Панкреатит у собак — тяжке захворювання.

Необізнані люди вважають, що шлунково-кишковий тракт у собаки стійкіший до захворювань, ніж у людини. Це докорінно невірна думка. Панкреатит у собак, або запалення екзокринної частини підшлункової залози — часта патологія.

Роль підшлункової залози собаки.

У псових цей орган формою нагадує бумеранг. Головна частина — центральний відділ, або тіло залози — пов’язаний протоками та кровоносними судинами зі шлунком та 12-палою кишкою.

У середньому довжина органу варіюється в межах 20-35 см, ширина — 1,5-4,8 см, товщина — 0,3-1 см. Вага становить 0,2-0,35% маси тіла тварини, але значення цього органу не таке мізерне. Залоза виконує дві архіважливі функції:

1. Екзокрину: виробляє панкреатичний сік, за допомогою якого організм перетравлює їжу. У ньому містяться 3 головні ферменти, які розщеплюють білок, жири та вуглеводи: протеазу, ліпазу та амілазу. За екзокринну функцію відповідають 95% залозних тканин.
2. Ендокринну: продукує інсулін, який регулює рівень цукру на крові. Порушення цієї функції призводить до розвитку цукрового діабету.

Через нестачу ферментів організм недоотримує поживні речовини, через що страждають інші органи — у цьому полягає небезпека панкреатиту.

Чому розвивається панкреатит у собак?

Під дією дратівливих факторів у підшлунковій залозі розвивається запальний процес, ферменти перестають надходити в 12-палу кишку. При цьому ензими залишаються в залозі та роз’їдають її тканини. В результаті орган поступово руйнується, і в кров надходять токсини, викликаючи патології в інших органах. Насамперед страждає печінка, нирки, центральна нервова система.

Розрізняють два види захворювання. Гострий панкреатит виникає внаслідок впливу зовнішніх факторів (первинний) або як наслідок інших патологій (вторинний). Після усунення причин, зміни в органі оборотні.

Хронічний панкреатит виникає через відсутність лікування протягом тривалого часу. У тканинах органа відбуваються незворотні зміни: некроз, фіброз, дистрофія та ін.

Причини панкреатиту:

• Зовнішні
• Внутрішні
• Харчові отруєння
• Вроджені аномалії залози
• Отруєння токсичними сполуками
• Інфекційні хвороби (чумка, лептоспіроз, ентерит)
• Корми з консервантами та іншими хімічними добавками
• Хірургічні операції на ШКТ
• Зіпсовані продукти
• Патології печінки та жовчного міхура
• Різка зміна раціону
• Вік старше 7 років
• Деякі медичні препарати (тетрацикліни, сульфаніламіди, фуросемід та ін.)
• Порушення обміну жирів, гіперкальціємія, рефлюкс жовчі, закупорка проток.
• Генетична схильність та породна приналежність — ще 1 фактор. За деякими дослідженнями, частіше хворіють метиси та представники маленьких і середніх порід.

Незважаючи на значний перелік провокуючих факторів, на практиці етіологія захворювання частіше залишається нез’ясованою, тому панкреатин отримує приставку «ідіопатичний».

Клінічна картина.

Симптоми патології мають неспецифічний характер. Для гострого панкреатиту характерні такі ознаки:

• нудота;
• блювання (навіть після води);
• сухість шкіри та слизових внаслідок зневоднення;
• слабкість;
• абдомінальний біль під час або відразу після їди;
• пожовтіння слизових;
• підвищення температури та почастішання серцебиття.

При хронічній формі, на першому місці стоять розлади ШКТ (шлунково-кишкового тракту), тоді як біль у животі спостерігаються рідко. Характерна також повільність, втома, сонливість, тремтіння кінцівок. Черевна стінка напружена. Фекалії набувають смердючого запаху, в них містяться залишки неперетравленої їжі, слиз. Вихованець втрачає у вазі, навіть якщо апетит зберігається. Хронічний панкреатит часто протікає безсимптомно і коли ознаки патології стають явними, допомогти тварині вже буває неможливо.

Важливо! Перше, що вказує на панкреатит, це поведінка та темперамент вихованця: життєрадісність змінюється апатією, рухливість — млявістю, здоровий апетит — байдужістю до їжі.

Під час прогулянок пес уникає різких рухів, замість бігу віддає перевагу спокійній ходьбі. Вихованець безцільно тиняється по квартирі, намагаючись знайти місце, де йому було б комфортно.

Діагностика.

Патологія діагностується складно через вигнуту форму органу. У домашніх умовах поставити діагноз неможливо. При перших ознаках порушення травлення, що супроводжуються зміною поведінки, необхідно негайно звертатися до ветеринару. Хазяїна також має насторожити болюча, іноді з виттям, реакція пса при легкому натисканні на живіт у ділянці підребер’я. Не можна сподіватися, що стан собаки покращиться сам собою, як це трапляється при хронічному запаленні, коли напади загострення чергуються з періодами ремісії. Пізніше звернення до лікаря часто закінчується смертю тварини.

