Анафілаксія системна — це стан, що розвивається в результаті каскаду реакцій гіперчутливості, обумовлених імунною системою і протікають у сенсибілізованому організмі при повторному (або первинному — у разі анафілактоїдної реакції) дії антигену. Анафілактичний шок є термінальним станом, що виникає через системну анафілаксію і закінчується при відсутності екстреної корекції стану летальним результатом.

Класифікація

Розрізняють імуногенну та неімуногенну (анафілактоїдна реакція) системну анафілаксію.

Етіологія

Системна анафілаксія розвивається в результаті вивільнення в організмі хімічних речовин-медіаторів, що впливають на всі органи та системи, у тому числі, серцево-судинну та дихальну, викликаючи, відповідно, серцево-судинну та дихальну недостатність та обумовлену ними гіпоксію тканин (недолік / нестача кисню) .

Каскад реакцій ініціюється повторним впливом антигену. Безпосередніми причинами можуть бути різні лікарські засоби, наприклад, антибактеріальні препарати (цефалоспорини, аміноглікозиди та багато інших), гормональні препарати (інсулін, бетаметазон), засоби для внутрішньовенної та інгаляційної анестезії (лідокаїн, ацепромазин), вакцини, протипаразитарні препарати. Гемотрансфузія також може спричинити анафілаксію та анафілактичний шок. Крім перерахованих вище причин анафілаксії, може бути викликана укусами ос, бджіл, змій.

Для розвитку анафілактоїдної реакції (неімуногенної анафілаксії) не потрібен дворазовий вплив антигену — вона може проявитися при першому контакті антигену з клітинами, що індукують виробництво хімічних медіаторів, які викликають системні патологічні реакції.

Анафілактоїдну, подібну анафілаксію, реакцію також можуть викликати різні лікарські засоби, у тому числі препарати для наркозу, нестероїдні протизапальні засоби, рентгеноконтрастні препарати (багато з яких використовуються для проведення мієлографії, ангіографії, портографії, урографії та інших рентгеноконтрастних досліджень).

Лікування та профілактика

Лікування

Лікування при системній анафілаксії має бути розпочато невідкладно. При гострій дихальній недостатності потрібно відновити дихальну функцію та усунути гіпоксію (киснедотерапія, інтубація, якщо потрібно — трахеостомія, штучна вентиляція легень), серцево-судинна недостатність також повинна бути усунена (внутрішньовенне введення розчину адреналіну та масована інфузійна терапія розчинами кристалоїдів та колоїдів). За допомогою вжитих заходів у деяких випадках, можливе відновлення нормального функціонування дихальної та серцево-судинної систем.

Далі необхідно проводити терапію, спрямовану на запобігання віддаленим наслідкам реакцій, які відбулися в організмі, зумовлених імунною системою. З цією метою використовуються глюкокортикоїди (дексаметазон, преднізолон) та антигістамінні препарати (супрастин). Для подальшої корекції дихальної недостатності, спричиненої звуженням бронхів, можна використовувати амінофілін, при системній гіпотензії, спричиненій розширенням судин, — допамін. Також використовуються симптоматичні засоби.

Навіть після нормалізації стану тварини потрібен постійний контроль для своєчасного усунення патологічних процесів, що є наслідком анафілаксії та анафілактичного шоку.

Профілактика

Профілактичні заходи, що дозволяють запобігти анафілаксії, не розроблені, так як у різних індивідів може проявлятися гіперчутливість до різних хімічних речовин, що неможливо передбачити (рекомендується не допускати укусів отруйними комахами, зміями, що також не завжди є можливим; лікарські препарати повинні бути призначені тільки ветеринарним спеціалістом, та їх застосування має бути під контролем). Для недопущення розвитку анафілактичного шоку лікування тварини з симптомами анафілаксії необхідно починати якомога швидше, оскільки тільки таким чином можна запобігти розвитку важких системних реакцій.

Діагностика

Діагностика анафілаксії повинна проводитися в екстреному порядку, оскільки стан тварини при анафілаксії є критичним і потребує негайної корекції. Діагноз може бути поставлений ветеринарним лікарем за сукупністю спостерігаємих при клінічному огляді швидко прогресуючих симптомів та даних анамнезу (застосування лікарських препаратів, укуси комах або змій).

Диференціальна діагностика має бути проведена з іншими процесами та захворюваннями, що викликають гостру серцево-легеневу недостатність (хвороби легень, обструкція дихальних шляхів, захворювання серця). Часу на проведення великих додаткових досліджень перед початком екстреної терапії, як правило, немає (анафілаксія може призвести до анафілактичного шоку та смерті протягом короткого періоду часу — менше однієї години).

Симптоми

Симптоми анафілаксії і анафілактичного шоку, що розвивається згодом, виявляються в порушенні діяльності різних органів і систем організму. Можуть спостерігатися / бути свербіж, почервоніння шкіри, набряк шкіри та підшкірної клітковини (ці ознаки спостерігаються, в основному, у кішок) клінічні ознаки шлунково-кишкового розладу — блювання, діарея (може спостерігатися мимовільна дефекація, а також сечовипускання, спричинені неврологічною дисфункцією).

На цій стадії тварина збуджена, у кішок часто спостерігається гіперсалівація (посилене слиновиділення) та порушення координації рухів. Потім швидко прогресують симптоми дихальної та серцево-судинної недостатності — задишка, ціаноз (синюшне забарвлення) або гіперемія слизових оболонок (остання розвивається внаслідок сильного розширення периферичних судин). Колапс та шок призводять до смерті тварини.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.