Фарингіт — це захворювання, яке характеризується запаленням слизової оболонки глотки, а також її лімфоїдної тканини. Найчастіше фарингіт у собак і кішок зустрічається як наслідок захворювань дихальних шляхів, у тому числі інфекційних, але може бути також самостійним захворюванням.

Класифікація

За характером перебігу захворювання, фарингіт буває гострим та хронічним, залежно від типу ураження тканин — виразковим та катаральним. Також він може бути як первинним, так і вторинним, що є наслідком будь-якого захворювання.

Етіологія

Причин виникнення запалення слизової оболонки горлянки дуже багато. Серед них — вплив термічних, механічних та хімічних подразників, бактеріальних, вірусних та грибкових агентів. Дуже часто фарингіт супроводжує будь-яку інфекцію, наприклад, хламідіозу (у котів) та інших інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів (а при сказі може спостерігатися один із симптомів, характерних і для фарингіту, — розлад ковтання). Також сильне запалення тканин глотки спостерігається у разі наявності стороннього тіла. Не менш часто фарингіт розвивається через поширення інфекції з ротової порожнини, якщо в ній протікають будь-які патологічні процеси, гінгівіт, стоматит або різні захворювання зубів.

Лікування та профілактика

Лікування

При фарингіті повинно проводитися як етіотропне (що впливає на причину хвороби), так і симптоматичне лікування. Призначення препаратів для етіотропної терапії залежить від того, що є причиною фарингіту. Якщо має місце бактеріальна інфекція, необхідно призначення антибіотиків, тривалість курсу яких повинна визначатися ветеринарним лікарем. Для симптоматичного лікування — обробки глотки — можна застосовувати різноманітні засоби, у тому числі спреї.

Крім лікарської терапії важливим є зміна характеру годування хворої на фарингіт тварини. Корм повинен бути теплим (не гарячим або, навпаки, холодним!) і бажано рідким. Для заповнення нестачі поживних речовин у тварин, прийом їжі якими неможливий, необхідно використовувати годування через зонд або парентеральне харчування.

Профілактика

Для того щоб зменшити ризик виникнення фарингіту, необхідно ретельно стежити за харчуванням тварини — не допускати прийому занадто гарячої чи холодної їжі та пиття, не давати гризти кістки (замість них краще використовувати спеціальні кістки-іграшки із зоомагазинів). Також слід обмежити доступ тварин у ті приміщення, де знаходяться різні хімічні речовини, які не тільки можуть спричинити фарингіт, але й викликати сильне отруєння.

Діагностика

Для діагностики фарингіту необхідний загальний огляд тварини, який проводиться ветеринарним лікарем. Методи визначення стану слизових оболонок глотки включають візуальну оцінку, проведення пальпаторного дослідження і ларингоскопії. Крім цього, лікар обов’язково повинен звернути увагу на анамнез, щоб отримати відповіді на питання, які можуть сприяти з’ясуванню причини виникнення запалення глотки (якщо передбачається наявність вірусної інфекції, може виявитися необхідним проведення ПЛР-діагностики або ІФА — імуноферментного аналізу, також зазвичай призначається проведення загального аналізу крові).

Симптоми

Головним симптомом фарингіту є болючість у ділянці глотки, яка зовні проявляється тим, що утруднене ковтання. Слизова оболонка гіперемована та набрякла. Тварина їсть мало і неохоче, або апетит відсутній зовсім. Також можуть спостерігатися позиви на блювання, кашель, рясна слинотеча, потрапляння їжі в носову порожнину та виділення її через носові ходи.

Загальний стан характеризується пригніченням різного ступеня — залежно від характеру перебігу фарингіту та наявності супутніх або основних захворювань. Можливий розвиток гіпертермії, а через набряк у ділянці глотки відбувається утруднення дихання, і, як наслідок, виникає киснева недостатність тканин та органів, одними з симптомів якої є ціаноз — синюшне забарвлення зовнішніх слизових оболонок та шкіри, а також задишка.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.