До речі! Панкреатит — це таємний вбивця, якого найчастіше виявляють, коли вже порушено роботу інших внутрішніх органів. Власники собак часто звертаються за професійною допомогою, коли патологія в занедбаному стані або прийняла хронічний перебіг.

Для постановки діагнозу проводяться дослідження калу, сечі, аналізи крові: загальний, біохімічний та електролітний баланс. Для оцінки стану залозистих тканин призначаються такі інструментальні дослідження:

• УЗД (ультрасонографія) органів ШКТ;
• рентгенографія залози та 12-палої кишки з використанням контрастної речовини;
• біопсія залозистих тканин;
• ендоскопічне дослідження за допомогою відеокамери, яка вводиться через розріз м’яких тканин.

УЗД — найрезультативніше обстеження, за допомогою якого захворювання виявляється у 70% випадків. КТ є менш продуктивною процедурою, тому псам не призначається, враховуючи, що пацієнта потрібно вводити в медикаментозний сон.

Не завжди у собак спостерігаються абдомінальні болі або кишкові розлади, тому при постановці діагнозу анамнез та огляд тварини зіставляється з результатами лабораторних та інструментальних досліджень. Статистика розтину показує, що собаки хворіють на хронічний панкреатит частіше, ніж ставиться діагноз.

Всебічне обстеження потрібне як для постановки діагнозу, так й щоб виключити інші захворювання з подібними симптомами: холецистит, непрохідність кишечника, виразкова хвороба, онкологія.

Лікування панкреатиту.

Лікування починається з 1-2-добового голодування, щоб усунути напади болю і дати відпочинок залозі від вироблення ензимів. Медикаментозна терапія підбирається лікарем окремо для кожного чотирилапого пацієнта. Залежно від стану хворого, призначаються такі групи лікарських препаратів:

• знеболювальні;
• сечогінні;
• протизапальні;
• антибіотики;
• вітаміни;
• імуномодулятори;
• протиблювотні препарати.

У важких випадках ставлять внутрішньовенні крапельниці для відновлення водно-електролітного балансу, переливають кров. При недостатньому виробленні панкреатичного секрету використовуються препарати з ферментами, що покращують травлення. Щоб зупинити перетравлення залозної тканини власними ензимами, призначаються антиферментні препарати, які мають протизапальну дію.

При лікуванні гострого панкреатиту ставиться за мету усунути причину, що спричинила захворювання. При хронічному перебігу можливі ускладнення: некроз, абсцес, обструкція проток, виразка, новоутворення. У 80% випадків вони призводять до смерті. Для порятунку тварини потрібне оперативне лікування.

Крім терапії важливі дієта та дозування фізичних навантажень.

Харчування при панкреатиті.

Після 1-2 денного голодування, годування обмежується, щоб не перевантажити систему травлення. Харчування в перші дні — легкі супи та каші на воді. Дозволяється використовувати такі крупи: гречану, вівсяну, манну, нешліфований рис, корисний гарбуз. З 3-го дня вводять знежирені кисломолочні продукти, варять каші на молоці. Благотворно діє на травлення спеціальний гранульований корм, призначений при захворюваннях ШКТ.

Заборонено годування бобовими, пшоняною, кукурудзяною, ячною кашами. Не можна вводити до раціону:

• капусту;
• будь-яку зелень;
• фрукти та овочі без термічної обробки;
• жирне м’ясо;
• гостру та смажену їжу;
• солодощі.

У період лікування та відновлення собаку не можна перегодовувати, тому їжу дають малими порціями 5-6 разів на день. Зазначений раціон призначається довічно, якщо захворювання перейшло у хронічну форму.

Профілактика.

Основна профілактика захворювань органів ШКТ — правильне харчування, збалансоване за жирами та вуглеводами. Пестити собаку консервами або ласощами зі столу господарів — тільки шкодити її здоров’ю. Дешеві сухі корми в майбутньому також відгукнуться на порушення травлення.

М’ясо складає до 40% раціону. Рекомендовані сорти — яловичина, кролятина, качка, курка, але якщо на неї немає алергії, корисні субпродукти. На форумах собаківників наводяться суперечливі думки щодо питання — сирі чи варені тваринні протеїни потрібні собаці. Відповідь одна: шлунок псових пристосований для травлення м’яса. Досвідчені собаківники з метою знезараження продукту попередньо його заморожують на 2-3 дні.

Фізичні навантаження обмежують лише за загострення панкреатиту. Здорові собаки повинні багато рухатись, щоб не виникло ожиріння. Ми також рекомендуємо ознайомитись з попередньою нашою статтею: «Чому у собаки бурчить у животі і як їй допомогти?». А ще, ми підготували нову корисну статтю, яка допоможе у лікуванні собаки з діагнозом панкреатит.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.