Серце кішки не для дирофіляріозу.

Дирофіляріоз — хвороба, що провокується паразитом-нематодом, що належить роду Dirofilariasis (з латинського перекладається як «зла, погана нитка»). З однієї лише назви даного паразита стає зрозуміло: він здатний заподіяти тварині істотну шкоду. Нематода вражає різні види ссавців, проте відомі також випадки зараження дирофіляріозом людини.

Пропонуємо ознайомитися з передумовами розвитку даного захворювання, його проявами та способами лікування.

Поширення хвороби.

Паразити, що локалізуються в серці тварини, найбільш поширені у південних містах США. Сьогодні захворювання все частіше зустрічається у Південній Америці, Європі, азіатських країнах (Японія, Корея), в Австралії та на Близькому Сході.

Дирофіляріоз — недуга, здатна розвинутися як у серцеву, так і підшкірну форми. Остання набула особливого поширення у країнах Середземномор’я.

Шляхи інфікування.

Яким чином вірус вражає домашню тварину? Дане захворювання, що викликається личинками першої стадії, може заразити кішку трансмісивним шляхом (через укус комахи-носія). У тілі комара, що переносить вірус, живуть личинки першої стадії, що мають мікроскопічні розміри. Згідно з проведеними дослідженнями, домашні кішки демонструють відносну стійкість до зараження. Тести показали, що один укус зараженої комахи не гарантує подальшого інфікування.

Не менш вагома причина того, що від дирофіляріозу кішки страждають нечасто, досить проста: комари, що переносять вірус, охочіше кусають собак. Однак слід враховувати, що у разі зараження кішка переносить захворювання набагато складніше. Імовірність летального результату при захворюванні кота на дирофіляріоз дуже велика.

Дирофіляріоз у кішок: симптоми та ознаки.

Якщо захворювання характеризується малою інвазією, воно може протікати практично непомітно для самої тварини та господарів. В інших випадках стандартна симптоматика така:

• швидка стомлюваність тварини;
• млявий стан;
• сонливість;
• втрата апетиту.

У котів дирофіляріоз може розвинутись як у хронічній, так і гострій формах. При особливо тяжкій клінічній картині хвороби (особливо при серцевому дирофіляріозі) нерідкі випадки смертельного результату.

Серцева форма вірусу.

Якщо паразит локалізувався в серці кішки, про це будуть говорити такі ознаки:

• хрипкий сухий кашель;
• дефіцит повітря при диханні;
• часта задишка;
• порушений серцевий ритм, шуми;
• набряклість лап.

Підшкірна форма вірусу.

Дана форма захворювання супроводжується появою на шкірі тваринного новоутворень у вигляді рухливих пухлин, що викликають сильний, нестерпний свербіж. Заражена кішка інтенсивно розчісує уражені ділянки шкіри, внаслідок чого покривається абсцесами та виразками. При особливо тяжкій клініці захворювання тварина може стрімко лисіти, а також постраждати від ураження нирок та печінки.

У деяких випадках дирофіляріоз завдає тяжкого удару по очах кішки. На органах зору з’являється невеликий горбок, що викликає сильний біль. Віко хворої тварини часто роздмуває настільки сильно, що перекриває собою все око. Про ускладнення дирофіляріозу можуть говорити сльозотеча, почервоніння слизових оболонок. Усе це є ознакою того, що черв’як «оселився» у очному яблуці.

Діагностика.

Для підтвердження захворювання у кішок тварину необхідно піддати комплексному дослідженню в умовах клініки. На сьогоднішній день проводяться наступні діагностичні заходи щодо виявлення дирофіляріозу:

Рентгенологічне дослідження.

Як правило, цей метод діагностики призначається для того, щоб встановити контроль за самопочуттям кішки та своєчасно відреагувати на можливі регресивні процеси в організмі. Такий метод дослідження не забезпечує абсолютної точності результатів, але загалом сприяє грамотному прийняттю рішення про виборі між медикаментозним та хірургічним лікуванням.

