Що потрібно знати про розрив зв’язок собаки?

Зв’язки є щільними сполучними тканинами, які забезпечують рухливість суглобів. Як наслідок, розрив зв’язок у собак — явище не найрідкісніше, хоч і дуже неприємне. Однак при грамотному лікуванні наслідки мінімальні, тому впадати в паніку — не варто. Собаки, вони як діти, рухливі, активні, цікаві. І в цьому розрізі важливо розуміти, що механічні травми є неминучими.

Зовнішні фактори, що сприяють розриву зв’язок у собаки.

Варто відзначити, що дана проблема найчастіше актуальна для великих тварин, а також для цуценят, у яких ще до ладу не сформувався організм в цілому, і зв’язки зокрема.

Серед найбільш актуальних причин недуги варто виділити такі:

Механічні травми.

Які стають наслідком необережних рухів, падінь із висоти, стрибків, ударів, попадань під автомобільний транспорт тощо.

Ожиріння.

Собака намагається рухатися, але навантаження зростають багаторазово не тільки на внутрішні органи та суглоби, а й на зв’язки. Буквально один необережний рух і розрив зв’язок гарантований. Взагалі, зайва вага у тварин, як і у людей, — це справді серйозний фактор ризику у багатьох випадках. У своєму пориві побалувати улюбленця сім’ї, давши «шкідливий смаколик», ми самі шкодимо псам.

Аномалії будови.

Різного роду аномалії будови скелета. Вони можуть бути як уродженими, так і набутими. Зміна геометрії кісток внаслідок неправильного розвитку в утробі або травм, дистрофії, інших факторів призводить до нерівномірних навантажень на зв’язки песика.

Неправильне харчування.

Погіршує стан організму загалом. При цьому не винятком стає зв’язувальний апарат, самі фіброзні волокна втрачають свою еластичність та рухливість, міцність. В результаті при дефіциті певних вітамінів та мінеральних речовин розрив зв’язок у собаки трапляється набагато частіше. Різноманітне та збалансоване харчування ще нікому і ніколи не шкодило.

Деформація суглобів.

Підвищення ризику пошкодження зв’язкового апарату є найчастіше побічним ефектом інших хвороб — артриту, артрозу, рахіту та інших захворювань, що спричиняють деформацію суглобів.

Тренування.

Наднавантаження на непідготовлений організм — це причина розриву зв’язок у собаки, яка повністю лежить на совісті власника. Не можна інтенсивно, без попередньої підготовки, навантажувати вихованця різноманітними тренувальними процесами. Більш того, не кожна порода собак, здатна витримати постійні тренування.

Надання першої невідкладної допомоги.

При отриманні травми кваліфіковану допомогу нададуть лише у ветеринарній клініці. І вихованця необхідно туди доставити у максимально короткі терміни. Проте зробити це буквально одразу виходить далеко не завжди. Наприклад, лихо може статися десь на дачі, у поїздці.

З цієї причини на попередньому етапі необхідно допомогти своєму улюбленцю та надати першу допомогу. Зробити це необхідно і з тієї простої причини, що при розриві зв’язок собака сидіти на одному місці не буде, та й не розуміє вона сама, що лапа повинна бути у постійному спокою.

Дії господаря повинні бути такі:

• Постаратися заспокоїти собаку і укласти її у звичне положення. Зазвичай для цього достатньо команди «лежати».
• Добре, якщо є можливість прикласти до місця пошкодження лід, загорнутий у целофан, щоб не мочити шерсть.
• Зафіксувати ушкоджену лапу. При цьому важливо розуміти, що тварина тримає кінцівку саме в тому положенні, в якому вона відчуває найменшу біль та дискомфорт. У цьому положенні лапу фіксують. Не намагайтеся її випрямити чи, навпаки, зігнути.

І ще один важливий момент, про який багато власників собак банально забувають. У жодному разі, ні в якому разі з причин «гуманізму і співчуття» не давати при розриві зв’язок собакі знеболювальні. Це ви розумієте, що у тварини травма, і необхідно забезпечити максимально повний спокій кінцівки. За відсутності болю пес активно навантажуватиме лапу в цілому і на зв’язки зокрема. В результаті проблема ще більше посилиться.

Взагалі, розрив і розтягнення за симптоматикою можуть бути дуже схожими. Якщо власник підозрює і бачить щось негаразд із кінцівками у свого собаки, то не варто займатися якимось самолікуванням, прописувати самостійно ліки або сподіватися на «заживе як на собаці». Просто зверніться до ветеринара.

Насамкінець варто зазначити, що навіть повний розрив зв’язок у собаки — це ще не вирок. При грамотному та своєчасному лікуванні, при належному догляді з боку власника, за відсутності ускладнюючих факторів (на зразок похилого віку) рухливість та активність відновлюються повністю. А ваш улюбленець сім’ї знову стане веселим, життєрадісним та активним.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.