Акантоз чорний — це дерматоз, що / який супроводжується потовщенням шкіри та її гіперпігментацією.

Класифікація

Чорний акантоз може бути первинним (спадковий чорний акантоз, що / який зустрічається переважно у такс) і вторинним, що / який розвивається на тлі будь-якого основного захворювання.

Етіологія

Первинний чорний акантоз є спадковим захворюванням, механізми генетичної передачі якого остаточно не вивчені. Вторинний чорний акантоз може бути пов’язаний з ендокринним захворюванням (наприклад, гіпотиреоз), але найчастіше відзначається на тлі алергічного дерматиту.

Лікування та профілактика

Лікування

Лікування первинного чорного акантозу включає застосування глюкокортикоїдів (частіше місцево — у формі мазей або кремів), а також, в деяких випадках, призначення вітаміну Е. Глюкокортикоїди призначаються курсом — спочатку щодня, потім рідше (до 1-2 разів на тиждень — по рекомендації ветеринарного лікаря). При вторинному чорному акантозі необхідно проводити терапію, спрямовану на усунення основної причини захворювання.

Так, при алергії на слину бліх (так званому блошиному дерматиті) проводяться регулярні масовані протипаразитарні обробки, при харчовій алергії — постійна дієта, при атопічному дерматиті — застосування антигістамінних препаратів та / або імуносупресивної терапії (стероїди, імуносупресори).

Якщо є вторинна бактеріальна інфекція — необхідне призначення антибактеріальних препаратів, при грибковій вторинній інфекції також проводиться відповідне лікування.

Профілактика

Профілактика спадкового чорного акантозу не розроблена, тому що в даний час відсутнє чітке уявлення про механізми його передачі. Профілактичними заходами, що дозволяють запобігти вторинному чорному акантозу, є своєчасна діагностика та лікування всіх захворювань, які можуть стати його причиною.

Діагностика

Діагностика первинного чорного акантозу полягає в зіставленні ветеринарним лікарем даних про схильність породи до цього захворювання, віку тварини та наявності характерних клінічних ознак.

При вторинному акантозі крім отримання анамнестичних даних та клінічного огляду необхідно проведення лабораторних досліджень — гістологічного — для уточнення припущення про чорний акантоз (також може бути проведено і за первинного акантозу), а також інших — для виявлення основної причини, тобто — первинного захворювання.

Так, за наявності сверблячки проводиться діагностика за стандартним алгоритмом, що включає послідовне виключення всіх захворювань, що його викликають: в першу чергу, виключається паразитарна інфекція і алергія на слину бліх, для чого проводяться протипаразитарні обробки за особливою схемою. Потім, якщо свербіж зберігається, призначається дієта, терміном не менше, ніж на 6-8 тижнів.

Основним її принципом є надання тварині абсолютно нових для неї продуктів з джерелом білка, що ніколи раніше не використовувалися при його годівлі / годіванні (є й інші нюанси, вкрай важливі для правильного проведення діагностики, тому раціон тварини повинен бути складений ветеринарним лікарем, всупереч думці, що достатньо, лише переведення на звичайну гіпоалергенну дієту). Якщо через певну кількість часу (1-2 місяці) спостерігаються поліпшення у стані тварини та зменшення сверблячки, передбачається харчова алергія.

Для того, щоб її підтвердити, здійснюється переведення на корм, який раніше вживався — якщо симптоми повертаються з новою силою, діагноз підтверджується. Якщо покращень немає і після повного курсу дієти, — ставиться діагноз нехарчова алергія (атопічний дерматит), для підтвердження якої іноді проводяться алерготести, але сенс виконувати їх є лише в тому випадку, якщо надалі планується регулярне застосування вакцини, виготовленої в індивідуальному порядку для конкретної тварини (що є досить дорогим і не завжди ефективним).

Для діагностики супутніх у деяких випадках чорний акантоз вторинних грибкових та бактеріальних інфекцій, застосовуються такі методи лабораторних досліджень як мікроскопія (цитологія), посів на поживні середовища та інші.

Симптоми

Симптоми чорного акантозу включають появу гіперпігментації (чорних крапок або плям), причому зазвичай процес в першу чергу зачіпає шкіру пахв, а надалі може поширюватися на шкіру живота та інші області. Часто відзначається потовщення шкіри, яка набуває характерного для цього захворювання зовнішнього вигляду («слонів» шкіри).

Симптоми спадкового акантозу виявляються на першому році життя тварини і часто обмежуються тільки появою гіперпігментації та потовщення, в той час як вторинний чорний акантоз супроводжують і інші клінічні ознаки, наприклад, свербіж, який характерний для акантозу, що є наслідком алергічного дерматиту або інших шкірних захворювань. Необхідно пам’ятати про те, що при первинному акантозі також можуть бути які-небудь симптоми, крім гіперпігментації, — у тому випадку, якщо вторинно до нього розвивається грибкова або бактеріальна інфекція.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.