Чи робити щеплення домашній кішці?

Ветеринарні лікарі категоричні: щеплення потрібно робити всім кішкам без винятку. Господарі ж кішок, які не залишають межі будинку навіть для поїздок на дачу, вважають це марною тратою часу і грошей, а також зайвим стресом для тварин. Давайте розберемося.

Навіщо потрібні щеплення? 

Ніколи не буде зайвим нагадати, що вакцинація — це введення препаратів, що містять ослаблені або повністю знешкоджені збудники різних небезпечних для життя захворювань. Відбувається зараження тварини у надлегкій формі, з якою організм починає боротися. Результатом цієї боротьби є набутий імунітет, завдяки якому наступні «зустрічі» з цим вірусом стають для тварин практично безпечними.

Які котячі хвороби найнебезпечніші?

Панлейкопенія (котяча чумка, інфекційний ентерит).

Збудник захворювання — парвовірус — вражає тонкий кишечник, клітини кісткового мозку, лімфатичну систему. Особливо небезпечне це захворювання для кошенят — їхня смертність при панлейкопенії 90%. Парвовірус витримує нагрівання до 60 ° С протягом години. Термін життя вірусу у зовнішньому середовищі сягає одного року!

Основне джерело зараження — хворі і перехворілі на панлейкопенію кішки, які і після одужання виділяють збудника у зовнішнє середовище з блюванням і калом.

Як вірус може потрапити до будинку:

• на руках господаря, який погладив хвору бездомну кішку;
• на взутті людини, яка наступила на відходи життєдіяльності хворої тварини;
• із комахою, що залетіла в кімнату.

Герпесвірус (вірусний ринотрахеїт, котячий герпес).

Збудник захворювання  з дуже великого сімейства герпесвірус зберігається при температурі 60-70 ° С до дев’яти місяців. Вірусний ринотрахеїт — це важке заразне захворювання, яке вражає у кішок в основному органи дихання та зору.

Джерело зараження — хворі та перехворіли тварини, які продовжують бути носієм вірусу протягом восьми-дев’яти місяців після одужання. В довкілля вірус виділяється з усіма біологічними рідинами тварини: соплями, виділеннями з очей та статевих органів, із сечею та калом.

У будинок він може потрапити тими самими шляхами, що описані вище:

• Інфіковане повітря;
• люди та комахи, які мали контакт із хворими тваринами або зараженою поверхнею.

Кальцівіроз.

Збудник захворювання — каліцівірус — стійкий до підвищених температур. У сухому середовищі віруси (всього в цій групі налічується близько 40) зберігаються два-три дні, у вологому — до десяти днів. Кальцівіроз вражає верхні дихальні шляхи, ротову порожнину та очі кішок.

Джерелом зараження є хворі кішки, а також одужалі, які залишаються вірусоносіями ще кілька місяців. У навколишнє середовище вірус потрапляє зі слиною (хворі кішки активно чхають), з фекаліями та сечею.

У будинок вірус може бути принесений описаними вище способами. 

Які можна зробити висновки?

• Утримання кішки у квартирі не може гарантовано захистити її від зараження небезпечними для життя захворюваннями. Нехай ризик заразитися вдома істотно менший, ніж на вулиці, він не дорівнює нулю. 
• Джерелом зараження може стати сам господар, який може принести збудників захворювань на взутті.
• Щеплення безпечні для вихованця, а порівняно з вартістю лікування від перерахованих захворювань, не вимагають від господаря майже жодних витрат. Вакцинація кішок проводиться щорічно, зате позбавляє безлічі потенційних проблем.

Варто зазначити, що лише у деяких випадках, вакцинація може бути протипоказаною.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.