Гентаміцин для собак: показання до застосування та дозування.

Гентаміцин (gentamicin) — речовина, яка відноситься до групи антибіотиків. Має широкий спектр дії і застосовується при лікуванні бактеріальних інфекцій. Препарат випускається у кількох формах, найпоширенішою є розчин для ін’єкцій. Гентаміцин для собак може призначити ветеринар, якщо доведено наявність мікроорганізмів, чутливих до компонента.

Що таке гентаміцин?

Речовина відноситься до антибіотиків широкого спектру. Вона проникає через мембрану мікроорганізмів та гальмує виробництво білка, зупиняючи розмноження. Застосування ефективне проти аеробних грамнегативних бактерій, а також деяких грампозитивних коків:

• Proteus spp.;
• Salmonella spp.;
• Shigella spp.;
• Staphylococcus spp.

Засіб не використовується для боротьби з вірусами чи грибковими інфекціями. Тому перед застосуванням важливо точно визначити тип збудника. В іншому випадку терапія не дасть ефекту навіть при дотриманні правильного дозування та інструкції до препарату.

Показання до застосування.

У випадку із собаками антибіотик найчастіше призначають при лікуванні наступних захворювань:

• Інфекції шлунково-кишкового тракту. Якщо виявлено збудник грамнегативної флори, препарат демонструє високу ефективність.
• Респіраторні захворювання (зокрема бронхіт, пневмонія).
• Інфекційні захворювання урологічного та гінекологічного характеру (цистит, ендометрит та інше).
• Інфекції черевної порожнини (у тому числі перитоніт), центральної нервової системи (менінгіт), а також сепсис.
• Зараження, спричинені пораненнями, опіками.
• Інфекційні процеси, що зачіпають кістки та суглоби (остеомієліт та інші).
• Зараження м’яких тканин та шкіри.
• Отит бактеріального характеру.

Гентаміцин демонструє відмінні результати при лікуванні первинних та вторинних інфекцій.

Форми випуску.

Основна форма гентаміцину, яка використовується при лікуванні собак — розчин для внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення. Діюча речовина представлена ​​у дозуванні 4%, 8% або 10%.

Інструкція передбачає застосування лікарського засобу як антибіотик широкого спектра при інфекційних захворюваннях.

Додатково можуть призначити препарат у формі крапель, якщо собака хворіє на отит. Після діагностування бактеріального характеру хвороби та встановлення збудника призначають вушні краплі. Засіб має протизапальну дію, зменшує больові відчуття, знімає свербіж.

Наступна форма гентаміцину — краплі для очей. Їх призначають при інфекціях бактеріального характеру, зокрема при кон’юнктивіті. Потрапляючи на слизові оболонки, речовина знімає почервоніння, зменшує хворобливі відчуття, сльозотечу. Залежно від препарату, потрібна 1 крапля у кожне око, якщо собака важить менше 10 кг.

Мазь на основі гентаміцину в більшості випадків використовується при первинних та вторинних інфекціях шкіри та м’яких тканин. Може призначатися при травмах та опіках. Мазь застосовують зовнішньо. Дозування визначається лікарем. До списку показань до застосування мазі включають:

• дерматити, спровоковані бактеріальною інфекцією;
• екземи;
• деякі грибкові ураження;
• дерматити, що виникли як реакція на інфекцію, укус комахи.

Чи застосовується гентаміцин для собак?

Якщо для лікування тварини можна призначити спеціалізовані медикаменти, ветеринари віддадуть перевагу їм. Хоча деякі препарати призначені для людей, можна використовувати для собак. Більшість антибіотиків виробляють спеціально для тварин, проте гентаміцин активно застосовується у ветеринарії.

Діюча речовина була виділена кілька десятиліть тому, але при правильному дозуванні та дотриманні інструкції є не менш ефективною, ніж більш сучасні препарати.

Якщо собака хворіє, та підтверджено наявність мікроорганізмів, чутливих до активного компонента, ветеринар може призначити антибіотик. Застосування обґрунтовано, коли дотримується прописане лікарем дозування. Перевищення дози загрожує побічними явищами. Відсутність ефекту можлива, якщо призначення гентаміцину відбулося без бактеріального посіву.

