Позбавляємося вестибулярного синдрому у собак.

Завжди приємно спостерігати, як ваш улюблений пес носиться по лужку, радісно виляючи хвостом і стрибаючи через перепони. Здоровий вихованець — щасливий господар. Але часто так трапляється, що координація рухів серйозно порушується. І виною тому стає вестибулярний синдром у собак. За нього відбувається порушення балансу тіла, ходи, виявляються неврологічні відхилення від норм.

Варто відразу зазначити, що в переважній більшості випадків подібні проблеми проявляються у тварин похилого віку, втім, як і у людей. І лікувати хворобу в даному випадку марно — можна лише певною мірою нівелювати її прояв, домагаючись серйозних рецесій. У цуценят та молодих собак дана патологія проявляється рідше, але й лікується вона швидше, простіше.

Трохи про різноманітність вестибулярного синдрому у собак.

Як зазначалося, причиною недуги стає порушення у працездатності нервової системи. Від локалізації прийнято виділяти дві форми патології:

Периферична.

Перший випадок простіший і менш складний у лікуванні. Фізіологічно суть у тому, що у тварини спостерігається порушення взаємозв’язку периферійної нервової системи та внутрішнього вуха, де, як відомо, розміщується головний «балансувальник» організму.

Центральна.

При ураженнях центральної нервової системи хвороба протікає складніше та часто пов’язана з високими ризиками смертельного результату. На жаль, саме ця форма вестибулярного синдрому найчастіше зустрічається у тварин взагалі, і собак зокрема.

До речі, це дуже важливе знати. Різкий прояв цієї хвороби з візуальної симптоматики схоже на інсульт. 

З боку поведінка собаки виглядає дуже смішно — він втрачає просторову орієнтацію, торкається мордою в предмети, пересувається як п’яний. Проте, повірте, тут уже не до сміху. 

І в першому (з ураженням нервової системи), і в другому (з інсультом) випадку йдеться не просто про години, буквально про хвилини. Моментально везіть свого улюбленця до ветеринарної клініки. А якщо ні, то в 99% випадків ви його втратите.

Про каталізаторів розвитку хвороби.

Як і в переважній більшості випадків недуга проявляється завдяки одному або декільком провокуючим факторам. У випадку з вестибулярним синдромом у собак це може бути:

Запалення.

Які активно протікають у середньому та внутрішньому вусі. Найчастіше менш уважні господарі про це навіть і не здогадуються.

Черепно-мозкові травми.

Найчастіший стимулюючий розвиток вестибулярного синдрому у собак фактор. Ми часом навіть не здогадуємося, які травми отримує собака, особливо в тому випадку, якщо вона гуляє самостійно, скажімо, десь на дачі, в невеликих населених пунктах, де вигул собак частенько відрізняється від великих міст.

Механічні пошкодження.

Знову ж таки, механічні пошкодження, які неминучі при неправильному чищенні вух у тварин. У мережі Інтернет достатньо різноманітної інформації з цього приводу. Раніше, ми вже підготували корисну статтю, яка допоможе правильно доглядати за вухами собаки. Проте не зайвою буде і консультація з фахівцем — ветеринаром, благо сумлінні та люблячі власники домашніх вихованців періодично з ними перетинаються.

Побічні захворювання.

Часто недуга проявляється як побічний ефект інших захворювань (часто буває після або під час менінгоенцефоліту), появи новоутворень, поліпів і так далі.

Ліки.

Прийом лікарських засобів. Багато людей думають приблизно так: «Нехай трохи поп’є таблетки, щоб закріпити ефект, адже їх виписав ветеринарний лікар». Проте він їх прописав для певного курсу лікування, решта — самолікування, що загрожує серйозними наслідками, у тому числі й такими.

Хвороба може розвинутись і без явних причин, наприклад, мати вроджений, генетичний характер або стати наслідком вікових змін у літніх псів. У цьому випадку запобігти подіям неможливо, необхідно тільки максимально полегшити життя песика.

Симптоматика.

Як ми вже зазначали вище, симптоми вестибулярного синдрому у собаки можуть бути схожі або навіть ідентичні до інших серйозних захворювань. Тому завжди необхідно бути на варті здоров’я свого улюбленця. То що може говорити про розвиток саме цієї хвороби у «члена сім’ї»?

• Визначальним симптомом є порушення просторової орієнтації. За найменших її ознак обов’язково зверніться за консультацією до фахівців. Як і за будь-яких недуг на ранніх стадіях справлятися з проблемою набагато легше. До речі, постійно або періодично нахилена голова, обертання навколо осі, спотикання — це не прагнення пса пограти з оточуючими, а ознака біди, що насувається.
• Якщо ви бачите посмикування очей, як при нервовому тику, так званий вертикальний ністагм, це також може бути (і в переважній більшості випадків саме так і є) периферичний синдром у собак.
• Рясне слиновиділення може бути ознакою багатьох хвороб або навіть певного дискомфорту у вихованця. Але разом з іншими симптомами це має завжди насторожувати.
• Те саме можна сказати, мабуть, і про рвотні рефлекси.

Лікування залежно від причин виникнення, ступеня розвитку та стану пацієнта призначає виключно лікар. Якщо периферійний синдром розвивається на тлі інших захворювань і є побічним ефектом, то спочатку або паралельно усувається причина.

У багатьох випадках (вікових та вроджених) лікування неможливе на сьогоднішній день — застосовуються медикаментозна терапія для полегшення перебігу хвороби. І найголовніше, не займайтеся самолікуванням, це з високою ймовірністю приведе до летального результату.

Профілактика.

Найголовніше, якщо хвороба проявила себе, господареві необхідно чітко дотримуватися всіх рекомендацій ветеринара, не переривати процес лікування навіть у тих випадках, коли собака візуально почувається чудово — рецидиви можливі будь-якої миті.

У якості профілактики рекомендується:

• повноцінно та різноманітно годувати вихованця;
• регулярність та повнота прогулянок — запорука здоров’я, як і фізична активність;
• щеплення та ветеринарні огляди ніхто не скасовував;
• при чищенні вух застосовувати всі запобіжні заходи, використовувати тільки рекомендовані технології;
• повністю лікувати всі запальні та інфекційні процеси, що виникають, а не просто їх заліковувати.

Таким чином, вестибулярний синдром у собак — це дуже серйозне захворювання, і «жартувати» з ним не можна. Будьте уважні до своїх вихованців, і вони, не сумнівайтеся, дадуть у відповідь вам свою безмежну любов.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.