Заворот шлунку / шлунка — це захворювання, яке найчастіше зустрічається у собак великих порід і пов’язане з розширенням і поворотом шлунка навколо своєї осі, яке за відсутності екстреної ветеринарної допомоги нерідко призводить до смерті.

Класифікація

Слід мати на увазі, що крім власне завороту може спостерігатися гостре розширення шлунка, але у собак, як правило, воно завжди призводить до наступного завороту (у 90% випадків). Заворот же може бути як наслідком розширення, так і його причиною — тому розрізняють два типи розвитку патологічного стану — гостре розширення шлунка, що призводить до завороту, і заворот шлунка, що / який є причиною гострого розширення.

Етіологія

Точні причини виникнення завороту шлунка у собак досі невідомі, незважаючи на те, що у всьому світі проводяться широкомасштабні дослідження для їх виявлення. Сприятливими до розвитку цього стану факторами є такі:

• Приналежність собаки до однієї з великих або гігантських порід (особливо часто заворот шлунка трапляється у східноєвропейських, німецьких вівчарок, догів, сенбернарів);
• Годування об’ємними кормами (овочі, каші), а також швидке поїдання їжі із заковтуванням повітря, яке найбільш характерне для неспокійних та нервових собак;
• Рухова активність після споживання великої кількості корму.

Але, незважаючи на те, що існують викладені вище сприятливі фактори, заворот шлунка може статися у будь-якого собаки. Є випадки його виникнення і собак дрібних порід — такс, той-тер’єрів.

Рідкісне / не часте годування великими порціями також може бути причиною завороту. При постійному розтягуванні шлунка його стінки стають нееластичними, що призводить до більш рухливого стану шлунка в черевній порожнині та полегшує процес повороту органу навколо осі, а через анатомічні особливості будови — слабке закріплення шлунка в черевній порожнині — цей ризик ще вищий.

Серед кормів, які сприяють завороту — продукти, які схильні до бродіння. Потрапляючи в шлунок і піддаючись дії травного соку вони викликають газоутворення і збільшення внутрішнього обсягу шлунка, а після того, як стався перекрут, заповнення шлунка газами, що утворюються, відбувається блискавично і викликає патологічні процеси, які і призводять до смерті тварини — порушення дихальної функції і кровообігу.

Лікування та профілактика

Лікування

Врятувати життя тварині може лише екстрене оперативне втручання у перші кілька годин після початку прояву клінічних ознак. Операція щодо повернення шлунка в нормальне положення робиться під загальною анестезією, і з перших хвилин її проведення, є обов’язковим внутрішньовенне краплинне введення розчинів для відновлення об’єму крові, оскільки кров’яний тиск падає через скупчення великої кількості крові в селезінці. Крім повернення органу в нормальне анатомічне становище, для профілактики рецидивів виконується гастропексія — фіксація шлунка за стінку черевної порожнини. Також іноді потрібне видалення селезінки.

Після операції повинні бути призначені антибіотики, антипротеазні засоби (гордокс, контрикал), антациди та деякі інші лікарські препарати (це залежить від того, скільки часу пройшло від завороту до операції, та які органи пошкоджені внаслідок тривалого кисневого голодування — наприклад, у собаки, може розвинутись ниркова недостатність, у цьому випадку також має бути призначене відповідне лікування). Необхідно також провести електрокардіографічне дослідження. Протягом доби не можна дозволяти тварині пити воду, а голодна дієта повинна дотримуватися щонайменше два дні. Згодом необхідно обов’язково виконувати всі рекомендації щодо харчування, дані ветеринарним лікарем. Годування має бути частим (у перші дні — кожні годину-дві), а корм — рідким.

Профілактика

Для профілактики завороту шлунка необхідно правильно організувати режим дня та годування тварини. Собак, особливо великих порід, потрібно годувати щонайменше двічі на день, а їжа повинна суворо відповідати потребам тварин у поживних речовинах. Не слід давати великі обсяги корму, які сильно схильні до бродіння, а тваринам, у яких вже був заворот шлунка — взагалі по можливості виключити такі корми з раціону.

Також неприпустима фізична активність після вживання їжі, тому що дуже часто саме вона (фізична активність після прийому їжі) призводить до завороту шлунка.

Діагностика

Для постановки цього діагнозу необхідні знання анамнестичних даних, зовнішній огляд собаки, що / який включає проведення перкусії — вистукування (область черевної порожнини) і аускультації — вислуховування (область грудної та черевної порожнин). Також при необхідності має бути проведене рентгенологічне дослідження, але якщо в клініці немає обладнання для рентгенографії, а за клінічними ознаками можна припустити можливість завороту шлунка — необхідно оперувати тварину, оскільки час у деяких випадках йде навіть не на години, а на хвилини — настільки швидко розвиваються небезпечні для життя симптоми.

Симптоми

Клінічні ознаки завороту шлунка розвиваються дуже швидко. Собака різко починає турбуватися, скиглити, не знаходить собі місця, не може ні лежати, ні сидіти. З’являються позиви на блювоту (але блювання немає) і гіперсалівація — рясна слинотеча. Здуття черевної порожнини проявляється різким збільшенням об’єму живота, помітні неозброєним оком.

Потім частішає дихання — через тиск на діафрагму та легені роздутого газами шлунка, розвиваються ознаки серцевої недостатності, у тому числі синюшність слизових оболонок — ціаноз. Це відбувається тому, що при завороті шлунка за ним перекручується і селезінка, порушується відтік крові з неї через перетискання головних судин.

Потім з’являється сильна слабкість, а протягом кількох годин може настати летальний кінець, тому щойно власник помічає ознаки завороту, він повинен негайно відвезти собаку до найближчої ветеринарної клініки, яка має можливість проведення хірургічних операцій.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.