Глаукома у кішок: як швидко вилікувати?

Дане захворювання сприяє стрімкому підвищенню внутрішньоочного тиску до критичних позначок, а також збільшення розмірів очного яблука. У міру розвитку глаукоми, рідина чинить тиск на зоровий нерв, що призводить до його ушкодження. Як правило, такого роду пошкодження носить незворотний характер, результатом чого є повна або часткова втрата зору. Захворювання здатне вражати як одне око, так і обидва. Говорячи про форму хвороби, що набувається, слід докладніше зупинитися на можливих причинах її розвитку.

Ця форма захворювання зазвичай викликана:

• віковими змінами (старістю);
• хронічні очні хвороби;
• наявністю серйозних пошкоджень очей, які не зазнавали кваліфікованого лікування;
• хворобами загального характеру (цукровим діабетом, ожирінням);
• частими стресами;
• тривалим прийомом антигістамінних і стероїдних препаратів;
• генетичною схильністю (наприклад, кішки східної та сіамської порід схильні до глаукоми та інших захворювань очей).

Значно відрізняється від первинної форми захворювання що провокується закупорюванням або зарощуванням відвідного каналу.

Класифікація глаукоми.

Глаукома у кота — хвороба, здатна виявлятися зовсім по-різному. Картина хвороби та її ознаки безпосередньо залежать від форми глаукоми: вроджена (первинна) — зазвичай від неї страждають кішки сіамської породи, бірманці та перси. Ця форма хвороби особливо небезпечна, оскільки здатна вразити обидва ока одночасно. Набута — форма глаукоми, що характеризується одностороннім ураженням ока. На сьогодні є найпоширенішою.

У зв’язку зі специфікою захворювання, глаукома у кошеня — явище нерідке. Вроджена патологія зазвичай є результатом внутрішньоутробного порушення відтоку очної рідини. Такий результат обумовлений наявністю серйозних захворювань у вагітної кішки. Вторинна форма хвороби може мати додаткові джерела розвитку, крім перерахованих вище. До таких ветеринари відносять запальні процеси, що протікають у передній камері ока (уевіт).

До інших причин розвитку набутої глаукоми у кішок слід віднести:

• травми кришталика;
• очні новоутворення;
• захворювання рогівки;
• хронічні гнійні хвороби очей;
• ушкодження механічного, хімічного, термічного характеру;
• крововилив у передню очну камеру.

Глаукома у кішок: симптоми та характерні ознаки.

Одна із складностей даного захворювання полягає у її скритності (прихованому розвитку) на початковому етапі розвитку.

Як правило, виявити глаукому у кішки на ранній стадії практично неможливо. Найчастіше проблема виявляється випадково, або з розвитком патології. Видимі прояви глаукоми у кішок можна помітити в період, коли одне або обидва ока стають каламутними. У випадку з віковими вихованцями, «каламутне око» не завжди є характерною ознакою даного захворювання. Куди найбільш значним симптомом глаукоми є різниця у розмірах очей, видима під час розгляду профілю тварини.

До перших значних проявів котячої глаукоми фахівці відносять помутніння очного кришталика, втрату природного блиску очей. У міру ускладнення хвороби можуть спостерігатися такі симптоми:

• біль навіть за легкого дотику до ока;
• стрімке погіршення зору, помітне за загальмованою та невпевненою поведінкою кішки;
• втрата колишньої активності та рухливості у тварин.

При глаукомі офтальмологічна діагностика показує атрофію зорового нерва, помутніння рогівки, розширення зіниці та втрату останнім — реакцію світло. Також глаукому можна виявити за допомогою очних крапель: уражена хворобою зіниця не звузиться при контакті з краплями. На стадії хронізації глаукоми очне яблуко збільшено наскільки, що перешкоджає повному змиканню повік.

В результаті рогівка висушується та сильно запалюється. Цей патологічний стан називається гідрофтальмом (очна водянка). До його характерних ознак відносять:

• нездатність зімкнути повіки;
• сильне збільшення розміру очей;
• підвищену чутливість та болючість очного яблука;
• розчинення склоподібного тіла;
• поступове зниження гостроти зору.

Як діагностувати глаукому у кішки?

