Панлейкопенія — це інфекційне вірусне захворювання кішок, яке викликається парвовірусом. Хворіють коти будь-якого віку, але частіше — молоді тварини. Особливо тяжко хвороба протікає у кошенят віком до 6 місяців.

Класифікація

Панлейкопенія може протікати гостро і підгостро, також можливий безсимптомний перебіг.

Етіологія

Це інфекційне захворювання викликається парвовірусом, який має подібність до парвовірусу, що є причиною парвовірусного енетериту у собак. Вірус проникає в організм кішок аліментарним, повітряно-краплинним шляхом і характеризується високою стійкістю (залишається життєздатним до року, стійкий до більшості хімічних дезінфектантів). Можлива передача вірусу через предмети та одяг, отже, піддатися інфікуванню можуть і кішки, які живуть у будинках і ніколи не виходять на вулицю. Також з’ясовано, що передача вірусу може переходити / походити від матері до нащадків (трансплацентарно) — при зараженні кішки панлейкопенією в останньому триместрі вагітності. Якщо ж інфікування відбувається на ранніх термінах, зазвичай спостерігається смерть і резорбція плодів.

Взагалі ж, парвовірус вражає тканини, які активно діляться, тому основні симптоми мають в корені свого розвитку ураження слизової оболонки кишечника, порушення процесів кровотворення в кістковому мозку та інших органах. Степність вірусу до тканин, які діляться, є і безпосередньою причиною трансплацентарної передачі інфекції.

Лікування та профілактика

Лікування

Лікування панлейкопенії проводиться під суворим контролем ветеринарного лікаря. Необхідним є призначення антибактеріальних препаратів, тому що при будь-якому вірусному захворюванні часто відбувається розвиток вторинної бактеріальної інфекції, а при панлейкопенії, крім того, можливий розвиток сепсису, причиною чого слугує сильне зниження кількості лейкоцитів через порушення процесів кровотворення, переважно, в кістковому мозку. Переважна схема антибіотикотерапії — поєднання антибіотика широкого спектра дії, наприклад якогось із групи цефалоспоринів, з метронідазолом, що діє проти анаеробної інфекції. Дози та тривалість курсу лікування визначаються ветеринарним спеціалістом.

Крім призначення антибактеріальних препаратів, вкрай важливим компонентом лікування є інфузійна терапія. Кішки, які хворіють на панлейкопенію, часто сильно дегідратовані через великі втрати рідини з блювотними масами (і при діареї), а також порушення всмоктування рідини в кишечнику через пошкодження слизової оболонки (особливо швидко зневоднення настає у кошенят, смерть яких часто обумовлена ​​саме дегідратацією). Внутрішньовенно вводиться адекватна відповідно втрат і потреб організму кількість рідини у вигляді збалансованих розчинів (так, використовується лакований розчин Рінгера та інше). При необхідності, буває потрібне і здійснення парентерального харчування — особливо у випадках сильної та довгої блювоти (як протиблювотний препарат використовується метаклопрамід — церукал) та сильного пошкодження кишечника.

Також проводиться призначення гіперімунної сироватки, імуномодулюючих препаратів, найчастіше — ронколейкіну, що має деякі переваги перед іншими. Необхідне використання також інгібіторів протеаз (контрикал, гордокс), а в деяких випадках — кортикостероїдів (преднізолон). При сильній лейкопенії потрібне переливання крові, яке дозволяє збільшити шанси на сприятливий результат.

У період лікування та реабілітації дуже важливим є забезпечення нормальних умов утримання для хворої тварини. Рекомендується надати чисте, тепле приміщення, бажано ізольоване — у тому випадку, якщо в будинку утримуються інші тварини (кішки) — з метою зниження ризику їх зараження. При переході з парентерального типу харчування на енетральний необхідно давати тварині м’яку, яка не подразнюватиме слизову оболонку кишечника їжу, часто маленькими порціями.

Профілактика

Профілактика панлейкопенії полягає у своєчасній вакцинації тварини, що дозволяє забезпечувати високий захист від цього вірусного захворювання. Строки вакцинації визначаються залежно від тривалості колострального імунітету, тобто, ветеринарному лікарю для їх визначення необхідно знати про метод вигодовування кошеня (материнським молоком або штучними сумішами), а також рівень антитіл у матері (залежить від того, коли і якою вакциною — живою чи інактивованою — щеплена тварина, чи хворіла на панлейкопенію). Після первинної вакцинації іноді потрібне проведення ревакцинації через кілька тижнів, а потім остання проводиться щорічно за стандартними схемами.

Важливим заходом профілактики цього захворювання в розплідниках, притулках або будинках, в яких міститься кілька тварин, є проведення спеціальних заходів з дезінфекції після діагностування у когось із тварин цієї вірусної інфекції (важливо пам’ятати про те, що парвовіруси надзвичайно стійкі до багатьох деззасобів) . Усіх новоприбулих тварин необхідно карантинувати — з метою зниження ризиків можливого поширення інфекції. Також необхідно рекомендувати проведення дезінфекції з використанням тих засобів, до яких чутливий парвовірус, у будинках, де була зафіксована смерть тварини від невстановленого захворювання, якщо не була проведена діагностика панлейкопенії, для того, щоб попередити інфікування тварин, які живуть і знову приносяться до будинку.

Діагностика

Діагностика панлейкопенії проводиться комплексно — з урахуванням даних анамнезу, результатів клінічного огляду та різних видів досліджень, які проводяться для виключення диференціальних діагнозів, підтвердження панлейкопенії та оцінки стану тварини.

Отримання інформації про вік, стать, проведення вакцинопрофілактики вірусних захворювань, умови утримання тварини — кількість кішок, які живуть у будинку, а також їх стан (чи є у них якісь симптоми) є вкрай важливим. Час появи перших клінічних ознак, опис розвитку симптомів також необхідні ветеринарному лікарю для встановлення попереднього діагнозу, спільно з результатами загального огляду, який дозволяє виявити наявність характерних для панлейкопенії кішок симптомів.

До обов’язкових лабораторних досліджень відносять загальний аналіз крові (характерним для панлейкопенії є сильне зниження кількості лейкоцитів, а при тривалому перебігу захворювання можливий розвиток анемії — зниження кількості еритроцитів), біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

Також важливі результати ПЛР-діагностики, які дозволяють поставити точний діагноз (у деяких випадках, наприклад, підтверджується не тільки панлейкопенія, але ще якесь вірусне захворювання, яке є супутнім, а іноді має причину свого розвитку лейкопенію, в результаті якої підвищується сприйнятливість до різних інфекційним захворюванням).

Також, за потреби, рекомендуються інструментальні дослідження. За допомогою рентгенографії, зокрема контрастної, наприклад, можна виключити непрохідність кишечника, симптоми якої схожі з симптомами панлейкопенії.

Симптоми

Основні симптоми панлейкопенії — підвищення температури, пригнічення, анорексія (відсутність апетиту), блювання, часто присутня сильна спрага (тварина сидить над мискою, але не п’є). Через кілька днів при гострій формі захворювання можливе зниження температури, діарея. У молодих тварин, особливо кошенят у віці 2-4 місяці, перебіг захворювання вкрай важкий і часто закінчується летальним результатом.

Також необхідно особливо відзначити симптоми, які виявляються у кошенят при трансплацентарній передачі інфекції. Внутрішньоутробне зараження призводить до гіпоплазії мозочка, що клінічно виявляється в порушенні координації рухів і атаксії, часто непомітних до віку 2-3 тижнів — поки кошенята не почнуть намагатися активніше пересуватися самостійно.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.