Дерматит алергічний — це дерматит, викликаний реакцією гіперчутливості на будь-які речовини, причому найчастіше у собак і кішок розвивається алергічна реакція на слину бліх, менш часто зустрічається нехарчова алергія (атопічний дерматит) і набагато рідше — харчова. Ці дані повинні обов’язково враховуватися власниками та ветеринарними лікарями, серед яких надзвичайно поширена думка про те, що більшість випадків алергії спричинені харчовими алергенами.

Класифікація

Алергічний дерматит класифікується, як правило, залежно від причин, які його викликають — так, виділяють так званий блошиний дерматит, атопічний дерматит і харчову алергію та деякі інші типи алергічного дерматиту, що зустрічаються рідше.

Етіологія

Причиною виникнення дерматиту завжди є алергічна реакція, що розвивається внаслідок алергенів. При блошиному дерматиті алергеном є слина бліх, причому для розвитку реакції достатньо одного-двох укусів. Дуже часто власники тварин недооцінюють цей етіологічний фактор, будучи впевненими, що їхня тварина не має бліх, але, між тим, є абсолютно необов’язковою наявність бліх на самій тварині або навіть у квартирі чи будинку, де живуть собака чи кішка, — для розвитку алергічного блошиного дерматиту достатньо того, що тварина буде укушена, допустимо, під час прогулянки або, наприклад, у під’їзді будинку.

Атопічний дерматит може розвиватися внаслідок дії найрізноманітніших алергенів. До таких відносяться, наприклад, домашній пил, пліснява, пилок рослин і багато інших, причому пошук їх у більшості випадків представляється дуже важким, так як ізоляція тварини для запобігання впливу алергенів часто неможлива.

Причинами харчової алергії є алергени, які у продуктах харчування, вживаних тваринами. Алергія розвивається тільки на ті компоненти корму, які присутні в раціоні тварини тривалий час (зазвичай — близько 2-х років), тому типове уявлення власників тварини про те, що у собаки / кішки алергія розвивається внаслідок різкої зміни корму, появи будь-яких нових продуктів у раціоні не завжди є неправильним. Навпаки, нові продукти з меншою часткою ймовірності здатні викликати алергічну реакцію (вона зазвичай розвивається в тому випадку, якщо, наприклад, у новому продукті є те ж джерело білка, що й у попередніх компонентах раціону).

Лікування та профілактика

Лікування

Лікування залежить від типу алергічного дерматиту — при алергії на слину бліх необхідні постійні масовані антипаразитарні обробки, при харчовій алергії — довічна дієта, в основі якої лежить використання джерела білка, який не викликає алергічної реакції. Нехарчова алергія вимагає виключення впливу алергену на організм тварини (можливо, наприклад, спробувати змінити місце проживання тварини), або проведення вакцинації після виявлення специфічних алергенів шляхом алерготестування або довічної медикаментозної терапії.

Схему лікування повинен визначати ветеринарний лікар (препарати, які використовуються для лікування тварин з нехарчовою алергією — антигістамінні, глюкокортикоїди, імуносупресори та інші). Часто потребує лікування також і вторинна бактеріальна інфекція — проводиться призначення антибактеріальних препаратів за певними схемами.

Профілактика

Профілактику виникнення алергії в більшості випадків (при нехарчовій алергії) можливо проводити лише винятком із розведення тварин з алергічним дерматитом, оскільки проблема є спадковою і набула широкого поширення серед представників багатьох порід (наприклад, чау-чау, англійських бульдогів, вест хайленд уайт тер’єрів) саме через недотримання цього важливого правила.

Діагностика

Діагностика алергій проводиться у всьому світі за єдиним стандартним алгоритмом, дотримання всіх пунктів якого значно полегшує процес діагностичного пошуку причини сверблячки. У першу чергу повинна бути виключена паразитарна причина сверблячки та наявність алергії на слину бліх. Для цього проводиться двотриразова антипаразитарна обробка тварини з інтервалом у два тижні (спільно з хворою кішкою / собакою їй повинні бути піддані всі тварини, які проживають у тому ж будинку), причому необхідність цього залишається незалежно від того, чи присутні на тварині паразити або немає (і навіть у тому випадку, якщо власник тварини абсолютно впевнений, що на його вихованці та в будинку, наприклад, бліх немає).