Постановка точного діагнозу можлива лише після повного обстеження тварини ветеринаром. Для виявлення підвищеного внутрішньоочного тиску лікар використовує спеціальний прилад (тонометр). Критичні значення внутрішньоочного тиску у поєднанні з характерною хворобі симптоматикою є вагомою основою для діагностування глаукоми. Однак постановка діагнозу та вимірювання внутрішньоочного тиску служать лише початком діагностичних заходів.

Якщо виявлено вторинну глаукому у кота, як лікувати її?

При вторинному характері хвороби насамперед необхідно шукати її джерело. Щоб виявити причину розвитку захворювання, фахівці мають провести комплексне обстеження кішки. Грунтуючись на отриманих результатах, лікарі вживатимуть заходів для збереження зору або підвищення комфорту тварини (при неможливості відновлення зору). Завдяки сучасним технологіям, виявлення глаукоми на початковій стадії розвитку все ж таки можливе. Для цього необхідний вимірювальний прилад тонометр.

Якщо за результатами діагностики тонометр видасть навіть несуттєве перевищення норми внутрішньоочного тиску, це можна вважати приводом для підозри ранньої глаукоми. Надалі кішка обстежується за допомогою іншого приладу — гоніоскопа. Він необхідний для детального огляду ветеринаром внутрішнього стану очного яблука та виявлення ступеня зорового нерва.

Чи можна повністю вилікувати глаукому?

Незважаючи на високу ефективність лікувальних методик, глаукома залишається невиліковною патологією.

При цьому важливо пам’ятати, що своєчасне звернення до кваліфікованого фахівця може забезпечити:

• значне пом’якшення симптоматики;
• зниження больового синдрому;
• усунення більшості клінічних проявів хвороби.

З цією метою ветеринари призначають краплі пілокарпін (Pilocarpin): цей засіб призначений для забезпечення хворій тварині максимально комфортного рівня життя. Краплі призначаються лише ветеринаром за результатами комплексного обстеження вихованця!

Клінічні процедури.

Сучасні клініки пропонують широкий спектр діагностичних заходів, спрямованих на виявлення глаукоми у котів.

Серед найпоширеніших:

• обстеження щілинною лампою;
• замір внутрішньоочного тиску;
• офтальмоскопія;
• ультразвукове дослідження ока.

Глаукома у кішки.

Першорядне завдання при лікуванні даного захворювання — максимально знизити внутрішньоочний тиск, тим самим покращити самопочуття кішки. Крім того, такий підхід підвищує шанси на збереження зору. Стандартний план лікування включає препарати, дія яких спрямована на зниження внутрішньоочного тиску, корекцію загальних клінічних проявів хвороби. Також передбачена профілактика ускладнень патології, яка полягає у лікуванні переднього уевіта, операціях на уражений глаукомою кришталик. Якщо око постраждало настільки, що його корекція не можлива, для усунення больового синдрому його необхідно видалити. В іншому випадку тварина страждатиме від зростаючого внутрішньоочного тиску і сильного больового синдрому.

До препаратів, здатних ефективно знизити внутрішньоочний тиск, ветеринари відносять:

1. Очні краплі (збільшують відтік очної рідини);
2. Засоби, що забезпечують зниження кількості внутрішньоочної рідини, що виробляється;
3. Препарати, дія яких спрямована на звуження зіниці;
4. Знеболюючі ліки, що нормалізують нервову провідність;
5. Очні краплі з вітамінами, що сприяють відновленню зорової функції;
6. Діуретики, що знижують внутрішньоочний тиск за допомогою активізації діяльності сечовидільної системи;
7. Антибіотики;
8. Кортикостероїдні засоби.

Важливо! У рамках лікування глаукоми господарям необхідно уважно стежити за кількістю споживаної кішкою води. Тварина не повинна отримувати надто багато пиття, тому що надлишки води зведуть ефект від призначеного лікування до мінімуму.

Профілактика глаукоми.

У зв’язку зі складністю виявлення захворювання на ранній стадії розвитку, рекомендується піддавати вихованця регулярним офтальмологічним оглядам (оптимальна частота діагностики визначається залежно від віку та породи вихованця). Крім профілактичних оглядів тварині для збереження зору необхідний ретельний щоденний догляд, збалансоване харчування та підтримання активного способу життя.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.