Дерматит у собак: різновиди та лікування.

Дерматит у собак виникає з кількох причин. Найчастіше до появи сверблячки та роздратування, призводить: алергія, інфекційні захворювання, наявність паразитів. Залежно від чинників, які спровокували захворювання, визначають те, до якого виду воно належить.

Що провокує дерматит у собак?

У більшості випадків осередок запалення з’являється на шкірній поверхні з наступних причин:

• наявність паразитів (блошиний тип);
• алергія, зокрема харчова (алергічний чи атопічний вид);
• спадкова схильність (себорейний, іноді міжпальцевий);
• інфекції у собак (бактеріального, грибкового характеру);
• механічний вплив (міжпальцевий, себорейний);
• рідкісні захворювання шкіри.

Діагностика блошиного, алергічного, атопічного, себорейного або міжпальцевого дерматиту, часто становить труднощі для ветеринарних лікарів. Визначити, чому собака розчісує шкіру і чим лікувати хворобу, складно через те, що симптоми схожі для більшості різновидів.

При постановці діагнозу враховують дані, отримані від господаря, визначають тип ураження, роблять зіскрібки та мазки, щоб виключити або підтвердити приєднання бактеріальної чи грибкової інфекції.

Ознаки дерматиту.

Незалежно від того, чи йдеться про атопічний, блошиний, міжпальцевий або себорейний вид, симптоми запалення будуть загальними:

• шкіра червоніє, стає сухою, може покриватися скоринками (на певних ділянках);
• виникає свербіж, через який собака виявляє занепокоєння, постійно свербить;
• уражені області можуть мокнути, від них виходитиме неприємний запах;
• шерсть на розчесаних ділянках випадає;
• тканини набрякають;
• підвищується температура;
• при атопічному дерматиті можлива поява прищиків із гнійним вмістом (іноді зникають, а потім з’являються знову).

Якщо не лікувати захворювання на гострій стадії, воно переходить у хронічну форму. Іноді власники шукають способи вирішення проблеми на зоологічних форумах і втрачають час.

Коли хвороба перетворюється на хронічну стадію, з’являються інші ознаки. Можливий сильний набряк усіх шарів шкіри. Сама поверхня стає ще більш сухою, грубою та щільною, уражені ділянки розростаються. Шерсть починає сильно випадати, у тому числі на лапах.

Види.

Залежно від того, яка причина спровокувала появу вогнищ запалення у собаки, говорять про такі основні види дерматиту:

• атопічний;
• алергічний (харчові алергени);
• блошиний;
• інфекційний;
• контактний;
• механічний.

Атопічний.

Атопічна форма у ветеринарії згадується часто, але при цьому недостатньо вивчена. Лікарі вважають, що захворювання відноситься до спадкових. Тому в більшості випадків лікування спрямоване лише на підтримку стану.

Атопічний дерматит при наявній схильності може активізуватись при зіткненні з алергенами, хімічними речовинами. Вони потрапляють в організм при контакті зі шкірою, при вдиханні або через травний тракт. Імунітет сприймає їх як чужорідні компоненти, проти яких необхідно виробити антитіла. Шкірне запалення при атопічному типі буде лише одним із проявів.

Складність захворювання у тому, що важко виявити конкретний алерген, який спровокував виникнення подразнення. Це може бути пил чи шерсть інших тварин. Крім того, хвороба будь-якої миті може повернутися, навіть якщо уникати контактів. Часто вона має сезонний характер і загострюється при ослабленні імунітету.

Яскравими ознаками атопічного дерматиту будуть почервоніння тканин, свербіж, випадання шерсті. Іноді ділянки можуть мокнути, особливо якщо не лікувати захворювання. Не виключено приєднання вторинної інфекції.

Атопічний тип лікують комплексно. Намагаються виявити фактор, який провокує роздратування, щоб його виключити. Лікування передбачає використання мазі, крему для усунення симптомів. Ветеринар може порекомендувати протигрибковий шампунь, обробку від паразитів, регулярне вологе прибирання у приміщенні.

Алергічний.

У більшості випадків проблема виникає, коли собака починає їсти той чи інший корм, який їй не підходить. Ознаки алергічного дерматиту включатимуть свербіж, осередки запалення на шкірі, випадання шерсті з утворенням залисин, блювання. На шкірі з’явиться пігментація, очі почнуть сльозитись.

Якщо з’являються симптоми алергічного типу, не можна упускати час, як це часто роблять власники тварин. Жоден форум не відповість на запитання, що спровокувало алергію у собаки.

Міняти корм — також не найкраща ідея. Необхідно показати тварину ветеринару, інакше можна лише утруднити діагностику.

