Сфінкс — порода кішок з «іншої планети».

Головна відмінна риса сфінкса — це відсутність хутра! Але ці кішки не повністю лисі. Їхнє тіло вкрите ніжним пушком, нагадуючи шкірку персика. У них немає ані вібрисів, ані повік. За формою голови нагадує породу девон-рекс. Очі у формі лимона глибоко посаджені. Кістяк дуже тонкий, але м’язи добре розвинені, а груди бочкоподібної форми. Лапи довгі та худі та виглядають клишоного через те, що груди мають бочкоподібну форму. Хвіст довгий, звужується до кінчика і твердий на дотик. Вони теплі та м’які на дотик, тому їх деколи порівнюють із замшевою грілкою. Шкіра зморшкувата на голові, корпусі й лапах, але має бути пружною в інших місцях. Пігментація чітко виділяється на шкірі сфінксів. Можливі всі варіанти забарвлення й малюнків.

Походження.

Безшерсті кішки відомі людству з давніх-давен; говорять, що їх утримували ще ацтеки. Сфінкс — це перша порода, яку розводили спеціально через відсутність хутра. Програма розведення почалась у 1966 році в Онтаріо, Канада, коли в домашньої кішки народилося безшерсте кошеня чоловічої статі. Проте більшість сфінксів, що існують сьогодні, походять від безшерстих кошенят, знайдених у Торонто в 1978 році.

Особистість.

Сфінкси досить товариські, пустотливі, люблять знаходитися в компанії людей та в центрі уваги. Ці кішки завжди зустрічають своїх господарів біля дверей і відразу починають «балакати». Вони надзвичайно розумні, грайливі та люблять обійми. Сфінкси — справжні чемпіони щодо муркотіння. Їм подобається спати разом з хазяїном під ковдрою. Температура їхнього тіла на градус чи два вища за звичайну для кішок температуру, тому, щоб компенсувати таку втрату тепла, у представників цієї породи вовчий апетит. Вони не мають належного захисту від негоди, і не слід залишати їх на холоді. Сфінкси не люблять сидіти на холодній підлозі, тому центральне опалення — ось запорука їхнього гарного настрою. Якщо така кішка виходитиме на подвір’я в сонячну погоду, її бліду шкіру потрібно захищати від сонця.

Здоров’я.

Ця порода схильна до проблем зі шкірою, зокрема — висипань та грибкових захворювань. Слід також потурбуватися щодо захисту сфінкса від сонячних опіків. Як і всіх котів, сфінксів корисно захищати від захворювань за допомогою вакцинації та щорічних ветеринарних оглядів.

Харчування.

Будь-яка кішка має власні унікальні уподобання щодо їжі, у кожної є певні улюблені продукти й ті, що їй не подобаються.  Коти — м’ясоїдні, і кожному з них потрібно отримувати з їжі набір із 41 визначеної поживної речовини. Співвідношення цих поживних речовин відрізняється залежно від віку, способу життя й загального стану здоров’я. Тому не дивно, що енергійному кошеняті потрібен інший баланс речовин у раціоні, ніж менш активному дорослому коту. Слід також пам’ятати: щоб підтримувати ідеальну фізичну форму кішки, їй необхідно давати належну кількість їжі, визначену згідно з рекомендаціями щодо годування. Також слід враховувати особисті смаки тварини щодо складу сухого чи вологого корму.

Грумінг.

Господарям слід ретельно доглядати за шкірою кішки породи сфінкс, щоб вона залишалася чистою і еластичною. Шкіра потребує купання й обтирання губкою щотижня, щоб усунути сальні виділення. Сальні виділення також необхідно регулярно вичищати з зовнішнього вуха, щоб запобігти вушній інфекції.

Найкращі породи кішок для дітей.

Хоча ця порода не є широко визнаною як одна з найкращих порід для дітей, усі кішки є різними, і за умови належного освоєння вона зможе жити з дітьми.

Особливості породи.

• Дотепні тварини, які полюбляють грати.
• Соціально залежна порода.
• Дуже галаслива кішка.
• Струнка й елегантна порода.
• Потребує грумінгу раз на тиждень.
• Гіпоалергенна порода.
• Порода, яка має жити лише в приміщенні.
• Може знадобитися деякий період освоєння, перш ніж жити з дітьми.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.