Гепатит — це захворювання печінки запального характеру. Характерно як для котів, так і собак.

Класифікація

Гепатит може бути гострим, що / який протікає з явищами гострої печінкової недостатності, та хронічним, який надалі призводить до незворотного ураження клітин печінки — гепатоцитів. Первинний гепатит виникає на тлі впливу токсичних речовин (токсичний гепатит), вторинний гепатит розвивається, як правило, після впливу інфекційних та інвазійних агентів. Ураження паренхіми печінки може бути локальним, але у собак і кішок воно найчастіше є дифузним, тобто торкається всього органу (його паренхіму).

Етіологія

Гепатит може розвиватися як наслідок дії інфекційних агентів. У собак найчастіше ними є збудники інфекційного гепатиту (специфічний збудник вірусного гепатиту), чуми м’ясоїдних, лептоспірозу, листериозу, а також парвовірусного ентериту. У кішок специфічного збудника інфекційного гепатиту немає, але він може розвинутися як наслідок зараження панлейкопенією (її збудником є ​​парвовірус), а також у кішок, хворих на інфекційний перитоніт (збудник якого являє собою коронавірус, що / який мутував).

Токсичний гепатит може виникнути після застосування різних лікарських засобів. До таких відносяться деякі антибактеріальні засоби, протипаразитарні препарати (наприклад, антигельмінтики), а також імуномодулюючі та імуностимулюючі лікарські засоби. Як правило, гепатит викликається неправильним призначенням — некоректними дозами, а також тривалістю лікування (з цієї причини призначення лікарських препаратів має строго контролюватись ветеринарним лікарем).

Також токсичний гепатит може бути викликаний отруєнням різними отрутами — родентицидами (засобами для знищення гризунів, наприклад, зоокумарином), інсектицидами (засобами для знищення комах), гербіцидами (засобами для обробки полів, що також використовуються на садово-городніх ділянках). Хлорорганічні та фосфорорганічні сполуки найчастіше викликають тяжкий гострий гепатит. Використання у якості корму для собак і кішок несвіжих продуктів також є причиною розвитку гепатиту.

Симптоми

До симптомів гепатиту відносять велику кількість неспецифічних та специфічних клінічних ознак. Підвищення температури — гіпертермія — спостерігається при гострому гепатиті. Тварина пригнічена, проявляється анорексія — відмова від корму, кахексія — зниження маси тіла, блювання та діарея. Одним із специфічних для хвороб печінки симптомів є жовтушність — фарбування слизових оболонок та ділянок шкіри, позбавлених пігментів, у жовтий колір, що є вельми помітним. Сеча при гепатиті набуває темного забарвлення (до бурого кольору). Збільшення печінки та її болючість також є одними з клінічних ознак гепатиту, на які під час огляду обов’язково зверне увагу ветеринарний лікар.

Інші симптоми залежать від того, яке захворювання є основним або супутнім. При токсичному гепатиті можуть спостерігатися інші клінічні ознаки загальної інтоксикації організму, при отруєнні родентицидами, наприклад, це підвищена кровоточивість, а також симптоми гострої серцево-судинної та дихальної недостатності.

У собак при інфекційному (вірусному) гепатиті крім перелічених ознак можуть бути уповільнення росту та різні патології опорно-рухового апарату, прояв симптомів ураження нервової системи, а також кератит та кон’юнктивіт.

Лікування та профілактика

Лікування

Лікування призначається ветеринарним лікарем залежно від багатьох факторів (зокрема і причини захворювання, якщо вона встановлена). У стандартну схему входять регідратація (при необхідності) — призначення внутрішньовенного краплинного введення розчинів, а також вітамінних препаратів, дієтичне харчування. Якщо ж тварина з якихось причин не може споживати їжу, слід годувати через зонд та / або призначити розчини для парентерального харчування — для забезпечення надходження потрібної кількості енергії в організм.

Також за гепатиту рекомендується проведення антибіотикотерапії. При захворюванні на вірусну природу вона дозволить контролювати розвиток вторинної бактеріальної інфекції, при гепатиті, викликаному бактеріальними агентами — впливає на причину захворювання. Якщо ж підтверджено діагноз токсичної гепатопатії, призначення антибіотиків також необхідно, щоб унеможливити виникнення сепсису (який може бути наслідком зниження активності деяких функцій печінки). Специфічного лікування вірусного гепатиту собак не існує, тому терапія є більшою мірою симптоматичною.

Профілактика

Для профілактики гепатиту необхідно стежити за харчуванням тварини, не допускаючи споживання неякісних кормів і води. З метою попередження токсичного ураження печінки та інших органів та систем організму, обов’язковим є обмеження доступу тварин до місць зберігання отруйних речовин, у тому числі побутової хімії, приманок для гризунів. Важливим є й те, що всі лікарські препарати повинні призначатися лікарем, оскільки дуже часто ураження печінки виникає через безсистемне застосування антибіотиків та інших лікарських засобів.

Діагностика

Для встановлення діагнозу, необхідне поєднання проведення наступних досліджень. Обов’язковим є збір анамнезу (необхідно з’ясувати — яка тривалість прояву симптомів, чим харчується тварина, чи не могло статися отруєння, чи контактувала кішка чи собака з тваринами, хворими на інфекційні захворювання, а також багато іншого). Загальний клінічний огляд дозволить ветеринарному лікарю визначити ступінь жовтяничності, розміри печінки та селезінки (яка також може бути збільшена при гепатиті), хворобливість процесу.

Також необхідно провести лабораторні дослідження, які включають клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові. У біохімії обов’язковим є визначення таких показників як аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза, холестерин, загальний білок та окремо альбумінова фракція (електрофоретичний поділ), прямий та непрямий білірубін. Також слід звернути увагу на показники ниркової функції (особливо якщо причиною гепатиту стало отруєння, при якому могла розвинутися також і гостра ниркова недостатність) — сечовину і креатинін. Загальний клінічний і, можливо, біохімічний аналіз сечі теж сприяє встановленню правильного діагнозу.

Крім визначення специфічних лабораторних показників важливим є проведення ультразвукового дослідження, а також абдомінальної рентгенографії, що / які дозволяють визначити розміри печінки та ступінь ураження органу, що впливає на прогноз захворювання, а також на терапію, яка призначається. У деяких випадках необхідне взяття біоптату для проведення гістологічного дослідження, яке дозволить встановити точний діагноз.

Популярні породи та тренди 2025 року.