При лікуванні лікар зазвичай призначає мазі та креми для усунення симптоматики (якщо шкіра свербить, мокнуть лапи та ін.). Але головним принципом буде призначення гіпоалергенної дієти. Боротьба з алергічним видом, передбачає повний контроль за раціоном. Собаці не можна буде їсти те, що їдять власники. Або підбирати щось із землі. Тільки в цьому випадку лікування виявиться ефективним.

Найчастіше алергія виникає на:

• яловичину та пшеницю;
• молочні продукти;
• курку.

Блошиний.

При блошиному типі, пошкоджені ділянки мокнуть рідко, тільки якщо собака їх сильно розчісує. Цей паразитарний різновид зустрічається у тварин у більшості випадків. Блошиний дерматит проявляється при сильному зараженні. Блохи кусають вихованця, і він постійно свербить. Згодом це призводить до травм, роздратування, збільшення вогнища запалення.

Сама слина бліх є сильним подразником та потенційним алергеном. У відкриті ранки при блошиному типі часто потрапляють хвороботворні мікроорганізми, що призводить до розвитку запального процесу. Приєднання вторинної інфекції — часте явище.

Собака може розчісувати місце укусу до крові. Чим довше власник не лікує хворобу, тим важче у подальшому усунути симптоми. Лікування блошиного дерматиту насамперед включає протипаразитарну обробку (препарати для боротьби з блохами). Також ветеринар рекомендує схему усунення ознак (мазь, крем). Може знадобитися препарат для лікування вторинної інфекції.

Інфекційний.

Цей дерматит спричинюють патогенні мікроорганізми. Зазвичай — грибки чи бактерії. Виявляється хвороба не тільки почервонінням, свербінням та роздратуванням. У ранках можна помітити гнійний вміст. Уражені ділянки мокнуть.

Захворювання часто виникає на тлі зниження імунітету та при супутніх ураженнях шкіри. Збудник проникає через порізи чи садна, а організм не в змозі впоратися з інфекцією самостійно.

При лікуванні застосовують не лише засоби, які усувають симптоми, а й препарати для боротьби з патогенною мікрофлорою. При постановці діагнозу беруть мазки, щоб визначити тип збудника, і призначити відповідний засіб (що стосується бактерій, вірусів, грибків).

Контактний, механічний.

Контактний дерматит проявляється, якщо собака стикалася з хімічними речовинами. Часто це відбувається надворі, коли лапа пса наступає на забруднені поверхні. Однак реакція можлива при контакті із шампунем, побутовою хімією, протипаразитарними засобами.

Ознаки контактної алергії можуть пройти самостійно, якщо тварина має міцний імунітет, і не має проблем зі здоров’ям. Але часто потрібна лікарська консультація, після якої вихованця лікують відповідно до призначеної схеми.

Механічний тип є вторинним. Захворювання проявляється після отриманих ушкоджень шкірних покривів (садна, подряпини, укуси, інші рани). Спровокувати його може надто коротка стрижка. Коли шкіра пошкоджена, легко проникає в неї інфекція. Якщо тварина починає розчісувати цю ділянку, стан погіршується.

Лікують механічні типи запалення переважно засобами, які усувають симптоми. При необхідності призначають препарати, щоб впоратися з інфекцією, яка приєдналася.

Лікування дерматиту.

Під час лікування захворювання не використовується класична загальна схема. Симптоми різних видів схожі, але при цьому підхід до них відрізнятиметься. Тому насамперед потрібно відвезти вихованця до ветеринарного лікаря, щоб поставити точний діагноз. На це може знадобитися час, оскільки обстеження включає не лише загальний огляд, а й взяття аналізів, мазків.

Небезпечно запускати хворобу, намагаючись позбутися симптомів самостійно. При запаленні уражається не лише шкіра. Згодом захворювання позначиться на стані всього організму. Дискомфорт від подразнення та сверблячки може спровокувати розвиток хронічного стресу, який теж згубно впливає на здоров’я.

Коли ветеринар поставить точний діагноз, він призначить препарати для лікування. Щоб зменшити свербіж, використовують антигістамінні засоби зовнішньо. Вони знімають набряк, усувають хворобливі симптоми, щоб пес не так сильно розчісував уражені ділянки.

Залежно від того, який вид дерматиту спровокував подразнення, може знадобитися прийом антибактеріальних препаратів. При грибковій інфекції призначають засоби, які демонструють ефективність щодо виявлених штамів. Якщо на шкірній поверхні є гній, її (шкіру) обробляють антисептичними засобами, а відмерлі тканини попередньо видаляють.

Дерматит у собак — тяжке захворювання, яке потребує консультації ветеринара! Не варто шукати інформацію на форумах, оскільки навіть досвідчений лікар не відразу зможе визначити тип запалення та зрозуміти, яким лікуванням можна покращити стан тварини. Лікують хворобу симптоматичними препаратами, а також засобами, спрямованими на усунення причин.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.