Схема застосування.

Щоб собака одужала, важливо точно дотримуватись інструкції, прикладеної виробником. При призначенні гентаміцину ветеринар повинен визначити дозу антибіотика, необхідну у конкретному випадку. Укол роблять відповідно до запропонованого дозування.

Інструкція різних виробників містить різні дози. Наприклад, у схемі використання 8% розчину дозування становить 4 мг активної речовини на 1 кг тіла собаки. Колоти укол потрібно обсягом 0.5 мл на 10 кг. Щоб не було передозування, слід зважити тварину.

В інструкції передбачено розведення складу фізрозчином у випадках коли собака важить менше 2 кг. Гентаміцин вводять двічі на добу. Інтервал між уколами має становити 12 годин. Наступного дня дозу знижують у 2 рази (колють лише 1 укол).

Інструкція виробників 4%-го складу містить інше дозування. Доза також розраховується, виходячи з ваги собаки. Проте в інструкції вона не 4, а 2.5 мг на один кілограм. Колоти укол потрібно також двічі на добу.

Якщо йдеться про щенят, лікар зменшує дозу (приблизно в 2 рази, залежно від ваги). Тривалість лікування визначає ветеринар, проте воно триває щонайменше 3 днів. Інакше уколи будуть неефективними.

Колють антибіотики зазвичай не більше 5 діб. Не можна пропускати укол, оскільки тоді мікроорганізми виживають і можуть утворитися нові штами.

Побічні ефекти від прийому гентаміцину.

Якщо було дотримано дозування та не порушено інструкцію, то застосування гентаміцину не повинно призводити до побічних явищ. Однак у ряді випадків уколи провокують алергічні реакції. Зазвичай, на це впливає не доза, а індивідуальна непереносимість компонентів. При алергії виписують антигістамінні засоби.

Передозування антибіотика спричиняє порушення функцій центральної нервової системи. Найчастіше воно виникає, якщо уколи колють більше 5-7 днів. При цьому виникають такі ознаки:

• порушення роботи нирок;
• погіршення слуху;
• поява вестибулярних розладів;
• прояви токсичного отруєння.

При появі симптомів непереносимості гентаміцину слід припинити колоти препарат. Уколи скасовують, а тварину відвозять до ветеринара. Лікар призначить медикаменти, які знімають симптоми.

Протипоказання до застосування.

Антибактеріальний розчин не можна використовувати у таких випадках:

• собака вагітна;
• підвищена чутливість до компонентів та схильність до алергічних реакцій (можливе використання з обережністю);
• порушення у роботі нирок;
• організм зневоднений;
• спостерігаються збої у діяльності слухового чи вестибулярного апаратів.

Запобіжні заходи.

При використанні гентаміцину важливо виявляти обережність, оскільки речовина при порушенні правил прийому може спричинити серйозні ускладнення. Препарат колють не більше тижня, інакше можливе передозування. Самостійно продовжувати курс лікування не можна. Це може зробити лише лікар.

Виражені токсичні прояви, з якими стикаються власники тварин, здебільшого пов’язані з недотриманням запобіжних заходів. Проблеми виникали з вихованцями, у яких спостерігалися порушення функцій нирок.

Не можна давати тварині антибіотик, якщо одночасно призначено прийом ото- або нефротоксичних препаратів, діуретиків, міорелаксантів. Спільний прийом з іншими антибактеріальними засобами також неможливий, оскільки може спровокувати гостру ниркову або печінкову недостатність. Не допускається одночасне призначення вітамінів групи B.

При виношуванні потомства антибіотик протипоказаний, оскільки проникає через плаценту та викликає порушення формування плода.

Гентаміцин у ветеринарії використовують у формі розчинів, крапель, мазі. Антибактеріальний препарат призначають тваринам при первинних та вторинних бактеріальних інфекціях, якщо посів визначив патоген. За дотриманням правил ризик зіткнутися з ускладненнями та побічними ефектами буде мінімальним.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.