Серологічне обстеження.

Метод діагностики, представлений у вигляді тесту організму тварини на предмет знаходження в ньому антигенів статевозрілої особи дифілярії. При негативному результаті тесту ветеринар може гарантувати повну відсутність інвазії. На точність отриманих результатів прямо впливає наявність статевозрілих особин.

Ехокардіографічна діагностика.

Цей метод дослідження вважається найбільш передовим на поточний момент. З його допомогою вдається виявити захворювання на ранніх стадіях зараження. Комплексна діагностика серця тварини проводиться із застосуванням ультразвукової установки, що дозволяє обчислити можливі патології та наявність круглого хробака в серцево-судинній системі. На розсуд ветеринара, крім ехокардіографії можуть знадобитися супутні аналізи (крові, сечі, калу). Таким чином, фахівці можуть отримати найбільш повну картину захворювання та підібрати оптимальний курс лікування тварини.

Дірофіляріоз у кішок: лікування.

Серцева форма.

Один із стандартних методів боротьби із захворюванням у собак — лікування меларсоміном дигідрохлориду, вкрай не рекомендований щодо кішок. Також ветеринари забороняють використовувати у лікуванні котячого дирофіляріозу препарати, що знищують мікрофілярії у крові. Науково не підтверджено безпеку та ефективність проти даного захворювання доксицикліну та івермектину — препаратів, покликаних знищувати бактерій-супровідників паразиту.

У зв’язку з цим за відсутності вираженої симптоматики захворювання тварини краще спостерігати, ніж лікувати. Відносно безпечним та допустимим визнається лише симптоматична терапія дирофіляріозу у кішок.

До загальних методів боротьби із захворюванням відносять:

• лікування із застосуванням кортикостероїдних препаратів (наприклад, преднізолону). Цей спосіб забезпечує усунення у тварини таких симптомів як задишка, свист при диханні, сухий кашель.
• лікування лейкотрієнами може призвести до значного скорочення негативних ризиків, що викликаються смертю статевозрілих паразитів;
• при спостереженні у кішки симптомів тромбоемболії легеневої артерії може виникнути потреба у використанні кисню та препаратів, дія яких спрямована на розширення бронхів. Ветеринари вважають за краще призначати в таких випадках бронхолітики, амінофілін, теофілін.

Шкірна форма.

Вражаюче, але в наукових працях та медичній літературі про шкірну форму даного захворювання сказано мало. Зате можна керуватися рекомендаціями щодо кращого методу лікування. Так, деякі дослідники вказують на ефективність лікування, в основі якого лежить поступове знищення мікробів Mycoplasma haemofelis. Для цього курсу терапії ветеринари призначають антибіотик Ронаксан у необхідному дозуванні (визначається залежно від стану тварини). Стандартний курс терапії триває 20 днів, після чого застосовується імітицид (вводиться внутрішньом’язово протягом 10 днів). Наведена схема лікування є дуже дорогою, насамперед через високу вартість імітициду.

Профілактика.

Не секрет, що будь-яке захворювання набагато простіше попередити, ніж боротися з ним. Особливо це стосується таких складних і «капризних» вірусів, як котячий дирофіляріоз. Захистити тварину від зараження на 100% дуже складно, проте фахівці наводять перелік базових рекомендацій щодо профілактики захворювання:

• Найважливіше — не лінуватися і показувати вихованця ветеринару не рідше двох разів на рік. Особливо це правило актуально щодо жителів ендемічних регіонів. Таким чином, ви зможете захистити улюбленця від зараження, або «арештувати» захворювання на ранній стадії розвитку.
• Найкращий спосіб захисту тварин від паразитуючого хробака — обмеження його взаємодії з іншими тваринами та комахами. Не хочете, щоб ваша кішка хворіла на дирофіляріоз? Оберігайте її від дворових котів, бліх та комарів за допомогою спеціальних спреїв, крапель та нашийника.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.