Панікуліт / Паннікуліт — це запалення підшкірної жирової тканини, що виявляється в утворенні одиничних або множинних вузликів у шкірі тварини.

Класифікація

Розрізняють панікуліт інфекційної природи (бактеріальний, мікобактеріальний, актиномікотичний, грибковий), а також асептичний панікуліт.

Етіологія

Причиною септичного панікуліту є бактеріальні та грибкові інфекції, які часто розвиваються в місцях порушення цілісності шкіри внаслідок травм. Асептичний панікуліт може розвиватися при панстеатиті (дефіциті вітаміну Е), аутоімунних захворюваннях, таких як системний червоний вовчак (дисемінований еритематозний вовчак), але в більшості випадків він є ідіопатичним — з невстановленою етіологією.

Лікування та профілактика

Лікування

Лікування панікуліту за відомої його причини має бути спрямованим на етіологічні фактори, що / які його викликають: при бактеріальній інфекції — антибіотикотерапія, при грибковій — протигрибкові препарати, при панстеатиті — вітамін Е. Ідіопатичний панікуліт вимагає призначення кортикостероїдів, а при поодиноких ураженнях можливе хірургічне висічення вузликових утворень.

Профілактика

Профілактика панікуліту можлива шляхом своєчасної діагностики та лікування первинних захворювань — бактеріальної та грибкової інфекції, дефіциту вітаміну Е (раціон тварини має бути повноцінним та збалансованим). Профілактичні заходи для запобігання ідіопатичному панікуліту не розроблені, оскільки його причини невідомі.

Діагностика

Діагностичні заходи включають клінічний огляд зі збором анамнестичних даних, а також лабораторні дослідження, включаючи аналізи крові, цитологічне та гістологічне дослідження, бактеріологічні посіви. Завдяки цьому, якщо можливо, має бути виявлено причину паннікуліту, оскільки в цьому випадку буде можливим призначення адекватного лікування.

Симптоми

Симптомом панікуліту є утворення одиничних або множинних вузликів, які знаходяться в шкірі, з яких виділяється тягуча жовта або кров’яна рідина. Згодом на місці вузликів утворюються хворобливі виразки, що погано гояться.

Залежно від основної причини захворювання можуть спостерігатися й інші специфічні та неспецифічні симптоми — пригнічення, гіпертермія (підвищення температури), анорексія та кахексія (відсутність апетиту та зниження маси тіла). При системному червоному вовчаку можуть також бути і клінічні ознаки ураження інших органів і систем, крім шкіри, — кульгавість при поліартриті, набряки при гломерулонефриті, полідипсія / поліурія (підвищена спрага та збільшений обсяг сечовипускання), що переходять в олігурію та анурію (знижений об’єм) і відсутність сечоутворення та сечовиділення відповідно) — при нирковій недостатності (необхідно відзначити і ознаки уремії, що розвиваються при гострій нирковій недостатності та у термінальній стадії хронічної ниркової недостатності — утворення виразок у ротовій порожнині, уремічний запах з рота, блювання, судоми, кома).

Популярні породи та тренди 2025 року.