Якщо через місяць жодних покращень не спостерігається, ветеринарний лікар повинен продовжити пошук причини сверблячки, послідовно виключаючи всі можливі. Для цього необхідний обов’язковий клінічний огляд, під час якого проводиться оцінка загального стану тварини та, безпосередньо, її шкірного покриву, а також обов’язковий збір анамнестичних даних (важливо знати стать, породу, вік, тип харчування та умови утримання, час початку прояву симптомів алергії, швидкість наростання тяжкості клінічних ознак, і навіть отримати докладніше опис прогресування уражень від початку їх розвитку).

Далі необхідно проведення різних видів досліджень, необхідність яких визначається лікарем (з їх допомогою мають бути виключені демодекоз, бактеріальна та грибкова інфекції та інше). Якщо після проведення першої стадії обстеження причина сверблячки так і залишилася невиявленою, проводиться перехід на наступний етап діагностичного пошуку — виключення / підтвердження харчової алергії.

Для здійснення цього ветеринарним спеціалістом (не власником тварини!) призначається спеціальна дієта, що виключає. Основний принцип її полягає в тому, що тварина повинна отримувати ті продукти, які ніколи не вживалися раніше, так, щоб джерело білка було зовсім інше, ніж у звичайному кормі, тобто, просто гіпоалергенна дієта, яку прийнято призначати, у цьому випадку нічого не дасть. Вкрай важливим є абсолютне дотримання дієти, що виключає, оскільки навіть мінімальна кількість будь-яких інших компонентів, що потрапили в організм тварини, зводить її сенс нанівець.

Тут необхідно також нагадати про те, що джерело білка має бути зовсім новим для організму тварини, так, якщо раніше собака або кішка не харчувалися ягням або бараниною, наприклад, але отримувала якийсь промисловий корм, у складі якого, як правило, є велике кількість різних джерел білка, то призначення дієти, що складається з цих типів м’яса, може бути не виправданим (тобто необхідна абсолютно точна впевненість, що білок новий).

Виключна дієта призначається зазвичай терміном до двох місяців, причому результати від її введення можуть бути помітні далеко не відразу. Якщо все ж таки через місяць-два настало поліпшення, то підтвердження харчової алергії проводять, знову вводячи в раціон тварини ті види корму, які вона отримувало до призначення дієти (при правильно встановленому діагнозі в цьому випадку повертаються всі симптоми алергії в повній силі — і почервоніння, та свербіж).

Після виключенні всіх можливих причин сверблячки, почервоніння, облисіння або ламкості волосся (паразитів, грибкової та бактеріальної інфекції, яка, слід зазначити, в більшості випадків є вторинною, а також харчової алергії) встановлюється діагноз атопічний дерматит, тобто — нехарчова алергія.

Виявлення конкретних алергенів шляхом проведення алерготестів проводиться рідко з кількох причин: тести дорогі, можуть не виявити алерген і після їх проведення у разі виявлення алергену, що викликає дерматит, необхідно проведення регулярної вакцинації (вакцина також надзвичайно дорога, тому що готується в індивідуальному порядку, і не у всіх випадках забезпечує зникнення симптомів алергії). Отже, якщо проведення вакцинації не планується, алерготести здебільшого марні, оскільки, навіть за відомого алергену, тварину часто неможливо захистити від її впливу.

Симптоми

Симптомами алергічного дерматиту є почервоніння шкіри, свербіж різного ступеня вираженості, внаслідок якого тварина свербить, що призводить до травматизації і, часто, приєднання вторинної бактеріальної інфекції, клінічними ознаками якої є гнійнички, папули, пустули та інші прояви.

Сверблячка при алергічному дерматиті може бути постійною, також можливі сезонні прояви, наприклад, при алергії на слину бліх або атопічному дерматиті, викликаному пилком певних рослин, цвітіння яких має часові рамки. Також прояви ступеня сверблячки залежать від застосування різних лікарських препаратів. Так, кортикостероїди, які часто призначаються собакам і кішкам без попереднього з’ясування причини сверблячки та типу алергії (що є неправильним), знімають ознаки алергії у деяких тварин на термін від декількох днів до місяця.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.