Запалення параанальних залоз, також зване параанальним синуситом, часто зустрічається і собак, і кішок.

Класифікація

Параанальний синусит може супроводжуватися абсцесом залози (або залоз), але може обмежуватися тільки запаленням.

Етіологія

Причинами параанального синуситу є закупорка залоз, рани, бактеріальна інфекція. Закупорювання залоз призводить до накопичення в них занадто великої кількості секрету, який, змінюючи свої фізичні властивості (він стає більш густим і в’язким), є причиною запалення. Це відбувається у тих випадках, коли затримується своєчасне спорожнення залоз.

Травми області анального проходу можуть стати причиною розвитку найсильнішого запалення, поширення якого на анальні залози можливе з розташованих поруч тканин. Надалі порушується функція залоз, і відбувається їх закупорка, що ще більше ускладнює запальний процес. Бактеріальна інфекція є ще однією причиною виникнення параанального синуситу, вплив якої часто недооцінюється.

Лікування та профілактика

Лікування

Лікування параанального синуситу полягає у промиванні вогнища запалення антисептичними розчинами. Якщо запальний процес призвів до утворення абсцесу, може виявитися необхідним встановлення дренажу з наступним щоденним його промиванням. Процедура установки проводиться із застосуванням препарату для загальної анестезії, оскільки є хворобливою.

У деяких випадках потрібне проведення антибіотикотерапії, тривалість якої має визначатися ветеринарним лікарем.

Необхідно також знати про те, що призначення різних мазей і свічок не дозволяє досягти результату і в деяких випадках може погіршити перебіг процесу, так само, як і видавлювання секрету при абсцесі без подальшої установки дренажної системи.

Профілактика

Профілактичними заходами, що служать для запобігання виникненню параанального синуситу, служать організація правильного годування тварини — використання кормів, які підходять для кожного виду тварини і містять у своєму складі всі необхідні вітаміни та мікроелементи, а також гігієнічні процедури, якіщо дозволяють підтримувати чистоту анальної області та профілактику.

Діагностика

Для діагностики ветеринарному лікарю достатньо даних анамнезу та проведення загального клінічного огляду, який дозволить виявити запальний процес та призначити відповідне лікування. Своєчасне звернення до ветеринарного фахівця дозволить уникнути виникнення ускладнень, таких як абсцес (у деяких випадках тварину приносять на прийом до ветеринарної клініки тільки тоді, коли абсцес вже є розкривним і став джерелом сильних хворобливих відчуттів).

Симптоми

Симптоми запалення параанальних залоз добре помітні. З’являється характерний смердючий запах, тварина неспокійно поводиться — часто сідає, треться анальною областю об землю або об підлогу, верескує.

Почервоніння, набрякання, виділення тягучого секрету також є клінічними ознаками параанального синуситу. Якщо ж усі перелічені вище симптоми залишаються поза увагою, то можливий розвиток абсцесу, якому можуть супроводжувати гіпертермія — підвищення температури, анорексія — відмова від корму, а також пригніченість різного ступеня, що залежить від хворобливості процесу.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.