою.
• Виявляється неадекватна поведінка, як варіант, може впасти на бік чи спину, так само, як і за бажанням пограти.

Важливо розуміти, що всі ці ознаки наростатимуть при інсульті, причому дуже швидко. При вестибулярному синдромі вони виявляються швидко, абсолютно без жодних приводів, так само швидко і «невідомо куди» зникають. Проходить якийсь час симптоматика повторюється. Зрозуміло, що з часом «приступи» частішають і подовжуватимуться за часом. Але лікувати бажано починати якомога раніше, тільки в цьому випадку можна говорити про позитивні перспективи та повернення до повноцінного, якісного життя.

Як лікувати?

Відразу необхідно відзначити, що лікувати самостійно будь-яке з перелічених вище захворювань, за винятком, мабуть, міозиту, в домашніх умовах і, тим більше, самостійно не можна. Це на 100% призведе до загибелі вихованця. Потрібно залучати ветеринарів. Але навіть міозит звичайна людина, далека за своєю професійною підготовкою від ветеринарії, діагностувати практично не зможе — є можливість прогледіти серйозніші недуги.

Знову ж таки, як показує практика, до лікарів тварина потрапляє, не коли у собаки роз’їжджаються лапи, а вже за повного або часткового паралічу. У цій ситуації відновлювати рухливість кінцівок та забезпечувати нормальне існування тварини вкрай складно. З цієї причини приводьте до ветеринарних лікарів своїх вихованців своєчасно.

Профілактика.

Для того, щоб у собаки не роз’їжджалися ноги, необхідно проводити низку профілактичних заходів, які допоможуть уникнути перелічених вище недуг.

Травми.

Насамперед необхідно виключити отримання травм. Зрозуміло, що повністю виключити ризики неможливо, але уникати як мінімум вуличних бійок можна і потрібно.

Годування.

Правильно та повноцінно годуйте свого вихованця. Правильна та збалансована, різноманітна їжа сприяє зміцненню імунітету, м’язів, скелета.

Прогулянка.

Частіше вигулюйте собаку, причому не просто на повідку, а ґрунтовно, з можливістю гарно побігати, як кажуть, «розім’яти кісточки».

Вольєр.

Не тримайте пса в дуже тісному вольєрі — це однозначно буде шкодити його здоров’ю. І якщо у собаки тільки роз’їжджатися лапи почнуть, то ви ще легко відбудетеся.

Дбайте про своїх друзів, і вони принесуть чимало приємних і щасливих миттєвостей у ваш побут.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.